Справа № 758/16560/17
Категорія 46
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2020 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Гальчинській А.О., Волошиній А.М.,
за участю: прокурорів Чорної О.М., Кузнецової Ю.В., Скрипки М.В.,
представника відповідача-2 - адвоката Бугаєнко О.В.,
представників відповідача-3 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника відповідача-7 - адвоката Стеблевського А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника Генерального прокурора до Київської міської ради, ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Білд , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басенко Катерини Олександрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування рішення про реєстрацію права власності, -
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2017 року Заступник Генерального прокурора України Стрижевська А., діючи в інтересах держави, звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати пункт 6 додатку до рішення Київської міської ради Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд, у АДРЕСА_1 від 28.02.2013 № 96/9153, яким у приватну власність ОСОБА_5 дано земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; скасувати рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 09.10.2013 № 6551677 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий № 8000000000:85:219:0103) за адресою: АДРЕСА_2 , від 09.10.2013 № 10508736, видане ОСОБА_5 реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий № 8000000000:85:219:0103) від 13.11.2013, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дульською Т.В. за реєстром № 2020; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Т.В. від 13.11.2013 (індексний номер 7907488) про реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) за ОСОБА_4 ; скасувати рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.10.2014 № 10870346 про державну реєстрацію права власності ТОВ ЗАМОК БІЛД на земельну ділянку кадастровий № 8000000000:85:219:0103 за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий № 8000000000:85:219:0103) за адресою: АДРЕСА_2 , від 12.02.2014 № 17714622, видане ТОВ ЗАМОК БІЛД реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий № 8000000000:85:219:0103) від 21.04.2016 року, укладений між ТОВ ЗАМОК БІЛД та ОСОБА_3 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. за реєстром № 499; скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. від 21.04.2016 (індексний номер 29358144) про реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) за ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Київської міської ради Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд у Подільському районі м. Києва від 28.02.2013 р. № 96/9153 (п. 6 додатку) у приватну власність ОСОБА_6 передано земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 . Однак, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що згідно інформації Головного управління державної міграційної служби України у м. Києві від 23.10.2015 р. ОСОБА_5 було документована паспортом серії НОМЕР_1 , а паспорт серії НОМЕР_2 який було використано під час укладення правочину та реєстрації права власності, належав ОСОБА_7 .. Крім того, 09.10.2013 року державним реєстратором Головного управління юстиції у м. Києві прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) по АДРЕСА_2 та видано померлій ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на неї серії НОМЕР_3 . Однак, надалі від імені ОСОБА_5 зазначену земельну ділянку відчужено за договором купівлі-продажу від 13.11.2013 року ОСОБА_4 за 145 000,00 грн., який 15.01.2014 р. вніс її до статутного фонду ТОВ ЗАМОК БІЛД . Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.04.2016 р. земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) відчужена ТОВ ЗАМОК БІЛД ОСОБА_3 .. В зв`язку з чим, 28.02.2013 р. на час прийняття рішення Київською міською радою про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 , реєстрації права власності на неї та укладення договору купівлі-продажу про подальше її відчуження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вже була померлою, а тому, була відсутня цивільна правоздатність, що свідчить про незаконність п. 6 додатку до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 96/91532, рішення про реєстрацію права власності на вказану землю за ОСОБА_5 від 09.10.2013 р. і свідоцтва про право власності на неї серії НОМЕР_3 . Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 має цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а її нормативна грошова оцінка становить 1 419 565,43 грн. Оскільки ОСОБА_5 не могла набути право власності на спірну земельну ділянку із земель комунальної власності, скільки на час прийняття рішення Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 96/91532 вона вже майже 2 роки була померлою та не могла вчинити встановлених законодавством дій, спрямованих на її отримання. Крім того, заява від імені ОСОБА_5 про отримання у власність землі датована 06.11.2012 р. у той час як вона ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Таким чином її волевиявлення на отримання цієї земельної ділянки не було.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 14.13.2017 року.
Представником відповідача-1 - Київської міської ради - був поданий відзив, в якому сторона відповідача зазначала, що Київською міською радою прийнято рішення від 28.02.2013 р. № 96/9153 Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд у Подільському районі м. Києва , яким передано у приватну власність громадянці ОСОБА_5 земельну ділянку по АДРЕСА_3 . Вказує, що вищевказане рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства та в межах повноважень Київської міської ради. Право власності на зазначену земельну ділянку оформлено відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . В зв`язку з чим, земельна ділянка по АДРЕСА_3 вибула з володіння територіальної громади м. Києва.
Представником відповідача-3 - Головного територіального управління юстиції у м.Києві - подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, заява за реєстраційним номером 3207495 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подана 03.10.2013 р. ОСОБА_5 .. Зазначає, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень була опрацьована державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві Бродюк І.Ю. Вказує, що відповідно до рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 09.10.2013 р. № 6551677 проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:219:0103. Відповідно до реєстраційної справи, ОСОБА_8 07.02.2014 р. подала заяву № 5344212 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до якої було подано відповідні документи. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Єпіфанов О.В., встановив, що подано усі необхідні документи визначені законом та порядком 703, та, що відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень. Вказує, що 12.02.2014 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Єпіфановим О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10870346, відповідно до якого за ТОВ Замок Білд , зареєстровано право власності на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:219:0103. Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.02.2014 р. № 10870346 ьє законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
Ввідповідачем-2 - ОСОБА_3 - був поданий відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 він придбав у ТОВ Замок Білд на підставі договору купівлі - продажу від 21.04.2016 року. Зазначає, що вказаний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом КМНО Басенко К.О., а право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказує, що є законним та добросовісним набувачем земельної ділянки, стосовно якої виник спір, внаслідок чого він не може бути позбавлений права власності. Однак, при укладенні договору купівлі-продажу, на підставі якого він став власником вищевказаної земельної ділянки, у правовідносинах приймали участь дві приватні особи, волю яких було перевірено нотаріусом при посвідченні правочину. Крім того, нотаріусом було перевірено заборони щодо відчуження земельної ділянки, в результаті чого він впевнений у правомірності правочину.
Представником відповідача-7 - приватного нотаріуса Дульської Т.В. - адвокатом Стеблевським А.О. подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що вчиненні нотаріусом Дульською Т.В. нотаріальні та реєстраційні дії законні, здійснені на підставі наданих сторонами всіх необхідних документів, за участю сторін. Зазначає, що сумнівів у законності договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 13.11.2013 р., на момент його вчинення не виникало. Вказує, що реєстрація права власності проведена нотаріусом після посвідчення відповідного паровичну (договору) відповідно до вимог законодавства у сфері державної реєстрації речових прав, зокрема, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
Заступником Генерального прокурора України Стрижевською А. була подана відповідь на відзив представника відповідача Київської міської ради, в якій сторона зазначала, що на час прийняття рішення Київською міською радою Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд у Подільському районі м. Києва від 28.02.2013 р. № 96/9153 та передачі у приватну власність ОСОБА_5 спірної земельної ділянки вона вже майже 2 роки була померлою і не могла вчиняти встановлених законодавством дій, спрямованих на її отримання. Крім того, в пакеті документів, наданих для отримання спірної земельної ділянки, а також подальшого оформлення права власності на неї та відчуження, міститься копія паспорта серії НОМЕР_2 . Водночас згідно інформації ГУ ДМС України в м. Києві від 23.10.2015 р. ОСОБА_5 була документована паспортом серії НОМЕР_1 . Вказує, що позивачем надано беззаперечні докази незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого на померлу ОСОБА_5 оформлено земельну ділянку з використанням завідомо підроблених документів. Крім того, здійснення Київською міською радою права власності, зокрема розпорядження земельною ділянкою площею 0,10 га у Подільському районі м. Києва, не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може вважатися вираженням волі територіальної громади.
В своїй відповіді на відзив відповідача ОСОБА_3 сторона позивача зазначала, що Київська міська рада, передавши спірну земельну ділянку у приватну власність померлій ОСОБА_5 за відсутності її волевиявлення, прийняла незаконне рішення. Оскільки вказане майно протиправно відчужено Київською міською радою поза волею територіальної громади м. Києва, право власності територіальної громади на нього не припинялося, а тому відповідачі, у тому числі ОСОБА_9 , на законних підставах його не набули.
Відповідно п.9 ч.1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). Розгляд справи відбувається в порядку загального позовного провадження.
В судовому засіданні прокурори просили позов задовольнити в повному обсязі та ухвалити відповідне рішення, надали пояснення, аналогічні викиданим в позові та відповідях на відзив обставинам, додавши, що кримінальне провадження є фактовим, досудове розслідування у ньому ще триває, підозра не пред`являлась
Представник відповідача - Київською міської ради в судове засідання не з`вилась, у відзиві на позов просила розглядати справу за її відсутності та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Бугаєнко (Юрець) О.В. проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві, наполягаючи, що відповідач ОСОБА_9 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.
В судовому засіданні представники відповідача - ГТУЮ у м. Києві проти позовних вимог заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві, зазанчаючи, що дії працівників органу юстиції відповідали нормама чинного законодавства.
Представник відповідача приватного нотаріуса КМНО Дульської Т.В. - адвокат Стеблевський А.О. проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві.
Відповідач-4 - ОСОБА_4 - в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзив на позов не подавав.
Представник відповідача-5 - ТОВ Замок Білд - в судове в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзив на позов не подавав.
Відповідач-6 - приватний нотаріус КМНО Басенко К.О. - в в судове засідання не з`явилась, надіслала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності.
Суд, встановивши обставини справи та перевіриши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 28.02.2013 року Київською міською радою прийнято рішення № 96/9153 (пункт 6 додатку) Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд у Подільському районі м. Києва , відповідно до якого ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 .
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла, що підтверджується актовим записом про смерть № 15441 від 07.09.2011 року, виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві.
Відповідно інформації Головного управління Державної міграційної служби Деснянського районного відділу від 23.12.2014 р. № 725 вбачається, що 24.09.1998 року ОСОБА_5 отримала паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ватутінським РУ ГУМВС України в м. Києві. Одночасно повідомлено, що бланки паспортів НОМЕР_2 відділом ГІРФО Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві не отримували.
Як вбачається з листа Управління Державної міграційної служби України в Київській області від 20.01.2015 року № 3/1/-535, бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 Відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області та Управління ДМС України в Київській області не отримували та не видавали.
09.10.2013 року державним реєстратором Головного управління юстиції у м. Києві Бродюк І.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 та видано ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Дульською Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2020.
Відповідно до п.1.1 вищевказаного договору ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_4 купив земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
15.01.2014 року ОСОБА_4 вніс земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 до статутного фонду ТОВ Замок Білд .
12.02.2014 року державним реєстратором Головного управління юстиції у м. Києві Єпіфановим О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 та видано ТОВ Замок Білд свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_5 .
21.04.2016 року між ТОВ Замок Білд та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Басенко К.О. та зареєстровано в реєстрі за № 499.
Відповідно до п. 1 вищевказаного договору, ТОВ Замок Білд (продавець) зобов`язується передати у власність (продати) нерухоме майно зазначене у п. 1.2 цього договору ОСОБА_9 (покупцю), а ОСОБА_9 зобов`язується прийняти у власність (купити) нерухоме майно, і сплатити за нього обговорену в п. 1.4 цього договору грошову суму.
Згідно п. 1.2 вищевказаного договору відчужується земельна ділянка загальною площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 8000000000:85:219:0103, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Встановлено, що з 16.12.2014 р. органами досудового розслідування проводиться досудове розслідування к кримінальном провадженні № 42014100000001671 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 364 ч.2 КК України, за фактом того, що начальник управління землеустрою Депертаменту земельних ресурсів КМДА, діючи за попередньою змовою із землевпорядником Подільського рацону Депертаменту земельних ресурсів КМДА та іншими невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, діючи умисно, протягом 2012-2014 років заоволоділи земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , заренєструвавши право власності на померлу у 2011 р. гр-ку ОСОБА_5 , чим завдали збитків інтересам держави в особливо великих розмірах, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, за фактом того, що службові особи Київської міської державної адміністрації, діючи за попепердньою змовою із невстановленими особами, умисно, шляхом обману, заволоділи земельними ділянками та іншими об`єктами нерухомості комунальної та державної форм власності за адресами, зокрема, і адресою: АДРЕСА_2 , чим завдали збитків інтерсам держави в особливо великих розмірах.
У свою чергу, підставою недійсності правочину, у відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 Про судову практику розгляду цивільних справ від 06.07.2009, зазначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними необхідно враховувати, що згідно із ст.ст. 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням, також, інших актів цивільного законодавства.
В судовому засіданні достеменно встановлено, що на час прийняття рішення Київською міською радою про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 , реєстрації права власності та укладення договору купівлі-продажу про подальше відчуження земельної ділянки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вже була померлою.
Згідно ст. 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільна дієздатність фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином, договір купівлі - продажу земельної ділянки, укладений 13.11.2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , згідно якого відчужено земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до листа першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів від 01.11.2017 року № 057027-19444 на адресу Генеральної прокуратури України вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:85:219:0103 за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа - 1000 кв.м. до прийняття рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 96/91532 належала до земель комунальної власності.
Згідно ч. 5 ст. 16, ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Указані органи місцевого самоврядування здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження суб`єктами права комунальної власності.
Територіальна громада міста як власник земель, які перебувають у комунальній власності, делегує міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Таким чином, законодавчо визначений порядок набуття права власності громадянами із земель державної та комунальної власності потребує наявності, волевиявлення осіб до отримання земельної ділянки, відсутність такої волі є порушенням чинного законодавства.
Однак заява від імені ОСОБА_5 про отримання у власність землі датована 06.11.2012 р., в той час як вона ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, у зв`язку з чим її волевиявлення на отримання земельної ділянки не було.
П.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Оскільки ОСОБА_5 незаконно набула право власності на спірну земельну ділянку, відсутні законні підстави для прийняття державними реєстраторами рішення щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на спірну земельну ділянку, а тому підлягають скасуванню рішення управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві від 09.10.2013 р. та свідоцтво про право власності від 09.10.2013 року № НОМЕР_6 .
Крім того, подальші правочини щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:219:0103 ОСОБА_4 , внесення її до статутного капіталу ТОВ Замок Білд та відчуження ОСОБА_3 також підлягають визнанню недійсними.
Згідно ч. 1 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно п. 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст.ст.21, 393 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи те, що померла ОСОБА_5 не могла набути у власність спірну земельну ділянку, тобто не могла набувати цивільні права і нести цивільні обов`язки, отже, не могла відчужити майно, а тому ОСОБА_4 і ТОВ Замок Білд також не набули права власності на спірну земельну ділянку в порядку визначеному законодавством та не мали права її відчужувати ОСОБА_3 ..
Зважаючи на те, що право власності на земельну ділянку до ОСОБА_4 , ТОВ Замок Білд , ОСОБА_3 не перейшло, рішення про реєстрацію права власності за вказаними особами на спірну земельну ділянку є незаконними, а свідоцтво про право власності на неї підлягає визнанню недійсним.
В зв`язку з наведеним, суд не приймає до уваги заперечення сторони відповідача.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Тому рішення Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) суд застосовує у даній справі як джерело права.
Так, згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.
Окрім того, ЄСПЛ виходить із того, що положення ст. 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес ; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного інтересу , при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і знаходяться в кращому становищі, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що становить суспільний інтерес . Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Також ЄСПЛ у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства"від 21.01.1986 року).
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади, обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості, з необхідністю дотримання принципу законності.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008р. у справі Пономарьов проти України (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами,утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людиниу справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справиє порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§66-69рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Виходячи з викладеного вище, обставин та підстав звернення прокурора до суду з даним позовом, суд вважає таке звернення виправданим та таким, що не порушує прав рівності сторін, забезпечених правовою допомогою.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є заснованими на законі, обгрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов Заступника Генерального прокурора є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 92, 131-1, 141 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 25,30, 203, 215, 216, 220, 328 ЦК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 4, 5, 12, 13, 45, 76 - 82, 141, 259,263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов Заступника Генерального прокурора до Київської міської ради, ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Замок Білд , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басенко Катерини Олександрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Тетяни Володимирівни про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування рішення про реєстрацію права власності - задовільнити в повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати пункт 6 додатку до рішення Київської міської ради Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будівель і споруд, у АДРЕСА_1 від 28.02.2013 № 96/9153, яким у приватну власність ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) передано земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 .
Скасувати рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 09.10.2013 № 6551677 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий № 8000000000:85:219:0103) за адресою: АДРЕСА_2 , від 09.10.2013 № 10508736, видане ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий № 8000000000:85:219:0103) від 13.11.2013, укладений між ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) та ОСОБА_4 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дульською Т.В. за реєстром № 2020.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дульської Т.В. ( місце знаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-А) від 13.11.2013 (індексний номер 7907488) про реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) за ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ).
Скасувати рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.10.2014 № 10870346 про державну реєстрацію права власності ТОВ ЗАМОК БІЛД (місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 4, код ЄДРПОУ 39056368) на земельну ділянку кадастровий № 8000000000:85:219:0103 за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий № 8000000000:85:219:0103) за адресою: АДРЕСА_2 , від 12.02.2014 № 17714622, видане ТОВ ЗАМОК БІЛД (місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 4, код ЄДРПОУ 39056368) реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий № 8000000000:85:219:0103) від 21.04.2016 року, укладений між ТОВ ЗАМОК БІЛД (місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 4, код ЄДРПОУ 39056368) та ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_9 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. за реєстром № 499.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. (місце знаходження: АДРЕСА_7 ) від 21.04.2016 (індексний номер 29358144) про реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:85:219:0103) за ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_9 ).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Ларіонова
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2020 |
Оприлюднено | 13.01.2021 |
Номер документу | 94077183 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Ларіонова Н. М.
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Ларіонова Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні