Рішення

від 21.12.2020 по справі 709/784/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №709/784/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Миць Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_3.,

представника відповідача - Плахи А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ПСП Нива (далі - відповідач) про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,6631 га, кадастровий номер 7125185200:06:000:0900, яка знаходиться в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

02 січня 2011 року між позивачем і відповідачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. 27 лютого 2019 року між сторонами укладено додаткову угоду про зміни і доповнення до вказаного договору оренди землі. Так, відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості оцінки земельного паю, виплати проводяться у формі за бажанням орендодавця. Згідно з умов додаткової угоди орендна плата з 01.01.2019 року нараховується орендарем у грошовій формі в розмірі 10668 грн. в рік та виплачується у термін до 31 грудня кожного року.

Позивач зазначає, що відповідачем умови договору від 02.01.2011 року в частині виплати орендної плати не виконуються, а саме не відбувається вчасної та в повному обсязі виплати орендної плати, що свідчить про систематичне невиконання договору оренди землі в частині орендної плати, а тому наявні всі підстави для дострокового розірвання договору оренди землі. Враховуючи викладене, посилаючись на норми законодавства, а також практику Верховного Суду позивач просив розірвати договір оренди землі та стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Від представника відповідача Плахи А.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній зазначив, що позивач і відповідач дійсно підписали договір оренди землі, протягом дії якого позивач отримував в повному обсязі орендну плату за користування орендованою земельною ділянкою. Умовами договору не зазначено де, та як має сплачуватись орендна плата. Відповідно до звичаю, який склався між сторонами, виплата орендної плати здійснюється за заявою орендодавця за місцезнаходженням ПСП "Нива". Жодних звернень зі сторони позивача, щодо невиплати орендної плати за весь час дії договору не було, так само не надходило жодних вимог щодо погашення будь-якої заборгованості по орендній платі. Крім того, між сторонами 27.02.2019 року була підписана додаткова угода, в тому числі про збільшення терміну дії договору. Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди землі у 2020 році мотивуючи, що з самого початку договірних відносин порушують його права, таким чином позивач дізнався про порушення свого права з моменту укладання договору оренди, а тому позивач пропустив строк позовної давності. Враховуючи викладене, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив, поданій до суду представником позивача ОСОБА_3 , зазначалося, що представник відповідача посилався на пропуск позивачем строку позовної давності, але враховуючи, що відповідачем умови договору оренди землі в частині орендної плати не виконуються, а саме не відбувається вчасної та в повному обсязі виплати орендної плати, порушення прав позивача є тривалим, то останнім не пропущено строк позовної давності, оскільки відповідно до п. 36 Постанови Пленуму ВСС України "Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року вказано, що за змістом ст. 391 ЦК позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. Крім того, твердження відповідача про своєчасний і в повному обсязі розрахунок з позивачем, а також про відсутність заборгованості не підтверджується жодним належним та допустимим доказом.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 червня 2020 року відкрито провадження у справі призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2020 року витребувано докази.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Вказав на те, що відповідач не виконує умови договору оренди, оскільки систематично не сплачує орендну плату в повному обсязі за користування земельною ділянкою позивача. Стверджував, що у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за договором оренди землі за 2016-2019 роки, на підтвердження чого надав письмові розрахунки.

Представник відповідача Плаха А.В. в судовому засіданні просив відмовити в позові з відстав викладених у відзиві.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.

Позивачу згідно з державним актом на право приватної власності на землю від

19 листопада 2002 року серії ІV-ЧР № 050326 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6631 га, розташована в адміністративних межах Лукашівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 10).

02 січня 2011 року між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем укладено договір оренди землі, за яким позивач передав в оренду відповідачу вказану земельну ділянку строком на 20 років (а.с. 11-13).

27 лютого 2019 року між сторонами укладено додаткову угоду про зміни і доповнення до договору оренди землі від 02 січня 2011 року, згідно з якою, зокрема відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості оцінки земельного паю, виплати проводяться у формі за бажанням орендодавця. Згідно з умов додаткової угоди орендна плата з 01.01.2019 року нараховується орендарем у грошовій формі в розмірі 10668 грн. в рік та виплачується у термін до 31 грудня кожного року (а.с. 14).

