Рішення

від 24.12.2020 по справі 260/1910/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2020 року м. Ужгород№ 260/1910/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_11,

представника позивача: Антал Я.В.,

представника відповідача: Калич О.А.,

свідок: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватне підприємство Надь і Матей до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Надь і Матей (далі - позивач, ПП Надь і Матей ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК423/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-114 від 26.12.2019 року, за підписом першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., про накладення штрафу на приватне підприємство Надь і Матей у розмірі 375570,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 26 грудня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. винесено постанову №ЗК/423/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-114 про накладення на приватне підприємство Надь і Матей штрафу в розмірі 375570,00 гривень у зв`язку із порушенням законодавства про працю, а саме абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. Підставою винесення Постанови є складання акту інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 18 листопада 2019 року №/ЗК/423/214/АВ. Вказану постанову вважають протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки така винесена без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, з грубим порушенням норм законодавства.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

26 червня 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнає та вважає, що доводи та обґрунтування, які наведені позивачем не можуть бути прийняті судом як належні. Так, відповідач зазначив, що під час інспекційного відвідування приватне підприємство Надь і Матей посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області було встановлено, що протягом двох тижнів в підприємстві залучались до роботи в якості робітників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з якими не укладено ні трудові договори ні договори цивільно-правового характеру. Оскільки, в ході інспекційного відвідування були встановлені порушення норм трудового законодавства, відповідачем правомірно було застосовано фінансові санкції у відповідності до положень абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із чим, підстави для скасування постанови від 26.12.2019 року №ЗК423/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-114, відсутні.

30 липня 2020 року в судовому засіданні представником позивача було подано відповідь на відзив. У такому зауважив суду, що відповідач у відзиві так і не змістовних спростувань на основні твердження у позовній заяві, які напряму в сукупності вказують на незаконність і протиправність оскаржуваної постанови.

Ухвалою суду від 16 вересня 2020 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови управління Держпраці у Закарпатській області від 26.12.2019 року №ЗК423/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-114 про накладення штрафу до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили суд такі задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до наказу управління Держпраці у Закарпатській області від 11.11.2019 року №223 Про проведення інспекційних відвідувань на підставі депутатського звернення Бакова Р.В. ; службової записки ОСОБА_6 від 04.11.2019 року, інформації на запит ГУ ПФУ в Закарпатській області №42732 від 11.11.2019 року; інформації ГУ ПФУ в Закарпатській області №39829 від 31.10.2019 року, №7438 від 30.05.2019 року та №21939 від 29.08.2019 року наказано головному державному інспектору ОСОБА_1 за участю головних державних інспекторів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та начальника відділу ОСОБА_6 провести інспекційне відвідування ПП Надь і Матей , Берегівський район, с. Вари, вул. Задор, 170 за зверненням про порушення трудового законодавства відповідно до змісту звернення (а.с.104).

11.11.2019 року управлінням Держпраці у Закарпатській області було видано направлення №920 на проведення інспекційного відвідування ПП Надь і Матей . Строк дії направлення з 12 листопада 2019 року по 19 листопада 2019 року (а.с.105).

За результатами інспекційного відвідування посадовою особою управління Держпраці у Закарпатській області було складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 18 листопада 2019 року №/ЗК/423/214/АВ в якому відображені наступні порушення:

В ході інспекційного відвідування 12.11.2019, за місцем здійснення діяльності приватного підприємства Надь і Матей встановлено, що протягом двох тижнів в Підприємстві залучались до роботи в якості робітників ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 та ОСОБА_4 з якими не укладено ні трудові договори ні договори цивільно- правового характеру. Також у своєму поясненні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказали, що їм проводиться нарахування та виплата заробітної плати за відпрацьовані два тижні в розмірі дві тисячі гривні, але в Підприємстві відсутні платіжно - розрахункові відомості, що засвідчує про виплату ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заробітної плати в конвертах . В контексті вищенаведеного слід зазначити що відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання якої є обов`язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою. Згідно до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, в приватному підприємстві Нодь і Матей використовувалась праця громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без укладення трудового договору, чим порушено вимоги ч.1. ч.3 ст.24 Кодексу Законів про працю України. До акту додано СД диск з відео фіксацією інспекційного відвідування (а.с.107-109).

18 листопада 2019 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК/423/214/АВ/П (а.с.110). Примірник директор позивача отримав.

Того ж дня, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області було винесено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК/423/214/АВ/П/ПТ (а.с.111-112).

05 грудня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. було винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК/423/214/АВ/П/ПТ-ТД, яким вирішено, що справа підлягає розгляду відповідно до ст. 265 Кодексу Законів про працю України 17.12.2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області (а.с.119).

Розгляд справи було відкладено за клопотанням адвоката Поповича В.І. на 26.12.2019 року о 09:00 год., про що директора Надь і Матей було повідомлено (а.с.136).

26 грудня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК423/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-114, якою накладено на ПП Надь і Матей штраф у розмірі 375570,00 грн. (а.с.142-144).

Вважаючи постанову про накладення штрафу уповноваженими особами протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).

