Ухвала

від 13.01.2021 по справі 922/2446/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"13" січня 2021 р. Справа № 922/2446/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" (вх.№3445Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калініченко Н.В., час проголошення рішення - 11:52год., дата складання повного тексту рішення - 20.11.2020, у справі № 922/2446/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр", смт. Степанівка, Сумський район, Сумська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" про розірвання договору підряду №1 від 02.08.2019 та стягнення 1 615 104, 38грн як часткового повернення суми авансування згідно договору підряду №1 від 02.08.2019, а також до стягнення заявлено судові витрати, що складаються з судового збору та 11 768, 40грн витрат за проведення експертизи.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 позов задоволено повністю; розірвано договір підряду №1 від 02.08.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр" 1 615 104, 38грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 26 330, 00грн та 11 768, 40грн витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.11.2020 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до моменту її розгляду.

Як вказав апелянт, починаючи з дня введення карантину, ТОВ "Атлантіс Схід Компані", закінчивши виконання поточних зобов`язань, фактично припинило діяльність, звільнило працівників та зараз знаходиться в режимі очікування стабілізації соціальної та економічної ситуації.

Апелянт також зазначив, що на підприємстві введено карантин, чисельність працівників становить одна особа - директор, про що до клопотання додані копії наказів про введення карантину на підприємстві і відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам; за твердженням апелянта, підприємство має один поточний банківський рахунок в АТ "КБ "Приватбанк", залишки на якому становлять 0, 00грн, про що до скарги додана копія заключної виписки за період з 01.12.2020 по 08.12.2020 по рахунку НОМЕР_1 .

Апелянт також вказав, що нерухоме майно та цінне рухоме майно на підприємстві відсутні.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд в ухвалі від 17.12.2020 про залишення апеляційної скарги без руху дійшов висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Частиною 3 статті 258 цього Кодексу визначено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оскаржує судове рішення, яким було задоволено позовні вимоги, а саме, розірвано договір підряду №1 від 02.08.2019 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф Центр" 1 615 104, 38грн.

Відтак, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 39 492, 86грн ((1 615 104, 38грн (вимога майнового характеру) * 1, 5% + 2 102, 00грн (вимога немайнового характеру)) * 150%).

Згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору.

У клопотанні про відстрочення сплати судового збору апелянт посилався на те, що підприємство фактично припинило діяльність, звільнило працівників та зараз знаходиться в режимі очікування стабілізації соціальної та економічної ситуації; як вказує апелянт, коштів на рахунку з 01.12.2020 по 08.12.2020 немає, рухомого та нерухомого майна також немає.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, Східний апеляційний господарський суд в ухвалі від 17.12.2020 про залишення апеляційної скарги без руху зазначив таке.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізується право особи на захист у суді шляхом подачі позову, скарги до суду, яка підлягає оплаті судовим збором.

У пункті 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), було зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Суд звернув увагу на те, що вимога щодо сплати зборів у зв`язку з поданням позовів, які суди мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", "Ейрі проти Ірландії").

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за таких умов :

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити апелянту сплату судового збору лише за умов, передбачених законодавством .

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Апелянт не відноситься до жодних з перелічених осіб, кому Закон дозволяє відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, і предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У зв`язку з цим, сама лише обставина складного фінансового стану підприємства, не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Більше того, на підтвердження доводів щодо відсутності рухомого та нерухомого майна, інших банківських рахунків, а також відсутності коштів на рахунку НОМЕР_1 за інший період, окрім з 01.12.2020 по 08.12.2020, апелянт не надав суду жодних доказів.

Зважаючи на те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, які у даному випадку відсутні, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Атлантіс Схід Компані" про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи.

Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно, апеляційну скаргу слід залишити без руху.

З огляду на викладене, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановлених законом порядку та розмірі, а у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору судом відмовлено, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі №922/2446/20 було залишено без руху.

Постановлено апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме апелянт мав надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення у встановлених законом порядку та розмірі.

Роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Згідно матеріалів справи, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була вручена апелянту 28.12.2020.

Однак, у встановлений судом 10-денний строк з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення скарги без руху, тобто до 11.01.2021 включно (з урахуванням вихіднх днів), від апелянта не надійшли докази сплати судового збору.

Тобто, апелянт вимоги ухвали суду не виконав, натомість повторно звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору (вх.№190), знову посилаючись на обставини введення карантину на підприємстві, фактичне припинення діяльності підприємства, звільнення працівників та перебування підприємства в режимі очікування стабілізації соціальної та економічної ситуації.

Як вказує апелянт, чисельність працюючих становить одна особа, підприєство має один поточний банківський рахунок в АТ КБ "Приватбанк", залишки на якому становлять 0, 00грн; вказує, що нерухоме та цінне рухоме майно на підприємстві відсутні, про що додав до клопотання Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Апелянт також надав витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідно до якого зареєстроване публічне обтяження (податкова застава), Інформацію з Єдиного реєстру боржників із зазначенням про відсутність інформації.

Крім того, апелянтом надано виписки по рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.12.2020 по 21.12.2020, з 01.11.2020 по 30.11.2020, з 01.10.2020 по 31.10.2020, з 01.07.2020 по 30.09.2020, з 01.04.2020 по 30.06.2020, з 01.01.2020 по 31.03.2020, з яких вбачається рух коштів по рахунку.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів апеляційного господарського суду повторно зазначає, що виходячи з положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити апелянту сплату судового збору лише за умов, передбачених законодавством .

А саме, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У даному випадку апелянт не відноситься до жодної із перелічених осіб-позивачів, і предметом даного спору (про розірвання договору підряду №1 від 02.08.2019 та стягнення 1 615 104, 38грн як часткового повернення суми авансування згідно договору підряду №1 від 02.08.2019) не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

А посилання апелянта на відсутність у нього коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, і апелянт не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які імовірно склались у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Тим паче, що апелянтом знову ж таки не було надано доказів на підтвердження відсутності у нього й інших рахунків, окрім рахунку в АТ КБ "Приватбанк", по якому апелянтом надано виписки.

Відтак, судова колегія зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Натомість, надання апелянту переваги щодо відстрочення сплати судового збору поза межами чітко встановлених законом підстав буде свідчити не про забезпечення судом апелянту права на доступ до правосуддя, а про порушення принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є неприпустимим.

Апелянт не був позбавлений права і можливості усунути недоліки апеляційної скарги (доказів іншого апелянтом суду доказів не надано), чого апелянтом здійснено не було.

Враховуючи, що апелянтом встановлені в ухвалі суду від 17.12.2020 недоліки щодо сплати судового збору не усунуті і апелянт не надав суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі і порядку, наведене відповідно до частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення апеляційної скарги апелянту як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо доданих до апеляційної скарги документів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані" на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі №922/2446/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Додаток апелянту: апеляційна скарга з додатками на 18 аркушах.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза