Постанова

від 17.12.2020 по справі 404/6479/15-ц

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2020 року м. Кропивницький

справа № 404/6479/15-ц

провадження № 22-ц/4809/1290/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.,

учасники справи:

позивачі: Заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави - представник прокурор Олефіренко Владислав Юрійович: Міністерство оборони України - представник Вологжаніна Оксана Дмитрівна; Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда - представник Полонець Ольга Анатоліївна ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

відповідач - виконавчий комітет Кіровоградської міської ради;

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда до відповідачів: ОСОБА_2 , виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року (суддя Іванова Н.Ю.).

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

У грудні 2015 року Заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про:

- визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.08.2010 року № 722 про оформлення права власності ОСОБА_2 на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнання недійсним рішення та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно (гараж) загальною площею 27 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні Міністерству оборони України та КЕВ міста Кіровограда земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок відповідача ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог зазначив, що згідно державного акту на право постійного користування землею від 22.10.1993 року, виданого відповідно до рішення виконкому Кіровоградської міської ради від 14.04.1993 р, Кіровоградській КЕЧ району (на даний час КЕВ м. Кропивницький) надано у постійне користування земельну ділянку на розі АДРЕСА_1 .

Рішенням Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 р № 3157 громадянам міста, одним з яких є відповідач ОСОБА_2 , було передано безоплатно у власність земельні ділянки біля житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 90 кв.м., яка належить на праві постійного користування КЕВ м. Кіровоград.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року по справі № 2а-2813/10/170 за позовом військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі КЕВ м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради рішення міської ради скасовано. Проте, до його скасування на виконання рішення Кіровоградської міської ради ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 05.05.2010 року серії ЯИ № 690155, площею 0,0030 га. Вказаний державний акт визнано недійсним та скасовано рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2013 року в справі № 404/996/13.

Однак, 09.08.2010 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради прийнято рішення № 722 про оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на гараж з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1 . Відтак 11.08.2010 року ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.08.2010 року № 722 та видане на його виконання свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яким посвідчено право власності ОСОБА_2 на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є актами, що суперечать закону, порушують права держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кіровограда, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними. Гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_2 , розміщений на землях оборони всупереч вимогам закону, тобто земельній ділянці, що не відведена для цієї мети та щодо якої законодавчо встановлена заборона на її забудову подібними об`єктами нерухомості, а також враховуючи відсутність у ОСОБА_2 будь-яких правовстановлюючих документів на даний об`єкт нерухомості (землю), вказаний гараж є самочинним будівництвом. Тому, відновлення прав держави на землі оборони в особі Міністерства оборони України та землекористувача КЕВ м. Кіровограда на спірну земельну ділянку має бути здійснене шляхом знесення гаражу за рахунок ОСОБА_2

ОСОБА_2 , заперечуючи проти заявлених до нього вимог, у лютому 2017 року подав заяву, в якій виклав пояснення про невизнання позову. Вказав про сплив строку позовної давності, а також що станом на час розгляду справи не є власником майна та земельної ділянки, щодо яких заявлені вимоги.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року позов Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та про усунення перешкод у користування земельною ділянкою, задоволений. Визнано недійсним та скасоване рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.08.2010 року № 722 про оформлення права власності ОСОБА_2 на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним та скасоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно (гараж) загальною площею 27 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради від 11.08.2010 року на ім`я ОСОБА_2 за № 026733. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні Міністерству оборони України та КЕВ м. Кіровоград нерухомістю по АДРЕСА_1 , шляхом знесення гаражу загальною площею 27 кв.м., що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером № 3510100000:37:329:0087 за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок ОСОБА_2 .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що гараж, стосовно якого заявлені вимоги і власником якого є відповідач ОСОБА_2 , розміщений на землях оборони всупереч вимогам закону і на ділянці, яка не відведена і більш того заборонене її використання не за цільовим призначенням. Також скасовані в судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування, за наслідком якого набуте право власності відповідача ОСОБА_2 на спірний об`єкт.

Заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності у нього права власності на гараж по АДРЕСА_1 , а відтак безпідставність вимог до нього, спростовуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 94339239 від 11.08.2017 року, що міститься в матеріалах справи.

Стосовно строків позовної давності, то суд першої інстанції зазначив, що з 2010 року стороною позивача вчиняються дії направлені на відновлення порушеного права держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кіровограда на земельну ділянку, в тому числі порушення судових справ, тому строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Прокурор військової прокуратури Кіровоградського гарнізону, представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда та представник Міністерства оборони України в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу

ОСОБА_3 у серпні 2020 року оскаржила в апеляційному порядку рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.10.2017 року, посилаючись на положення ч.1 ст. 352 ЦПК, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Просить скасувати рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що на час подання позовної заяви заступником військового прокурора нерухоме майно (гараж) належало ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15 травня 2015 року. ОСОБА_5 , заперечуючи проти позову, про це вказував в своїх заявах. Вона придбала у ОСОБА_6 спірний гараж на підставі договору купівлі-продажу 2 лютого 2017 року, тобто до вирішення спору. Тобто, оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та законні інтереси нового власника нерухомого майна, який не був залучений до участі у справі, та якому на праві приватної власності належить зазначений гараж. ОСОБА_4 також не був учасником розгляду.