Так, у відповідності до статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності статті 259 частини 1 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу положень пункту 6 та пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 26.04.2017 року № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі по тексту - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки ); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Вказаний перелік підстав є вичерпним та має бути підтверджений відповідними доказами.

Відповідно до абзацу 6 статті 3 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення в.о. начальника Управління Держпраці у Закарпатській області наказу від 11.11.2019 року № 223 Про проведення інспекційних відвідувань стало Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 року, Конвенція про інспекцію праці у промисловості і торгівлі №81 ратифікованою Законом України №1984 від 08.09.2004 року, Конвенцією про інспекцію праці в сільському господарстві № 129 ратифікованою Законом України № 1986-4 від 08.09.2004 року, Законом України № 877 від 05.04.2007 року зі змінами Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Законом України № 393 від 02.10.1996 року зі змінами Про звернення громадян , Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 року Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю , наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 року за № 1500/31368, пунктом 11 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, на підставі депутатського звернення Бакова Р.В. ; службової записки ОСОБА_6 від 04.11.2019 року, інформації на запит ГУ ПФУ в Закарпатській області № 42732 від 11.11.2019 року; інформації ГУ ПФУ в Закарпатській області № 39829 від 31.10.2019 року, № 7438 від 30.05.2019 року та № 21939 від 29.08.2019 року.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 11.11.2019 року №223 про проведення інспекційного відвідування у ПП Надь і Матей ( Берегівський район, с. Вари, вул. Задор, 170 ).

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.11.2019 року № 920 ПП Надь і Матей за місцем здійснення діяльності Берегівський район, с. Вари, вул. Задор, 170 .

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватне підприємство Надь і Матей , місце місцезнаходження юридичної особи: 90255, Закарпатська область, Берегівський район, с. Варі, вул. Задор, 170 , основний вид економічної діяльності: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, дата реєстрації 30.01.2007 року, номер запису 13091020000000292, засновники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.46-49).

Як підтверджується матеріалами справи, посадові особи Управління Держпраці у Закарпатській області 12.11.2019 року з`явилися для проведення інспекційного відвідування за адресою АДРЕСА_5 , на територію, де здійснює господарську діяльність окремий суб`єкт господарювання - ОСОБА_12 .

Так, згідно ч. 1 п. 11 Порядку, Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

У відповідності до ч. 3 п. 5 Порядку, Інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Статтею 3 абзацом 7 Закону України № 877-V визначено принцип здійснення державного нагляду (контролю), за яким здійснення державного нагляду (контролю) допускається лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Статтею 19 частиною 2 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із врахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку, що при проведенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, суд, в судовому засіданні 17.12.2020 року, заслухав у якості свідка ОСОБА_1 .

Свідок повідомив суду, що майже нічого не пам`ятає. Зазначив, що прийшли на інспекційне відвідування за адресою с. Вари, вул. Задор, 170 , однак побачивши, що там не здійснюється підприємницька діяльність, пішли за адресою АДРЕСА_5 де здійснювалася підприємницька діяльність. Повідомив, що працівники надали пояснення з яких стало відомо, що вони працюють на ПП Надь і Матей .

Будь-яких пояснень з приводу зміни адреси проведення інспекційного відвідування відповідачем в ході розгляду справи не надано.

У зв`язку з чим суд констатує, що правових підстав для проведення інспекційного відвідування у інспекторів, за адресою АДРЕСА_5 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_12 , не було, так як направлення на інспекційне відвідування було видане на перевірку ПП Надь і Матей за адресою: Берегівський район, с. Вари, вул. Задор, 170 .

Таким чином у відповідача були відсутні правові підстави та відповідні повноваження на здійснення інспекційного відвідування як за місцем здійснення господарської діяльності ОСОБА_12 , що виключає можливість притягнення ПП Надь і Матей , передбаченої статтею 265 частиною 2 абзацом 2 КЗпП України.

Щодо встановленого відповідачем в ході інспекційного відвідування порушення позивачем вимог законодавства про працю.

Судом встановлено, що на підставі акту інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Закарпатській області було складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК423/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-114 від 26 грудня 2019 року у розмірі 375570,00 грн., якою встановлено, що директор ПП Надь і Матей ОСОБА_11 допустив до виконання робіт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без оформлення трудових договорів, чим порушено ч.3 ст.24 Кодексу Законів про працю України.

Вказані у постанові фізичні особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконували роботи (працювали) станом на 12.11.2019 року у окремих (від ПП Надь і Матей ) суб`єктів господарювання, а саме дані працівники працювали (виконували окремі роботи) фізичних осіб підприємців - ПП ОСОБА_11 (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_6 ) та ПП ОСОБА_12 (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_7 ).

Матеріалами справи підтверджується, що дані обставини було вказано (обґрунтовано) уповноваженим особам відповідача у Листі за №3 від 26.11.2019 року, які разом з додатками на 8 аркушах були у розпорядженні відповідача, і додатково були викладені у клопотанні про відмову в застосуванні санкцій та застосування абзацу чотири пункту 4 Постанови КМУ України від 17.07.2013 року №509 Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.12.2019 року, однак такі обставини не були ним враховані на момент винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Відповідно до ч.2 цієї статті господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Підприємництво, згідно з ч. 1 ст. 42 цього Кодексу, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до вимог п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією трудової угоди від 05 листопада 2019 року між ПП ОСОБА_12 та ОСОБА_4 вбачається, що з 05 листопада 2019 року до 30 листопада 2019 року останній зобов`язується виконувати роботу каменные роботы , тобто ОСОБА_4 станом на 12.11.2019 року виконував роботи на користь ПП ОСОБА_12 , а не на користь ПП Надь і Матей (а.с.59).

Відповідно до трудової угоди від 04 листопада 2019 року між ПП ОСОБА_12 та ОСОБА_3 вбачається, що з 04 листопада 2019 року до 30 листопада 2019 року останній зобов`язується виконувати роботу каменные роботы , тобто ОСОБА_3 станом на 12.11.2019 року виконував роботи на користь ПП ОСОБА_12 , а не на користь ПП Надь і Матей (а.с.58).

Згідно з трудовою угодою від 01 листопада 2019 року між ПП ОСОБА_11 та ОСОБА_2 вбачається, що з 01 листопада 2019 року до 30 листопада 2019 року такий зобов`язується виконувати роботу каменные роботы , тобто ОСОБА_2 станом на 12.11.2019 року виконував роботи на користь ПП ОСОБА_11 , а не на користь ПП Надь і Матей (а.с.53).

У відповідності до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України (норма, у відповідності до якої позивач був притягнутий до відповідальності), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Вказану норму законодавцем сконструйовано таким чином, що для того щоб настала відповідальність, у даному випадку фізичної особи-підприємця, необхідно два фактора: перший фактор - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (у спірному випадку) та другий обов`язковий фактор - виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. Тобто лише при наявності цих двох обов`язкових факторів настає негативний наслідок до такої фізичної особи-підприємця - застосування штрафу у розмірі тридцятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Також, судом встановлено, що постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.02.2020 року у справі №297/2647/19 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 за ч.3 ст. 41 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Даним рішенням суду встановлено, що інспектором праці не враховано, що дані особи ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) проводили роботи не для особи яка притягується до адміністративної відповідальності, а для зовсім іншої особи. Без з`ясування обставин у сукупності та без встановлення факту виконання особами саме трудових функцій без оформлення трудових відносин, чи перебування їх у цивільно-правових відносинах з ПП Надь і Матей , інспектор ОСОБА_1 дійшов передчасного висновку про наявність адміністративного проступку. Дана постанова набула законної сили 24 лютого 2020 року.

Згідно з нормами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підтвердження своїх тверджень відповідач надав відеозапис.

Так, з відеозапису вбачається, що особи, яких інспектор Держпраці опитував, не розуміли української мови. Інспектор задавав навідні питання. Також вбачається, що один з працівників чітко повідомив, що працює на ОСОБА_12 .

Проте суд вважає, що відповідний відеозапис не може бути належним доказом, з огляду на те, що такий здійснено на невідомий пристрій.

За змістом підпунктів 1, 6 пункту 11 Порядку, під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектори праці за наявності службового посвідчення мають право: безперешкодно, без попереднього повідомлення, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-фото та відеотехніки.

Таким чином Порядком визначено, що для фіксування проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото та відеотехніки потрібне службове посвідчення та наявність умов, а саме пред`явлення інспектором праці об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі службового посвідчення та проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Відтак, диск з відеозаписом здійсненого заходу не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень трудового законодавства, оскільки немає відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис.

Також, суд бере до уваги те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не володіють українською мовою в повній мірі, що було інспекторами проігноровано.

Пункти 1, 2 і 3 ст.10 Хартії передбачають заходи забезпечення прав мешканців, які використовують регіональні мови або мови меншин у відносинах з адміністративними органами.

Згідно з приписами ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Отже у відповідності до Хартії та Конституції України, з метою забезпечення безумовного дотримання прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідач при проведенні інспекційного відвідування, складання документів за його результатами та ознайомлення з ними, був зобов`язаний залучити перекладача з числа його родичів чи сторонніх осіб або здійснити їх переклад.

Узагальнюючи викладене вище, суд приходить до висновку, що інспекційне відвідування було проведено з порушеннями законодавства, у зв`язку з чим суд прийшов до переконання, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК423/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-114 від 26 грудня 2019 року є протиправною та такою що належить до скасування.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 5633,55 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 90, 139, 143, 241, 243, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов приватного підприємства Надь і Матей до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу від 26 грудня 2019 року №ЗК423/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-114, якою на приватне підприємство Надь і Матей накладено штраф у розмірі 375570,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) на користь приватного підприємства Надь і Матей (вул. Задор, буд. 170, с. Вари, Берегівський район, Закарпатська область, 90255, код ЄДРПОУ 34658494) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5633,55 грн. (п`ять тисяч шістсот тридцять три гривні 55 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Калинич Я.М. у відпустці з 28 грудня 2020 року по 06 січня 2021 року, повний текст рішення виготовлений та підписаний 11 січня 2021 року.

СуддяЯ. М. Калинич