Постанова

від 12.01.2021 по справі 500/279/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/279/20 пров. № А/857/10060/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Нюня О.І.;

від відповідача - Куля Є.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2020р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Нюні Олександра Ігоровича, діючого на підставі ордеру на надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Шульгач М.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 13 год. 06 хв. 23.06.2020р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 25.06.2020р.),-

В С Т А Н О В И В:

21.01.2020р. представник адвокат Нюня О.І., діючий на підставі ордеру на надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № UA209210/2019/000073/2 від 28.12.2019р. про коригування митної вартості товарів, винесене відокремленим підрозділом Митним постом Тернопіль Галицької митниці Держмитслужби; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.1-3).

Протокольною ухвалою суду від 10.03.2020р. проведено заміну первісного відповідача відокремленого підрозділу Митного поста Тернопіль Галицької митниці Держмитслужби на належного відповідача Галицьку митницю Держмитслужби (а.с.53).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача Галицької митниці Держмитслужби № UA209210/2019/000073/2 від 28.12.2019р. про коригування митної вартості товарів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби в користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп. сплаченого судового збору (а.с.64-65).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Галицька митниця Держмитслужби, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.69-80).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що апелянт дотримався усіх законодавчо встановлених процедур. Аналізуючи подані до митного оформлення документи, відповідачем виявлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб.

Для підтвердження митної вартості автомобіля до митного оформлення надано рахунок-фактуру (інвойс) № б/н від 15.12.2019р. та не представлено банківського платіжного документа, що стосується оцінюваного товару.

По причині наведеного відповідачем були витребувані додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі їх відсутності вказано на необхідність подання копії митної декларації країни відправлення та висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На вимогу митниці уповноваженою особою позивача було додатково надано лише технічну книгу б/н, інші документи не представлені.

При цьому, митний орган не міг визначити вартість на базі ціни, встановленої експортером, у зв`язку з відсутністю її документального підтвердження, тому вартість визначалася на базі загального рівня цін на подібний товар.

Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості використано рівень ціни, за який транспортний засіб відповідних марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначений на підставі інформації про раніше визначену вартість, тобто, з урахуванням наявної у митниці інформації про оцінюваний товар згідно електронної МД № UA403010/2019/012160 від 21.08.2019р. на рівні 12612 євро.

Зважаючи на викладене, вважає, що рішення № UA209210/2019/000073/2 від 28.12.2019р. про коригування митної вартості товару прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Представником адвокатом Нюня О.І., діючим на підставі ордеру на надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.151-158).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 придбала в нерезидента - фірми Autohandel Viktor Fell (Orthover Weg 63, 46286, Dorsten, Німеччина) легковий автомобіль марки Volkswagen, модель Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; календарний рік випуску - 2016; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 1968 см.куб.; потужність двигуна: 110 кВт, вартість якого склала 7000 євро (а.с.9).

З метою здійснення митного оформлення придбаного автомобіля та підтвердження митної вартості товару, уповноваженою особою позивача було подано до Галицької митниці Держмитслужби електронну МД типу ІМ40ДЕ № UA209210/2019/701677 від 27.12.2019р. (а.с.39).

У графі 8 цієї МД зазначено, що одержувач товару - ОСОБА_2 ; в графі 9 вказано відповідальну особу за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 . Митну вартість транспортного засобу визначено за резервним методом. В графі 42 МД ціна товару декларантом вказано 7000 євро, а у графі 45 МД коригування зазначено 240019 грн. 21 коп.

Декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, а саме:

рахунок-фактуру (інвойс) № б/н від 15.12.2019р. (а.с.9);

декларацію про походження товару № EQ 151629 від 03.05.2016р.;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209080/2019/7001448 від 25.12.2019р. (а.с.20);

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.05.2016р. (а.с.10-11);

внутрішній договір (контракт) доручення № HHЕ740297 від 11.05.2019р. (а.с.22);

договір про надання послуг митного брокера № 4631 від 19.12.2019р.;

паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 09.02.2007р.;

інші некласифіковані документи - витяг з каталогу Schwake № 257870/321232 від 27.12.2019р. (а.с.12-16);

інші некласифіковані документи - витяг з Інтернет-ресурсу № б/н від 27.12.2019р. (а.с.23);

копію митної декларації країни відправлення № 19DE805220104714Е3 від 23.12.2019р. (а.с.17-19);

сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.013.22499-19 від 26.12.2019р.;

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України, № НОМЕР_4 від 27.04.2015р.

Під час здійснення митного оформлення товару посадова особа митного органу дійшла висновку про те, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме, фактурну вартість; до митного оформлення не подано повного пакету належних документів, визначених ч.2 ст.53 Митного кодексу /МК/ України.

За таких умов митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронних повідомлень про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.2 ст.53 МК України, таких як: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, У разі їх відсутності вказано на необхідність подання копії митної декларації країни відправлення та висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.40, 41).

На вимогу митного органу уповноваженою особою позивача надано технічну книгу б/н (а.с.21).

28.12.2019р. відповідач прийняв рішення № UA209210/2019/000073/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.4).

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару в зв`язку з тим, що згідно інформації, яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах, вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатами проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.ст.59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, обраховану згідно ЕМД № UA403010/2019/012160 від 21.08.2019р. на рівні 12612 євро.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови № UA209210/2019/70099 від 28.12.2019р. у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.5).

Розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів.

Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за резервним методом згідно з вимогами МК України.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):

ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

ч.2 ст.52 - декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

ч.6 ст.54 - орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до роз`яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року , факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Пунктом 2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу документи, які містять достатні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну придбаного автомобіля, при цьому застосував резервний метод визначення митної вартості, виходячи із відомостей каталогу Schwake.

Із змісту представлених документів можна встановити вартість придбання ввезеного автомобіля, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Зокрема, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № VW15/19 від 15.12.2019р. позивач ОСОБА_1 придбала у нерезидента - фірми Autohandel Viktor Fell (Orthover Weg 63, 46286, Dorsten, Німеччина) легковий автомобіль марки Volkswagen, модель Passat, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; календарний рік випуску - 2016; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 1968 см.куб.; потужність двигуна: 110 кВт, вартістю 7000 євро.

Вказані відомості співпадають з відомостями митної декларації країни відправлення MRN 19DE805220104714Е3 від 23.12.2019р. щодо покупця та продавця, опису придбаного товару (транспортного засобу) та його вартості. При цьому, вказана МД вказує на вартість придбаного автомобіля 7000 євро та його статистичну вартість (графа 46) - 7100 євро (а.с.17-19).

В матеріалах справи є відсутніми платіжні документи, які б підтверджували факт сплати грошових коштів позивачем (або його довіреною особою) за придбаний автомобіля.

Водночас, різним є рівень вартості придбаного автомобіля, що визначений в експортній декларації країни відправлення.

Згідно зі ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З огляду на сукупність вищеперерахованих обставин позивачем був обраний резервний метод визначення митної вартості товару і визначено таку в розмірі 9300 євро, про що зазначено в графі 43 поданої МД № UA209210/2019/701677 від 27.12.2019р.

За поясненнями представника позивача під час митного оформлення було обрано найвищий показник вартості аналогічного автомобіля з метою усунення будь-яких суперечностей у правовідносинах з митним органом.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

При використанні резервного методу допускається розрахунок митної вартості на основі реальних, обґрунтованих цінових даних, якщо їх використання не суперечить вимогам ч.3 ст.64 МК України, і сумісне з відповідними принципами і положеннями ГАТТ. Під час визначення митної вартості за цим методом можна використовувати: прейскуранти; каталоги, що містять докладний опис товару; пропозиції цін з постачання конкретних товарів на митну територію України; біржові котирування; статистичні дані про загальноприйняті рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифи на транспорт; результат товарно-вартісної експертизи та ін.

Під час судового розгляду справи з`ясовано, що митним органом факт застосування декларантом резервного методу під час митного оформлення товару не був врахований, оскільки його дії по витребовуванню додаткових документів від позивача свідчать про перевірку правильності застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту).

Також митним органом визначена підстава коригування митної вартості товару (відсутність документального підтвердження числового значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні), яка не свідчить про перевірку правильності застосування декларантом саме резервного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, будь-якої оцінки в аспекті використання декларантом способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), відповідачем не наведено.

Водночас, позивачем використано під час декларування митної вартості інформацію з каталогу Schwake № 257870/321232 від 27.12.2019р. (а.с.12-16).

Використання такого джерела не є забороненим і не суперечить Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Інформація, отримана з мережі Інтернет, віднесена до джерел довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків згідно Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затв. наказом ДФС України № 689 від 11.09.2015р.

Згідно з висновком ДП Держзовнішінформ № 22/35 від 13.02.2019р. проведено аналіз найбільш поширених довідникових програмних продуктів, що використовуються під час оцінки колісного транспортного засобу. Аналіз таких інформаційних продуктів та програмних продуктів свідчить, що інформація у програмному продукті на автотранспортні засоби на європейському ринку представлена в SilverDAT, Red Book та Schwacke. Джерелами інформації щодо цін на автотранспортні засоби на європейському ринку є SilverDAT та Schwacke. Узагальнена інформація, що надає Schwacke, інформує про поточну залишкову вартість автомобілів. На відміну від інших інформаційних систем Schwacke враховує додатково встановлене спеціальне обладнання на автомобіль, а також формує звіт в реальному режимі часу. Програмний продукт Schwacke містить інформацію щодо більше ніж 30000 типів транспортних засобів і більше 10 мільйонів функцій обладнання. Ціни, зазначені в Schwacke, є середніми цінами та визначаються для кожної моделі транспортного засобу з урахуванням дати реєстрації, об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, пробігу, терміну експлуатації транспортного засобу, додаткової комплектації тощо. Оскільки вартість колісного транспортного засобу є комплексною величиною, тобто залежить від об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, додаткової комплектації, терміну експлуатації транспортного засобу (року випуску/років експлуатації), величини пробігу, зазначені критерії є основною складовою, що впливає на визначення кінцевої вартості транспортного засобу. У разі відсутності інформації по одному із зазначених вище критеріїв, можливе допущення похибки у встановлені об`єктивної вартості транспортного засобу.

Аналіз вищенаведеної інформації свідчить, що програмний продукт Schwacke є унікальним програмним комплексом з точки зору визначення поточної ціни на автотранспортні засоби з урахуванням об`єму двигуна, типу коробки передач, типу пального, терміну експлуатації транспортного засобу, величини пробігу, а також встановленого на нього додаткового обладнання.

Водночас, автоматизована система аналізу та управління ризиками не є програмним продуктом, який містить інформацію про митну вартість імпортованих товарів, а спрямована виключно на те, що б застерегти посадових осіб митниці про ті митні формальності, які йому доцільно провести, за необхідності, для дотримання норм законодавства під час здійснення митного контролю.

Стаття 362 МК України дає визначення аналізу ризику як систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Тобто, спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю товару.

Як слідує з оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості, митним органом за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, обраховану згідно електронної МД № UA403010/2019/012160 від 21.08.2019р. на рівні 12612 євро (а.с.43).

Слід зазначити, що використана відповідачем інформація щодо ввезених на митну територію України товарів із покликанням на МД № UA403010/2019/012160 від 21.08.2019р. не може вважатись спорідненою та найбільш еквівалентною за своєю митною вартістю ціні імпортованого позивачем товару, оскільки відповідач не довів під час судового розгляду належними та достовірними доказами ту обставину, що імпортований позивачем товар та товар, зазначений у вказаній МД, співпадають за номенклатурою, пробігом, технічними властивостями товару та іншими характеристиками, що впливають на вартість товару.

Також із наданої відповідачем МД № UA403010/2019/012160 від 21.08.2019р. слідує, що ціна товару (в графах 22, 42) визначена у розмірі 70000 DKK (датські крони), а не 12612 євро, як зазначає відповідач, і така згідно графи 43 (Код МВВ) подана за резервним методом, що за правилами ч.2 ст.64 МК України може свідчити про його застосування на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, по МД № UA403010/2019/012160 від 21.08.2019р. автомобіль придбаний на території Данії; до цієї декларації відповідачем не долучено попередньої митної декларації, рішення про коригування митної вартості, відомостей про технічний стан автомобіля тощо.

Отже, зазначений у МД № UA403010/2019/012160 від 21.08.2019р. легковий автомобіль та власне МД не можуть братись за основу для обрахунку митної вартості ввезеного позивачем транспортного засобу.

На підставі досліджених письмових доказів колегія суддів приходить до послідовного висновку про те, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн, або що видані позивачу документи є фіктивними або недійсними.

Отже, будь-яких розбіжностей чи недоліків надані документи не містили, а відтак, сумнів митного органу ґрунтувався лише на тому, що вартість транспортного засобу є нижчою від наявної цінової інформації, отриманої, в тому числі, із зовнішніх джерел.

Окрім цього, аналіз фактичних обставин свідчить, що в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не зазначено, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові.

Оскільки оскаржуване рішення не містить зрозумілого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тому вказане рішення митного органу не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.55 МК України.

Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Також згідно з п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Між тим, як вбачається із рішення № UA209210/2019/000073/2 від 28.12.2019р. про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано.

При цьому, відповідач не наголошував на недоліках чи розбіжностях в поданих позивачем документах, які були б визначальними за цих умов, та змінювали суть відносин купівлі-продажу автомобіля та умов їх реалізації.

За таких обставин слід вважати, що позивачем документально доведено заявлену митну вартість автомобіля.

Звідси, позивач одночасно з МД в повному обсязі надав до митного органу документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу згідно з ч.2 ст.53 МК України.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постановах від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а, від 04.09.2018р. у справі № 808/9123/15, від 20.02.2018р. у справі № 809/1884/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів є обов`язковою під час вирішення наведеного спору.

Отже, на підставі наведених норм, у зв`язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та видано на його підставі картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідачем не обґрунтовано митну вартість на рівні 12612 євро внаслідок коригування за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару з урахуванням реального його стану відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не відповідає вимогам митного законодавства.

Помилкове твердження суду першої інстанції про представлення позивачем банківських платіжних документів, що підтверджують вартість автомобіля, не впливає на правильність вирішення розглядуваного спору.

Така помилка носить формальний характер, а відтак не призводить до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції (повністю або частково) в порядку вимог ст.317 КАС України.

Враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірного рішення, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.

Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1261 грн. 20 коп. належить покласти на апелянта Галицьку митницю Держмитслужби.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2020р. в адміністративній справі № 500/279/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят один) грн. 20 коп. за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Галицьку митницю Держмитслужби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 13.01.2021р.