Рішення

від 17.06.2021 по справі 910/18541/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2021Справа № 910/18541/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи

за позовом Вишгородської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрожилбуд

про визнання укладеним договору,

Представники:

від позивача Приходько І.А.

від відповідача Осадчий В.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась з позовом Вишгородська міська рада до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрожилбуд про визнання укладеним договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода між Вишгородською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Дніпрожилбуд в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва, ухиляється від укладення договору про пайову участь, що є порушенням частин 2, 3, 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідачем позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що норми ч.3 та ч.9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності набрали чинності лише з 1 січня 2013, тобто після здачі в експлуатацію об`єкта будівництва, а норми Закону України Про планування та забудову територій не передбачали обов`язковості укладання договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідач заявив про застосування строку позовної давності.

Так, 17.04.2014 позивач заявив про свою обізнаність у ймовірному існуванні у нього права на пайову участь, коли об`єкту - будівлі автостоянки біля багатоповерхового житлового будинку № 3 на пл. Шевченка в м. Вишгород, присвоїв поштову адресу та зобов`язав відповідача дотриматись вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , укласти договір про пайову участь (внесок) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода та сплатити внесок замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода.

Водночас позивач звернувся до суду з позовом 20.12.2019, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, позов задоволено повністю.

13 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020, справу №910/18541/19 передав на новий розгляд.

Верховний суд зазначив, що судами обох інстанцій було встановлено, однак не взято до уваги під час вирішення питання про пропуск позовної давності, ту обставину, що рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області від 17.04.2014 №84 об`єкту - будівлі автостоянки біля багатоповерхового житлового будинку № 3 на пл. Шевченка в м. Вишгород присвоєно відповідну поштову адресу та відповідача зобов`язано дотриматись вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності укласти договір про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода та сплатити внесок замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода. Тобто про наявність обов`язку відповідача укласти договір про пайову участь позивачу було достеменно відомо вже 17.04.2014.

До того ж суди обох інстанцій не встановили моменту, з якого позивачу стало відомо про введення об`єкта (напіввідкритої автостоянки) в експлуатацію. Однак, з урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 925/756/19, встановлення та оцінка зазначених обставин є необхідною для правильного вирішення спору по суті.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31.05.2012 введено в експлуатацію об`єкт містобудування - напіввідкриту автостоянку на 16 машиномісць (2 черга будівництва) за адресою: Київська область, м. Вишгород, пр-т Шевченка, 3а, загальною площею 496,5 м 2 , замовником якого є приватне акціонерне товариство Дніпрожилбуд , що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації № КС14112094462.

Зазначена декларація затверджена 05.06.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області від 17.04.2014 № 84 об`єкту - будівлі автостоянки біля багатоповерхового житлового будинку № 3 на пл. Шевченка в м. Вишгород присвоєно поштову адресу та зобов`язано відповідача дотриматись вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , укласти договір про пайову участь (внесок) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода та сплатити внесок замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода.

Відповідно до акта ревізії окремих питань бюджету та окремих питань фінансово-господарської від 05.07.2016 № 08-21/18 інспектором Державної фінансової інспекції в Київській області виявлено, що протягом періоду з 01.01.2013 по 01.04.2016 між ТОВ Дніпрожилбуд та Вишгородською міською радою договір про пайову участь (внесок) не укладався та пайові внески не сплачувалися.

Листом № 2-29/1150 від 04.08.2016 позивач повідомив відповідача про необхідність укладення договору пайової участі та сплати пайового внеску у розмірі 250000,00 грн.

У відповідь, 25.08.2016 відповідач направив на адресу позивача лист, у якому не заперечував свого обов`язку зі сплати суми 250000,00 грн пайового внеску.

Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради 16.05.2019 прийнято рішення № 161 про затвердження умов договору Про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода з товариством з обмеженою відповідальністю Дніпрожилбуд .

23.07.2019 листом № 2-29/10487 позивач надіслав на адресу відповідача пропозицію щодо укладення договору про пайову участь разом із копією зазначеного рішення і примірником договору про пайову участь, що підтверджується накладною № 0730103181486 від 24.07.2019, описом вкладень у цінний лист, даними роздруківки результатів відстеження поштових відправлень, отриманими з офіційного веб-сайта Укрпошти.

У відповідь, 19.08.2019 відповідач направив на адресу позивача лист № 743/19 про відмову в укладенні договору про пайову участь.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною третьою статті 179 цього Кодексу передбачено, що укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI), який набрав чинності з 01.01.2013. Процедура виконання будівельних робіт визначена Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок № 466). Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок № 461).

Частиною 5 ст. 39 Закону №3038-VI визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видача сертифікатів.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою Закону №3038-VI (ч. 7 ст. 40 Закону №3038-VI).

Відповідно до частин 1-3 ст. 40 Закону №3038-VI замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з частинами 5, 8, 9 ст. 40 Закону №3038-VI величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Відповідно до Порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгорода (далі - Порядок) замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у м. Вишгороді, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода, крім випадків, передбачених п. 1.5. цього Порядку.

Пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Вишгород полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, коштів до місцевого бюджету - Цільовий фонд Вишгородскої міської ради, положення про який затверджується міською радою.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода визначається у договорі, укладеному з Вишгородською міською радою, відповідно до встановленого розміру пайової участі (внеску) замовника, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування:

- витрат з придбання та виділення земельної ділянки;

- звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж;

- влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені законом та встановленим органом місцевого самоврядування порядком.

Невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 30.11.2016 у справі №922/6409/15.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, відповідач в силу закону зобов`язаний укласти з позивачем спірний договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишгород.

Водночас відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі статтями 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як зазначено вище, позивач рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області від 17.04.2014 № 84 об`єкту - будівлі автостоянки біля багатоповерхового житлового будинку № 3 на пл. Шевченка в м. Вишгород присвоєно поштову адресу та зобов`язано відповідача дотриматись вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , укласти договір про пайову участь (внесок) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода та сплатити внесок замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода.

Тобто про наявність обов`язку відповідача укласти договір про пайову участь позивачу було достеменно відомо вже 17.04.2014.

Оскільки позивач подав позовну заяву до суду 20.12.2019, він пропустив строки позовної давності.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Вишгородській міській раді у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрожилбуд .

Покласти судові витрати на Вишгородську міську раду.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний тексті рішення складено 04.08.2021.

Суддя С. А. Ковтун