Ухвала

від 15.06.2021 по справі 709/784/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

15 червня 2021 року

м. Київ

справа № 709/784/20

провадження № 61-8521ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року та постанову Черкаської апеляційного суду від 06 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нива про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством Нива (далі - ПСП Нива ) 02 січня 2011 року укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Лукашівської сільської ради загальною площею 2,6631 га.

27 лютого 2019 року укладена додаткова угода про зміни і доповнення до договору оренди землі від 02 січня 2011 року.

Договором оренди землі від 02 січня 2011 року визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4 % від вартості оцінки земельного паю протягом року.

Додатковою угодою від 27 лютого 2019 року до договору оренди землі встановлено, що орендна плата з 01 січня 2019 року нараховується орендарем у грошовій формі у розмірі 10 668,00 грн в рік та виплачується у термін до 31 грудня кожного року.

Позивач стверджує, що відповідач не виконує умови договору від 02 січня 2011 року в частині виплати орендної плати, а саме вчасно та в повному обсязі не виплачує орендну плату з 2011 року, що свідчить про систематичне невиконання умов договору оренди землі, та є підставою для розірвання договору.

ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі від 02 січня 2011 року, укладений між ПСП Нива та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 червня 2011 року відділом Держкомзему у Чорнобаївському районі Черкаської області за № 712518524000572, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 27 лютого 2019 року.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати позивач повинен був використовувати грошову оцінку орендованої земельної ділянки, натомість представник позивача використав інформацію податкової служби про розмір доходу, сплаченого ПСП Нива на користь позивача кожного конкретного року.

Суд не прийняв до уваги розрахунок представника позивача та дійшов висновку, що належних доказів невиплати орендної плати в повному обсязі за 2016-2019 роки позивач суду не надав, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та розірвання договору оренди землі у зв`язку із систематичним невиконанням умов договору.

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року та постанову Черкаської апеляційного суду від 06 квітня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.

Предметом спору у зазначеній справі є розірвання договору оренди землі. Орендна плата становить 10 668,00 грн на рік.

Ціна позову у цій справі з наведеними вимогами підлягає визначенню за правилами пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Ціна позову у цій справі становить 64 008,00 грн (10 668,00 грн х 3 роки), що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн*100=227 000,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.

У касаційній скарзі заявника є посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, проте заявник не обгрунтовує такої необхідності і не надає докази на їх підтвердження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року та постанова Черкаської апеляційного суду від 06 квітня 2021 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року та постанову Черкаської апеляційного суду від 06 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нива про розірвання договору оренди землі відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко