Постанова

від 22.12.2020 по справі 921/43/17-г/5

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. Справа №921/43/17-г/5

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Дубник О.П.

суддів Гриців В.М.

Зварич О.В.

за участі секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

розглянув апеляційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Щербакова Ігора Миколайовича вих.№2273 від 11.09.2020 (вх.№ 01-05/2712/20 від 02.10.2020) та Акціонерного товариства Укртрансгаз вих.№1001 вих-20-4876 від 10.09.2020 (вх.№ 01-05/2714/20 від 02.10.2020)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2020 (повний текст ухвали складено 02.09.2020, суддя Гевко В.Л.) про часткове задоволення скарги Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" від 11.08.2020 вих. №545 (вх. № 5369 від 11.08.2020) на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва та зняття арешту з коштів

у справі № 921/43/17-г/5

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. М.Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46006

про стягнення 68 427 524 грн 06 коп.

за участю представників:

від стягувача (в режимі відеоконференції): Денисюк Д.Г. - адвокат (довіреність №1-2371 від 30.07.2020);

від боржника: Панчук С.М. - адвокат (довіреність б/н від 03.02.2020);

від приватного виконавця: не з`явився

1. Розгляд справи

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст. ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України та відбувалось в режимі відеоконференції відповідно до ст.197 ГПК України.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020 вказана справа розподілена колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Гриців В.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Щербакова Ігора Миколайовича на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2020 у даній справі та зупинено дію оскаржуваної ухвали.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на цей же судовий акт. об`єднано розгляд обидвох апеляційних скарг в одне провадження для спільного розгляду та призначено розгляд справи на 11.11.2020 на 12 год. 00 хв. та застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Причини відкладення викладено в ухвалах суду .

Відповідно до розпорядження керівника апарату №520 від 16.11.2020, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Гриців В.М. проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційних скарг.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2020 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І.

В подальшому, відповідно до розпорядження керівника апарату №604 від 21.12.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Матущака О.І. проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційних скарг.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Гриців В.М. та Зварич О.В.

В судове засідання 22.12.2020 з`явилися представники стягувача та боржника, надали пояснення по суті апеляційних скарг, представник стягувача приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Північним апеляційним господарським судом.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, повідомлявся на електронну адресу, яка зазначена ним в апеляційній скарзі, як контактна електронна адреса.

3. Короткий зміст скарги.

11.08.2020 Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" (боржник) звернулося до господарського суду Тернопільської області зі скаргою вих. №545 від 11.08.2020 (вх. № 5369 від 11.08.2020) на дії приватного виконавця (а.с.1-5, т. 3).

У поданій скарзі боржник просить суд зняти арешт з коштів ПрАТ Тернопільміськгаз , які містяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 відкритих у відділенні АТ ПУМБ та призначені для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПАТ Тернопільміськгаз та сплати інших платежів до бюджету України.

В обґрунтування скарги зазначає, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. в межах зведеного виконавчого провадження № 62633473 про арешт коштів боржника є неправомірною та підлягає скасуванню в частині накладення арешту на кошти, які містяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які призначені для виплати заробітної плати працівникам, а також сплати податків та зборів до бюджетів усіх рівнів, оскільки унеможливлює своєчасну виплату працівникам ПАТ Тернопільміськгаз заробітної плати, чим порушує їхні права, передбачені Конституцією України та Законами України, а також призводить до невиконання підприємством обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплати відповідних податків і зборів.

Перед зверненням 11.08.20 до господарського суду з цією скаргою, боржник, як він зазначає у скарзі, направляв приватному виконавцю лист від 29.07.20 р. № 340 з проханням про зняття арешту із зазначених рахунків в межах місячного фонду оплати праці, однак відповіді станом на 11.07.20 від приватного виконавця не отримав.

4. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2020 скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" від 11.08.2020 вих. №545 (вх. № 5369 від 11.08.2020) на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва та зняття арешту з коштів у даній справі задоволено частково (а.с. 176-185, т. 3).

Знято частково арешт з коштів ПрАТ "Тернопільміськгаз", які містяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у відділенні АТ "ПУМБ" в частині коштів призначених для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПрАТ "Тернопільміськгаз" та сплати інших платежів до бюджету України.

Встановивши доказаними обставини, що зазначені поточні рахунки боржника використовуються для виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов`язкових платежів, враховуючи відмову приватного виконавця зняти арешт з вказаних рахунків , не визначення банком статусу коштів на поточному рахунку божника, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на вказані рахунки забороняється накладення арешту відповідно до Закону в частині зазначених нарахувань.

Суд першої інстанції частково відхилив доводи приватного виконавця та стягувача, як такі, що суперечать нормам чинного законодавства, та вирішив, що скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" слід задовольнити частково та зняти частково арешт з коштів ПрАТ "Тернопільміськгаз", які містяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у відділенні АТ "ПУМБ" в частині коштів, призначених для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПрАТ "Тернопільміськгаз" та сплати інших платежів до бюджету України, оскільки обрахувати точну суму заробітної плати та суми обов`язкових платежів, з яких необхідно зняти арешт можна визначити лише з попередніх періодів, однак не можна визначити на майбутнє.

5. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та аргументи сторін у справі.

5.1. Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Щербаков Ігор Миколайович просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства Тернопільміськгаз на дії приватного виконавця в повному обсязі.

Зокрема, приватний виконавець вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права з огляду на те, що з резолютивної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції не перевірялася обґрунтованість та законність постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника та не було встановлено факту її незаконності, суд також не приймав рішення про скасування оскаржуваної постанови.

Приватний виконавець зазначає, що скасувавши арешт коштів , суд вийшов за межі своїх повноважень та порушив порядок розгляду і винесення рішення саме за скаргою на дії виконавця, а тому оскаржувану ухвалу не можна вважати законною, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які регулюють порядок розгляду скарг на дії органів виконавчої служби.

Поряд з іншим, приватний виконавець не погоджується з висновком суду першої інстанції, що боржником доведено факт звернення до виконавця з повідомленням про зняття арешту, оскільки з долучених до матеріалів справи доказів відправки листа № 340 від 29.07.20 - фіскального чеку, опису вкладення, неможливо переконатись, що таке поштове відправлення було направлено саме на адресу приватного виконавця та з необхідними доказами.

Крім того, приватний виконавець вважає, що неможливо вважати належними і достовірними подані боржником докази на підтвердження факту виплати заробітної плати по зазначеним рахункам та необхідної суми виплат, оскільки форми статистичної звітності щодо нарахування єдиного внеску, звіту із праці, податкового рахунку сум доходу не містять необхідних реквізитів для таких первинних документів, а долучені до скарги таблиці, схожі на витяги з системи Інтернет-банкінг, за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 в АТ ПУМБ , взагалі не зазначені номери конкретних рахунків.

Також, приватний виконавець наголошує, що судом першої інстанції не враховано доводів приватного виконавця про неможливість поставлення в краще становище працівників боржника за рахунок працівників стягувача, яким також належить сплачувати відповідну заробітну плату, стягувач також має обов`язок щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів.

5.2. Акціонерне товариство Укртрансгаз також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства Тернопільміськгаз на дії приватного виконавця в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стягувач зазанчає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали про скасування арешту вийшов за межі своїх повноважень та порушив порядок розгляду і винесення рішення саме за скаргою на дії виконавця, так як при розгляді скарги на дії виконавця може визнати оскаржувані рішення , дії чи бездіяльність неправомірними або постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Крім того, стягувач вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, що боржник звертався до приватного виконавця з повідомленням про зняття арешту, оскільки з доказів поштового відправлення наданого боржником, неможливо встановити чи таке було відправлено на адресу приватного виконавця.

Також стягувач наголошує, що долучені боржником форми статистичної звітності на підтвердження, що кошти, на які він просить зняти арешт, призначені для виплати заробітної плати, не містять необхідних реквізитів первинних документів, а в витягах з системи банк АТ ПУМБ за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 взагалі не зазначені номери конкретних рахунків.

Поряд з іншим, стягувач вважає, що суд першої інстанції, надав перевагу правам працівників боржника на виплату заробітної плати перед трудовими правами працівників стягувача.

З врахуванням вищенаведеного, стягувач вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2020 у даній справі є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

6. Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2017 у справі №921/43/17-г/5, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2017, позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 59 663 377 грн.28 коп. заборгованості за надані послуги з балансування обсягів природного газу; 1 638 914 грн.02коп. пені, 641 229 грн. 21коп. три проценти річних, 2 629 096 грн. 89коп. інфляційних втрат та 206 700 грн.00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

06.07.2017 Господарським судом Тернопільської області на примусове виконання даного рішення судом видано наказ.

21.10.2019 р за заявою стягувача Приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Щербаковим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60363396 з примусового виконання наказу суду, яке пізніше було об`єднано у зведене виконавче провадження № 62633473.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Щербаковим І.М. 21.07.2020 в межах зведеного виконавчого провадження № 62633473 винесено постанову у ЗВП № 62633473 (ВП № 60363396, № 62633348) про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти ПрАТ "Тернопільміськгаз", що містяться на рахунках, зокрема, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ ПУМБ , а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом , та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат даного зведеного виконавчого провадження 239 444 084, 96 грн (а.а. 109-111, т. 3).

Відповідно до довідок відділення № 4 ПУМБ в м. Тернопіль від 27.11.19 та від 13.01.20 (а.с. 9-10, т. 3) зазначені вище рахунки є поточними.

Згідно з довідкою АТ ПУМБ від 07.08.2020 вих.№ТР4-07.8/40 (а.с. 50, т. 3) поточні рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у АТ «ПУМБ» , відкриті боржнику, не належать до спеціальних рахунків о обмеженим режимом їх використання;

за період з 01.01.20 по 30.06.20 за вказаними рахунками здійснювалися операції: з оплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до відповідних бюджетів;

з переказу коштів для виплати заробітної плати та інших виплат, передбачених законодавством України, найманим працівникам;

з переказу коштів на інші цілі, пов' язані з господарською діяльністю клієнта.

29.07.20 боржник направив на адресу приватного виконавця лист № 340 (а.с. 52, т. 3) з проханням зняти арешт, накладений на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у відділенні № 4 АТ ПУМБ м. Тернопіль та розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у відділенні АТ Укрексімбанк м .Тернопіль в межах липневого фонду оплати праці у розмірі 2 800000,00 грн, зазначивши в якості додатку до нього довідку № 338 від 29.07.20 та звітність форми Д4 (місячна).

На виконання ухвали суду від 21.08.20 (а.с. 133-135, т. 3) боржник надав суду копії наступних доказів: опису вкладення до цінного листа, направленого на адресу приватного виконавця (поштовий відтиск печатки 29.07.20), про направлення заяви від 29.07.20 № 340 на 5 арк.; накладну № 4600806789226 поштового відділення зв' язку від цієї ж дати; нечітку копію поштового конверту, оскільки частково інформація з нього при копіюванні закрита іншим доказом - довідкою Ф. 20 поштового відділення зв' язку, про те, що відправлення за № 4600806789226 повернено на адресу відправника по причині за закінченням терміну зберігання . Дата повернення чітко не зчитується.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.25 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши матеріали оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази стосовно фактів, наведених учасниками спору, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг, виходячи із наступного.

Статтею 129 1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За змістом статтей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1-3 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

У відповідності до частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

В частині 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Підпунктом 6 пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (зареєстровано Міністерством юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493), визначено, що поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України

Виходячи з правового аналізу наведених норм права, під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, щодо якого заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Наведену правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 року в справі № 905/361/19.

Судами встановлено, що боржник ПАТ «Тернопільміськгаз» має відкриті в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк" поточні рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Щербаковим І.М. 21.07.2020 в межах зведеного виконавчого провадження № 62633473 винесено постанову у ЗВП № 62633473 (ВП № 60363396, № 62633348) про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти ПрАТ "Тернопільміськгаз", що містяться на рахунках, зокрема, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ ПУМБ , а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом , та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат даного зведеного виконавчого провадження 239 444 084, 96 грн.

Згідно з довідкою АТ ПУМБ від 07.08.2020 вих.№ТР4-07.8/40 (а.с. 50, т. 3) поточні рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у АТ «ПУМБ» , відкриті боржнику, не належать до спеціальних рахунків о обмеженим режимом їх використання;

за період з 01.01.20 по 30.06.20 за вказаними рахунками здійснювалися операції: з оплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до відповідних бюджетів;

з переказу коштів для виплати заробітної плати та інших виплат, передбачених законодавством України, найманим працівникам;

з переказу коштів на інші цілі, пов' язані з господарською діяльністю клієнта.

Тобто, на цих рахунках також зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати.

Матеріали оскарження ухвали господарського суду Тернопільської області від 19.08.2020 року у справі №921/43/17-г/5 не містять доказів про те, чи зазначені рахунки відносяться до рахунків зі спеціальним або обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на яких заборонено законом.

Також в матеріалах оскарження відсутні докази того, що Банк, на який нормами статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, визнав зазначені рахунки та кошти на них такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Для цього мали би бути докази звернення клієнта до фінансової установи з відповідним дорученням.

Разом з тим, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі

тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає неправильним висновок місцевого суду та таким, що не відповідає встановленим обставинам справи, та не погоджується з доводами боржника про доведеність боржником обставин відмови приватного виконавця здійснити дії по зняттю арешту з коштів, визначених для оплати праці працівників відповідно до заяви боржника № 340 від 29.07.20, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання вказаної заяви приватним виконавцем та його відмови від вчинення переліченої вище дії. Матеріали справи також не містять довідки № 338 від 29.07.20р. як додатку до заяви № 340.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2020 боржник направив на адресу приватного виконавця лист № 340 (а.с. 52, т. 3) в якому просить зняти арешт, накладений на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у відділенні № 4 АТ ПУМБ м. Тернопіль та розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у відділенні АТ Укрексімбанк м. Тернопіль в межах липневого фонду оплати праці у розмірі 2 800000,00 грн, однак, з довідки АТ Укрпошта ф.20, яка наявна на копії конверта долученого до матеріалів справи, вбачається, що відправлення за № 4600806789226 повернено на адресу відправника, з зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п.п. 117, 119 Правил надання поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (в редакції від 10.01.2020) Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені.

Слід звернути увагу, що невручення відправлення з зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом відмови приватного виконавця від вчинення дій, про які його просив боржник, оскільки відмітка об`єкта поштового зв`язку у довідці ф.20 за закінченням терміну зберігання не підтверджує факту відмови адресата від отримання кореспонденції та незнаходження його за місцем реєстрації.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З пункту 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55 вбачається, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис .

Долучені до скарги боржником копії доказів на аркушах справи № 6-52 в томі 3 справи не відповідають наведеним вище нормам права та помилково оцінені місцевим судом як належні, оскільки не містять усі перераховані реквізити відміток про затвердження копій.

В статті 343 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив повноваження суду при здійсненні контролю за виконанням судових рішень та вимоги до судового акта при здійсненні такого нагляду.

Отже, при розгляді скарги на дії органу виконавчої служби, суд не може вийти за межі наданих повноважень та відновити оспорювані права на свій розсуд.

Між тим, суд першої інстанції зняв арешт з коштів ПрАТ "Тернопільміськгаз", які містяться на розрахункових рахунках у відділенні АТ «ПУМБ» та призначені для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПрАТ «Тернопільміськгаз» . При цьому, суд не перевіряв обґрунтованість та законність постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника, не встановив факту її незаконності та не приймав рішення про її скасування, боржник зі свого боку не ставив вимоги про її скасування, у зв`язку з чим суд порушив норми процесуального права, які регулюють порядок розгляду скарги на дії виконавця та вийшов за межі своїх повноважень при здійсненні судового контролю, порушивши норми матеріального права, наведені вище.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги слід задоволити, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2020 справі № 921/43/17-г/5 скасувати та прийняти нове рішення. Відмовити ПАТ Тернопільміськгаз в задоволенні скарги від 11.08.20. № 545 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М.та зняття арешту з коштів.

8. Судові витрати

З огляду на те, що суд задоволив апеляційні скарги, судові витрати пов`язані з її розглядом у суді апеляційної інстанції покладаються на боржника згідно вимог ст.ст. 129, 344 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 129, 233, 236, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Щербакова Ігора Миколайовича та Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволити. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2020 року у справі №921/43/17-г/5 скасувати. Прийняти нове рішення.

2.Відмовити в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» №545 від 11.08.2020 року на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. та зняття арешту з коштів.

3.Судові витрати за розгляд скарги на дії приватного виконавця та апеляційних скарг покласти на ПАТ «Тернопільміськгаз» .

4.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» (46008, м.Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 20, код ЄДРПОУ 21155959) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01601, м. Київ, вул. Кловський узваз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 2102,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.

5.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» (46008, м.Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 20, код ЄДРПОУ 21155959) на користь Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігора Миколайовича (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2, РНОКПП невідомий) 2102,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови у зв`язку із відпусткою головуючого судді та суддів - членів колегії складено 15.01.2020.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.П.Дубник

Судді В.М.Гриців

О.В.Зварич