Рішення

від 24.12.2020 по справі 920/436/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.2020 Справа № 920/436/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/436/20 у порядку загального позовного провадження

за позовом: фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

до відповідача: фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, буд. 15, ідентифікаційний код 33078634),

про визнання недійсним правочину ,

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Попов В.О. згідно посвідчення № 000414 від 12.01.2015,

відповідача - Сібільов В.В. за довіреністю від 16.05.2016, гр. ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 19.03.2008,

третьої особи - не з`явився,

свідок - гр. ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 19.03.2008, приймала участь у судовому засіданні в режимі відеокоференції.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернулась до суду з позовною заявою до відповідача - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), в якій просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу корпоративних прав від 14.03.2014, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона не підписувала оспорюваного договору, не отримувала відповідні грошові кошти за відчуження своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт , а відтак і не отримувала дохід від такої операції, яка має оподатковуватися як інвестиційний прибуток згідно вимог чинного Податкового кодексу України.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 2 102,00 грн та зазначено про можливість понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 12.05.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/436/20 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 23.06.2020, 12:30; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Технопринт (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, буд. 15, ідентифікаційний код 33078634).

Представник позивача подав до суду клопотання від 23.06.2020 б/н (вх. № 5177/20 від 23.06.2020) про долучення доказів до матеріалів справи.

Також представником позивача подано клопотання від 23.06.2020 б/н (вх. № 5175/20 від 23.06.2020) про виклик у якості свідка ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_1 .) та ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) з метою встановлення судом обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги (щодо укладення оспорюваного договору і його виконання, виходу з кола учасників ТОВ Технопринт Мичковської Ю.В., встановлення місця перебування ОСОБА_1 на дату укладення оспорюваного договору).

Крім того, представником позивача 23.06.2020 подані клопотання від 23.06.2020 № б/н (вх. № 5176/20 від 23.06.2020) про витребування доказів, відповідно до яких, останній, у зв`язку із неможливістю отримати їх самостійно, просить суд витребувати у Шосткінського міськрайонного суду Сумської області (вул. Свободи, 63, м. Шостка, Сумська область, 41100) матеріали справи № 589/1714/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ Технопринт про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 14.03.2014 року ; інформацію у ГУ ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, тел. (0629) 52-84-12, електронна адреса: dn- gu@tax.gov.ua) та у Шосткинської ДПІ Шосткинського управління ГУ ДПС у Сумській області (41100, м. Шостка, вул. Знаменська, 2, телефон, факс (05449) 2-01- 31, електронна адреса: sumy.dpil817@sfs.gov.ua).

Представник відповідача подав заяву від 23.06.2020 № б/н про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із запровадженням карантинних заходів, а також для надання йому додаткового часу для підготовки і подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 23.06.2020 у справі № 920/436/20 постановлено задовольнити заяву представника відповідача від 23.06.2020 № б/н про відкладення підготовчого засідання та встановлення строку для подання відзиву на позов; відкласти підготовче засідання та розгляд клопотань представника позивача - адвоката Попова В.О. від 23.06.2020 б/н про витребування доказів та від 23.06.2020 б/н про виклик свідків у справі № 920/436/20 на 08.07.2020, 12:30; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку статті 165 ГПК України до 08.07.2020; зобов`язати відповідача повідомити суд про зміну свого місцезнаходження, місця проживання, номеру телефону чи адресу електронної пошти, відповідно до вимог частин сьомої, восьмої статті 120 ГПК України, для належного повідомлення про розгляд справи.

08.07.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив від 08.07.2020 б/н (вх. № 5788/20 від 08.07.2020), в якому представник відповідача проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необгрунтованими та керуючись статтею 81 ГПК України просить суд витребувати від Слідчого відділення Шосткинського відділу Національної поліції ГУНП в Сумській області матеріали кримінального провадження № 22018200000000108, а також в разі задоволення клопотання представника позивача про витребування матеріалів цивільної справи № 589/1714/16ц, витребувати матеріали зазначеної справи разом із додатками до неї.

08.07.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з відрядження судді Джепи Ю.А. з 07.07.2020 по 10.07.2020, що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

У період з 13.07.2020 по 27.07.2020 суддя Джепа Ю.А. перебувала у відпустці.

Відповідно частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи факт виходу судді Джепи Ю.А. з відпустки та положення частини тринадцятої статті 32 ГПК України, суд ухвалою від 28.07.2020 призначив справу № 920/436/20 до розгляду в підготовчому засіданні на 18.08.2020, 14:30 з повідомленням учасників справи.

18.08.2020 від громадянина ОСОБА_3 1978 р.н. до суду надійшла заява свідка від 06.07.2020 № 387 (вх. № 7167/20 від 18.08.2020), відповідно до якої свідок заявляє, що йому, ОСОБА_3 , як представнику ОСОБА_1 на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (код 33078634), щодо виходу (виведенням) ОСОБА_1 зі складу учасників, згідно з довіреністю, посвідченою Перцовою М.Г., приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області 12.03.2014, стала відома інформація, що стосується суті спору справи № 920/436/20, а саме спростування факту розрахунку за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі, який ніби то був укладений 14.03.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 повідомляє, що грошову суму у розмірі 1029000 (один мільйон двадцять дев`ять тисяч) гривень 00 коп., як розрахунок за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Технопринт від 14.03.2014, яка становила 49 % (сорок дев`ять відсотків) у статутному капіталі ТОВ Технопринт (ЄДРПОУ 33078634), від ОСОБА_2 (РНОКПІТ НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) не отримував. Натомість, 14 березня 2014 року на Загальних зборах учасників ТОВ Технопринт , він представляв інтереси ОСОБА_1 з питань, що пов`язанні з її виведенням (виходом) зі складу учасників вказаного товариства згідно із заявою ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників ТОВ Технопринт від 12.03.2014, посвідченою Перцовою М.Г. приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області за реєстраційним номером 372. Відповідно до довіреності, посвідченої Перцовою М.Г. приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області 12.03.2014 повноважень щодо продажу частки (її частини) в ТОВ Технопринт та проведення розрахунку за договорами, отримання коштів, відкриття та поповнення банківських рахунків - ОСОБА_3 ОСОБА_1 не надавала.

Судом долучено до матеріалів справи вищезазначену заяву свідка - гр. ОСОБА_3

18.08.2020 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 18.08.2020 б/н (вх № 7166/20), відповідно до якої представник позивача зазначає, що відповідачем у відзиві на позов не спростовано доводи позивача, наведені у позовній заяві та не подано відповідних доказів на їх спростування, а тому позов підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 18.08.2020 у справі № 920/436/20 постановлено: відкласти підготовче засідання та розгляд клопотання представника позивача - адвоката Попова В.О. від 23.06.2020 № б/н (вх. № 5175/20 від 23.06.2020) про виклик свідків у справі № 920/436/20 на 02.09.2020, 14:30 з повідомленням учасників справи; клопотання представника позивача - фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - адвоката Попова В.О. від 23.06.2020 № б/н (вх. № 5176/20) про витребування доказів задовольнити; витребувати від ГУ ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, тел. (0629) 52-84-12, електронна адреса: dn-gu@tax.gov.ua) :

1) інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків в 2014 році щодо фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

2) інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків в 2015 році щодо фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

3) копію податкового розрахунку сум доходу ОСОБА_1 , нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за період 2014-2015 роки;

4) копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік ОСОБА_1 ;

5) копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік ОСОБА_1 ; витребувати від Шосткинської ДПІ Шосткинського управління ГУ ДПС у Сумській області (41100, м. Шостка, вул. Знаменська, 2, телефон, факс (05449) 2-01- 31, електронна адреса: sumy.dpil817@sfs.gov.ua) :

1) інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків в 2014 році щодо фізичної особи - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

2) інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків в 2015 році щодо фізичної особи - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

3) інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків в 2016 році щодо фізичної особи - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

4) копію податкового розрахунку сум доходу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за період 2014-2016 роки;

5) копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

6) копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

7) копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Також ухвалою суду від 18.08.2020 у цій справі судом постановлено клопотання представника позивача - фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - адвоката Попова В.О. від 23.06.2020 № б/н (вх. № 5178/20) про витребування доказів задовольнити; витребувати від Шосткінського міськрайонного суду Сумської області (вул. Свободи, 63, м. Шостка, Сумська область, 41100) матеріали справи № 589/1714/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ Технопринт про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 14.03.2014 року для огляду; у задоволенні клопотання представника відповідача - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - адвоката Сібільова В.В. про витребування доказів, яке викладено у відзиві від 08.07.2020 б/н (вх. № 5788/20 від 08.07.2020), відмовити; встановити відповідачу строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзив до 01.09.2020.

В судовому засіданні 02.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу, яка відповідно до частини п`ятої статті 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 05.10.2020, 12:30, а також ухвалою від 02.09.2020 у цій справі повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Технопринт (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, буд. 15, ідентифікаційний код 33078634), про дату, час і місце проведення підготовчого засідання 05.10.2020, 12:30.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 18.08.2020 у справі № 620/436/20, від Головного управління ДПС у Сумській області до суду 04.09.2020 надійшов лист від 03.09.2020 № 12321/10/18-26-05-07-11, відповідно до якого Головне управління ДПС у Сумській області надає суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо фізичної особи - ОСОБА_2 ; копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік. Крім наведеного ГУ ДПС у Сумській області зазначає, що відповідно до інформаційно-аналітичної системи ДПС України платником податків Белясник Галиною Володимирівною у 2014 - 2016 роках до податкового органу із витребуваних судом податкових звітів подано тільки Декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік. За інші періоди податкова звітність не надавалася.

08.09.2020 до суду разом із супровідним листом від 01.09.2020 № 589/1714/16-ц/21425/20 на виконання вимог суду від Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшли матеріали цивільної справи № 589/1714/16-ц, копії матеріалів зазначеної справи з апеляційним провадженням, а також додатки до справи (реєстраційна справа ТОВ Технопринт : 1-й том на 209 арк., 2-й том на 84 арк).

15.09.2020 на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 18.08.2020 у справі № 620/436/20, від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов лист про надання інформації про суми виплачених доходів, отриманих податків та податкову звітність громадянки ОСОБА_1

05.10.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з лікарняним судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.10.2020 у справі № 920/436/20 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/436/20 та розгляд клопотання представника позивача - адвоката Попова В.О. від 23.06.2020 № б/н (вх. № 5175/20 від 23.06.2020) про виклик свідків у справі № 920/436/20 в судове засідання на 19.10.2020, 11:30.

Ухвалою від 19.10.2020 у цій справі постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/436/20 та розгляд клопотання представника позивача - адвоката Попова В.О. від 23.06.2020 № б/н (вх. № 5175/20 від 23.06.2020) про виклик свідків у справі № 920/436/20 в судове засідання на 10.11.2020, 10:00.

10.11.2020 від представника відповідача надійшла заява свідка ОСОБА_2 , в якій остання виклала відповіді на поставлені представником позивача запитання, а також зазначила, що нею був здійснений розрахунок за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладений 14.03.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме - грошова сума у розмірі 1 029 000 (один мільйон двадцять дев`ять тисяч) гривень 00 коп., як розрахунок за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Технопринт від 14.03.2014, яка становила 49 % (сорок дев`ять відсотків) у статутному капіталі ТОВ Технопринт (ЄДРПОУ 33078634) була передана ОСОБА_3 , як представнику ОСОБА_1 .

Також, 10.11.2020 від представника відповідача надійшло клопотання від б/д № б/н (вх. № 3404к від 10.11.2020) про визнання доказів недопустимими та призначення повторної почеркознавчої експертизи, відповідно до якого просить суд призначити у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру України (01601, м. Київ, Володимирський, 15), а також витребувати з Шосткинського міського Управління Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка реєстраційну справу ТОВ Технопринт , в який містяться докази, що мають значення у даній справі.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Судом ухвалою від 10.11.2020 у справі № 920/436/20 постановлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Сибільова В.В. від 10.11.2020 (вх. № 3404к від 10.11.2020) про призначення повторної почеркознавчої експертизи та витребування у Шосткинського міського Управління Центр надання адміністративних послуг у місті Шостка письмових доказів - відмовити; закрити підготовче провадження та призначити справу № 920/436/20 до судового розгляду по суті. Призначити розгляд справи № 920/436/20 по суті в судове засідання на 10.12.2020, 11:30 з викликом наступних свідків:

- ОСОБА_3 , 1978 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_6 ; тел. НОМЕР_4 ; паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 24.11.1995;

- ОСОБА_2 , 1967 року народження, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_7 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Шосткинським МВ УМВС України в Сумській області 19.03.2008.

У судовому засіданні 10.12.2020 розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово учасників справи та допитано свідка ОСОБА_3 . У судовому засіданні 10.12.2020 оголошено перерву до 24.12.2020,14:00.

17.12.2020 від представника відповідача надійшло клопотання від 17.12.2020 № б/н (вх. № 3872к від 17.12.2020) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідно до якого позивач просить суд постановити ухвалу про участь представника другого відповідача у судовому засіданні у даній справі у режимі відеоконференції та забезпечити проведення судового засідання у Оболонському районному суді м. Києва (вулиця Маршала Тимошенка, 2Є, Київ, 04212).

Ухвалою від 21.12.2020 у справі № 920/436/20 судом постановлено клопотання представника відповідача від 17.12.2020 б/н (вх. № 3872к від 17.12.2020) про допит свідка ОСОБА_2 в режимі відеоконференції у справі № 920/436/20 - задовольнити; призначити допит гр. ОСОБА_2 у якості свідка в режимі відеоконференції у справі № 920/436/20 у судовому засіданні, призначеному на 24.12.2020, 14:00; доручити Оболонському районному суду м. Києва (вул. Маршала Тимошенка, 2Є, м. Київ, 04212) забезпечити участь - гр. ОСОБА_2 в режимі відеоконференції, призначеному на 24.12.2020, 14:00 в приміщенні зазначеного суду.

Представник позивача в судовому засіданні по суті 24.12.2020 усно пояснив, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, у тому числі у якості свідка відповідно до положень ч.3 ст. 87 та ст. 90 ГПК України - гр. ОСОБА_2 приймала участь у судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва (вул. Маршала Тимошенка, 2Є, м. Київ, 04212) у відповідності до статті 197 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання по суті з`явився, усно зазначив, що проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні по суті 24.12.2020 судом допитано відповідача гр. ОСОБА_2 , в тому числі у якості свідка.

Представник третьої особи в судове засідання по суті не з`явився, письмових пояснень по суті справи суду не надав.

Копії ухвал суду від 19.10.2020, від 10.11.2020 у справі № 920/436/20 судом направлено на адресу третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (ідентифікаційний код 33078634), яка зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, буд. 15, повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Судом у відповідності до статті 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за запитом від 09.11.2020 за кодом 372879233967 отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Технопринт (ідентифікаційний код 33078634) зареєстровано за адресою: 41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, буд. 15.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, третя особа вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За приписами частини другої статті 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи те, що учасникам справи надано достатньо часу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та принципи змагальності і диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивність господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні по суті 24.12.2020 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.03.2014 ОСОБА_1 засвідчила справжність свого підпису у приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Перцової М.Г. на заяві про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт , реєстр. №372.

Із тексту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просила вивести її зі складу учасників Товариства та протягом трьох місяців з дня нотаріального посвідчення заяви здійснити з нею остаточні розрахунки; внести відповідні зміни до Статуту, пов`язані з виходом учасника та зареєструвати їх у встановленому законом порядку.

Того ж дня, 12.03.2014 ОСОБА_1 видала ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність, якою останього було уповноважено бути її представником на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (код 33078634) з питань, пов`язаних із виходом зі складу учасників цього товариства.

Повноваження представника щодо вчинення інших дій із часткою ОСОБА_1 (продаж, дарування) у вказаній нотаріально посвідченій довіреності відсутні.

Відповідачем стверджується, в тому числі при допиті у якості свідка, факт підписання сторонами 14.03.2014 між ОСОБА_1 (надалі за текстом - Позивач) та ОСОБА_2 (надалі за текстом - Відповідач) Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (надалі за текстом -Договір).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору Продавець (Позивач) передає Покупцю (Відповідач) свою частку у розмірі 49% (сорок дев`ять відсотків) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (надалі за текстом - Товариство), що еквівалентно 1 029 000 (один мільйон двадцять дев`ять тисяч) гривень 00 коп.

У п. 1.2 Договору зазначено інформацію про Товариство, частка в якому відчужується:

а) повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю Технопринт , скорочене найменування: ТОВ Технопринт .

б) код 33078634;

в) місцезнаходження: м. Суми, пр. Лушпи, 6.55, кв.6;

г) зареєстроване Виконавчим комітетом Сумської обласної ради 19.10.2004 року;

д) статутний капітал: 2 100 000 (два мільйони сто тисяч) гривень 00 коп.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна частки, що складає 49% (сорок дев`ять відсотків) Статутного капіталу Товариства, становить 1 029 000 (один мільйон двадцять дев`ять тисяч) гривень 00 коп.

Згідно положення п.2.2. Договору оплата вартості частки, вказаної у п. 2.1. цього Договору, здійснюється Покупцем до підписання цього Договору. Аналогічне положення відображено у п. 3.2.1. Договору, де вказано, що Покупець оплатив Продавцю вартість частки у Статутному капіталі ТОВ Технопринт згідно п.2.1. та п.2.2. даного Договору та приймає вказану частку у власність.

До суду разом із позовною заявою надано копію оспорюваного Договору. Наявність у сторін оригіналу даного документу сторонами не заперечувалась.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.04.2020 (додається) в переліку засновників та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) значиться ОСОБА_2 (Відповідач). З інформації у цьому Витягу також вбачається, що 20.03.2014 проводилась державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників. Станом на день укладення оспорюваного Договору Відповідач перебувала на посаді Генерального директора Товариства.

Позивач оспорює Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт від 14.03.2014, зазначаючи, що не підписувала його особисто та будь-яких осіб на вчинення дій щодо відчуження корпоративних прав юридичної особи не уповноважувала. Будь-яких інших дій, спрямованих на волевиявлення щодо продажу своєї частки у статутному капіталі не вчиняла. Підпис на оспорюваному Договорі вчинений не Позивачем, що, на думку ОСОБА_1 та її представника, вказує на відсутність волевиявлення однієї із сторін правочину на здійснення продажу належної частки у статутному капіталі ТОВ Технопринт .

У 2016 році Позивач зверталась за захистом своїх порушених прав до суду загальної юрисдикції - Шосткинського міжрайонного суду Сумської області - з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав недійсним.

Ухвалою Шосткинського міжрайонного суду Сумської області від 03.10.2019 у справі № 589/1714/16-ц, яка була залишена в силі постановою Апеляційного суду Сумської області від 16.12.2019, провадження у справі було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.

У межах розгляду цивільної справи №589/1714/16-ц було проведено судову почеркознавчу експертизу.

Висновком від 15.06.2018 судово-почеркознавчої експертизи №39/40/41 у справі №589/1714/16-ц (провадження №2/589/38/17) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ТОВ Технопринт , про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав було встановлено, що:

1. Підпис від імені ОСОБА_1 у рядку Підписи сторін у графі продавець у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Технопринт б/н від 14.03.2014, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо купівлі корпоративних прав у виді частки в розмірі 49% статутного капіталу ТОВ Технопринт тобто 1 029 000 грн. - виконаний за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою.

2. Рукописний запис змістом ОСОБА_1 у рядку Підписи сторін у графі продавець у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Технопринт б/н від 14.03.2014, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо купівлі корпоративних прав у виді частки в розмірі 49% статутного капіталу ТОВ Технопринт , тобто 1 029 000 грн. виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Враховуючи вищезазначене, представник Позивача наголошує на тому, що вона не засвідчувала оспорюваний Договір власноручним підписом, а отже відповідного волевиявлення для укладення правочину не відбулось, умови письмового Договору між Сторонами не узгоджувались, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати оспорюваний договір недійсним.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необгрутованим та просить суд відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позов.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, що передбачено ст. 204 ЦК України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:

- дефекти (незаконність) змісту правочину;

- дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу;

- дефекти волі;

- невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до норм статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Позивач у обгрунтування позовної заяви зазначає про те, що оспорюваний договір нею не підписувався.

Судом встановлено й сторонами не заперечується той факт, що гр. ОСОБА_1 особисто при підписанні гр. ОСОБА_2 оспорюваного договору не була присутня.

Також судом встановлено, що у оспорюваному Договорі зазначено, що його укладено в м. Суми.

Однак, в день укладення оспорюваного Договору (14.03.2014) Позивач стверджує, що знаходилась в м. Макіївка Донецької області.

У свою чергу, Відповідач, надаючи пояснення як свідок у судовому засіданні по суті, пояснила, що підписувала даний Договір у м. Шостка Сумської області. При цьому підтвердила суду факт відсутності при підписанні особисто Відповідача. З її слів, що також зазначено у письмовій заяві свідка, даний Договір був наданий їй для підписання гр. ОСОБА_3 , йому ж передані кошти за відчужувану частку Позивача.

Зазначені обставини не суперечать у частині відсутності Позивача при підписанні оспорюваного договору показам свідка ОСОБА_3 , викладеним ними у письмовій заяві свідка та підтверджених безпосередньо у суді при допиті.

18.08.2020 від громадянина ОСОБА_3 1978 р.н. до суду надійшла заява свідка від 06.07.2020 № 387 (вх. № 7167/20 від 18.08.2020), відповідно до якої, а також особистих показів у суді, свідок заявляє, що йому, ОСОБА_3 , як представнику ОСОБА_1 на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (код 33078634), щодо виходу (виведенням) ОСОБА_1 зі складу учасників, згідно з довіреністю, посвідченою Перцовою М.Г., приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області 12.03.2014, стала відома інформація, що стосується суті спору справи № 920/436/20, а саме спростування факту розрахунку за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі, який ніби то був укладений 14.03.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 повідомляє, що грошову суму у розмірі 1029000 (один мільйон двадцять дев`ять тисяч) гривень 00 коп., як розрахунок за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Технопринт від 14.03.2014, яка становила 49 % (сорок дев`ять відсотків) у статутному капіталі ТОВ Технопринт (ЄДРПОУ 33078634), від ОСОБА_2 (РНОКПІТ НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) не отримував. Натомість, 14 березня 2014 року на Загальних зборах учасників ТОВ Технопринт , він представляв інтереси ОСОБА_1 з питань, що пов`язанні з її виведенням (виходом) зі складу учасників вказаного товариства згідно із заявою ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників ТОВ Технопринт від 12.03.2014, посвідченою Перцовою М.Г. приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області за реєстраційним номером 372. Відповідно до довіреності, посвідченої Перцовою М.Г. приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області 12.03.2014 повноважень щодо продажу частки (її частини) в ТОВ Технопринт та проведення розрахунку за договорами, отримання коштів, відкриття та поповнення банківських рахунків - ОСОБА_3 ОСОБА_1 не надавала.

10.11.2020 від представника відповідача надійшла заява свідка ОСОБА_2 , в якій остання виклала відповіді на поставлені представником позивача запитання, де крім іншого зазначено, що нею був здійснений розрахунок за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеним 14.03.2014 між нею та гр. ОСОБА_1 , у розмірі 1 029 000 (один мільйон двадцять дев`ять тисяч) гривень 00 коп. шляхом передачі ОСОБА_3 , як представнику ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено й сторонами не заперечується, що Позивач особисто не отримувала від Відповідача оплати вартості частки у статутному капіталі ТОВ Технопринт , як це вказано у п. 2.2 та п. 3.2.1 оспорюваного Договору та відповідно не сплачувала податки за здійснення такої операції.

Пунктом 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 цього ж Кодексу об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді пасивних доходів (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, встановлено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.

У разі продажу фізичною особою належної йому частки у статутному капіталі підприємства, у платника податків виникає інвестиційний дохід у вигляді коштів, отриманих внаслідок укладання угоди.

Особливості нарахування та оподаткування інвестиційного прибутку встановлюється п. 170.2 ПКУ.

Так, пп. 170.2.1 ПКУ передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (корпоративними правами) ведеться платником податку - фізичною особою самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Фізична особа самостійно визначає суму доходів і витрат від операцій з інвестиційними активами, відображає фінансовий результат від таких операцій у річній декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Вартість продажу інвестиційного активу впливає на суму податку на доходи фізичних осіб, яку має сплатити продавець такого активу.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 18.08.2020 у справі № 620/436/20, від Головного управління ДПС у Сумській області до суду 04.09.2020 надійшов лист від 03.09.2020 № 12321/10/18-26-05-07-11, відповідно до якого Головне управління ДПС у Сумській області надає суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо фізичної особи - ОСОБА_2 ; копію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік. Крім наведеного ГУ ДПС у Сумській області зазначає, що відповідно до інформаційно-аналітичної системи ДПС України платником податків ОСОБА_2 у 2014 - 2016 роках до податкового органу із витребуваних судом податкових звітів подано тільки Декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік. За інші періоди податкова звітність не надавалася.

15.09.2020 на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 18.08.2020 у справі № 620/436/20, від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов лист про надання інформації про суми виплачених доходів, отриманих податків та податкову звітність громадянки ОСОБА_1 .

Виходячи із вищезазначеної інформації судом встановлено, що сторонами оспорюваного правочину не декларувалась й, відповідно, не оподатковувалась операція із продажу за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеним 14.03.2014 між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 , у розмірі 1 029 000 грн.

Також матеріалами справи не підтверджені доводи Відповідача та її представника щодо вчинення правочину купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеного 14.03.2014 між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 , шляхом уповноваження останьою на вчинення відповідних дій від її імені гр. ОСОБА_3 .

У матеріалах справа наявна заява про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт ОСОБА_1 , у якій 12.03.2014 засвідчено справжність підпису у приватного нотаріуса Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Перцової М.Г., реєстр. №372.

Із тексту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просила вивести її зі складу учасників Товариства та протягом трьох місяців з дня нотаріального посвідчення заяви здійснити з нею остаточні розрахунки; внести відповідні зміни до Статуту, пов`язані з виходом учасника та зареєструвати їх у встановленому законом порядку.

Також в матеріалах справи наявна видана 12.03.2014 ОСОБА_1 ОСОБА_3 нотаріально посвідчена довіреність, якою останього було уповноважено бути її представником на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (код 33078634) з питань, пов`язаних із виходом зі складу учасників цього товариства. Повноваження представника щодо вчинення інших дій із часткою ОСОБА_1 (продаж, дарування) у вказаній нотаріально посвідченій довіреності відсутні.

Відповідно до положень ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Таким чином, надання Позивачем гр. ОСОБА_3 права бути її представником на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю Технопринт (код 33078634) з питань, пов`язаних із виходом зі складу учасників цього товариства, не є тотожним наділенням його повноваженнями щодо укладення договору відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства.

Згідно з ч.1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

В той же час, із змісту оспорюваного договору від 14.03.2014 року не вбачається, що даний договір укладався представником продавця - ОСОБА_1 громадянином ОСОБА_3 , у тексті відсутне жодне посилання як на особу останього, так й документи, що підтверджували б відповідні повноваження останього.

Підписання правочину є умовою дотримання сторонами (стороною) письмової форми правочину. Це пов`язано з тим, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України). Вимоги до підписання правочину передбачені у частинах 2-4 ст. 207 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом закон установлює обов`язковість підпису на правочині. Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в пись мовій формі.

Наявність підпису підтверджує наміри учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Унаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або уповноваженими особами власноручно. У будь-якому разі це здійснюють фізичні особи, оскільки тільки вони здатні вчиняти певні дії, що знаходять реальне відображення в дійсності внаслідок унікальних особистих біометричних параметрів людини.

Зважаючи на те, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здій снює їх під своїм ім`ям, що, як правило, складається з прізвища, власного імені та по батькові (ч. 1 ст. 28 Цивільного кодексу України), то й підпис повинен містити всі складові імені особи, написані власноручно. У випадку відсутності власноручного підпису слід вважати, що правочин не відповідає вимогам, які встановлюються до письмової форми правочину.

Із загального правила щодо власноручного підписання правочину його стороною (сторонами) передбачені й винятки. Це стосується застосування аналогів власноручного підпису для під писання правочину, під якими розуміється:

а) факсимільне відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання (відтворен ня власноручного підпису особи, наприклад, за допомогою кліше);

б) електронно-цифровий підпис;

в) інший аналог власноручного підпису (наприклад, застосування для підписання правочину коду або шифру).

Слід ураховувати, що використання аналогів власноручного підпису є допустимим у випадках, передбачених законом, іншими актами цивільного законодавства або ж за письмовою згодою сторін, коли зразки аналогу власноручного підпису є наявними в іншої сторони. Тобто за від сутності такої вказівки або згоди сторін правочин буде вважатися підписаним.

Тлумачення ч. 2 ст. 207 ЦК України дозволяє зробити висновок, що правочин має підписуватися його стороною (сторонами).

Стороною (сторонами) правочину є особа (-и), для яких цим правочином установлюються права та обов`язки. Однак законодавством передбачаються випадки, коли правочин підпи сується іншими особами. Якщо правочин вчиняється через представника, то його підписує цей представник, який уповноважений на підписання правочину договором або довіреністю (статті 1000, 244 Цивільного кодексу України).

Також судом встановлено, що у межах розгляду цивільної справи №589/1714/16-ц було проведено судову почеркознавчу експертизу.

Висновком від 15.06.2018 судово-почеркознавчої експертизи №39/40/41 у справі №589/1714/16-ц (провадження №2/589/38/17) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ТОВ Технопринт , про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав було встановлено, що:

1. Підпис від імені ОСОБА_1 у рядку Підписи сторін у графі продавець у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Технопринт б/н від 14.03.2014, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо купівлі корпоративних прав у виді частки в розмірі 49% статутного капіталу ТОВ Технопринт тобто 1 029 000 грн. - виконаний за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою.

2. Рукописний запис змістом ОСОБА_1 у рядку Підписи сторін у графі продавець у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Технопринт б/н від 14.03.2014, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо купівлі корпоративних прав у виді частки в розмірі 49% статутного капіталу ТОВ Технопринт , тобто 1 029 000 грн. виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Аналогічна позиція щодо висновку експерта як доказу викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в своїй постанові від 17.04.2019 по справі № 910/6624/17.

У сукупності встановлені судом обставини справи свідчать про те, що оспорюваний правочин суперечить положенням ст. 203 Цивільного кодексу України та порушує права Позивача, оскільки Позивач не підписувала з Відповідачем оспорюваний Договір, не отримувала відповідні грошові кошти за відчуження свої частки у статутному капіталі Товариства, а відтак і не отримувала дохід від такої операції, відсутні докази її волевиявлення на укладення вказаного правочину, дотримання порядку та письмової форми його укладення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 102,00 грн покладається на відповідача.

Згідно з положеннями частин 2 та 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. А тому в зв`язку з відсутністю попереднього розрахунку інших судових витрат, окрім судового збору, суд не покладає на відповідача інші судові витрати позивача у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав - частки, що складає 49 % Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРИНТ" від 14.03.2014 між фізичною особою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та фізичною особою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

3. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування судового збору в сумі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повні реквізити сторін зазначені у пунктах 2-3 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 04 січня 2021 року.

Суддя Ю.А. Джепа