Постанова

від 23.12.2020 по справі 520/12694/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 р.Справа № 520/12694/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Гавриленко О.В.

представника відповідача Тимошик Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020, головуючий суддя І інстанції:Мінаєва К.В., м. Харків, повний текст складено 16.03.2020 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мінаєва К.В., м. Харків, повний текст складено 26.03.20 року у справі № 520/12694/19

за позовом Виробничого кооператива "Металіст-3"

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін-Полімер"

про визнання незаконним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Виробничий кооператив "Металіст-3" (далі - ВК "Металіст-3"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС у Харківській області), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін-Полімер" (далі - ТОВ "Клін-Полімер"), в якому просив:

- визнати незаконними та скасувати пункти 1, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 12, 14, 15, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26 Припису №171 від 31.05.2019 "Про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки", який виданий Слобідським районним відділом у м. Харкові ГУ Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь Виробничого кооперативу "Металіст-3" судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 частково задоволено позов Виробничого кооператива "Металіст-3":

- визнано незаконними та скасовано пункти 4, 5, 6, 9, 10, 12, 14, 15, 19, 21, 22, 23 Припису №171 від 31.05.2019 "Про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки", який виданий Слобідським районним відділом у м.Харкові Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Харківській області;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено;

- стягнуто на користь Виробничого кооперативу "Металіст-3" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

В подальшому, 11.03.2020 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій позивач просив стягнути на користь ВК "Металіст-3" витрати, пов`язані з професійною допомогою у зв`язку із розглядом справи №520/12694/19 у суді першої інстанції, у сумі 15000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 частково задоволено заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь Виробничого кооперативу "Металіст-3" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7500,00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви представника позивача - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 і додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ВК "Металіст-3" відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційних скарг відповідач посилається на те, що Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - Слобідський РВ у м. Харкові ГУ ДСНС) було проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях Виробничого кооперативу «МЕТАЛІСТ-3» , за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Матросова, 9. В ході перевірки будівель літ. "А-1", "Б-2", "Д-2", "Е-2", "М-1" було встановлено, що вони експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Звертає увагу, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення застосовано нормативно-правові акти, які втратили чинність або не існують. Відмічає, що положення Договору оренди відповідних приміщень, укладеного із ТОВ "Клін-Полімер", не кореспондуються саме із Правилами пожежної безпеки в Україні. Крім того, положеннями даного договору оренди не покладено на орендаря обов`язку забезпечення пожежої безпеки та несення ним відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Також відповідач заперечує проти загальної суми витрат на правничу допомогу та вважає, що вона повинна бути зменшена. Звертає увагу, що в Договорі №07/03/2019-1 від 07.03.2019 про надання правової допомоги не зазначено про надання такої допомоги саме при розгляді справи №520/12694/19 або для оскарження припису №171 від 31.05.2019, що свідчить про можливе надання на підставі даного договору правової допомоги по іншим питанням. Відмічає, що у даному Договорі не зафіксовано як розмір гонорару адвоката, так і не передбачено порядок/механізм його обчислення. Вважає, що вартість послуг адвоката є завищеними, не відповідають ринковій вартості, складності справи, обсягу та переліку виконаних робіт адвоката та не оформлені належним чином.

Позивач надав відзив на апеляційні скарги, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення та додаткового рішення в частині задоволення позовних вимог, просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу ГУ ДСНС у Харківській області на рішення суду першої інстанції від 06.03.2020, в якому, посилаючись на законність оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позовних вимог, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Додатково звертає увагу, що в силу закону та договору оренди орендар не зобов`язаний здійснювати поліпшення, переобладнання, монтаж з метою приведення приміщення у відповідний протипожежний стан.

Крім того, Виробничий кооператив "Металіст-3", не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 у відповідній частині та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Проте, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020 апеляційну скаргу ВК "Металіст-3" повернуто скаржнику, оскільки апелянтом не надано документів, підтверджуючих представництво адвоката у Другому апеляційному адміністративному суді.

В подальшому, ВК "Металіст-3" знову подав аналогічну апеляційну скаргу.

Однак, 26.06.2020 до Другого апеляційного адміністративного суду від ВК "Металіст-3" надійшла заява про відкликання апеляційної скарги. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу повернути скаржнику.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищезазначене, рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції саме в оскаржуваній частині, а саме: в частині задоволення позовних вимог Виробничого кооперативу «МЕТАЛІСТ-3» .

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги частково підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, з 27.05.2019 по 31.05.2019 Слобідським РВ у м.Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області, на підставі наказу від 19.04.2019 №67 (т.1 а.с.87-88), Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2019 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 30.11.2018 №692 (т.1 а.с.16-17, 113-114), повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 23.04.2019 №280/654 (т.1 а.с.89-90), посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.05.2019 №208 (т.1 а.с.91), було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях Виробничого кооперативу «МЕТАЛІСТ-3» за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Матросова, 9.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 31.05.2019 №171 (т.1 а.с.25-36, 92-106), примірник якого 31.05.2019 отримано головою кооперативу Гавриленко В.Г. Зауваження, пояснення або заперечення були відсутні.

В ході перевірки будівель літ. «А-1» , «Б-2» , «Д-2» . «Е-2» , «М-1» , які належать ВК «Металіст - 3» та розташовані за адресою: м.Харків, вул. Матросова, 9, були встановлені наступні порушення, зокрема:

4. Не допускається: захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами.

Однак, під сходовим маршем (будівля літ.Б-2) складуються горючі матеріали, чим порушено пункт 2.37 глави 2 розділу 3 ППБУ;

5. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Проте, допускається експлуатація тимчасових електромереж (будівля літ.Д-2),чим порушено пункт 1.8 глави 1 розділу 4 ППБУ;

6. На сходових клітках, у тому числі незадимлюваних, не допускається встановлення опалювальних приладів, що виступають за площу стін на висоті менше ніж 2,2 м. від поверхні проступів та площадок сходів.

Однак, радіатор опалення у сходовій клітині СК1 (будівля . літ.Б-2) розташований на висоті менш, ніж 2,20 м від поверхні сходової площадки, чим порушено абз. 2 пункту 6.7.7 розділу VІ ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляцій та кондиціонування ;

9. Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Проте, стеля коридору на другому поверсі лівого крила (літ.Б-2) оздоблена пластиком, який не відповідає показникам пожежної небезпеки, чим порушено пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ;

10. Система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно справними і доступними для використання.

Однак, складські та виробничі приміщення (будівлі літ.М-1, Е-2, Д-2) не обладнані внутрішнім протипожежним водопроводом, чим порушено підпункт 9 пункту 2.2 глави2 розділу 5 ППБУ;

12. У складських приміщеннях необхідно залишити проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менш 1 м. Посередині його влаштувати поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширину проходів між штабелями виконати не менше 1 м. Ширина проходів та місця штабельного зберігання позначити обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі. Відстань між стінами та штабелями виконати не менше 0,8 м.

Однак, у складських приміщеннях (будівля літ.М-1) проти дверних отворів відсутні проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менш 1 м. Посередині його не влаштовано поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями менше 1 м. Ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі. Відстань між стінами та штабелями менше 0,8 м, чим порушено підпункт 7 пункту 9.1 глави 9 розділу 6 ППБУ;

14. Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 №152 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №555/9154, а також ДСТУ 4297- 2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» .

Однак, не здійснено технічне обслуговування існуючих вогнегасників у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників та ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги" (дільниця по переробці деревини), чим порушено пункт 3.17 глави 3 розділу 5 ППБУ;

15. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення.

Проте, в приміщеннях існуючі вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення, чим порушено пункт 3.10 глави 3 розділу 5 ППБУ;

19. Електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Проте, електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту(плавкої вставки), чим порушено пункт 1.16 глави 1 розділу 4 ППБУ;

21. Територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІSО «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ІSО 6309:1987, IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» .

Проте, приміщення та територія не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ІSО 6309:1987, IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» , чим порушено главу 8 розділу 2 ППБУ;

22. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» , ГОСТ : 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Однак, для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» , ГОСТ : 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» , чим порушено пункт 3.10 глави 3 розділу 5 ППБУ;

23. Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) повинно бути розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі.

Проте, для працівників охорони не розроблено інструкцію , в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виникнення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі (підтверджується - відсутністю інструкції), чим порушено главу 10 розділу 2 ППБУ;

За підсумками проведення перевірки видано припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 171 від 31.05.2019 на ім`я Виробничого кооперативу «Металіст-3» , який отримано 31.05.2019 головою кооперативу ОСОБА_1 (а.с.22-24, 107-109).

Задовольняючи частково позов в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. п. 4, 5, 6, 9, 10, 12, 14, 15, 19, 21, 22, 23 припису суд першої інстанції виходив з того, що саме домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. Приміщення було передано третій особі в оренду в стані, що відповідає протипожежним правилам, а обов`язок утримання передбачає виконання всіх вимог пожежної безпеки під час використання приміщення. Виробничий кооператив «Металіст-3» станом на травень 2019 року мав у своєму штаті два працівника - голову та бухгалтера, а розташована на території база служба охорони входить до штату працівників ТОВ «Клін- полімер» . Також суд прийшов до висновку про необгрунтованість пункту 10 оспорюваного припису в частині необхідності улаштування внутрішнього протипожежного водопроводу у нежитловій будівлі літ. «М-1» - площею 162,7 кв.м, оскільки визначення категорій приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого, складського призначення, а також зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою залежить від кількості та властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться, та такі обставини не встановлювалися під час перевірки. Щодо будівель Е-2 (площа 132,8 кв.м) та Д-2 (площа 157,6 кв.м) суд вказав, що для даних будівель ДБН не вимагає встановлення внутрішнього протипожежного водопроводу.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є положення п. п. 4, 5, 6, 9, 10, 12, 14, 15, 19, 21, 22, 23 Припису №171 від 31.05.2019, виданого Слобідським районним відділом у м. Харкові ГУ Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Даний припис прийнято на підставі висновків проведеного Слобідським РВ у м.Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях Виробничого кооперативу «МЕТАЛІСТ-3» за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Матросова, 9, за результатами якого складено акт від 31.05.2019 №171.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи оскаржувані пункти припису контролюючого органу на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що певні пункти припису прийняті необґрунтовано, а деякі відповідають приписам закону, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено положеннями Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом

Положеннями ч.1 ст.3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль), серед іншого, здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до чч.1, 4 ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно зі ст. 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до пунктів 1 та 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно зі ст.65 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: 1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; 2) суб`єктів господарювання; 3) аварійно-рятувальних служб.

У суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Відповідно до ч.1 ст.66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Згідно із ч.ч.7, 8 ст.7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до ч.1 ст.69 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі: а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки; б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання; в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій; г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій; ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта; д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки; е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів; ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту; и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам; і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією; н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами; о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

При цьому колегія суддів враховує, що згідно зі ст.4 КЦЗ України цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.33 ст.2 КЦЗ України пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно із чч.1, 2, 3 ст.55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.57 КЦЗ України виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно із пунктом 2 розділу 1 ППБУ ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Приписами пункту 4 розділу 1 ППБУ передбачено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до пункту 5 розділу 1 ППБУ особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 6 розділу 1 ППБУ у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Матеріалами справи підтверджено, що ВК "Металіст-3" є власником нежитлових будівель літ. "А-1" (т.1 а.с.49-51), "Б-2" (т.1 а.с.41-44), "Д-2" (т.1 а.с.45-48), "Е-2" (т.1 а.с.52-54а), "М-1" (т.1 а.с.38-40), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.180-182, 185).

Відповідно до Договору оренди приміщень №2 від 01.04.2018 ВК «МЕТАЛІСТ-3» (орендодавець) передав ТОВ «КЛІН-ПОЛІМЕР» (орендар) в тимчасове платне користування для виробничої та іншої статутної діяльності нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Харків, вул. Матросова, 9, а саме (т.1 а.с.12-15, 144-154, 197-232):

- нежитлові будівлі літ. «М-1» - Бокс, площею 162,7 кв.м;

- нежитлові приміщення «Е2» загальною площею 142 кв.м;

- нежитлові приміщення літ. «Б-2» , загальною площею 26 кв.м. та 40 кв.м. № 13 площею 06.60 кв.м, № 14 площею 05,90 кв.м, нежитлові приміщення № 21, 19, 17, 16, 18 загальною площею 112,30 кв.м, та приміщення № 8, № 11 загальною площею 77 кв.м, та 1/2 частину приміщення № 12 площею 12,45 кв.м (загальна площа приміщення літери «Б-2» 280, 25 кв.м);

- нежитлові приміщення літ «А-1» : Прохідна, загальною площею 12,1 кв.м, а саме: приміщення № 1, та Вагова (кімната вагаря і крита площадка із вагами площею 63 кв.м (загальна площа приміщення літери "А-1" 75,1 кв.м);

- нежитлове приміщення літ. "Д-2" №10 (2 поверх) загальною площею 24,5 кв.м та №11 загальною площею 14,10 кв.м (загальна площа приміщення літери «Д-2» 38,6 кв.м);

- ваги 15 т;

- виробничі асфальтовані площадки площею 1000 кв.м. та 500 кв.м;

- виробничі площі 751,65 кв.м та 18,75 кв.м.

Положеннями пункту 5 Договору передбачено права та обов`язки орендодавця. Зокрема, орендодавець за даним Договором зобов`язується: надати орендареві в тимчасове платне користування Приміщення, визначені цим Договором у придатному для їх цільового використання стані та у строк, визначений цим Договором; забезпечити орендарю вільний доступ до орендованих Приміщень протягом всього строку дії Договору; не перешкоджати орендарю в користуванні Приміщеннями на умовах Договору; усувати за власний рахунок несправності, пошкодження і наслідки аварій комунікацій, що забезпечують нормальне функціонування Приміщень, які виникли не з вини орендаря (пункт 5.1 Договору). Орендодавець має право: щомісяця оглядати Приміщення з метою перевірки дотримання орендарем умов даного Договору, попередньо письмово попередивши про це орендаря; отримувати орендну плату у розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором (пункт 5.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору орендар зобов`язується: використовувати Приміщення виключно за цільовим призначенням, визначеним у цьому Договорі; сплачувати орендну плату у порядку та на умовах цього Договору; утримувати Приміщення у порядку, обумовленому санітарно-гігієнічними, протипожежними правилами; усувати пошкодження або фінансувати усунення пошкоджень Приміщень, що виникли з вини орендаря; самостійно здійснювати охорону майна орендаря, що зберігатиметься у Приміщеннях:

Згідно із п.6.2 Договору орендар має право на: вільний доступ до Приміщень відповідно до власного графіка роботи; зберігання власного майна у Приміщеннях протягом строку дії Договору; на захист своїх прав володіння та користування Приміщеннями протягом строку дії Договору у порядку, визначеному чинним законодавством України; здійснювати покращення Приміщень орендаря.

Положеннями пункту 9.2 договору передбачено, що всі зміни та доповнення до цього Договору вносяться відповідними додатковими угодами, підписаними Стропами, і є невід`ємними частинами Договору.

Враховуючи вищевикладене та зміст договору оренди приміщень №2 від 01.04.2018. колегія суддів дійшла висновку, що положеннями даного договору передбачено обов`язок орендаря утримувати Приміщення у порядку, обумовленому протипожежними правилами, а також усувати пошкодження або фінансувати усунення пошкоджень Приміщень, що виникли з вини орендар. Також передбачено право орендаря здійснювати покращення Приміщень орендаря.

Згідно із пунктом 6 розділу 1 ППБУ у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

При цьому умовами договору не визначено відповідальності сторін договору за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди та обов`язку орендаря здійснювати переобладнання, монтаж певних елементів приміщення з метою приведення приміщення у відповідний протипожежний стан.

Колегія суддів звертає увагу, що у зв`язку з встановленими контролюючим органом порушеннями Слобідським районним відділом у м. Харкові ГУ Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Харківській області винесено оспорюваний припис №171 від 31.05.2019.

Так у п. 5 Припису зазначено, що допускається експлуатація тимчасових електромереж (будівля літ.Д-2), чим порушено пункт 1.8 глави 1 розділу 4 ППБУ, за приписами якого улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

У п. 6 Припису наведено, що радіатор опалення у сходовій клітині СК1 (будівля . літ.Б-2) розташований на висоті менш, ніж 2,20 м від поверхні сходової площадки, чим порушено абз. 2 пункту 6.7.7 розділу VІ ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляцій та кондиціонування , за приписами якого радіатор опалення у сходовій клітині СК1 (будівля . літ.Б-2) розташований на висоті менш, ніж 2,20 м від поверхні сходової площадки.

Пунктом 9 Припису наведено, що стеля коридору на другому поверсі лівого крила (літ.Б-2) оздоблена пластиком, який не відповідає показникам пожежної небезпеки, чим порушено пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ, за приписами якого забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

У пункті 14 Припису зазначено, що не здійснено технічне обслуговування існуючих вогнегасників у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників та ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги" (дільниця по переробці деревини), чим порушено пункт 3.17 глави 3 розділу 5 ППБУ, за змістом якого технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 №152 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №555/9154, а також ДСТУ 4297- 2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» .

Пунктом 15 Припису визначене наступне порушення - в приміщеннях існуючі вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення, чим порушено пункт 3.10 глави 3 розділу 5 ППБУ, за змістом якого переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення.

У пункті 19 Припису наведено, що електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту(плавкої вставки), чим порушено пункт 1.16 глави 1 розділу 4 ППБУ, за змістом якого електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Пунктом 21 Припису визначенні наступні порушення - приміщення та територія не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ІSО 6309:1987, IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» , чим порушено главу 8 розділу 2 ППБУ, за приписами якої територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІSО «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ІSО 6309:1987, IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» .

У пункті 22 припису зазначено, що для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» , ГОСТ : 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» , чим порушено пункт 3.10 глави 3 розділу 5 ППБУ, за приписами якого для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» , ГОСТ : 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Отже, для усунення порушень, зазначених у пунктах 5, 6, 9, 14, 15, 19, 21, 22 Припису №171 від 31.05.2019, необхідно здійснити певні дії щодо переобладнання будівлі, технічного обслуговування та розміщення вогнегасників, оснащення електрощитків, забезпечення території відповідними знаками безпеки.

Між тим умовами договору оренди не передбачено обов`язок третьої особи проводити будівельні роботи, переобладнання будівлі та території з метою їх приведення у відповідність до вимог правил пожежної безпеки та відповідальність ТОВ КЛІН-ПОЛІМЕР за порушення таких вимог на об`єкті оренди.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на викладене та приписи ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України обов`язок щодо забезпечення конструктивних елементів, обладнання та складових приміщення вимогам пожежної безпеки та відповідальність за їх порушення покладається на власника, тобто позивача, а тому вважає безпідставними посилання позивача, що вказані переобладнання приміщення, що належить позивачу, здійснене третьою особою, а тому вона і повинна нести відповідальність та усувати вказані порушення.

В той же час, колегія суддів зазначає, що за умовами Договору - п.6.1 - передбачено, що утримувати приміщення у порядку, обумовленому санітарно - гігієнічними, протипожежними правилами покладено на Орендаря -ТОВ «КЛІН- ПОЛІМЕР» . З наведеного слідує, що обов`язок утримання передбачає виконання всіх вимог пожежної безпеки під час використання приміщення. Вказане зокрема стосується складування горючих матеріалів під сходовим маршем будівлі літ. «Б-2» (пункт 4 Припису), влаштування проходів проти дверних отворів, які дорівнюють ширині дверей; влаштування поздовжного проходу завширшки не менш 2 м; забезпечення ширину проходів між штабелями не менш ніж 1 м, встановлення обмежувальних ліній на підлозі, забезпечення відстані між стінами та штабелями не менш ніж 0,8 м. (п. 12 Припису).

Так, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що наведені порушення у пунктах 4, 12 Припису виникли у зв`язку зі складуванням певних товарів та матеріалів у приміщенні будівлі всупереч правилам пожежної безпеки.

Враховуючи, те що позивач господарської діяльності у вказаному приміщенні не веде, вказані будівлі передані в оренду ТОВ «КЛІН- ПОЛІМЕР» , який за умовами договору повинен утримувати приміщення у порядку, обумовленому протипожежними правилами, а також, те що усунення вказаних порушень не потребує проведення переобладнання приміщення, то за таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність пунктів 4, 12 Припису

Щодо зобов`язання розробити та затвердити для працівників охорони Інструкцію, в якій зазначити їх обов`язки щодо контролю за додержання протипожежного режиму, огляду території та приміщень, порядок дій в разі виникнення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також вказати, хто з посадових осіб підприємства має бути викликаний у нічний час у разі пожежі, то при розгляді справи встановлено, що Виробничий кооператив «Металіст-3» станом на травень 2019 року мав у своєму штаті два працівника - голову та бухгалтера (довідка а.с. 137). Розташована на території бази служба охорони входить до штату працівників ТОВ «Клін- полімер» . З огляду на викладене, правильними є висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги про скасування пункту 23 Припису підлягають задоволенню.

Щодо пункту 10 Припису - складські та виробничі приміщення (будівлі літ. М-1, Е-2, Д-2) не обладнані внутрішнім протипожежним водопроводом, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено у приписі, система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно справними доступними використання (пп.9 п.2.2 глава 2, розділ V Наказу МВС України «Правила протипожежної безпеки України» .

Відповідач посилається на вимоги п. 8.1, 8.3 та таблиці 4 ДБН В.2.5 - 64:2012 «ВНУТРІШНІЙ ВОДОПРОВІД ТА КАНАЛІЗАЦІЯ» . Відповідно до п. 1.1 ці норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення. 1.2 Ці Норми не поширюються на системи протипожежних водопроводів будівель, споруд та приміщень категорій А та Б, на яких виробляють або зберігають вибухові, легкозаймисті радіоактивні і хімічні сильнодіючі отруйні речовини, а також інші об`єкти, вимоги до внутрішнього протипожежного водопроводу яких вста новлені відповідними нормативними актами та документами.

8.1 Для житлових, громадських, багатофункціональних будівель, а також адміністративно-побутових будівель виробничих підприємств необхідність улаштування внутрішнього протипо жежного водопроводу, кількість струменів та мінімальну витрату води одним струменем на пожежогасіння треба визначати відповідно до таблиці 3, а для виробничих і складських будівель - відповідно до таблиці 4.

Колегія суддів зазначає, що для висновку про необхідність улаштування внутрішнього протипо жежного водопроводу в адміністративно-побутових будівлях виробничих підприємств, необхідно звернутися до таблиці 3, відповідно до розділу 4 якої, необхідність такого водопроводу встановлена для приміщень об`ємом від 5000 м3. Крім того, згідно п. 8.4 внутрішній протипожежний водопровід не треба передбачати: а) у будинках, будівлях, спорудах і приміщеннях, які мають об`єм або висоту менше ніж вказані в таблицях 3 і 4; у виробничих та складських будівлях і спорудах I, II та ІІІ ступеня вогнестійкості категорій Г і Д незалежно від об`єму.

З доданих до матеріалів справи технічних паспортів встановлено, що площа адміністративних будівель становить. Е-2 -132,8 м. 2 (а.с. 54 зв.бік), Д-2 - 157,6 м 2 (а.с. 47, зв.бік). Отже, для даних будівель ДБН не вимагає встановлення внутрішнього протипожежного водопроводу.

Щодо складського приміщення М-1 площею 162,7 м 2, то необхідність влаштування внутрішнього протипо жежного водопроводу, кількість струменів та мінімальної витрати води одним струменем на пожежо гасіння треба визначається за таблицею 4. Суд зауважує, що дана таблиця розмежовує будівлі в залежності від ступеню вогнестійкості виробничих та складських будівель та категорії будівлі за вибухо-пожежною та пожеж ною небез пекою, що в свою чергу визначається окремо. При цьому ані акт перевірки, ані припис не містить обґрунтованого розрахунку чи визначення даних параметрів для будівель підприємства позивача.

У своїх письмових поясненнях відповідач визначає приміщення М-1 як будівлю ІІ ступеня вогнестійкості, а також відносить її до категорії В за вибухо-пожежною та пожеж ною небезпекою, посилаючись на те, що підприємство використовує у виробництві полімерні матеріали, складує їх. Водночас при розгляді справи встановлено, що ТОВ «Металіст - 3» не здійснювало діяльність в даних приміщеннях під час проведення перевірки.

Крім того, порядок визначення категорій приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого, складського призначення, а також зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою залежно від кількості та властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться, регламентовано ДСТУ Б В.1.1-36:2016.

Так, категорія В - Горючі гази, легкозаймисті, горючі і/або важкогорючі рідини, а також речовини і/або матеріали, які здатні вибухати і горіти або тільки горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним; тверді горючі і/або важкогорючі речовини і матеріали (включно з горючим пилом і/або волокнами), за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), не відносяться до категорій А або Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів на окремих ділянках1 площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж·м-2. 2, 3. Якщо питома пожежна навантага не перевищує 180 МДж·м-2, то приміщення відноситься до категорії Д за умови виконання вимог пунктів 7.6.5 та 7.6.8.

Категорія Г - Негорючі речовини і/або матеріали у гарячому, розпеченому і/або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, утворенням іскор і/або полум`я; горючі гази, рідини і/або тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д. Речовини і/або матеріали, що зазначені вище для категорій приміщень А, Б і В (крім горючих газів, горючих пилу і/або волокон), а також негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані (за температури навколишнього середовища), за умов, що приміщення, в яких знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються) зазначені вище речовини і/або матеріали, не відносяться до категорій А, Б або В.

Як встановлено з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, види діяльності підприємства: виробництво пластмас у первинних формах; виробництво тари з пластмас; виробництво інших виробів із пластмас; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля відходами та брухтом; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; демонтаж (розбирання) машин і устаткування (основний); відновлення відсортованих відходів (а.с. 60, 61).

Отже, оскільки визначення категорій приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого, складського призначення, а також зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою залежить від кількості та властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться, та такі обставини не встановлювалися під час перевірки, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків органу нагляду про необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водопроводу у нежитловій будівлі літ. «М-1» - площею 162,7 м 2., та вимоги про скасування п. 10 Припису №171 від 31.05.2019 р. "Про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки", який виданий Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Харківській області, підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення вимог щодо скасування пунктів 5, 6, 9, 14, 15, 19, 21, 22 Припису з прийняттям постанови про відмову в задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції про незаконність пунктів 4, 10,12, 23 Припису відповідають приписам матеріального і процесуального права, то підстави для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині відсутні.

Щодо стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області судових витрат на професійну правничу допомогу на користь Виробничого кооперативу "Металіст-3" у розмірі 7500,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).

Згідно зі ст.30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями пп.6, 9 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст.19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 6, 7, 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннями статей 134 та 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право сторони на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Зазначене кореспондується із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), пункті 268 рішення у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, від 17 вересня 2020 року у справі №0840/3097/18, від 16 жовтня 2020 року у справі № 160/5528/19.

Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві Виробничого кооперативу "Металіст-3" однією із позовних вимог було визначено стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 було частково задоволено адміністративний позов Виробничого кооперативу "Металіст-3".

В подальшому, від представника позивача надійшла заява, в якій просив суд стягнути на користь Виробничого кооперативу "Металіст-3" витрати, пов`язані з професійною допомогою у зв`язку із розглядом справи №520/12694/19 у суді першої інстанції, у сумі 15000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

На підтвердження реальності понесення зазначених витрат до суду першої інстанції представниками позивача надано:

- копію договору про надання правової допомоги №07/03/2019-1 від 07.03.2019, укладеного ВК "Металіст-3" із Адвокатським бюро "Євгенія Терпелюка" (т.2 а.с.4-6);

- копію ордеру №200045, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №07/03/2019-1 від 07.03.2019 про надання правової допомоги адвокатом Терпелюком Є.В. у Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді та Верховному Суді та підписаного керівником адвокатського бюро Терпелюком Є.В. (т.2 а.с.7);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Терпелюком Є.В. (т.2 а.с.8);

- ордер №200035, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №07/03/2019-1 від 07.03.2019 про надання правової допомоги адвокатом Гавриленко О.В. у Харківському окружному адміністративному суді та підписаний керівником адвокатського бюро (т.1 а.с.71);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 (т.1 а.с.72);

- рахунки на оплату за договором №07/03/2019-1 від 07.03.2019 у справі №520/12694/19 №15 від 09.03.2019 на суму 5000,00 грн., №15-2 від 28.10.2019 на суму 5000,00 грн., №15-3 від 28.11.2019 на суму 5000,00 грн. (т.2 а.с.9-11);

- детальний опис робіт (наданих послуг) від 10.03.2020, виконаних Адвокатським бюро "Євгенія Терпелюка" на виконання договору про надання правової допомоги №07/03/2019-1 від 07.03.2019 (т.2 а.с.12);

- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 10.03.2020 за договором про надання правової допомоги №07/03/2019-1 від 07.03.2019 при підготовці позову та розгляді адміністративної справи №520/12694/19 (т.2 а.с.13);

- копії платіжних доручень ВК "Металіст-3" про сплату коштів на рахунок Адвокатського бюро "Євгенія Терпелюка" за надану правову допомогу згідно договору №07/03/2019-1 від 07.03.2019: від 29.11.2019 №99 на суму 5000,00 грн., від 29.10.2019 №88 на суму 5000,00 грн., від 10.03.2020 №15 на суму 5000,00 грн. (т.2 а.с.14-15).

Колегія суддів звертає увагу, що положеннями п.1.1 Договору про надання правової допомоги №07/03/2019-1 від 07.03.2019, укладеного ВК "Металіст-3" із Адвокатським бюро "Євгенія Терпелюка", передбачено загальний перелік видів правової допомоги, який надається виконавцем замовникові.

Разом з тим, відповідно до п.1.2 даного Договору на підтвердження факту надання виконавцем замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього договору складається акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 10.03.2020 до договору про надання правової допомоги №07/03/2019-1 позивачу було надано послуги на загальну суму 15000,00 грн., а саме:

- вивчення наданих замовником матеріалів, аналіз акту №171 від 31.05.2019 та припису №171 від 31.05.2019 на відповідність вимогам чинного на час їх прийняття законодавства (кількість витрачених годин - 3 год., вартість - 3000 грн.),

- підготовка адміністративного позову та повного пакету документів для його пред`явлення до Харківського окружного адміністративного суду (кількість витрачених годин - 5 год., вартість - 5000 грн.),

- аналіз відзиву на адміністративний позов, підготовка відповіді на відзив (кількість витрачених годин - 2 год., вартість - 2000 грн.),

- забезпечення представництва інтересів ВК "Металіст-3" під час розгляду справи в суді першої інстанції. Судові засідання, що відбулись 17.12.2019, 27.01.2020, 24.02.2020, 26.02.2020, 06.03.2020 (кількість витрачених годин - 5 год., вартість - 5000 грн.).

Матеріалами справи підтверджено участь адвоката Гавриленко О.В. у судових засіданнях суду першої інстанції, які відбулись 17.12.2019, 27.01.2020, 24.02.2020, 26.02.2020, 06.03.2020, саме на підставі ордеру на надання правової допомоги, виданого керівником Адвокатським бюро "Євгенія Терпелюка".

Також, цим адвокатом було складено процесуальні документи (відповідь на відзив, додаткові пояснення) та завірено копії документів, наданих до суду першої інстанції.

Відповідно до п.2.4 Договору про надання правової допомоги №07/03/2019-1 від 07.03.2019, укладеного ВК "Металіст-3" із Адвокатським бюро "Євгенія Терпелюка", виконавець вправі залучати для надання послуг (виконання робіт) третіх осіб без згоди замовника.

Згідно ізч.ч.1, 5, 6 ст.14 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що акт прийому-передачі наданих послуг від 10.03.2020 за договором про надання правової допомоги містить детальний опис послуг, наданих Адвокатським бюро "Євгенія Терпелюка" позивачу щодо судового супроводження судової справи №520/12694/19 та підготовки відповідних процесуальних документів.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до п.3.2 Договору про надання правової допомоги №07/03/2019-1 розмір гонорару визначається в залежності від обсягу виконаних виконавцем послуг згідно акту прийому-передачі послуг, складеного на умовах, визначених пунктом 1.2 Договору.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового відшкодування витрат ВК "Металіст-3", пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи №520/12694/19 у суді першої інстанції, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та підтвердженням належними засобами доказування понесених витрат.

Проте, враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання незаконним та скасування пунктів 5, 6, 9, 14, 15, 19, 21, 22 Припису підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в позові, то у відповідності до ч. 6 ст. 139 КАС України колегія суддів вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат та скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомоги в сумі 3500 грн., виходячи з обсягу задоволених вимог позивача щодо скасування пунктів Припису.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року частково прийняті з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року підлягає скасуванню в частині задоволення позову Виробничого кооператива "Металіст-3" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін-Полімер" про визнання незаконним та скасування п.5,6,9,14,15,19,21,22 Припису №171 від 31.05.2019 року "Про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки", який виданий Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Харківській області з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року підлягає скасуванню в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь Виробничого кооператива "Металіст-3" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 у справі №520/12694/19 скасувати в частині задоволення позову Виробничого кооператива "Металіст-3" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін-Полімер" про визнання незаконним та скасування п.5,6,9,14,15,19,21,22 Припису №171 від 31.05.2019 року "Про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки", який виданий Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у Харківській області та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року залишити без змін.

Скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 у справі №520/12694/19 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь Виробничого кооператива "Металіст-3" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 31.12.2020 року