Постанова

від 12.01.2021 по справі 910/18541/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р. Справа№ 910/18541/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Ходаківської І.П.

Пашкіної С.А.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Черепан С.М.

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.10.2020 р.

у справі № 910/18541/19 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Вишгородської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд"

про визнання укладеним договору

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року Вишгородська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" про визнання укладеним договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва, ухиляється від укладення договору про пайову участь, що є порушенням ч. ч. 2, 3, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.10.2020 р. у справі № 910/18541/19 позов Вишгородської міської ради задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що норми ч. 3 та ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" набрали чинності лише з 1 січня 2013 року, тобто після здачі в експлуатацію об`єкта будівництва, а норми Закону України "Про планування та забудову територій" не передбачали обов`язковості укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/18541/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 24.11.2020 р. було призначено розгляд справи № 910/18541/19 на 12.01.2021 р.

11.01.2021 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 12.01.2021 р. в режимі відеоконферненції поза межами приміщення суду.

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Проте, суд зазначає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" про участь у судовому засіданні 12.01.2021 р. у режимі відеоконференції надійшла до суду лише 11.01.2021 р., тобто, з порушенням строку, встановленого ч. 7 ст. 197 ГПК України.

При цьому, слід зазначити, що оскільки явка представників учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалася, сторони не позбавлені права висловити власні позиції та міркування шляхом подання до суду письмових заяв по суті справи відповідно до параграфу 1 глави 1 розділу ІІІ ГПК України. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" не обмежене у праві забезпечити участь уповноважених представників у судовому засіданні 12.01.2021 р. безпосередньо у Північному апеляційному господарському суді.

Однак, у засідання суду, призначене на 12.01.2021 р., представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.

Крім цього відповідач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього завчасно не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

31.05.2012 р. було введено в експлуатацію об`єкт містобудування - напіввідкриту автостоянку на 16 машиномісць (2 черга будівництва) за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, 3а, загальною площею 496,5 кв. м, замовником якого є Приватне акціонерне товариство "Дніпрожилбуд", що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації № КС14112094462.

Зазначена декларація затверджена 05.06.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області від 17.04.2014 р. у № 84 об`єкту - будівлі автостоянки біля багатоповерхового житлового будинку № 3 на пл. Шевченка в м. Вишгород присвоєно відповідну поштову адресу та відповідача зобов`язано дотриматись вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівно діяльності", укласти договір про пайову участь (внесок) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода та сплатити внесок замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода.

Відповідно до акту ревізії окремих питань бюджету та окремих питань фінансово-господарської від 05.07.2016 р. № 08-21/18 інспектором Державної фінансової інспекції в Київській області виявлено, що протягом періоду з 01.01.2013 р. по 01.04.2016 р. між ТОВ "Дніпрожилбуд" та Вишгородською міською радою договір про пайову участь (внесок) не укладався та пайові внески не сплачувалися.

Листом № 2-29/1150 від 04.08.2016 р. позивач повідомив відповідача про необхідність укладення договору пайової участі та сплати пайового внеску у розмірі 250000,00 грн.

У відповідь, 25.08.2016 р. відповідач направив на адресу позивача лист, у якому не заперечував свого обов`язку зі сплати суми 250000,00 грн пайового внеску.

16.05.2019 р. Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради було прийнято рішення № 161 про затвердження умов договору Про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода з Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпрожилбуд .

23.07.2019 р. листом № 2-29/10487 позивач надіслав на адресу відповідача пропозицію щодо укладення договору про пайову участь разом із копією зазначеного рішення і примірником договору про пайову участь, що підтверджується накладною № 0730103181486 від 24.07.2019 р., описом вкладень у цінний лист, даними роздруківки результатів відстеження поштових відправлень, отриманими з офіційного веб-сайта Укрпошти.

У відповідь, 19.08.2019 р. відповідач направив на адресу позивача лист № 743/19 про відмову в укладенні договору про пайову участь.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення вимог чинного законодавства не уклав з позивачем договору пайової участі у розвитку транспортно-інженерної інфраструктури міста Вишгорода та не сплатив внесок замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода після введення в експлуатацію об`єкта містобудування - напіввідкритої автостоянки на 16 машиномісць (2 черга будівництва) за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, 3а, загальною площею 496,5 кв. м, замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд".

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Як передбачено ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 40 вказаного Закону наведено вичерпний перелік об`єктів, у разі будівництва яких замовник не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури.

Об`єкт відповідача не відноситься до об`єктів, зазначених в даному переліку, отже він зобов`язаний був взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Так, на виконання вимог цього Закону, Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради було прийнято рішення № 161 від 16.05.2019 р. Про затвердження умов договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода .

Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Як передбачено ч. ч. 3, 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Отже, укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язковим в силу приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тобто відповідач повинен був звернутися до міської ради з заявою про укладення договору та у частинах 8, 9 ст. 40 вказаного Закону передбачено позасудову процедуру укладення договору про пайову участь.

Відповідно до ст. 34 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також Порядку виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 р. № 466 будівельні роботи можуть виконуватись замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів I - III категорії складності.

За ч. 5 ст. 39 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видача сертифікатів.

У відповідності до Порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода, затвердженого рішенням Вишгородської міської ради від 17.11.2011 р. № 5/6 (далі - Порядок) замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у м. Вишгороді, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, крім випадків, передбачених п. 1.5 цього Порядку. Пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, коштів до місцевого бюджету - Цільовий фонд Вишгородскої міської ради, положення про який затверджується міською радою. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода визначається у договорі, укладеному з Вишгородською міською радою, відповідно до встановленого розміру пайової участі (внеску) замовника, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування: витрат з придбання та виділення земельної ділянки; звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж; влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно з п. 2.4 вказаного Порядку розмір пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації Вишгородською міською радою звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою Закону №3038-VI

13.04.2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанови № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" та № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", якими спрощено дозвільні процедури у будівництві, зокрема скорочено перелік документів, необхідних для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, терміни видачі такого дозволу та запроваджено декларативний принцип щодо виконання будівельних робіт і прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Як передбачено ч 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, у відповідача, на підставі прямої вказівки закону виник обов`язок щодо укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода.

31.05.2012 р. відповідачем було зареєстровано об`єкт по вул. Шевченка 3а у м. Вишгород.

Отже обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва - відповідача у справі.

Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені законом.

Виходячи зі змісту Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є обов`язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язання, яке прямо передбачене чинним законодавством.

Невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 30.11.2016 р. у справі № 922/6409/15.

Отже, відповідач в силу закону зобов`язаний укласти з позивачем договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури в м. Вишгород.

Стосовно заявленого клопотання про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилається на те, що 25.08.2016 р. відповідач вперше листом № 5/16 офіційно відмовився укладати договір про пайову участь, а тому строк звернення до суду з позовом закінчився 31.08.2019 р.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як передбачено ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача із пропозиціями щодо укладення договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгород з метою врегулювання спірного питання у добровільному порядку, що підтверджується надісланими позивачем на адресу відповідача листами № 2-29/11 від 04.08.2016 р. та № 2-29/1047 від 23.07.2019 р.

Проте, в порушення виконання зобов`язання, яке прямо передбачене чинним законодавством, листом від 19.08.2019 р. № 743/19 відповідач вперше відмовив позивачу в укладенні договору про пайову участь.

Враховуючи те, що позивач, отримавши вищевказаний лист відповідача про відмову в укладенні договору про пайову участь, 19.08.2019 р. довідався про порушення свого права, то у розумінні ч. 1 ст. 261 ЦК України початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати саме з 19.08.2019 р.

Вбачається, що позов було подано Вишгородською міською радою до Господарського суду м. Києва 23.12.2019 р., тому позивачем не було пропущено встановлений законом трирічний строк позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія судді погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання укладеним договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" редакції позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.10.2020 р. у справі № 910/18541/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" задоволенню не підлягає.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведене вище.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.10.2020 р. у справі № 910/18541/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 18.01.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді І.П. Ходаківська

С.А. Пашкіна