Рішення

від 29.12.2020 по справі 588/559/20

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/559/20

2/588/226/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2020 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Семенішина С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, інфляційних збитків, процентів ,

В С Т А Н О В И В:

ТДВ "Маяк" 21.04.2020 р. звернувся до суду через свого представника ОСОБА_2 із позовом ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, інфляційних збитків, процентів, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТДВ "Маяк" суму у розмірі 37730,03 грн., із яких: 33264,48 грн.- безпідставно отримані кошти; 2729,31 грн. - інфляційні збитки; 1736,04 грн. - проценти згідно ч.2 ст.625 ЦК України, а також судові витрати у сумі 2102,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернулась до ТДВ Маяк у 2018 р. із пропозицією передати товариству в оренду дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області із кадастровим номером 5925083900:00:005:0002 загальною площею 2,5821 га рілля та кадастровий номер 5925083900:00:005:0001 загальною площею 2,4114 га , так як нинішній орендатор не виконує обов`язку по сплаті орендної плати. Через що вона звернулась до суду із позовом про розірвання договору . ТДВ Маяк дало згоду виплатити кошти відповідачці з метою укладення в майбутньому договорів оренди землі, після розірвання договорів із орендатором ФОП ОСОБА_3 . Необхідність виплати їй коштів відповідач мотивувала своїм скрутним матеріальним становищем. Так, вказані кошти були виплачені відповідачці , що підтверджується двома видатковими касовими ордерами від 22.02.2018 в сумі 8316,12 грн. та 8316,12 грн., відомістю на виплату готівки №117 у серпні 2018 р. у сумі 8316,12 грн., та видатковим касовим ордером від 14.03.2019 на суму 8316,12 грн., а всього виплачено 33264 грн. 48 коп. Однак у кінці січня 2020 р. від ОСОБА_1 отримано інформацію про те, що вона не має намір розривати договори оренди землі із ФОП ОСОБА_3 та відмовилась від свого позову.

05.02.2020 позивач направив відповідачці письмову вимогу про повернення коштів, яку вона отримала 20.02.2020, однак відповіді позивач не отримав та кошти ОСОБА_1 не повернула.

Посилаючись на норми ст.1212 ЦК України позивач вважає, що кошти, які отримала відповідач не є орендною платою, так як між сторонами не існує договірних зобов`язань з приводу оренди земельних ділянок, належних відповідачеві, тому отримані гроші у сумі 33264,48 грн. є такими, що отримані безпідставно . як майно набуде відповідачем без достатніх правових підстав, які просить стягнути на користь позивача.

Крім того, посилаючись на вимоги ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути із відповідача за період із 23.02.2018 по 09.04.2020 інфляційні збитки у загальному розмірі 2729,31 грн. та 3% річних - 1736,04 грн.

24.04.2020 ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами розгляду у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін ( а.с.37 т.1).

20.05.2020 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гуріної Г.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, вважає, що відсутні підстави для стягнення із неї грошових коштів у загальній сумі 37730,03 грн. , так як твердження позивача не відповідають дійсності. При тому відповідач вказує, що у лютому 2018 р. саме представник позивача звернувся до неї з пропозицією розірвати договори оренди землі належних їй земельних ділянок із ФОП ОСОБА_3 , та в подальшому укласти договори оренди земельних ділянок із ТДВ Маяк . При тому запевнив, що витрати, пов`язані із процедурою розірвання договорів по оплаті послуг адвоката щодо надання правової допомоги товариство виплатить, тому гроші у сумі 16632,24 грн. ОСОБА_1 отримала за двома видатковими касовими ордерами і сплатила їх адвокату. Судовий процес тривав майже рік, за участь адвоката у судових засіданнях необхідно було платити адвокату, тому у серпні 2018 р. та у березні 2019 позивач також надав відповідачці кошти відповідно до відомостей на виплату готівки № 117 за серпень 2018 р. та видаткового касового ордеру від 14.03.2019 р. . Тобто між сторонами були досягнуті чіткі домовленості про те, що ці кошти вона отримувала від позивача на витрати адвоката, повертати їх позивачу вона не повинна та укладати будь-які письмові правочини щодо виплати цих коштів позивач не пропонував.. Наприкінці лютого 2019 р. позивач повідомив ОСОБА_1 , що отримані нею кошти будуть відраховані від орендної плати після укладення із нею договорів оренди із ТДВ Маяк , після чого відповідач зрозуміла, що позивач ввів її в оману, і після розірвання договорів оренди із ФОП ОСОБА_3 вона буде вимушена укласти договори оренди землі із позивачем та тривалий час не отримуватиме орендну плату. Саме з цих міркувань відповідач відмовилась від позову до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договорів оренди, умови яких були для неї кращі, ніж ті, що пропонував ТДВ Маяк .

Крім того, відповідач вважає, що між сторонами виникли договірні відносини на підставі усної домовленості щодо порядку , умов, нарахування та виплати спірних грошових коштів в рахунок майбутньої орендної плати, і вказане виключає застосування правового механізму до стягнення виплати коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, так як наявні зобов`язальні відносини між сторонами. Також відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав зазначати у платіжних документах на виплату коштів як орендну плату , оскільки у письмовій формі договори оренди земельних ділянок між сторонами не укладались. Окрім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що кошти на послуги адвоката та сплату судового збору вона використала 02.04.2018, тоді як 16632,24 грн. виплачені були 22.02.2018. Сумнівним є посилання позивача на її скрутне матеріальне становище, так як вона є власницею семи земельних ділянок, передані нею в оренду, та які приносять їй дохід. Передача їй коштів 8316,12 грн. відповідно до відомості від 27.08.18 не зазначає сплату за орендної плати, тому вказівка на це у позові є припущенням позивача.. Насамкінець відповідач не погоджується із розрахунком інфляційних збитків та процентів, заявлених позивачем, так як вимогу про повернення коштів вона отримала 20.02.2020 , отже строк нарахування санкцій на підставі ст625 ЦК України розпочався 28.02.2020 (а.с.60-67 т.1).

01.06.2020 р. Тростянецьким районним судом Сумської області постановлена ухвала про призначення судової почеркознавчої експертизи за клопотанням відповідача, так як ОСОБА_1 не визнала підписи у платіжних документах на виплату готівки, представлених позивачем у підтвердження позовних вимог ( а.с. 81 т.1).

21.12.2020 Тростянецьким районним судом Сумської області постановлена ухвала про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про залишення цього позову без розгляду (а.с.7 т.2).

У судове засідання, призначене на 29.12.2020 на 9 год. 30 хв. сторони та їх представники не зА`явились, від представників надійшли письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, представник позивача позов підтримує, представник відповідача позов не визнає.

З огляду на вказане, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності сторін, прийнявши до відома їх письмові заяви по суті та надані докази.

Так, судом встановлено наступне.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 22 лютого 2018 р. установлено, що ОСОБА_1 отримала 22.02.2018 у касі ТДВ Маяк 8316 грн. 12 коп., у підставі видачі коштів вказано орендна плата за землю (а.с.16 т.1).

Крім того, відповідно до видаткового касового ордеру від 22 лютого 2018 р. установлено, що ОСОБА_1 отримала 22.02.2018 у касі ТДВ Маяк 8316 грн. 12 коп., у підставі видачі коштів вказано: орендна плата за землю (а.с.17 т.1).

Також відомістю на виплату готівки №117 за серпень 2019 р. із каси ТДВ Маяк та вставного аркушу до додатку №117 до відомостей підтверджено факт отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 8316 грн. 12 коп. (а.с.14,15 т.1).

Видатковим касовим ордером від 14 березня 2019 року підтверджено виплату ОСОБА_1 із каси підприємства ТДВ Маяк 14.03.2019 коштів у сумі 8316,12 грн у підставі видачі коштів вказано: орендна плата за землю (а.с.18 т.1).

Належність підписів відповідачці ОСОБА_1 на вказаних документах про виплату грошей підтверджено висновком експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15.10.2020 р. №19/119/6/7/1-48е (а.с.162-176 т.1), і вказаний доказ суд визнає належним і допустимим, так як він виконаний у відповідності до вимог ЗУ Про судову експертизу , та висновок не містять суперечностей, він є обґрунтованим та повним.

Отже цим висновком експерта спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що вона не підписувала ордери та відомості про отримання грошей від ТДВ Маяк , а протилежного відповідач у суді не довела.

Крім того, зі змісту відзиву на позов, наданого відповідачем вбачається, що ОСОБА_1 фактично не заперечує отримання від позивача коштів у загальному розмірі 33264,48 грн.

13.02.2020 р. ТДВ Маяк надіслав відповідачці ОСОБА_1 листа за вих. №24 від 05.02.2020, де вказав, що у період із 2018 по 2019 р. відповідач безпідставно отримала від позивача кошти у сумі 33264,48 грн. за користування земельними ділянками, проте земельними ділянками ТДВ Маяк не користується, так як вони перебувають у користуванні іншого суб`єкта господарювання. Посилаючись на вимоги ст.1212 ЦК України позивач пропонує добровільно повернути суму 33264,48 грн. протягом семи днів з момент отримання даного листа, у противному випадку попереджено про можливість звернення до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості (а.с.19).

Вказаний лист фактично був отриманий відповідачем 20.02.2020 р. (а.с.20-22 т.1), і ця обставина визнана відповідачем, як про те вказано нею у відзиві на позов.

Належність відповідачці на праві власності семи земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на землях Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області , та які перебувають у користування на правах оренди у ТОВ АФ Семереньки , ПП Печинське , ФОП ОСОБА_3 підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.23- 31 т.1).

Довідкою ТДВ Маяк підтверджений факт відсутності трудових відносин між сторонами у минулому та на даний час (а.с.52 т.1).

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження№ 14-445цс18) міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Матеріали справи не містять доказів щодо укладення сторонами договору оренди земельних ділянок, належних відповідачці.

Так, з матеріалів справи вбачається, і що не заперечується відповідачкою у відзиві, ОСОБА_1 отримала від ТДВ Маяк 33264,48 грн., проте, будь-які договірні відносини між сторонами відсутні.

Жоден із письмових доказів у справі, в тому числі, у сукупності із суперечливими доводами обох сторін щодо мотивів та фактичних причини виплати коштів позивачем та отримання їх відповідачкою, не дають підстав вважати встановленим, що між ними виникли такі правовідносини, які виключають можливість застосування вимог ст.1212 ЦК України, для якої мотив набуття майна правого значення не має.

Водночас у матеріалах справи відсутні жодні докази, які свідчать про наявність правових підстав, угоди, правого акту тощо, які б підтверджували правомірність набуття ОСОБА_1 коштів від ТДВ Маяк в такий спосіб, щоб такі не підлягали поверненню. Доводи відповідачки, зазначені у заперечення проти позову, не спростовують вказаних обставин та не свідчать про правомірність отримання спірних коштів.

Використання ОСОБА_1 отриманих грошей від позивача на оплату послуг адвоката Мальченка Д.В. у іншій цивільній справі, не впливає на встановлені у суді обставини та не змінює і не спростовує підстав заявленого позову.

Ураховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, грошові кошти в розмірі 33264,48 грн. отримані ОСОБА_1 без будь-якої правової підстави і їх слід вважати як безпідставно набутими відповідно до статті 1212 ЦК України, у зв`язку із чим вони підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТДВ Маяк за рішенням суду.

Проте, суд не може погодитися з визначенням періоду прострочення повернення відповідачем грошових коштів.

У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 13.02.2020 р. звернувся до відповідача із заявою про вимогу повернути безпідставно отримані грошові кошти у семиденний строк з моменту отримання вимоги що підтверджено чеком про направлення поштової кореспонденції, та вказану вимогу відповідач отримала 20.02.2020.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу вимог щодо повернення грошових коштів до 13.02.2020 року.

Ураховуючи, що 3% річних та інфляційні втрати нараховуються з моменту прострочення виконання зобов`язання, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, за період з 28.02.2020 до 09.04.2020 (дата заявлена у позовних вимогах).

Так, нарахування інфляційних втрат на суму безпідставно отриманих грошових коштів 33264,48 грн. за період з 28.02.2020 до 09.04.2020 дорівнює:

100,8/100*100,8/100 = 1,016064*100 = 101,6 % (сукупний індекс інфляції за березень -квітень 2020);

33264,48 *101,6%= 33796,71-33264,48= 532,23 грн.

Тобто, всього інфляційні втрати на суму 33264,48 грн. за період з 28.02.2020 по 09.04.2020 дорівнюють 532,23 грн.

Нарахування 3% річних на суму безпідставно отриманих грошових коштів 33264,48 грн. за період з 28.02.2020 до 09.04.2020 дорівнює: 33264,48 х 3% : 365 х 42 дн. = 114,83 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача, окрім безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 33264,48 грн., підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 532,23 грн. та 3% річних в розмірі 114,83 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково у сумі 33911,54 грн., тобто на 89,9%, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1889,70 грн. (2102,00 грн. х 89,9%) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,141, 259,264,265,279,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, інфляційних збитків, процентів- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК" суму у розмірі 33911 (тридцять три тисячі дев`ятсот одинадцять) грн. 54 коп., із яких: 33264 (тридцять три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 48 коп.- безпідставно отримані кошти; 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 23 коп. - інфляційні збитки; 114 (сто чотирнадцять) грн. 83 коп. - проценти згідно ч.2 ст.625 ЦК України, а також судові витрати у сумі 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 70 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЯК"

(місцезнаходження: вул.Швецова, буд.33, с.Боромля, Тростянецький район, Сумська область, 42621).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 16.05.2015, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 31.12.2020.

Суддя О.С.Линник