Вирок

від 14.01.2021 по справі 292/227/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №292/227/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року. Житомирський апеляційнийсуд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , -

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Житомиріапеляційні скаргипрокурора Новоград-Волинськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирокЧервоноармійського районногосуду Житомирськоїобласті від01жовтня 2020року укримінальному провадженні№ 12019060300000346за ст.ст.185ч.3,186ч.2,15ч.2194ч.2,263ч.1,309ч.1 КримінальногоКодексу України(далі КК) щодо ОСОБА_7 (далі-Чепель), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Майдан Червоноармійського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 06.05.2020. Червоноармійським районним судом Житомирської області за ст. ст. 185 ч. 3, 304 ч. 1, 70 ч. 1, 75, 76 КК на 3 роки 1 місяць позбавленняволі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, -

в с т а н о в и в:

Цим вироком ОСОБА_10 засуджено: за ч. 3 ст. 185 КК - 3 роки три місяці позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК на 4 роки 5 місяців позбавлення волі; за ч. 2ст. 15,ч. 2ст.194 КК - на 4 роки позбавлення волі; за ч. 1ст.263 КК на 5 років позбавлення волі; за ч. 1ст.309 КК на 1 рік 6 місяців обмеження волі. Згідно ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_10 за сукупністю злочинів - 5 років позбавлення волі.

Попередній вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 06.05.2020. вирішено виконувати самостійно.

Початок строку відбуттяпокарання вирішено рахуватиз 29 червня 2020 року та згідно ч. 5 ст. 72 КК вирішено зарахувати у цей строк попереднє ув`язнення ОСОБА_10 у період з 29.06.2020. до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишено без змін у виді тримання під вартою.

Вирішено стягнути з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 8792,56 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Згідновироку,восени 2017рокуЧепель,підчасприбирання упідсобномуприміщенніна гранітномукар`єрі вс.ДобриньХорошівського районуЖитомирськоїобластізнайшов склянупляшкуємністю0,25літра,заповненусумішшювибухової речовиниметальноїдії димнимпорохомтаречовиною (інертнийнаповнювач),яканеявляється вибуховоюречовиноютаусвідомлюючи,щознайденасуміш євибуховоюречовиною,переслідуючиметуподальшого їїнезаконногопридбаннята зберігання,безпередбаченогозаконом дозволу,Чепельвзяв вказанувибуховуречовину,тимсамонезаконно їїпридбавши.

У подальшому ОСОБА_10 діючи умисно, у порушення вимог Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-Х11, Положення «Про дозвільну систему», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, а також Інструкції проорганізацію обліку,зберігання івидачі стрілецькоїзброї уЗС України,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни №1225від 04серпня 2000року, які забороняють придбання, носіння, зберігання, передачу чи збут без відповідного дозволу вибухових речовин, у період з осені 2017 року по 29 листопада 2019 року незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 136,4 грама вибухової речовини метальної дії- димний порох.

29.11.2019 під час санкціонованого обшуку, що проводився працівниками поліції, у приміщенні літньої кухні за місцем проживання ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 136,4 г вибухової речовини метальної дії- димний порох.

У серпні 2019 року Чепель, на полі, розташованому на південній околиці с. Старий Майдан, Пулинського району, Житомирської області, побачив дикоростучі рослини роду коноплі. Надалі обвинувачений, діючи умисно, з метою незаконного придбання, виготовлення та подальшого зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, зірвав листя рослини роду коноплі у невстановленій кількості, тим самим умисно, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який у подальшому переніс при собі до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де висушив, подрібнив, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс та став незаконно його зберігати за місцем свого проживання для особистого вживання, без мети збуту .

28 листопада 2019 року, працівниками поліції, у ході санкціонованого обшуку, за вище зазначеним місцем проживання ОСОБА_10 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс загальною масою у перерахунку на суху речовину 54,085 г.

25 листопада 2019 року близько 21 години Чепель, перебуваючи за тим же місцем свого проживання, переслідуючи мету помститися ОСОБА_11 через конфлікт, який виник раніше, вирішив знищити її будинок, вартістю 100 000грн, шляхом підпалу. Реалізуючи вказаний злочинний намір, того ж дня, без розриву у часі, Чепель, взявши із собою конденсаторну підривну машинку КПМ-3, легкий польовий кабель зв`язку П-274М та генератор тиску хімічний «Літокол», до якого заздалегідь, за допомогою клейкої стрічки СТ, прикріпив частину цеглини, прийшов до домоволодіння АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_11 . Підійшовши з тильної сторони будинку потерпілої ОСОБА_11 , ОСОБА_10 приєднав до генератора тиску хімічного «Літокол» легкий польовий кабель зв`язку П-274М та поклав даний генератор під стріху у лівому куті житлового будинку. В послідуючому ОСОБА_10 , відійшов на відстань близько восьми метрів від даного будинку, приєднав інший кінець вказаного кабелю до конденсаторної підривної машинки КПМ-3 та привів цей механізм у дію, в результаті чого спрацював генератор тиску хімічний «Літокол» та відбулася хімічна реакція горіння суміші з виділенням великої кількості газів високої температури, що призвело до пожежі у домоволодінні ОСОБА_11 . Виконавши всі дії, які вважав необхідними для знищення будинку ОСОБА_11 , шляхом підпалу, ОСОБА_10 залишив територію домоволодіння потерпілої. Однак, злочинні дії ОСОБА_10 не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як пожежу було виявлено співмешканцем потерпілої - ОСОБА_12 та локалізовано спільно з ОСОБА_11 власними зусиллями.

Близько 23 год 25 квітня 2020 року по АДРЕСА_1 Чепель вчинив таємне викрадення чужого майна, що належить відділу освіти та гуманітарних питань Курненської сільської ради на загальну суму 683,0 грн. з проникненням у приміщення Старомайданської філії ОЗССО Стрибізької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

29 червня 2020 року близько 03 години, ОСОБА_10 , знаходячись у будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , заздалегідь знаючи, що ОСОБА_13 відпочиває у приміщенні сіновалу на території домоволодіння ОСОБА_14 , розташований за адресою по АДРЕСА_1 , вирішив таємно викрасти у ОСОБА_13 мобільний телефон останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня, без розриву у часі, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які б могли перешкодити вчиненню злочину, ОСОБА_10 пройшов на неогороджену територію домоволодіння ОСОБА_14 . Продовжуючи свої злочинні дії, Чепель, шляхом вільного доступу пройшов до сіновалу та переконавшись, що ОСОБА_13 спить, розпочав обшукувати кишені одягу потерпілого. Під час вказаних дій ОСОБА_13 прокинувся та мав намір припинити злочинні дії ОСОБА_10 . Про те, ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що його дії викриті потерпілим ОСОБА_13 наніс останньому один удар долонею правої руки по обличчю та утримуючи ОСОБА_13 за одяг, продовжив обшукувати кишені куртки потерпілого, де відшукав мобільний телефон «SAMSUNG B312E», вартістю 200 грн., у якому знаходилося дві сім-карти мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 грн. кожна та карта пам`яті типу Micro SD об`ємом 4 GB, вартістю 150 грн. та у такий спосіб умисно, відкрито, повторно викрав належне потерпілому ОСОБА_13 майно на суму 450 грн.

В апеляційних скаргах:

- прокурор Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2, 15 ч. 2 194 ч. 2, 263 ч. 1, 309 КК України та призначити йому покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки 3 місяці позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки 5 місяці позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України 4 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 309 КК України 1 рік 6 місяців обмеження волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 5 років позбавлення волі; у відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 06.05.2020. та остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 1 місяць. В решті вирок залишити без змін. Твердить про неправильне незастосування судом першої інстанції ст. 71 КК України та невідповідність призначеного ОСОБА_10 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого;

- обвинувачений ОСОБА_10 простить змінити вирок та призначити йому більш м`яке покарання. Твердить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та не відповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого діяння та його особі.

Заслухавши доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги прокурора та в заперечення апеляційної скарги обвинуваченого, міркування ОСОБА_10 та його захисника в підтримання апеляційної скарги обвинуваченого та в заперечення апеляційної скарги прокурора, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.

Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини злочинів та кваліфікацію дій обвинуваченого є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підтверджуються сукупністю наведених у мотивувальній частині вироку фактичних даних, що містяться у зізнавальних показаннях обвинуваченого під час судового розгляду справи, протоколах огляду місць події, обшуку, огляду речових доказів та проведення слідчих експериментів, висновках експертиз та інших документах.

Наведеним у вироку доказам дано належну оцінку, з якою погоджується колегія суддів, та правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2; 15 ч. 2, 194 ч. 2; 263 ч. 1, 309 ч. 1 КК.

Тому є необґрунтованими доводи апеляційної скарги обвинуваченого про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та є необгрунтованою вимога апеляційної скарги прокурора про необхідність повного скасування вироку з повторним визнанням ОСОБА_10 винним у вчиненні вказаних у вироку кримінальних правопорушень.

Разом з тим, суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні обвинуваченому покарання та необхідність призначення ОСОБА_10 більш суворого покарання із застосуванням.

Так, згідно вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до п. п. 1, 4 ст. 70 КК України: при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань; за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72цього Кодексу.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі N 511/37/16-к (провадженняN51-830км18),-згідноз рекомендаціями,що містятьсяу п.23постанови N7,коли особа,щодо якоїбуло застосованозвільнення відвідбування покаранняз випробуванням,вчинила довинесення вирокув першійсправі іншийзлочин,за якийвона засуджуєтьсядо покарання,що належитьвідбувати реально,застосування принципівпоглинення,часткового чиповного складанняпризначених покараньне допускається.За такихумов кожнийвирок виконуєтьсясамостійно.Такий орієнтирстосується лишевідображеної ситуації,а невипадку вчиненнязасудженим злочинівдо тапісля постановленняпопереднього вироку,за якимвинна особане відбулапризначеного покарання. Тому якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням якст. 70, так іст. 71 КК: спочатку за правиламич. 1 ст. 70 ККза сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку, після цього за правиламич. 4 ст. 70 КК, потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку, і остаточно - за сукупністю вироків відповідно доч. 1 ст. 71 цього Кодексу. У кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким, що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 вказаного Кодексу.

З матеріалів справи видно, що попереднім вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 06.05.2020. ОСОБА_10 було засуджено за ст. ст. 185 ч. 3, 304 ч. 1, 70 ч. 1, 75, 76 КК на 3 роки 1 місяць позбавленняволі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.

Останнім вироком, що переглядається в апеляційному порядку, ОСОБА_10 було обґрунтовано визнано винним у вчиненні до постановлення вказаного вироку від 06.05.2020. сукупності кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 263 КК (незаконного придбання та зберігання вибухових речовин восени 2017 року); ч. 1 ст. 309 КК (незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у період з серпня по 28 листопада 2019 року); ст. ст. 15 ч. 2, 194 ч. 2 КК (закінченого замаху на умисне знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу 25.11.2019) та ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжки з проникненням в інше приміщення, вчиненої повторно 25.04.2020.), а також у вчиненні 29.06.2020. під час іспитового строку нового злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК грабежу, вчиненого повторно, щодо потерпілого ОСОБА_13 .

За таких обставин, оскільки покарання ОСОБА_10 призначено судом першої інстанції без врахування вищевказаної правової позиції Верховного Суду та без застосування ст. 71 КК України, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 .

З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду за вищевказаних обставин ОСОБА_10 має бути призначено покарання із застосуванням як ст. 70 ч. 4 КК так і ст. 71 КК.

Разом з тим, при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_10 , навіть з урахуванням обставини, що пом`якшує покарання за ч. 1 ст. 263 КК, - вчинення цього кримінального правопорушення будучи неповнолітнім, - суд не знаходить підстав для пом`якшення покарання обвинуваченому з урахуванням всіх обставин справи.

Тому вирок підлягає скасуванню в частині призначення покарання з постановленням нового вироку в цій частині.

Керуючись ст. ст. 404, 409, 420 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначення покарання.

Постановити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_10 покарання:

-за ч. 1ст.263 КК - 5 років позбавлення волі;

-за ч. 1ст.309 КК - 1 рік 6 місяців обмеження волі;

-за ч. 2ст. 15ч. 2ст. 194 КК - 4 роки позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК - 3 роки три місяці позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК призначити покарання за сукупністю вказаних кримінальних правопорушень, вчинених до постановлення вироку від 06.05.2020., шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, - 5 років позбавлення волі.

За правилами ч. 4 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 06.05.2020. за ст. ст. 185 ч. 3, 304 ч. 1 КК призначити покарання за сукупністю вказаних кримінальних правопорушень - 5 років позбавлення волі.

Призначити покарання ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 186 КК за злочин, вчинений 29.06.2020., - 4 роки 5 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 1 місяця.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного Кримінального суду Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня ухвалення, а засудженим Чепелем у той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.

Судді: