Постанова

від 22.12.2020 по справі 910/3493/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/3493/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Свинар М.Ю.,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

скаржника - Павлік О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Корсак В.А., Євсіков О.О., Зубець Л.П.

від 28.09.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Транс Сервіс"

про стягнення 2 000 000,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Транс Сервіс" про стягнення 2 000 000,00 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов договору кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 та договору поруки № 116/4 від 15.08.2012.

2. Хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" подало заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортні засоби - вісім вантажних бетонорозмішувачів, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова", в межах суми пред`явленого позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт в межах суми пред`явленого позову на належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" транспортні засоби: вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА; рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 13.10.2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане УДАІ МВС України в м. Києві від 23.01.2008, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , видане ВРЕР - 8 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 , видане ВРЕР-3 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, НОМЕР_8 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , видане ВРЕР - 8 УДАІ в м. Києві від 20.05.2008, НОМЕР_10 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69 361, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_12 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453 114, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_14 ; вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453-014, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_15 , видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2008, реєстраційний номер НОМЕР_16 .

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс", як особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/3493/20.

3. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/3493/20.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову питання про права, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо скаржника не вирішувалося, тому апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у даній справі та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- суд апеляційної інстанції помилково вказує на відсутність прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" ухвалою суду першої інстанції, оскільки на момент вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову власником майна, на яке накладено арешт, було саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс";

- висновки суду апеляційної інстанції про те, що майно, на яке накладено арешт судом першої інстанції, перебуває в заставі позивача і тому на таке майно можливо накласти арешт та, відповідно, це не порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" не узгоджується із приписами статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, тому що предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів, що здійснюється виключно за рахунок належного їм майна;

- судом апеляційної інстанції порушено приписи пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвалою суду першої інстанції було вирішено питання про права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс".

6. Доводи інших учасників справи

Позивач подав відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс", в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" обґрунтовувало власні доводи тим, що право власності на транспортні засоби, на які накладено арешт ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/3493/20, на момент прийняття вказаної ухвали належало саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс", за наслідками виконання умов договору найму-продажу транспортних засобів від 24.09.2013 № 001, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" надано на підтвердження своїх доводів відповідні докази - договір найму-продажу транспортних засобів від 24.09.2013 № 001, акт про передачу транспортних засобів від 03.03.2020 тощо.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" доводило те, що накладення арешту на транспортні засоби, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс", а не відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова", усупереч приписам пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, порушує права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" як власника таких транспортних засобів.

За змістом оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається дослідження судом наданих скаржником доказів на обґрунтування наявності у нього права власності на майно, на яке накладено арешт та доводам скаржника про пряме порушення його прав власника такого майна (транспортних засобів) судовим рішення суду першої інстанції, прийнятого без його участі у справі; не вбачається відповідної правової оцінки таких доказів.

При цьому, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у даній справі, у якій суд першої інстанції зазначав мотиви, з яких суд дійшов висновків про накладення арешту на відповідні транспортні засоби, а саме: "оскільки право власності на транспортні засоби, щодо яких ТОВ "ФК "Геліос" подано заяву про забезпечення позову, у будь-який момент можуть перейти у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс", то існує загроза, що у випадку задоволення позовних вимог, рішення суду буде неможливо виконати, в тому числі і шляхом звернення стягнення на майно боржника за відсутності в нього грошових коштів.".

Тобто, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що судом першої інстанції у наведеному судовому рішення, а саме, його мотивувальній частині, фактично містяться судження про права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" у відповідних правовідносинах. Про наявність відповідних суджень в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" зазначало у своїй апеляційній скарзі. Однак, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою наведені твердження скаржника.

Також без належної оцінки, у розумінні того, чи є судове рішення таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, суду апеляційної інстанції залишились зазначені в мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у даній справі висновки про те, що: "ПАТ "Діамантбанк" та позивач не надавали згоду ТОВ "ЛК "Контрактова" на відчуження заставного майна в тому числі шляхом укладення договору найму транспортних засобів від 24.09.2013 № 001 з ТОВ "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс".".

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/3493/20, на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (стаття 310 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню з передачею справи до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

10. Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі №910/3493/20 скасувати.

3. Справу № 910/3493/20 направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець