Ухвала

від 30.12.2020 по справі 569/12901/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12901/20

1-кс/569/6467/20

УХВАЛА

30 грудня 2020 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю адвоката ОСОБА_3 розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотанняадвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області із клопотанням про скасування арешту майна.

Вобґрунтування клопотання вказує, що в провадженні заступника начальника відділу СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1ст.240-1 КК України, відомості про яке 07.08.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань СВ Рівненського РВП Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області за №1202018000000255, об`єднане з кримінальним провадженням №42020181200000083 від 06.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.240-1, ч.1 ст.240-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду ОСОБА_6 від 01.07.2020 року, в межах розслідування вказаного кримінального провадження, окрім іншого майна, накладений арешт на купюри номіналом 100 доларів США, в кількості вісімнадцяти одиниць та упаковані до сейф-пакету НПУ ГСУ №INZ1048104 вилучені на території житлового господарства, що в АДРЕСА_1 , які на праві належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та купюри номіналом 100 доларів США, в кількості двох штук та одна купюра номіналом 20 доларів США та упаковані до сейф-пакету НПУ ГСУ №INZ1048105 вилучені на території житлового господарства, що в АДРЕСА_1 , які на праві належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є те, що кошти будуть використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Рішення в частині арешту арешт купюр номіналом 100 доларів США, в кількості вісімнадцяти одиниць та упаковані до сейф-пакету НПУ ГСУ №INZ1048104 вилучені на території житлового господарства, що в АДРЕСА_1 , які на праві належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та купюр номіналом 100 доларів США, в кількості двох штук та однієї купюри номіналом 20 доларів США та упаковані до сейф-пакету НПУ ГСУ №INZ1048105 вилучені на території житлового господарства, що в АДРЕСА_1 , які на праві належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які належать ОСОБА_4 , підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадження триває понад 5 місяців. При цьому, ОСОБА_4 обґрунтована підозра не пред`являлась. У органів досудового розслідування, відповідно, було достатньо часу для організації дослідження речових доказів у даному кримінальному провадженні. Ніякого відношення до учинення будь яких протиправних дій невідомих мені осіб, стосовно яких тривалий час проводиться досудове слідство ОСОБА_4 не має.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання, просив його задоволити з підстав викладених у ньому.

З урахуванням заяви адвоката та неявки слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Заслухавши представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1ст. 240-1 КК України, відомості про яке 07.08.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань СВ Рівненського РВП Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області за №1202018000000255, об`єднане з кримінальним провадженням №42020181200000083 від 06.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.240-1, ч.1 ст.240-1 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження, Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду ОСОБА_6 від 01.07.2020 року, окрім іншого майна, накладений арешт на майно, перелік якого наведено у клопотанні заявника.

Вилучені та в подальшому арештовані вищевказані грошові кошти на праві власності належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно дост. 41 Конституції Українизазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 3ст.41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу Українидо суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідност. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

На підставі вище викладеного, враховуючи нормиКонституції України,ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Під час судового розгляду встановлено недостатність одного лише посилання слідчого на те, що майно є речовим доказом по даній справі, а тому таке майно підлягає арешту.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст.. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Як встановлено в ході судового розгляду, власником вилученого арештованого майна є ОСОБА_4 , при цьому з часу його вилучення пройшов тривалий термін, що призвело до скрутного його матеріального становища, крім того підозра по кримінальному провадженні №42020181200000083 від 06.02.2020 року ОСОБА_4 не оголошена, він не являється обвинуваченим абоособою,яка всилу законунесе цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діяннямипідозрюваного,обвинуваченого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння.Разом з тим, окремої уваги заслуговує й повна відсутність факту розумності та співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_4 завданням кримінального провадження.

У зв`язку з чим, суд вважає за доцільне скасувати арешт на майно (грошові кошти), перелік яких зазначено у клопотанні, накладений ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду 01.07.2020, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а скасування арешту не зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування кримінального провадження №42020181200000083.

На підставі вище викладеного, враховуючи норми Конституції України, ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5 " Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.170,171,174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду ОСОБА_6 від 01.07.2020 року на купюри номіналом 100 доларів США, в кількості вісімнадцяти одиниць та упаковані до сейф-пакету НПУ ГСУ №INZ1048104 вилучені на території житлового господарства, що в АДРЕСА_1 , які на праві належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та купюри номіналом 100 доларів США, в кількості двох штук та одна купюра номіналом 20 доларів США та упаковані до сейф-пакету НПУ ГСУ №INZ1048105 вилучені на території житлового господарства, що в АДРЕСА_1 , які на праві належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як власнику майна.

Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти у розмірі 2020 доларів США, як їх власнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1