Рішення

від 22.12.2020 по справі 922/3108/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3108/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (Харківська обл., м. Дергачі) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (м. Харків) , фізичної особи ОСОБА_1 (Київська обл., м. Васільків) , Фермерського господарства "ВЕЕТ" (Харківська обл., с. Мурафа) про скасування наказу та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування реєстрації та повернення земельних ділянок у відання держави, за участю представників:

прокурора - Клейн Л.В.;

відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) - не з`явився;

відповідача ( ОСОБА_1 ) - Коваленко В.В.;

відповідача (ФГ "ВЕЕТ") - Коваленко В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (надалі - прокурор) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву, в якій просить:

1) позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 :

- визнати незаконним наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області №2991-СГ від 11.11.2014 щодо надання ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Козіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 72,5989 га у тому числі:

- земельна ділянка площею 6,1925 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1165;

- земельна ділянка площею 2,6692 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1166;

- земельна ділянка площею 5,9114 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1170;

- земельна ділянка площею 5,7378 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1164;

- земельна ділянка площею 15,0117 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1168;

- земельна ділянка площею 10,3674 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1169;

- земельна ділянка площею 23,7259 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1171;

- земельна ділянка площею 2,9830 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1167;

2) позовні вимоги до Головного управління Держгеокадстру у Харківській області та фермерського господарства "ВЕЕТ":

- визнати недійсним договір від 29.12.2014, оренди землі площею 6,1925 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1165;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 22.01.2015 (номер запису про інше речове право 8464947), площею 6,1925 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1165;

- визнати недійсним договір від 29.12.2014, оренди землі площею 2,6692 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1166;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 23.01.2015 (номер запису про інше речове право 8480460), площею 2,6692 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1166;

- визнати недійсним договір від 29.12.2014, оренди землі площею 5,9114 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1170;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 22.01.2015 (номер запису про інше речове право 8466269), площею 5,9114 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1170;

- визнати недійсним договір від 29.12.2014, оренди землі площею 5,7378 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1164;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 22.01.2015 (номер запису про інше речове право 8498505), площею 5,7378 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1164;

- визнати недійсним договір від 29.12.2014, оренди землі площею 15,0117 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1168;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 21.01.2015 (номер запису про інше речове право 8453926), площею 15,0117 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1168;

- визнати недійсним договір від 29.12.2014, оренди землі площею 10,3674 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1169;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 23.01.2015 (номер запису про інше речове право 8479486), площею 10,3674 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1169;

- визнати недійсним договір від 29.12.2014, оренди землі площею 23,7259 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1171;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 22.01.2015 (номер запису про інше речове право 8465933), площею 23,7259 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1171;

- визнати недійсним договір від 29.12.2014, оренди землі площею 2,9830 га, кадастровий номер 6323583200:01:001:1167;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 28.01.2015 (номер запису про інше речове право 8531645), площею 2,9830 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1167.

3) позовні вимоги до фермерського господарства "ВЕЕТ" (код ЄДРПОУ-38289157):

- зобов`язати фермерське господарство "ВЕЕТ" (код ЄДРПОУ - 38289157) повернути у віддання держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822), земельні ділянки державної власності, загальною площею 72,5989 га (кадастрові номери №№6323583200:01:001:1165, 6323583200:01:001:1166, 6323583200:01:001:1170, 6323583200:01:001:1164, 6323583200:01:001:1168, 6323583200:01:001:1169, 6323583200:01:001:1171, 6323583200:01:001:1167), які розташовані за межами населених пунктів Козіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.

Судовий збір прокурор просить стягнути з відповідачів за реквізитами прокуратури Харківської області.

Також у позовній заяві прокурор просить визнати поважними причини пропуску строку давності та поновити його.

Прокурор, обґрунтовуючи підстави для самостійного представництва інтересів держави, зокрема, посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та зазначає, що уповноваженим органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах виступає Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд у частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотримання вимог земельного законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них.

Проте, оспорюваний наказ та підписаний договір оренди видано та укладено Головним управлінням Держземагенства у Харківській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, тому Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є відповідачем у справі, а одна й та сама особа (орган) не може бути одночасно позивачем і відповідачем за цим же позовом, оскільки це суперечить нормам цивільного законодавства.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається в позовній заяві на те, що за результатами проведеного вивчення встановлено, що наказ ГУ Держземагенства в Харківській області №2991-СГ від 11.11.2014 прийнятий з порушенням вимог статей 116, 118, 121, 123, 124 Земельного кодексу України, статей 7, 12 Закону України Про фермерське господарство в редакціях на час виникнення правовідносин, в зв`язку з чим земельна ділянка загальною площею 72,5989 га з початку ОСОБА_2 , а згодом і Фермерському господарству ВЕЕТ надана в оренду незаконно.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

У вказаній ухвалі судом вирішено розглядати справу №922/3108/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.10.2019 о 10:30 год, про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 було зупинено провадження у справі №922/3108/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц на підставі п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України.

01.11.2019 прокурор надав клопотання (в порядку ст. 230 ГПК України), в якому просить поновити провадження у справі №922/3108/19, посилаючись на те, що за даними, розміщеними на офіційній веб-сторінці Верховного Суд на веб-порталі Судової влади України, справу №587/430/16-ц було розглянуто 26.06.2019 та прийнято рішення, яким задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, а повний текст судового рішення оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 поновлено провадження у справі №922/3108/19 та призначено підготовче засідання на 25.11.2019 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

21.10.2019 відповідач (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) надав відзив на позовну заяву керівника Дергачівської місцевої прокуратури, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, а у разі визнання обґрунтованими позовні вимоги, застосувати наслідки пропущення процесуальних строків визначених ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 відкладено вирішення питання щодо прийняття відзиву ГУ Держгеокадастру у Харківській області до розгляду до надання відповідачем належних доказів надіслання (надання) цього відзиву учасникам справи.

28.10.2019 керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області надав відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому зазначає, що договори оренди земельних ділянок укладено незаконно та останні підлягають визнанню недійсними, а тому і рішення про державну реєстрацію вказаних договорів також підлягають скасуванню.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 відкладено вирішення питання щодо прийняття відповіді прокурора на відзив Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до розгляду, до вирішення питання щодо прийняття самого відзиву до розгляду.

22.11.2019 відповідач (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) надав клопотання про залишення без розгляду позовну заяву керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У судовому засіданні 25.11.2019 прокурор заявив усне клопотання про надання часу для письмового викладення заперечень на клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 відкладено вирішення клопотання відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) про залишення без розгляду позовної заяви до надання прокурором письмового заперечення на це клопотання.

25.11.2019 прокурор надав письмові пояснення, в яких просить долучити до матеріалів справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичних осіб прокуратури Харківської області, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ФГ "ВЕЕТ".

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 задоволено клопотання прокурора, викладеного в письмових поясненнях, про приєднання до матеріалів справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичних осіб прокуратури Харківської області, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ФГ "ВЕЕТ".

25.11.2019 відповідач (ФГ "ВЕЕТ") надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 25.11.2019 залишено без розгляду відзив відповідача (ФГ "ВЕЕТ"), оскільки до нього не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

25.11.2019 ухвалою суду учасників справи було повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 04.12.2019 об 11:00 год.

25.11.2019 представник відповідача (ФГ "ВЕЕТ") надав заяву про долучення до матеріалів справи відзиву ФГ "ВЕЕТ" на позовну заяву від 25.11.2019, докази надіслання відзиву з додатками до нього іншим учасникам справи №922/3108/19.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 задоволено клопотання представника відповідача (ФГ "ВЕЕТ") про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відзиву ФГ "ВЕЕТ" прокурору та ГУ Держгеокадастру у Харківській області та про прийняття відзиву відповідача (ФГ "ВЕЕТ") до розгляду.

28.11.2019 відповідач (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) надав клопотання про долучення до матеріалів справи №922/3108/19 доказів відправлення відзиву учасникам справи.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 задоволено клопотання відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) про долучення до матеріалів справи №922/3108/19 доказів відправлення відзиву учасникам справи.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 прийнято до розгляду відзив відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) та відповідь прокурора на відзив відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області).

02.12.2019 прокурор надав письмові пояснення щодо клопотання відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) про залишення без розгляду позовної заяви керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Протокольною ухвалою суду від 04.12.2019 відхилено клопотання відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) про залишення без розгляду позовної заяви, як необґрунтоване та безпідставне.

03.12.2019 відповідач (Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) надав клопотання про зупинення провадження у справі №922/3108/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 було задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.12.2019 про зупинення провадження у справі №922/3108/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Вказаною ухвалою суду провадження у справі №922/3108/19 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua, Великою Палатою Верховного Суду 26.05.2020 прийнято постанову у справі №912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.11.2020 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

04.12.2019 відповідач (ФГ "ВЕЕТ") надав заяву про застосування строків позовної давності.

11.12.2019 керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області надав відповідь на відзив відповідача фермерського господарства "ВЕЕТ" (в порядку статті 166 ГПК України)

Протокольною ухвалою суду від 04.11.2020 прийнято до розгляду відповідь керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області на відзив відповідача ФГ "ВЕЕТ".

16.12.2019 керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області надав заперечення щодо заяви представника відповідача ФГ "ВЕЕТ" про застосування строків позовної давності.

03.11.2020 відповідач (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 04.11.2020 відхилено клопотання відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) про відкладення розгляду справи, як безпідставне та підписане не уповноваженим представником.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 повідомлено керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та відповідачів (ОСОБА_1 та ФГ "ВЕЕТ") про відкладення підготовчого засідання, а відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) викликано у судове засідання на 23.11.2020 об 11:00 год.

20.11.2020 відповідач (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 23.11.2020 відхилено клопотання відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) про відкладення розгляду справи, як безпідставне.

23.11.2020 електронною поштою відповідачі (ОСОБА_1 та ФГ "ВЕЕТ") надали клопотання про слухання справи без участі представників відповідачів.

Протокольною ухвалою суду від 23.11.2020 задоволення клопотання відповідачів ( ОСОБА_1 та ФГ "ВЕЕТ") про слухання справи без участі представників відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 повідомлено учасників справи про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 07.12.2020 об 11:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 07.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2020 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

У судовому засіданні 16.12.2020 оголошено перерву до 22.12.2020 о 12:00 год, про що повідомлено під розпис прокурора та представника відповідачів (ОСОБА_1 та ФГ "ВЕЕТ"), а відповідача (ГУ Держгеокадастру у Харківській області) викликано ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2020.

22.12.2020 прокурор у судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів (ОСОБА_1 та ФГ "ВЕЕТ") у судовому засіданні 22.12.2020 просить відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача (ГУ Держеокадастру у Харківській області) у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча ГУ Держеокадастру у Харківській області був повідомлений належним чином.

Відповідач (ОСОБА_1) не надав відзив на позов.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статей 165, 178, 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Прокурор у позові зазначає, що під час вивчення місцевою прокуратурою встановлено, що ОСОБА_1 є засновником ряду інших сільськогосподарських підприємств, які здійснюють свою діяльність тривалий час, а саме: ПСП Явір (ЄДРПОУ 30895672), ПП Колонтаївське АГРО (ЄДРПОУ 41276897), ПП Явір АПК (ЄДРПОУ 39475348), ПСП Оазис (ЄДРПОУ 32685259), ПП Карат-АПК (ЄДРПОУ 34644020), ПП КАРАТ-АГРО (ЄДРПОУ 39337949), ТОВ КАРАТ-АГРО (ЄДРПОУ 39358493), ПСП Світанок (ЄДРПОУ 30653981), ПП ЦУКРОВИК-АГРО (ЄДРПОУ 34643996), СТОВ ПРОМІНЬ (ЄДРПОУ 03773205), ТОВ ВОСХОД-АГРО (ЄДРПОУ 34573568), СВК Колонтаївський (ЄДРПОУ 00706697), СТОВ КАЧАЛІВСЬКЕ (ЄДРПОУ 30739621), ПСП БУРАН (ЄДРПОУ 34236803), ПП ЯВІРАГРОЗАПЧАСТИНА (ЄДРПОУ 39963389), ТОВ Агрофірма СОЮЗАГРО (ЄДРПОУ 30142214), ПП Явір-Хліб (ЄДРПОУ 40707004), ТОВ КИГИЧІВСЬКЕ-А-Інвест (ЄДРПОУ 41688166), СТОВ Агрофірма ВОСХОД (ЄДРПОУ 03779225), ТОВ Огульчанське ПЛЮС (ЄДРПОУ 37948175), ФГ Новоогульчанське (ЄДРПОУ 40354350).

Проте прокурор не надав суду доказів на підтвердження вищевикладеного.

Розпорядженням голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області №126 від 07.04.2014 ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки загальною площею 303,2776 га ріллі на території Качалівської сільської ради терміном на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок не витребуваних громадянами земельних часток (паїв) за межами населених пунктів на території Краснокутського району Харківської області.

На підставі цього розпорядження між Краснокутською РДА Харківської області та ОСОБА_1 укладено 79 договорів земельних ділянок для ведення фермерського господарства, в тому числі і на земельну ділянку з кадастровим номером 6323581700:04:001:0016 площею 4,7627 га, на підставі якого в подальшому було зареєстровано ФГ ВЕЕТ .

Крім того, прокурор вказує, що наказом Головного управління Держземагенства у Харківської області №1330-СГ від 23.06.2014 ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Огульцівської сільської та Ков`язької селищної рад на території Валківського району Харківської області, загальною площею 187,2887 га.

Також наказом Головного управління Держземагенства у Харківської області №2708-СГ від 15.10.2014 надано в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства строком на 49 років земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Качалівської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 159,8251 га.

Згідно з наказом Головного управління Держземагенства у Харківської області №2824-СГ від 23.10.2014 громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Олексіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 130,5448 га.

Крім того, наказами Головного управління Держземагенства у Харківській області від 16.09.2013 та від 29.11.2013 №: ХА/6321285500:01:000/00000115, ХА/6321285500:02:000/00000114, ХА/6321285500:02:000/00000116, ХА/6321288500:03:000/00000563, ХА/6321255400:01:000/00000564, ХА/6321285500:02:000/00000561, ХА/6321285500:02:000/00000560, ХА/6321255400:01:000/00000559, ХА/6321285000:03:000/00000558, ХА/6321285500:02:000/00000557, ХА/6321288500:03:000/00000562 ОСОБА_1 надано дозволи на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земель на території Валківського району Харківської області загальною площею близько 428,95 га.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно ОСОБА_1 з 18.09.2014 є власником наступних земельних ділянок: 6322655100:07:007:0951, 632В84700І02:001:0492, 6321285500:01:000:1024, 5925086200:00:001:0459, 5925086200:00:001:1547, 5925086200:00:001:1625, 5925086200:00:001:0895, 5925086200:00:001:1288, 5925086200:00:001:0376, 5925086200:00:001:1546, 5925086200:00:001:1621, 5925086200:00:001:0452, 5925086200:00:001:0458, 5925086200:00:001:0869, 5925086200:00:001:1271, 5925086200:00:001:0362, 6323584700:04:001:0827, 6323584700:02:001:0453, 6323584700:02:001:0454, 6323584700:02:001:0459, 6323584700:02:001:0450, 6323584700:02:001:0452, 6323584700:02:001:0455, 6323584700:02:001:0456, 6323584700:02:001:0457, 6323584700:02:001:0460, 6323584700:02:001:0461, 6323584700:02:001:0462, 6323584700:02:001:0449, 5925086200:00:001:0065, 5925086200:00:001:0632, 5925086200:00:001:0699, 5925086200:00:001:0896, 5925086200:00:001:1287, 5925086200:00:001:0384, 6323580300:01:001:0238, 6323583200:02:001:1164, 6323583200:02:001:1167, 6323583200:02:001:1169, 6323583200:02:001:1175, 6310136900:06:011:0018, 6323581700:04:001:0055, 6323585500:02:001:0603.

Таким чином, до моменту відведення Головним управлінням Держземагенства в Харківській області у користування ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323583200:01:001:1165, 6323583200:01:001:1166, 6323583200:01:001:1170, 6323583200:01:001:1164, 6323583200:01:001:1168, 6323583200:01:001:1169, 6323583200:01:001:1171, 6323583200:01:001:1167 загальною площею 72,5989 га у користуванні підприємств, засновником яких є ОСОБА_1 , вже була значна кількість земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та приватної форм власності.

Також прокурор зазначає, що ОСОБА_1 , звертаючись до Головного управління Держземагентсва в Харківській області із заявою про надання йому в оренду земельних ділянок загальною площею 72,5989 га без проходження процедури земельних торгів, приховав інформацію, що уже є власником та керівником сільськогосподарських підприємств, у т.ч. фермерських господарств, видами діяльності яких є вирощування сільськогосподарських культур, та які вже використовують надані їм у користування земельні ділянки.

Проте прокурор не надав суду самої заяви ОСОБА_1 , з якою він звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області про надання йому в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства загальною площею 72,5989 га, що розташовані за межами населених пунктів Козіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, та доданих до неї документів.

В зв`язку з чим, посилання прокурора на невідповідність вимогам статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство суд вважає припущенням, оскільки вони нічим не підтверджені.

Прокурор у позові зазначає, що ОСОБА_1 фактично отримав від Головного управління Держземагенства у Харківській області земельну ділянку не для ведення фермерського господарства, а для іншої підприємницької діяльності, оскільки він є засновником багатьох підприємств та мав у власності земельні ділянки, які використовує для товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з інформацією, зазначеною Краснокутською РДА Харківської області у відповіді №0139/2183 від 12.06.2018 Щодо реєстрації фермерського господарства на запит заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури №03.16.3946 вих.18 від 11.06.2018, Фермерське господарство ВЕЕТ (код ЄДРПОУ 38289157) зареєстровано 05.11.2014 на підставі нотаріально посвідченої копії договору оренди землі від 08.04.2014 між Краснокутською РДА Харківської області та ОСОБА_1 загальної площі 4,7627 га ріллі (кадастровий номер 6323581700:04:001:0016).

Однак, прокурор не надав вказаного договору оренди від 08.04.2014.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області "Про надання в оренду земельної ділянки" №2991-СГ від 11.11.2014 громадянину ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Козіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 72,5989 га, у тому числі:

- земельна ділянка площею 6,1925 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1165, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469368463235);

- земельна ділянка площею 2,6692 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1166, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469364263235);

- земельна ділянка площею 5,9114 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1170, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469365563235);

- земельна ділянка площею 5,7378 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1164, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469369463235);

- земельна ділянка площею 15,0117 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1168, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469367763235);

- земельна ділянка площею 10,3674 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1169, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469370163235);

- земельна ділянка площею 23,7259 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1171, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469365263235);

- земельна ділянка площею 2,9830 га із кадастровим номером 6323583200:01:001:1167, зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469363163235).

На підставі вищевказаного наказу №2991-СГ від 11.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства в Харківській області та ОСОБА_1 29.12.2014 укладено вісім договорів оренди земельних ділянок строком на 49 років, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.01.2015, 22.01.2015, 23.01.2015, 28.01.2015 під №: 8464947, 8480460, 8466269, 8498505, 8453926, 8479486, 8465933, 8531645.

Відповідно до висновку спеціаліста ПП Перспектива-Земля вартість земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323583200:01:001:1165, 6323583200:01:001:1166, 6323583200:01:001:1170, 6323583200:01:001:1164, 6323583200:01:001:1168, 6323583200:01:001:1169, 6323583200:01:001:1171, 6323583200:01:001:1167, загальною площею 72,5989 га, станом на 2019 рік становить 3493372 грн.

В подальшому між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 та фермерським господарством ВЕЕТ 09.12.2015 укладено вісім додаткових угод, відповідно до змісту яких, новим орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323583200:01:001:1165, 6323583200:01:001:1166, 6323583200:01:001:1170, 6323583200:01:001:1164, 6323583200:01:001:1168, 6323583200:01:001:1169, 6323583200:01:001:1171, 6323583200:01:001:1167, загальною площею 72,5989 га, виступає фермерське господарство ВЕЕТ (код ЄДРПОУ 38289157), засновником, бенефіціарним власником якого є сам ОСОБА_1 .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 22 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Статтею 31 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом ст. 124 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 134 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 123 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ст. 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (ст. 2 цього Закону). У даних правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України загальним.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (ст. 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство .

Згідно з абзацами 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частинами 2 та 4 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Таким чином, спеціальний Закон України Про фермерське господарство визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених ст. 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (ст. 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України Про фермерське господарство ).

Крім того, Закон України Про фермерське господарство передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цього Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняти органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Отже, при вирішенні вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений ст. 7 Закону України Про фермерське господарство як спеціального по відношенню до ст. 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених ч. 1 ст. 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Ані прокурор, ані сторони не надали суду заяви ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Харківській області про надання йому спірних земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства. З чого можна дійти висновку, що її взагалі не існувало.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, моменту державної реєстрації фермерського господарства передує факт одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Згідно з ст. 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству, як юридичній особі, земельних ділянок, що належать громадянам та членам фермерського господарства на праві приватної власності, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

На порушення вимог ч. 5 ст. 5, статей 13, 20, 21, 23 Закону України Про оцінку земель (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) відсутня затверджена районною радою технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок наданих ОСОБА_1 в оренду; на порушення вимог Законів України Про державну експертизу та Про землеустрій відсутній позитивний висновок державної експертизи у проектах землеустрою відведення земельних ділянок в оренду, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України Про фермерське господарство , статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Проте, як убачається з матеріалів справи, ФГ ВЕЕТ зареєстровано 05.11.2014, тобто до отримання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства на підставі іншого договору оренди землі - від 08.04.2014.

Відтак, надання Головним управлінням Держземагенства у Харківській області ОСОБА_1 на підставі наказу №2991-СГ від 11.11.2014 в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташованих за межами населених пунктів Козіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, загальною площею 72,5989 га та подальша передача їх ФГ ВЕЕТ , шляхом укладання додаткових угод до договорів оренди, є порушенням вимог статей 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство , статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги прокурора до ГУ Дежгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області №2991-СГ від 11.11.2014, похідні позовні вимоги до Головного управління Держгеокадстру у Харківській області та фермерського господарства "ВЕЕТ" про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації, а також позовні вимоги до фермерського господарства "ВЕЕТ" про зобов`язання повернути у віддання держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822), земельні ділянки державної власності, загальною площею 72,5989 га (кадастрові номери: 6323583200:01:001:1165, 6323583200:01:001:1166, 6323583200:01:001:1170, 6323583200:01:001:1164, 6323583200:01:001:1168, 6323583200:01:001:1169, 6323583200:01:001:1171, 6323583200:01:001:1167), які розташовані за межами населених пунктів Козіївської сільської ради на території Краснокутського району Харківської області, доведеними та обґрунтованими.

Проте, ГУ Держгеокадастру у Харківській області у відзиві на позов та ФГ ВЕЕТ у своїй заяві від 02.12.2019 просять застосувати до позовних вимог прокурора позовну давність.

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Разом із тим частинами 1, 2 статі 29 ГПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Аналогічні положення містить і стаття 53 ГПК України в редакції, що діяла на час подачі прокурором позову (24.09.2019) та діє на час ухвалення рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Але при цьому закон не наділяє прокурора повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку самої особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду.

Відповідно до статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

За змістом наведених положень закону статей позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі № 6-178гс15, від 23.12.14 у справі № 3-194гс14, Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 у справі № 914/801/17).

З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття спірного наказу та укладання договорів оренди земель сільськогосподарського призначення уповноваженим органом держави щодо розпорядження цими землями було ГУ Держземагентства у Харківській області. Внаслідок змін в чинному законодавстві України до ГУ Держгеокадастру у Харківській області перейшли його повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками і здійснення контролю за ними.

При цьому в спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядок перебігу позовної давності.

Визначаючи початок перебігу позовної давності в даній справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась держава, в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції в той чи інший час та змінювався в результаті прийняття нових нормативних актів.

Відтак, при дослідженні питання пропуску позовної давності в цьому спорі слід з`ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася держава, в особі уповноваженого органу.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що про порушення прав держави уповноважений орган держави (ГУ Держземагенства у Харківській області) знав на момент прийняття спірного розпорядження та укладення оскаржуваних договорів, оскільки представник цього уповноваженого органу держави підписав оскаржуваний наказ і договори, та мав їх примірники.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.05.2018 у справі №922/4444/16.

Прокурор не навів поважних причин, які об`єктивно могли завадити йому дізнатися про порушення державних інтересів та звернутися з відповідним позовом до суду. В зв`язку з чим клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності та поновлення його не підлягає задоволенню судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні (п. 570) від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі ВАТ Нафтогазова компанія Юкос проти Росії та у п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства зазначив, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови прокурору у позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

Таким чином, суд зазначає про те, що виникненню права оренди у ОСОБА_1 та укладання договорів оренди з додатковими угодами до них, виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття такого права, слугувала та передувала активна участь в такому процесі ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

У зв`язку з цим, враховуючи, що право оренди, набуте ОСОБА_1 через незаконний наказ ГУ Держземагенства у Харківській області, на обґрунтоване переконання суду, відповідальність за порушення процедур розгляду ймовірної заяви на передачу в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 та перевірки її відповідності вимогам діючого законодавства не може покладатися на особу, яка розраховувала на їх належність та легітимність.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 є засновником ряду інших сільськогосподарських підприємств, які здійснюють свою діяльність тривалий час, а саме: ПСП Явір (ЄДРПОУ 30895672), ПП Колонтаївське АГРО (ЄДРПОУ 41276897), ПП Явір АПК (ЄДРПОУ 39475348), ПСП Оазис (ЄДРПОУ 32685259), ПП Карат-АПК (ЄДРПОУ 34644020), ПП КАРАТ-АГРО (ЄДРПОУ 39337949), ТОВ КАРАТ-АГРО (ЄДРПОУ 39358493), ПСП Світанок (ЄДРПОУ 30653981), ПП ЦУКРОВИК-АГРО (ЄДРПОУ 34643996), СТОВ ПРОМІНЬ (ЄДРПОУ 03773205), ТОВ ВОСХОД-АГРО (ЄДРПОУ 34573568), СВК Колонтаївський (ЄДРПОУ 00706697), СТОВ КАЧАЛІВСЬКЕ (ЄДРПОУ 30739621), ПСП БУРАН (ЄДРПОУ 34236803), ПП ЯВІРАГРОЗАПЧАСТИНА (ЄДРПОУ 39963389), ТОВ Агрофірма СОЮЗАГРО (ЄДРПОУ 30142214), ПП Явір-Хліб (ЄДРПОУ 40707004), ТОВ КИГИЧІВСЬКЕ-А-Інвест (ЄДРПОУ 41688166), СТОВ Агрофірма ВОСХОД (ЄДРПОУ 03779225), ТОВ Огульчанське ПЛЮС (ЄДРПОУ 37948175), ФГ Новоогульчанське (ЄДРПОУ 40354350) є безпідставними, оскільки: по-перше, прокурором не надані докази, що ОСОБА_1 є їх одноосібним засновником; по-друге, в цих підприємствах інша мета використання земельних ділянок - ведення особистого селянського господарства та товарного сільськогосподарського виробництва, а не фермерського.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги про визнання незаконним наказу ГУ Держземагенства у Харківській області №2991-Сг від 11.11.2014, недійсними укладених між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 договорів оренди земельних ділянок не підлягають задоволенню.

І оскільки позовні вимоги про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок є похідними від вимоги про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, вони також мають бути залишені без задоволення.

Також, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельні ділянки, оскільки ці вимоги є похідними від первісних позовних вимог, які не були задоволені судом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись ст. 203, 215, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. 5, 22, 31, 93, 122 - 124, 134, 152, 155 ЗК України, ст. 1, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", ст. 5, 13, 20, 21, 23 Закону України "Про оцінку земель", Законом України "Про державну експертизу", Законом України "Про землеустрій`оренду землі", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 53, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 130, 165, 178, 202, 236 - 238, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "31" грудня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http:// reyestr.court.gov.ua / .