Ухвала
від 14.01.2021 по справі 525/1440/19
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 525/1440/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи №525/1440/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Карпова Анатолія Олександровича про визнання дій неправомірними та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2019 до Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому позивач просив суд визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо складання постанови від 17.10.2019 №739-ДК/0333/По/08/01/-19 про накладення адміністративного стягнення й припису від 13.11.2018 №739-ДК/0617/Пр/03/01/-18 та скасувати їх.

Ухвалою судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Іншою ухвалою цього ж суду від 18.12.2019 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ ДГК у Полтавській області-головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобагачанському, Глобинському, Семенівському та Хорольському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Карпова Анатолія Олександровича.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10.08.2020 (суддя Ячало Ю.І.) прийнято до свого провадження адміністративну справу №525/1440/19.

В подальшому було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України та запропоновано позивачеві усунути недоліки шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 840,80 гривень (ухвала від 02.11.2020).

Виявлений недолік позивач усунув 23.11.2020 надавши квитанцію про сплату судового збору у розмірі визначеному ухвалою від 02.11.2020.

Відповідно до ухвали Великобагачанського районного суду Полтавської області від 26.11.2020 адміністративну справу №525/1440/19 передано до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку ч. 3 ст. 21 КАС України.

Справа №525/1440/19 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 12.01.2021 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цього ж дня передана до провадження судді Супруна Є.Б.

Відтак, матеріали справи №525/1440/19 належить прийняти до провадження. При цьому за наслідками вивчення матеріалів справи суддею виявлено ряд недоліків, що перешкоджають подальшому провадженню, у зв`язку з чим позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною 6 статті 161 цього ж Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити, чи дотримано позивачем строк звернення до суду з даним позовом, оскільки надані матеріали не містять відомостей про те коли позивач дізнався про існування спірного припису №739-ДК/0617/Пр/03/01-18 від 13.11.2018, тобто про факт порушення його прав чи інтересів. Позовну заяву позивач підписав і подав 23.10.2019, тоді як спірний припис прийнятий ще 13.11.2018.

З клопотанням про поновлення строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 не звертався.

Тож за відсутності належних доказів на підтвердження обставин щодо часу коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд констатує факт звернення позивача до суду після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Окрім цього, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч наведеним положенням Кодексу, у позовній заяві ОСОБА_1 хоч і повідомив власний реєстраційний номер облікової картки платника податків, однак, копії довідки про його присвоєння не надав, як і не надав копії власного паспорта. Про причини неможливості надання цих доказів суд не повідомив. Також заявник не надав ряд доказів, на які він посилається у своєму позові що підтверджують обставини виникнення прав на користування земельною ділянкою площею 15,07 га.

Отже, позивач має надати до суду засвідчені належним чином копії власного паспорта із відміткою про зареєстроване місце проживання, довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також документів, на підставі яких у нього виникло право користування згаданою земельною ділянкою з 2007 року.

Згідно з пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною другою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії , якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою та п`ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч наведеному, позивач не повідомив про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів копії які додані до позову, а також надав копії документів засвідчені підписом невідомої особи. Жоден з додатків не містить прізвища особи, яка приймає на себе відповідальність за відповідність копії письмового доказу оригіналу та не містить дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Отже, позивач має надати до суду засвідчені власним підписом із зазначенням ініціалів та прізвища, дати такого засвідчення копій письмових доказів, доданих до позовної заяви та повідомити про наявність у нього чи іншої особи оригіналів цих доказів.

Окрім цього, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано одночасно вимоги які містять майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Як видно зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 заявляє дві вимоги немайнового про визнання неправомірними дій державного інспектора по винесенні обов`язкового припису №739-ДК/0617/Пр/03/01-18 від 13.11.2018 року та його скасування, а також вимогу про визнання неправомірними дій інспектора щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 53 1 КУпАП у виді штрафу в сумі 340,00 гривень та її скасування, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача.

Тож, зважаючи на приписи частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного позову становить 1536,80 грн (1921,00 грн х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ) + 768,40 (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) .

Однак, матеріали справи містять квитанцію про сплату судового збору у сумі 840,80 грн.

Тож позивач має надати документ про доплату судового збору у сумі 696,00 грн (1536,80 грн - 840,80 грн).

Суд роз`яснює позивачу, що у відповідності до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративну справу №525/1440/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Карпова Анатолія Олександровича про визнання дій неправомірними та скасування припису і постанови прийняти до провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку, засвідчені належним чином копії документів доданих до позову, у тому числі копії власного паспорта з відміткою про зареєстроване місце проживання, довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також документів на підставі яких у нього виникло право користування земельною ділянкою з 2007 року, доказів доплати судового збору в розмірі 696,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA588999980313101206084016712, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом


(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Б. Супрун

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.01.2021
Оприлюднено15.01.2021
Номер документу94127050
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —525/1440/19

Рішення від 07.05.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Є.Б. Супрун

Ухвала від 01.02.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Є.Б. Супрун

Ухвала від 01.02.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Є.Б. Супрун

Ухвала від 14.01.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Є.Б. Супрун

Ухвала від 26.11.2020

Адміністративне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Ячало Ю. І.

Ухвала від 02.11.2020

Адміністративне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Ячало Ю. І.

Ухвала від 27.03.2020

Адміністративне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Хоролець В. В.

Ухвала від 17.02.2020

Адміністративне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Хоролець В. В.

Ухвала від 13.01.2020

Адміністративне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Хоролець В. В.

Ухвала від 18.12.2019

Адміністративне

Великобагачанський районний суд Полтавської області

Хоролець В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні