Рішення

від 13.01.2021 по справі 911/742/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/742/20

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агровікт

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зоря

про стягнення 316 012,09 грн.

Учасники судового процесу:

від позивача: Не з`явився;

від відповідача: Не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агровікт звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зоря про стягнення 316 012,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №6 від 21.03.2019. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 275 645,40 грн. основного боргу, 35 205,42 грн. пені, 1 286,27 грн. інфляційних втрат та 3 875,00 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2020 відкрито провадження по справі № 911/742/20. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2020.

16.07.2020 Господарським судом Київської області в судовому засідання було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 911/742/20 (повний текст рішення підписано судом 29.07.2020), яким позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зоря (місцезнаходження: 08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Леніна, 30; код ЄДРПОУ 05391465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агровікт (місцезнаходження: 02096, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 2/30, кв. 96; код ЄДРПОУ 41784823) 275 645,00 грн. основного боргу, 35 205,42 грн. нарахованої пені, 3 875,00 грн. 3 % річних, 1 286,27 грн. інфляційних втрат, 4 740,18 грн. судового збору та 10 000,00 грн. адвокатських витрат.

24.07.2020 до канцелярії суду від представника позивача подано заяву б/н від 21.07.2020 про вирішення питання про судові витрати.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 01.08.2020 по 25.08.2020 перебувала у відпустці, то зазначена заява була призначена до розгляду після виходу судді на роботу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2020 у справі № 911/742/20 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 26.08.2020.

26.08.2020 представником відповідача до канцелярії суду було подано клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

26.08.2020 в судове засідання представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 26.08.2020, з огляду на неявку представника позивача, а також наявність спірних доказів у справі, судом оголошено ухвалу про відкладення розгляду заяви про вирішення питання про судові витрати на 10.09.2020.

08.09.2020 до канцелярії суду від представника позивача була подано заяву про долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 26.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі № 911/742/20 зупинено розгляд заяви позивача про вирішення питання про судові витрати у справі № 911/742/20 до оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №904/4507/18.

08.09.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2020 по даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 по справі №911/742/20 апеляційну скаргу Сільськогосподраского товариства з обмеженою відповідальністю Зоря на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2020 по справі № 911/742/20 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2020 у справі №911/742/20 залишено без змін.

28.10.2020 позивачем подано до канцелярії суду клопотання про відновлення провадження у справі № 911/742/20, у зв`язку із тим, що оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №904/4507/18.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агровікт про відновлення провадження у справі № 911/742/20 задоволено; поновлено провадження у справі №911/742/20 та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13.01.2021.

13.01.2021 до канцелярії суду представником відповідача було подано додаткові пояснення до клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 13.01.2021 не з`явились.

Незважаючи на неявку сторін, суд дійшов висновку щодо можливості вирішення питання про судові витрати у судовому засіданні 13.01.2021.

У судовому засіданні 13.01.2021 судом було підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд Київської області,

ВСТАНОВИВ:

За приписами ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У ст. 244 вказаного нормативно-правового акту зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем представлено до матеріалів справи: - копію платіжного доручення № 311 від 21.07.2020 на суму 31 601,21 грн.; копія платіжного доручення № 312 від 21.07.2020 на суму 3000,00 грн.; копія платіжного доручення № 314 від 21.07.2020 на суму 3000,00 грн.; копія платіжного доручення № 315 від 21.07.2020 на суму 3000,00 грн.; копія платіжного доручення № 316 від 21.07.2020 на суму 3000,00 грн. та копію додаткової угоди № 2 до договору № 1 про надання правової допомоги від 16.03.2020.

Дослідивши заявлені вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд встановив, що позивач просить стягнути з відповідача частину суми за сплачені адвокатські послуги, а частину суми в якості додаткового гонорару (премії) за позитивне рішення.

Слід зазначити, що ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вказувалось вище, рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2020 судом було задоволено позовні вимоги повністю, а саме: стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зоря на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агровікт 275 645,00 грн. основного боргу, 35 205,42 грн. нарахованої пені, 3 875,00 грн. 3 % річних, 1 286,27 грн. інфляційних втрат, 4 740,18 грн. судового збору та 10 000,00 грн. адвокатських витрат.

Згідно приписів ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний розподілити судові витрати за наслідками розгляду господарського спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, з урахуванням вже стягнутої рішенням суду від 16.07.2020 у справі № 911/742/20 з відповідача адвокатських витрат у розмірі 10 000,00 грн., на даний час, обґрунтованим розміром адвокатських витрат, що підлягає до стягнення з відповідача є 43 601,21 грн.

Щодо заяви в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в якості додаткового гонорару (премії) за позитивне рішення, господарський суд встановив наступне.

Отже, відповідно до п. 4.3 договору № 1 про надання правової допомоги від 16.03.2020, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Розмір додаткового гонорару (премії) також оговорюється додатковою угодою до договору.

В свою чергу, пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 16.03.2020 до договору, сторони передбачили, що премія за прийняття позитивного рішення на користь клієнта становить 10 % від стягнутої суми та сплачується клієнтом адвокату не пізніше трьох днів, з дати ухвалення судового рішення.

Також, судом враховано позицію Великої палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 , яка визначає, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Оскільки додатковою угодою було покладено визначення розміру додаткового гонорару в залежність від стягнутої судом суми, а також, беручи до уваги загальний розмір задоволених позовних вимог, що становить 316 012,09 грн., тому господарський суд встановив, що обґрунтованим розміром гонорару адвоката за позитивне рішення є 43 601,21 грн.

В той же час, судом враховано, що ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У клопотанні про зменшення заявлених до відшкодування судових витрат відповідач зазначає про невідповідність заявлених позивачем витрат на правову допомогу критеріям співмірності та розумності.

Так, 26.08.220 відповідачем було подано до суду клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідно до якої, останній просить суд зменшити розмір відшкодування з урахуванням доведеності фактичних витрат, їх розумності та виправданості.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що на його думку, незрозумілими є витрати, пов`язані з участю в судових засіданнях 13.05.2020, 03.06.2020, 17.06.2020, та 16.07.2020, оскільки вони однаково оцінені у розмірі 3000,00 грн. за кожне судове засідання і в заяві позивача відсутні будь-які обґрунтування стосовно порядку визначення розміру цих витрат. При цьому, відповідач зазначає, що судове засідання, яке було призначене на 13.05.2020 року не відбулося та було відкладено на іншу дату, а засідання 03.06.2020 взагалі не проводилось.

Крім того, 13.01.2021 відповідачем було подано додаткові пояснення, щодо клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

Зазначені твердження відповідача судом відхиляються, з огляду на наступне.

По-перше, судове засідання, призначене на 13.05.2020 відбулось, проте за заявою відповідача про відкладення розгляду справи, зазначене судове засідання було відкладено. Представник позивача в судове засідання 13.05.2020 з`явився і був присутнім, що підтверджується наявними матеріалами справи. Щодо відсутності опису витрат, господарський суд зазначає, що позивачем долучено до позовної заяви додаткову угоду № 2 від 16.03.2020 до договору № 1 про надання правової допомоги, відповідно до якої сторони узгодили вартість участі адвоката у одному судовому засіданні, яка становить 3 000,00 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, суд вважає обґрунтованими та пропорційними до предмету спору витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Додатково, господарський суд зауважує, що в прохальній частині заяви позивача, останній просить суд переглянути розмір стягнутого з відповідача судового збору, однак, жодних обставин, які би вимагали від суду здійснення перегляду присудженого до стягнення з відповідача судового збору, а ні матеріали справи, а ні матеріали зави позивача не містять, у зв`язку із чим в зазначеній частині суд відмовляє в задоволенні заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що всі твердження відповідача у відзиві спростовуються вищенаведеним, а також наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні. Враховуючи вищенаведене у сукупності, з огляду на відсутність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про покладення на відповідача означених вище витрат в сумі 43 601,21 грн.

Вимога позивача щодо перегляду розміру стягнутого з відповідача судового збору, задоволенню не підлягає, з підстав, встановлених та викладених судом вище.

Керуючись приписами ст.ст.123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Зоря (місцезнаходження: 08054, Київська обл., Макарівський р-н, с. Соснівка, вул. Леніна, 30; код ЄДРПОУ 05391465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агровікт (місцезнаходження: 02096, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 2/30, кв. 96; код ЄДРПОУ 41784823) 43 601,21 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його підписання.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18.01.2021.

Суддя Л.В. Сокуренко