Рішення

від 14.01.2021 по справі 640/6898/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року м. Київ № 640/6898/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особиНаціональної поліції України (відповідач-1) Служби безпеки України (відповідач-2) Адміністрації Державної прикордонної служби України (відповідач-3) Президент України ОСОБА_72 (третя особа 1), Голова Адміністрації Президента України ОСОБА_73 (третя особа 2), Перший заступник Голови Адміністрації Президента України ОСОБА_74 (третя особа 3), Заступник Голови Адміністрації Президента України ОСОБА_75 (третя особа 4), Керівник Головного департаменту правової політики ОСОБА_76 (третя особа 5), Голова Верховної Ради України ОСОБА_77 (третя особа 6), Заступник Голови Верховної Ради України ОСОБА_78 (третя особа 7), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_79 (третя особа 8), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_80 (третя особа 9), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_81 (третя особа 10), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_2 (третя особа 11), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_3 (третя особа 12), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_4 (третя особа 13), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_5 (третя особа 14), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_6 (третя особа 15), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_7 (третя особа 16), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_8 (третя особа 17), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_82 (третя особа 18), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_9 (третя особа 19), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_10 (третя особа 20), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_11 (третя особа 21), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_12 (третя особа 22), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_13 (третя особа 23), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_14 (третя особа 24), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_15 (третя особа 25), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_16 (третя особа 26), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_17 (третя особа 27), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_18 (третя особа 28), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_19 (третя особа 29), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_20 (третя особа 30), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_21 (третя особа 31), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_22 (третя особа 32), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_23 (третя особа 33), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_24 (третя особа 34), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_25 (третя особа 35), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_26 (третя особа 36), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_27 (третя особа 37), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_28 (третя особа 38), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_29 (третя особа 39), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_30 (третя особа 40), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_31 (третя особа 41), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_32 (третя особа 42), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_33 (третя особа 43), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_34 (третя особа 44), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_35 (третя особа 45), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_36 (третя особа 46), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_37 (третя особа 47), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_38 (третя особа 48), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_39 (третя особа 49), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_40 (третя особа 50), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_41 (третя особа 51), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_42 (третя особа 52), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_43 (третя особа 53), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_44 (третя особа 54), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_45 (третя особа 55), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_46 (третя особа 56), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_47 (третя особа 57), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_48 (третя особа 58), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_49 (третя особа 59), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_50 (третя особа 60), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_51 (третя особа 61), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_52 (третя особа 62), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_53 (третя особа 63), Народний депутат України Фракції партії БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА ОСОБА_83 (третя особа 64), Прем`єр-міністр України ОСОБА_84 (третя особа 65), Перший віце-прем`єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_54 (третя особа 66), Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_85 (третя особа 67), Віце-прем`єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції ОСОБА_55 (третя особа 68), Віце-прем`єр-міністр України ОСОБА_86 (третя особа 69), Віце-прем`єр-міністр України ОСОБА_87 (третя особа 70), Віце-прем`єр-міністр України ОСОБА_88 (третя особа 71), Віце-прем`єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_90 (третя особа 72), Перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_89 (третя особа 73), Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_91 (третя особа 74), Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_92 (третя особа 75), Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_93 (третя особа 76), Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_56 (третя особа 77), Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_94 (третя особа 78), Міністр енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_95 (третя особа 79), Перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_96 (третя особа 80), Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_97 (третя особа 81), Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_98 (третя особа 82), Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_99 (третя особа 83), Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_100 (третя особа 84), Міністр закордонних справ України ОСОБА_101 (третя особа 85), Заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції ОСОБА_102 (третя особа 86), Заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції ОСОБА_103 (третя особа 87), Заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції ОСОБА_104 (третя особа 88), Заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції ОСОБА_105 (третя особа 89), Міністр інформаційної політики України ОСОБА_57 (третя особа 90), Перший заступник Міністра інформаційної політики України ОСОБА_106 (третя особа 91), Заступник Міністра інформаційної політики України ОСОБА_107 (третя особа 92), Міністр культури України ОСОБА_108 (третя особа 93), Міністр оборони України ОСОБА_109 (третя особа 94), Перший заступник Міністра оборони України ОСОБА_110 (третя особа 95), Заступник Міністра оборони України ОСОБА_111 (третя особа 96), Заступник Міністра оборони України ОСОБА_112 (третя особа 97), Заступник Міністра оборони України ОСОБА_113 (третя особа 98), Міністр освіти і науки України ОСОБА_114 (третя особа 99), Міністр соціальної політики України ОСОБА_115 (третя особа 100), Міністр фінансів України ОСОБА_116 (третя особа 101), Заступник Міністра фінансів України ОСОБА_117 (третя особа 102), Заступник Міністра фінансів України ОСОБА_118 (третя особа 103), Заступник Міністра фінансів України ОСОБА_119 (третя особа 104), Заступник Міністра фінансів України ОСОБА_120 (третя особа 105), Заступника Міністра фінансів України ОСОБА_121 (третя особа 106), Міністр у справах ветеранів України ОСОБА_122 (третя особа 107), В. о. Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_123 (третя особа 108), Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_124 (третя особа 109), Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_125 (третя особа 110), Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_126 (третя особа 111), Перший заступник Керівника Апарату - керуючий справами ОСОБА_127 (третя особа 112), Директор Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_128 (третя особа 113), Перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_129 (третя особа 114), Заступник директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_130 (третя особа 115), Заступник директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_131 (третя особа 116), Голова Верховного Суду - суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_132 (третя особа 117), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_133 (третя особа 118), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_134 (третя особа 119), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_135 (третя особа 120), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_136 (третя особа 121), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_138 (третя особа 122), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_139 (третя особа 123), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_137 (третя особа 124), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_140 (третя особа 125), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_141 (третя особа 126), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_142 (третя особа 127), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_143 (третя особа 128), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_144 (третя особа 129), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_145 (третя особа 130), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_146 (третя особа 131), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_147 (третя особа 132), Суддя Великої палати Верховного Суду ОСОБА_148 (третя особа 133), Голова Касаційного адміністративного суду - суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_149 (третя особа 134), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_150 (третя особа 135), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_151 (третя особа 136), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_152 (третя особа 137), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_153 (третя особа 138), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_154 (третя особа 139), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_155 (третя особа 140), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_156 (третя особа 141), Суддя Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду ОСОБА_157 (третя особа 142), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_158 (третя особа 143), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_159 (третя особа 144), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_160 (третя особа 145), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_161 (третя особа 146), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_162 (третя особа 147), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_163 (третя особа 148), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_164 (третя особа 149), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_165 (третя особа 150), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_166 (третя особа 151), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_167 (третя особа 152), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_168 (третя особа 153), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_169 (третя особа 154), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_170 (третя особа 155), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_171 (третя особа 156), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_172 (третя особа 157), Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_173 (третя особа 158), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_174 (третя особа 159), Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_175 (третя особа 160), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_176 (третя особа 161), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_58 (третя особа 162), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_59 (третя особа 163), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_60 (третя особа 164), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_61 (третя особа 165), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_62 (третя особа 166), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_178 (третя особа 167), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_177 (третя особа 168), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_63 (третя особа 169), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_64 (третя особа 170), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_179 (третя особа 171), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_65 (третя особа 172), Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_180 (третя особа 173), Генеральний прокурор України ОСОБА_181 (третя особа 174), Заступник Генерального прокурора України ОСОБА_182 (третя особа 175), Голова Адміністрації Президента України (з 2014 по 2016 роки) ОСОБА_66 (третя особа 176), Голова Правління НАК Нафтогаз України ОСОБА_183 (третя особа 177), Голова Національного банку України (з 2014 по 2018 роки) ОСОБА_67 (третя особа 178), Перший заступник Голови Національного банку України ОСОБА_184 (третя особа 179), Радник Президента України ОСОБА_185 з фінансових питань ОСОБА_68 (третя особа 180) провизнання бездіяльності протиправною, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не проведення всіх заходів задля забезпечення захисту національної безпеки України, а саме: не здійснення громадської безпеки і порядку, не здійснення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та не протидії організованій злочинності, що склалась із посадовців категорії А та Б , і з осіб, які обіймають політичні посади, суддів Верховного Суду та апеляційного суду, які вчиняли корупційні злочини;

- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не проведення всіх заходів задля забезпечення захисту національної безпеки України, а саме: не здійснення контррозвідувального захисту державного суверенітету, конституційного ладу, оборонного і науково-технічного потенціалу, економічної та інформаційної безпеки держави від організованої злочинності, що склалась із посадовців категорії А та Б , і осіб, які обіймають політичні посади, суддів Верховного Суду та апеляційного суду, які вчиняли корупційні злочини;

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не проведення всіх заходів задля забезпечення захисту національної безпеки України, а саме: не проведення систематизації та розроблення пропозицій для внесення змін до Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , Закону України Про державний кордон України та Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, а саме: щодо заборони виїжджати за кордон країни посадовцям категорії А та Б , і осіб, які обіймають політичні посади, суддів Верховного Суду та апеляційного суду протягом одного року після проведення парламентських та президентських виборів та протягом одного року після звільнення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Національна поліція України, Служба безпеки України та Державна прикордонна служба України є органами, які зобов`язані забезпечувати національну безпеку України. Разом з тим, за твердженням представника позивача, відповідачі протиправно бездіють та не забезпечують захист національної безпеки, а саме: не здійснюють громадську безпеку і порядок, не здійснюють охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та не протидіють організованій злочинності (Національна поліція України), не вчиняють контррозвідувальний захист задля подолання корупції (Служба безпеки України), не вчиняють жодних дій для запобігання можливості залишити територію України (Державна прикордонна служба України) посадовцями категорії А та Б , особами, які обіймають політичні посади, суддями Верховного Суду та апеляційного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та пояснень.

Від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про безпосереднє порушення його прав. Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України, здійснення досудового розслідування злочинів, вчинених посадовцями категорії А та особами, які займають політичні посади , здійснюється слідчими органів Державного бюро розслідувань, а виконання завдань із виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією вчинених посадовцями категорії А і Б та особами, які займають політичні посади у системі органів Національної поліції покладено на Департамент захисту економіки. Так, за інформацією, наданою Департаментом захисту економіки, за період 2016-2019 років уповноваженими особами Департаменту захисту економіки направлено до суду 19 242 протоколи про корупційні правопорушення та виявлено 31 206 кримінальних правопорушень.

Від представника відповідача-2 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній також заперечував проти задоволення позовних вимог із зазначенням того, що позивач не має права на звернення до суду із заявленими вимогами, оскільки останнім не доведено наявний у нього порушений інтерес, який потребує захисту у судовому порядку. Крім того, за твердженням представника відповідача-2, функції з протидії та запобігання кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці України, покладено на інших суб`єктів владних повноважень - Національне антикорупційне бюро України та Державне бюро розслідувань.

Від представника відповідача-3 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що у силу ст. 33 Конституцій України, обмеження щодо виїзду з України може бути встановлено виключно законом, у зв`язку з чим внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, можливе лише після закріплення такого обмеження у відповідному законі. При цьому, порядок отримання та суб`єкти, уповноважені на видання виїзної візи для посадовців категорії А та Б , та осіб, які обіймають політичні посади, протягом одного року після проведення парламентських та президентських виборів та протягом одного року після звільнення не визначені, з урахуванням того, що позивачем не доведено, що вказане питання відноситься до компетенції Адміністрації Державної прикордонної служби України. У той же час, як наголошено представником відповідача-3, позивачем не надано належних доказів того, що оскаржувана бездіяльність відповідачів може стати причиною втечі заявлених осіб.

Від директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С., заступника директора Національного антикорупційного бюро України Новака А.М., заступника директора Національного антикорупційного бюро України Варварської Т.В., першого заступника директора Національного антикорупційного бюро України Углави Г.Т. через канцелярію суду надійшли пояснення, в якій останніми вказано на необґрунтованості заявлених позовних вимог, з урахуванням того, що позивачем не зазначено та не доведено, яким чином бездіяльність відповідачів, яка полягає у невиконанні функцій та повноважень, передбачених законами України, порушує його права.

Від представника Міністерства закордонних справ України та його посадових осіб через канцелярію суду надійшов відзив , в якому зазначено, що матеріали позову не містять доказів на підтвердження вини посадових осіб Міністерства закордонних справ України.

Від представника Голови Верховної Ради України та першого заступника керівника Верховної Ради України - керуючого справами через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких останнім вказано, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, жодним чином не стосуються повноважень вказаних осіб.

Від представника Міністерства оборони України через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача не стосуються прав, свобод, інтересів та обов`язків Міністерства оборони України.

Від представника Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та його посадових осіб через канцелярію суду надійшли пояснення, згідно з якими, позивачем не доведено факт порушення його прав у межах заявленого спору, з огляду на не зазначення останнім у чому саме проявляється порушення його прав з боку відповідачів та не зазначення жодного доводу з посиланням на конкретні докази того, що відповідачами допущено порушення його прав.

Від представника Генеральної прокуратури України та її посадових осіб через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що право на судовий захист не є абсолютним, відтак, з урахування того, що права та інтереси позивача не порушено, позовні вимоги є необґрунтованими.

Від представника голови правління НАК Нафтогаз України ОСОБА_69 через канцелярію суду надійшли пояснення, відповідно до яких, у позові відсутні посилання на вироки судів чи рішення відповідних органів, якими були б встановлено або зафіксовано вчинення ОСОБА_69 злочинів чи порушення ним законів, у тому числі у складі організованої групи. Відтак, позовна вимога про запровадження відносно ОСОБА_69 заборони на один рік виїзду за кордон протягом одного року після проведення президентських та парламентських виборів є безпідставною та необґрунтованою.

Від представника Національного банку України через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких останнім вказано про те, що за відсутності обвинувального вироку ані ОСОБА_67 , ані ОСОБА_70 , не можуть вважатись винними у вчиненні злочинів та, відповідно, обмежені у зв`язку з цим у здійсненні своїх прав.

Від представника Міністерства соціальної політики України через канцелярію суду надійшли пояснення, згідно з якими, позивачем не надано жодних доказів, на підставі яких суд при вирішенні справи встановить обставини у справі, а також не зазначено обставин, які б підтверджували заявлені позовні вимоги.

Від представника Міністерства інформаційної політики України через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що виходячи з аналізу позовної заяви, чітко визначених позовних вимог, що стосується компетенції Міністерства інформаційної політики України та його посадових осіб, не заявлено, а позовна заява жодних належних доказів не містить.

Від представника Міністра енергетики та вугільної промисловості України Насалика І.С. через канцелярію суду надійшли пояснення, відповідно до яких, позивачем не доведено протиправності бездіяльності та не наведено достатніх аргументів та доказів, які б свідчили про порушення відповідачами прав та законних інтересів позивача.

Від народного депутата України ОСОБА_48 через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких останнім наголошено на тому, що позивачем не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог.

Від представника Прем`єр-Міністра України Гройсмана В.Б. через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що позивач не надав будь-яких підтверджень щодо існування відносно зазначених у позовній заяві третіх осіб підстав для обмеження їх виїзду з України.

Від Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Черниша В.О. та державного секретаря Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Злакомана С.Л. через канцелярію суду надійшли пояснення, згідно з якими, позивачем не зазначено яке його право, гарантоване законодавством, порушено відповідачами, а також не надано доказів на підтвердження цього.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника Національної поліції України про об`єднання в одне провадження адміністративних справ адміністративної справи, а також відмовлено у задоволенні заяв гр. ОСОБА_71 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви та пояснення третіх осіб, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, з оприлюднених журналістських розслідувань випливає, що діючою владою (Президент України, Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів України, народні депутати більшості, судді Верховного Суду, посадовці незалежних державних регуляторів, посадовців центральних органів виконавчої влади) за 2014-2019 роки створено стійку злочинну групу із чітким розподілом обов`язків та місць впливів, які вчинили низку корупційних злочинів.

На підставі викладеного, вважаючи порушеними права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про Національну поліцію (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст. 2 Закону України Про Національну поліцію ).