Про дане рішення їй стало відомо в ході слухання справи за позовом Заступник військового прокурора до неї про визнання договору купівлі-продажу недійсним і зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, пов`язаного з власністю на спірний гараж.

Не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо строку позовної давності.

У липні 2020 року Виконуючим обов`язки військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України подано відзив на апеляційну скаргу, яким просить залишити без змін рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.10.2017 року. В обґрунтування зазначено, що внаслідок ухвалення спірних рішень виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради та видачі свідоцтва про право власності, відповідно до державного акта від 05.05.2010 року серії ЯИ № 690155, ОСОБА_2 набув право власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 30 кв.м. Судовими рішеннями встановлено факт неправомірності набуття відповідачем права власності на вищезазначену земельну ділянку, яка належить до державної власності за категорією земель оборони.

Посилаючись на розміщення на землях оборони належного ОСОБА_2 гаража всупереч вимогам закону, а саме: розміщення на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети та щодо якої законодавчо встановлена заборона на її забудову подібними об`єктами нерухомості, а також порушення прав держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кіровограда щодо використання цієї земельної ділянки, вказує, що підлягають визнанню недійсними свідоцтво про право власності нерухоме майно (гараж) загальною площею 27 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , видане Виконавчим комітетом Кіровоградською міською радою від 11 серпня 2010 року на ім`я ОСОБА_2 за № 026733, а також рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.08.2010р. № 722 про видачу даного свідоцтва.

У вересні 2020 року представник КЕВ м. Кропивницький надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в якому вказав про законність рішення суду першої інстанції, оскільки у ОСОБА_2 відсутня правова підстава для використання земельної ділянки, на якій розташований гараж, так як рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2013 року визнано недійним та скасовано державний акт від 05.05.2010 року серії ЯИ № 690155 на право власності земельної ділянки площею 0,003 га, розташовану біля житлового будинку АДРЕСА_2 .

Також вказує, що використовуючи гараж, який на даний час незаконно розміщений на вищевказаній земельній ділянці та належить на праві постійного користування КЕВ м. Кропивницький, ОСОБА_3 порушує його права на користування земельною ділянкою.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без руху, з підстав що в ній викладено. Вимоги суду виконані стороною, в термін визначений судом.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.10.2017 року та відкрито провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 3-4 том 2).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду на 12 годину 00 хвилин 27 жовтня 2020 року (а.с. 12 том 2).

23 жовтня 2020 року на електронну адресу суду апеляційного суду від Виконуючого обов`язки військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України надійшло клопотання про перенесення розгляду судового засідання на іншу дату через підготовку прокурорів військової прокуратури Кіровоградського гарнізону до проходження атестації (а.с. 45 том 2).

У судовому засіданні 27 жовтня 2020 року вищевказане клопотання позивача задоволено та відкладено розгляд справи на 12 годину 30 хвилин 11 листопада 2020 року (а.с. 46 том 2).

10 листопада 2020 року на електронну адресу суду апеляційної інстанції від Виконуючого обов`язки військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України надійшло клопотання про перенесення розгляду судового засідання на іншу дату у зв`язку із підготовкою прокурорів Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону до проходження атестації (а.с. 58 том 2).

У судовому засіданні 11 листопада 2020 року вищевказане клопотання задоволено та відкладено розгляд справи на 14 годину 00 хвилин 18 листопада 2020 року (а.с. 60 том 2).

Згідно довідки секретаря судового засідання, 18 листопада 2020 року о 14 годині 00 хвилин справа № 404/6479/15уза апеляційною скаргою ОСОБА_3 не розглядалася у зв`язку з тим, що відповідно до наказу голови суду від 17.11.2020 року, головуючому судді було надано інші дні відпочинку із 17.11.2020 по 19.11.2020 року через захворювання (а.с. 72 том 2).

На підставі клопотання представника КЕВ м. Кропивницький, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.12.2020 року, продовжено на 15 днів строк розгляду справи (а.с. 89 том 2).

Судом встановлено такі обставини

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00000066 від 22.10.1993 року (реєстраційний № 136), виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.04.1993 року № 269, Кіровоградській КЕЧ району (наразі КЕВ м. Кропивницький) надано у постійне користування земельну ділянку на розі АДРЕСА_1 (а.с. 10-11 том 1 ).

Рішенням Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 року № 3157 Про передачу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 безоплатно у власність земельних ділянок по АДРЕСА_1 (біля житлового будинку АДРЕСА_2 ) затверджено проект землеустрою та передано зазначеним вище фізичним особам земельні ділянки площею 30 кв.м. кожному для будівництва індивідуальних гаражів за рахунок земель житлової та громадської забудови (а.с. 184 том 1).

Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, розглянувши заяву ОСОБА_2 про оформлення права власності на гараж по АДРЕСА_2 ), враховуючи висновок ОКП Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації , 09.08.2010 року прийняв рішення за № 722 про оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на гараж з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1 (а.с. 23 том 1).

На підставі вищевказаного рішення виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 11.08.2010 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № НОМЕР_1 , а саме: гараж з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3510100000:37:329:0087 (а.с. 23 на звороті том 1).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року скасовано рішення Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 року № 3157 Про передачу громадянам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 безоплатно у власність земельних ділянок по АДРЕСА_1 (біля житлового будинку АДРЕСА_2 ) (а.с. 16-19 том 1).

27.05.2013 року Кіровським районним судом м. Кіровограда ухвалено рішення про визнання недійсним та скасування державного акту від 05.05.2010 року, серії ЯИ № 690155 на право власності на земельну ділянку площею 0,0030 га, що розташована в АДРЕСА_1 (біля житлового будинку АДРЕСА_2 ), що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 011039000264., яке набрало законної сили 02.07.2013 року (а.с. 20-21 том 1),

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення в суді представника скаржника адвоката Тупало М.П, прокурора Олефіренко В.Ю., представника позивача КЕВ м. Кіровограда -Полонець О.А., представника позивача Міністерства оборони України -Вологжаніної О.Д., дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина.

Процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа Ґолдер проти Сполученого Королівства , рішення від 21 лютого 1975 року, серія А № 18, пункти 28-36).

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дана норма розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, порівняно з учасниками справи, оскільки особи, про які йдеться в цій нормі, є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, що отримав вирішення в судовому рішенні. Та обставина, що вони не приймали участь у справі, була обумовлена застосуванням щодо них процесуальних обмежень. Тобто дана особа не залучалась до судового розгляду.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням. А судове рішення стосується прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Апеляційна скарга подана ОСОБА_3 , яка не була учасником розгляду справи в суді першої інстанції, але оскаржуване рішення безпосередньо і безумовно стосується її інтересів. Так як 02.02.2017 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі продажу гаража розташованого по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Драною І.В., відповідно до якого остання придбала у власність вказаний гараж і сплатила за нього оговорену грошову суму, а саме : 28561 грн. Даний гараж належав продавцю ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською А.Г. за реєстровим № 358 (а.с. 225-227 том 1). Отже, на час подачі позовної заяви, 31.08.2015 року і до 02.02.2017 року власником спірного гаража був ОСОБА_10 , а з 02.02.2017 по теперішній час власником є ОСОБА_3 . Остання набула майно у власність до ухвалення судового рішення. Одна із вимог, яка задоволена судом є зобов`язання власника гаража усунути перешкоди в користуванні Міністерству оборони України та КЕВ міста Кіровограда земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення гаражу. Відповідачем за цією вимогою є ОСОБА_2

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положенням законодавства. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб , який є ефективним , тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права і охоронювані законом інтереси та забезпечити реальне поновлення прав особи, тобто реальність виконання судового рішення. Власника спірного майна також стосуються і вимоги, щодо оскарження рішення виконавчого комітету про набуття права власності на гараж та визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, а заперечення відносно незастосування строків позовної давності можуть бути розглянуті за іі участі, тобто при реалізації нею прав та обов`язків.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_2 , щодо відсутності у нього права власності на гараж по АДРЕСА_1 , спростував ії доказом: відомостями з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 94339239 від 11.08.2017 року, що міститься в матеріалах справи (а.с. 166-167). З яких виходить, що право власності на гараж по АДРЕСА_1 , площею 27,0 кв.м. зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 11.08.2010 року, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.

Відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. А згідно до ст. 79 ЦПК достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, аналогічні норми права передбачались процесуальним законодавством і на час звернення до суду. Інформаційна довідка, на яку послався суд, в даному випадку не є достовірним та достатнім доказом, так як не відображає зміни власника на спірний об`єкт.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, вирішив питання про права та законні інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме ОСОБА_3 , оскільки вона є власником спірного майна, а не ОСОБА_2 , який і на час звернення до суду не був власником гаражу. З огляду на викладене, суд ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, вирішив питання про права та законні інтереси особи, не залученої до участі у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України 2004 року). Визначення кола відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

За вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку що оскаржуване судове рішення не відповідає критеріям законності та справедливості, а відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції не дає оцінку судовому рішенню в частині висновків про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на імя ОСОБА_2 так як такі висновки є передчасними, у зв`язку з неналежністю складу учасників справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права. Відповідно до вимог ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. А. Письменний