03 квітня 2020 року позивач направив листа на адресу відповідача (а.с. 16), відповідно до змісту якого позивач просив надати завірені копії первинних документів за період з 02 січня 2011 року по 31 грудня 2019 року щодо отриманої ним орендної плати.

У своїй відповіді від 13 квітня 2020 року № 91 відповідач повідомив про неможливість надання запитуваних документів через їх значний об`єм та запропонував з`явитися позивачу до бухгалтерії для складання акту звірки (а.с. 17).

Правовідносини, що виникають з оренди землі, регулюються ЦК України, ЗК України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також самим договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Відповідно до ч. 3 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18.

Позивач посилається як на підставу своїх вимог на те, що орендна плата не виплачувалась в повному обсязі у 2016-2019 роках, що свідчить про систематичне невиконання договору оренди землі в частині виплати орендної плати.

З досліджених в судовому засіданні письмових документах, зокрема, платіжних відомостей на видачу грошей (а.с.58-87, 106) в рахунок оренди земельного паю вбачається, що позивач отримував орендну плату за 2017 рік в сумі 6100 грн., за 2018 рік в сумі 3300 грн., за 2019 рік в сумі 6850 грн. про що свідчить підпис у відповідних графах навпроти прізвища.

В своїх письмових поясненнях представник позивача, спираючись на лист ГУ ДПС у Черкаській області № 28369/10/23-00-04-2110 (а.с.103) зробив власні розрахунки заборгованості по виплаті відповідачем орендної плати позивачу та встановив, що за 2016 рік позивачу не доплачено 1484,62 гривень орендної плати; за 2017 рік - 1869,44 гривень; за 2018 рік - 1754,26 гривень; за 2019 рік - 1292,00 гривень. Наявність заборгованості на думку представника позивача свідчать про систематичне невиконання договору оренди землі в частині виплати орендної плати в повному обсязі.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від вартості оцінки земельного паю за бажанням орендодавця; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексаці; орендна плата вноситься на протязі року (а.с. 11).

Відповідно до п. 39 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом (а.с. 12).

Проаналізувавши вказані умови договору, суд дійшов висновку, що при проведенні розрахунків заборгованості за основу сторона позивача мала використовувати саме грошову оцінку орендованої земельної ділянки. Натомість представник позивача використав інформацію податкової служби про розмір доходу, сплаченого ПСП Нива на користь позивача кожного конкретного року. Використання за основу такої інформації, на думку суду, свідчить про неправильність розрахунків вцілому, оскільки суперечить умовам договору та є припущенням щодо розміру орендної плати. Між позивачем та відповідачем можуть існувати інші договірні відносини, за якими ПСП Нива проводить виплати на користь позивача. Вказане позивачем не спростовано.

Розмір орендної плати за договором не є сталим, а щорічно залежить від грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що має тенденцію до постійного зростання, та коефіцієнтів індексації вартості землі, які Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру оприлюднює щорічно.

Закон України Про оцінку земель визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експерту.

Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Цей вид грошової оцінки використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.

Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати через Центри надання адміністративних послуг.

А відтак, суд не приймає до уваги розрахунки представника позивача та приходить до висновку, що належних доказів невиплати орендної плати в повному обсязі за 2016-2019 роки позивачем суду не надано.

Крім того, як встановлено судом позивач не звертався до відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору оренди землі в частині перегляду розміру орендної плати або вимогами про виплату заборгованості з орендної плати.

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 76 - 82 ЦПК.

Таким чином, саме факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, однак належних доказів цього та наявності заборгованості, її розміру, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України стороною позивача не надано, а тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору та витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги, то в цій частині заявлених вимог також необхідно відмовити виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх, зокрема, відносяться витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137, ч.2 ст.141 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки, рішення по справі прийнято не на користь позивача, то вимога про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Приватне сільськогосподарське підприємство "Нива", місцезнаходження: с.Лукашівка, Чорнобаївський район, Черкаська область, поштовий індекс 19926, код ЄДРПОУ 03793478.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Повне рішення суду складено 31 грудня 2020 року.

Суддя В.В.Левченко