У силу п.п. 1-5 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію , поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;

У свою чергу, Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України (ч. 1 ст. 1 Закону України Про Службу безпеки України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про Службу безпеки України , на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана, зокрема, виявляти, припиняти та розкривати кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити їх досудове розслідування; розшукувати осіб, які переховуються у зв`язку із вчиненням зазначених кримінальних правопорушень (п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України Про Службу безпеки України ).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про Державну прикордонну службу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов`язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України Про розвідувальні органи України та Про оперативно-розшукову діяльність ; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України; участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб ; охорона закордонних дипломатичних установ України; координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов`язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в`їзду - виїзду. Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (ст. 2 Закону України Про Державну прикордонну службу України ).

Діяльність Державної прикордонної служби України провадиться на основі дотримання прав і свобод людини і громадянина. Органи, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України зобов`язані поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження прав і свобод людини неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ст. 5 Закону України Про Державну прикордонну службу України ).

Приписами ст. 19 Закону України Про Державну прикордонну службу України передбачено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: 1) припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; 2) припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України; 3) участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; 4) участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану; 5) організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; 6) здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду; 6-1) здійснення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України перевірки засобів автомобільного та залізничного транспорту, що в`їжджають в Україну, та вантажів, що ввозяться в Україну всіма видами транспорту, з використанням стаціонарних та/або переносних приладів радіаційного контролю з метою виявлення випадків перевищення допустимого рівня іонізуючого випромінювання; 7) участь в укладанні міжнародних договорів України з прикордонних питань та з питань взаємних поїздок громадян, а також забезпечення їх виконання; 8) запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних та уповноважених законом державних органів, у тому числі доручень органів доходів і зборів щодо інформування органів доходів і зборів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких органами доходів і зборів було виявлено порушення митних правил; 9) виявлення причин та умов, що призводять до порушень законодавства про державний кордон України, вжиття в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення; 10) здійснення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності, а також здійснення контррозвідувальних заходів в інтересах забезпечення захисту державного кордону України; 11) контроль за дотриманням прикордонного режиму; 12) прийняття заяв про визнання осіб біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту ; 13) встановлення за погодженням з органами доходів і зборів та керівниками відповідних підприємств, на території яких розміщено пункти пропуску через державний кордон, режиму у пунктах пропуску через державний кордон України, контроль за його додержанням; 13-1) встановлення режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду; 14) контроль за дотриманням невійськовими суднами та військовими кораблями встановленого порядку плавання і перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України; 15) прийняття в установленому порядку рішень про примусове повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення; 15-1) прийняття в установленому порядку рішень про розміщення іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора; 15-2) виконання рішень адміністративного суду про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, затриманих в межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України; 16) здійснення самостійно або у взаємодії з органами Національної поліції і органами Служби безпеки України в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями, особами, які потребують додаткового захисту, та особами, яким надано притулок в Україні, установлених правил перебування на її території; 17) охорона, конвоювання та тримання затриманих осіб і плавзасобів до моменту їх передачі органам прикордонної охорони або іншим уповноваженим органам суміжної держави, іншим правоохоронним органам України або суду; 18) виконання відповідно до законодавства системи особливих заходів щодо захисту військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України від зазіхань на життя, здоров`я, честь, майно у зв`язку з їх службовою діяльністю, а також їхніх близьких родичів; 19) протидія і запобігання корупційним діянням та злочинам у сфері службової діяльності особового складу Державної прикордонної служби України; 20) участь у межах своєї компетенції у взаємодії з органами Служби безпеки України, органами Національної поліції та іншими правоохоронними органами у боротьбі з тероризмом і виконанні інших покладених на них завдань; 21) прикордонно-представницька робота та участь прикордонних представників у роботі спільних міжнародних комісій з розгляду прикордонних спорів, інцидентів, конфліктів; 22) здійснення самостійно або разом із спеціально уповноваженими на те органами виконавчої влади і посадовими особами контролю у районах несення служби за збереженням природних ресурсів і підводної культурної та археологічної спадщини, додержанням правил промислової та іншої діяльності, охороною довкілля; 23) інформування відповідних державних органів та громадян про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події на державному кордоні України, у прикордонній смузі та в контрольованих прикордонних районах; 23-1) надання за запитами виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, відомостей, що зберігаються в інформаційних системах, у тому числі банках даних, стосовно осіб, які в період одержання допомоги по безробіттю перетинали державний кордон України або перебували за межами України; 24) охорона закордонних дипломатичних установ України; 24-1) охорона підводної культурної та археологічної спадщини; 25) участь у межах своєї компетенції у забезпеченні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб ; 26) взаємодія під час охорони державного кордону України з відповідними органами іноземних держав у порядку, який установлюється міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 27) забезпечення зберігання документів демаркації державного кордону України в установленому законодавством України порядку; 28) забезпечення затриманим особам з моменту їх затримання права захищати себе особисто або користуватися правовою допомогою захисника; 29) інформування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про кожний випадок затримання осіб згідно з дорученням правоохоронних органів України та адміністративного затримання осіб, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Подібні за змістом правові норми також викладено у Положенні про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №533 (тут і надалі - Положення №533 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з п. 3 якого, основними завданнями Адміністрації Держприкордонслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері охорони державного кордону, здійснення управління у сфері охорони державного кордону; 2) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері; 3) участь у розробленні та реалізації загальних принципів правового оформлення і забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; 4) здійснення управління територіальними органами - регіональними управліннями, Морською охороною, органами охорони державного кордону, органами забезпечення, навчальними закладами та науково-дослідними установами (далі - органи Держприкордонслужби).

Крім того, у силу пп. 1 п. 4 Положення №533, Адміністрація Держприкордонслужби відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Адміністрації Держприкордонслужби, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові внутрішніх справ.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що дійсно органи Національної поліції, зокрема, здійснюють превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, а до завдань Служби безпеки України входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Разом з тим, з урахуванням заявленого характеру спору - бездіяльність щодо не здійснення профілактики вчиненню правопорушень організованій злочинності, що виникла в середовищі посадовців категорії А та Б , та осіб, які обіймають політичні посади, - слід зазначати, що відповідні повноваження чинним законодавством покладено на інших суб`єктів владних повноважень.

У силу ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до теорії права, бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної особи чи прав та інтересів юридичної особи, або нездійснення суб`єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи, інтереси фізичної особи чи права та інтереси юридичної особи.

Обов`язковою умовою для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною є встановлення судом факту ухилення цього суб`єкта від виконання закріпленого на законодавчому рівні обов`язку щодо вчинення певних дій або прийняття рішення.

Бездіяльність може вважатися вчиненою в останній день строку, у який мала бути, але не була вчинена відповідна дія.

Як вбачається зі змісту заявленого спору, позивачем не доведено, а судом під час розгляду справи не встановлено, що така бездіяльність мала місце з огляду на відсутність у позові обґрунтованих доводів з посиланням на достатні, належні та допустимі докази щодо закріплення за відповідачами обов`язку вчинити ті дії, на які посилається позивач у своєму позові.

При цьому, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованими твердження представника відповідача-3 про те, що виходячи з приписів ч. 1 ст. 33 Конституції України, внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, можливе лише після закріплення такого обмеження у відповідному законі.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не проведення всіх заходів задля забезпечення захисту національної безпеки України, а саме: не проведення систематизації та розроблення пропозицій для внесення змін до Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , Закону України Про державний кордон України та Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, а саме: щодо заборони виїжджати за кордон країни посадовцям категорії А та Б , і осіб, які обіймають політичні посади, суддів Верховного Суду та апеляційного суду протягом одного року після проведення парламентських та президентських виборів та протягом одного року після звільнення, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, суд враховує, що згідно з ч.ч. 2 та 6 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як роз`яснено рішенням Конституційного Суду України від 25.11.1997 №6-зп, ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 надано визначення поняттю охоронюваний законом інтерес . Зокрема, зазначено, що у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Відтак, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи щодо особа дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі №826/5221/17.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає про відсутність правових підстав для визнання протиправною оскаржувану бездіяльність відповідачів.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108578, адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 00034074, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33), Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄРДПОУ 00034039, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок