Рішення

від 14.01.2021 по справі 905/2294/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.2021 Справа № 905/2294/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , м.Краматорськ

до відповідача: Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ

про стягнення оціненої ринкової вартості частини майна товариства у розмірі 8918589,55грн

Представники сторін:

від позивача: Макаренко М.І. (адвокат на підставі ордеру);

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, ОСОБА_1 , м.Краматорськ звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ про стягнення оціненої ринкової вартості частини майна товариства, відповідно до проведеної комплексної комісійної будівельно-технічної експертизи, пропорційно її частки у статутному капіталі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиплату її частки у статутному капіталі відповідача при виході зі складу засновників юридичної особи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.12.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2294/18; справу №905/2294/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

09.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що відповідач не є господарським товариством, а тому посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на Закон України Про господарські товариства не є коректним і не відповідає обставинам існування та діяльності відповідача. Крім того, вартість частки майна, яке передається при виході засновника згідно статуту відповідача враховується за залишковою вартістю, згідно балансу за 2017 рік непокритий збиток відповідача становив 3057000,00грн, неоплачений капітал становив 600000,00грн, тобто у відповідача за 2017 рік був відсутній чистий капітал, який було можливо направити на виплату частки в майні засновнику, що вийшов зі складу засновників у 2017р.

10.01.2019 від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. Позивач в клопотанні зазначив наступні питання, які мають бути вирішені експертизою: яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, була станом на 05.04.2017? Яка реальна вартість активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017? Яка вартість частини майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" була станом на 05.04.2017 з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, а також частка прибутку Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" одержана з 01.01.2016 по 05.04.2017 включно, належить до сплати ОСОБА_1 у зв`язку з її виходом з юридичної особи?

Ухвалою суду від 31.01.2019 задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи; призначено комплексну судову експертизу у справі №905/2294/18; проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84112, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 67).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ Донецької області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 31.01.2019 у справі №905/2294/18 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 31.01.2019 у справі №905/2294/18 - залишено без змін.

На адресу Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/2294/18.

На виконання ухвали від 31.01.2019 Господарський суд Донецької області направив на адресу Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи для проведення комплексної судової експертизи.

08.07.2019 від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи разом з клопотанням від 02.07.2019 про надання додаткових даних для проведення комплексної комісійної будівельно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи №3523-3524, 3670, зокрема, необхідно надати: повний перелік рухомого та нерухомого майна (та технічну документацію до нього) Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", по якому необхідно встановити ринкову вартість; баланс Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017.

Ухвалою суду від 31.01.2019 по справі №905/2294/18 зобов`язано сторін при проведенні експертизи не перешкоджати експерту в проведенні судової експертизи; на першу вимогу експерта для проведення перевірки в повному обсязі надавати всі витребуванні документи, предмети, об`єкти дослідження та вчиняти необхідні дії.

Ухвалою суду від 10.07.2019 поновлено провадження у справі №905/2294/18; задоволено клопотання експертів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.07.2019 про надання додаткових даних для проведення дослідження; зобов`язано Приватний вищий навчальний заклад "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" у строк до 05.08.2019 надати суду повний перелік рухомого та нерухомого майна (та технічну документацію до нього) Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", по якому необхідно встановити ринкову вартість; баланс Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017.

Ухвалою суду від 06.09.2019 повторно зобов`язано Приватний вищий навчальний заклад "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" у строк до 26.09.2019 надати суду повний перелік рухомого та нерухомого майна (та технічну документацію до нього) Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", по якому необхідно встановити ринкову вартість; баланс Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017. Провадження у справі № 905/2294/18 зупинено на час проведення експертизи.

На адресу суду від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №3523-3524/3670 від 29.08.2019 разом з повідомленням про неможливість надання висновку комплексної будівельно-технічної, товарознавчої та економічної експертизи №3523-3524/3670 по матеріалам справи №905/2294/18 у зв`язку з тим, що витребувані клопотанням додаткові матеріали на дослідження не представлені.

Ухвалою суду від 09.10.2019 призначено розгляд питання щодо поновлення провадження у справі №905/2294/18 у судовому засіданні на 31.10.2019 о 11:20 год.; зобов`язано Приватний вищий навчальний заклад "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" у строк до 31.10.2019 надати суду: повний перелік рухомого та нерухомого майна (та технічну документацію до нього) Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", по якому необхідно встановити ринкову вартість; баланс Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017.

30.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про витребування документів.

Ухвалою суду від 31.10.2019 поновлено провадження у справі 905/2294/18.

Ухвалою суду від 31.10.2019 задоволено клопотання позивача про витребування доказів; зобов`язано Головне управління статистики у Донецькій області у строк до 19.11.2019 надати суду: звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за 2016 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за 2017 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за І квартал 2017 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за 2018 рік. Зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028) у строк до 19.11.2019 надати суду: звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за 2016 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за 2017 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за І квартал 2017 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за 2018 рік.

Ухвалою суду від 31.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/2294/18 на 30 (тридцять) днів; витребувано у Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" у строк до 19.11.2019: повний перелік рухомого та нерухомого майна (та технічну документацію до нього) Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", по якому необхідно встановити ринкову вартість; баланс Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017.

11.11.2019 на адресу суду від Головного управління статистики у Донецькій області надійшов супровідний лист з додатками, а саме останнім надані копії фінансової звітності Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" за 2016-2018 роки. Повідомлено, що за 1 квартал 2017 року фінансова звітність до органів державної статистики не надавалась.

15.11.2019 до суду на виконання ухвали суду від 31.10.2019 від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшли копії звітів про фінансовий стан відповідача за 2016-2018 роки. Повідомлено, що за даними інформаційних систем ДПС України звіт про фінансовий стан за 1 квартал 2017 року відсутній.

18.11.2019 на адресу суду від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов лист, за змістом якого останній запропонував з питання отримання фінансової звітності звернутися до органів державної статистики, які є розпорядниками такої інформації.

До канцелярії суду 21.11.2019 від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить повторно призначити судову будівельно-технічну експертизу з запитаннями, викладеними в ухвалі Господарського суду Донецької області від 31.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.11.2019 у справі №905/2294/18 задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи, призначено повторно комплексну судову експертизу у справі №905/2294/18; проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, м.Слов`янськ. На вирішення експертів поставлені відповідні питання.

09.01.2020 до Господарського суду Донецької області від судових експертів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення комплексної комісійної будівельно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи №7047-7050 від 27.12.2019.

Ухвалою суду від 13.01.2020 поновлено провадження у справі №905/2294/18; клопотання судових експертів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів для проведення комплексної комісійної будівельно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи №7047-7050 від 27.12.2019 задоволено; провадження у справі №905/2294/18 зупинено на час проведення експертизи.

Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи №905/2294/18 у зв`язку з несплатою позивачем рахунку №8* від 10.01.2020 за проведення судової експертизи №7047-7050.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.03.2020 у справі №905/2294/18 вирішено призначити у судовому засіданні 15.04.2020 об 11-00 год. розгляд питання щодо поновлення провадження у справі №905/2294/18.

Ухвалою суду від 15.04.2020 задоволено клопотання позивача та визначено дату і час розгляду питання щодо поновлення провадження у справі №905/2294/18 після закінчення дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), та повідомити учасників справи додатково в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

15.06.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме звіти про незалежну оцінку об`єктів нежитлових приміщень.

Ухвалою суду від 25.08.2020 призначено розгляд питання щодо поновлення провадження у справі №905/2294/18 у судовому засіданні на 17.09.2020 об 11:00год.; визнано явку уповноважених представників сторін у судове засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 17.09.2020 поновлено провадження у справі №905/2294/18; задоволено клопотання представника відповідача та відкладено підготовче засідання на 06.10.2020 о 12:30 год.

02.10.2020 на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд прийняти уточнену позовну заяву; звільнити позивача від сплати судового збору у повному розмірі; стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" на користь ОСОБА_1 оцінену ринкову вартість частини майна товариства у розмірі 8918589,55грн.

Ухвалою суду від 06.10.2020 відкладено підготовче засідання на 22.10.2020 о 12:00год.

У зв`язку з дистанційною роботою судді Курило Г.Є. за фактичним місцем проживанням в м.Харкові 22.10.2020 підготовче засідання по справі №905/2294/18 не відбулось.

Суддя Курило Г.Є. у період з 27.10.2020 по 30.10.2020 (включно) перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 02.11.2020 визначено дату та час проведення підготовчого засідання у справі №905/2294/18: 24.11.2020 о 12:30 год.

16.11.2020 від представника відповідача надійшли заперечення на уточнену позовну заяву. У запереченнях відповідач наполягає, що надані позивачем до матеріалів справи звіти про незалежну оцінку об`єктів нежитлових приміщень не є належними та допустимими доказами по справі, також відповідач наполягає, що до правовідносин між сторонами не може бути застосований Закон України Про господарські товариства .

23.11.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на уточнену позовну заяву, у відповідності до якої просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.11.2020 прийнято уточнену позовну заяву, постановлено спір вирішувати з урахуванням уточненої позовної заяви; задоволено клопотання позивача та звільнено ОСОБА_1 від спати судового збору за подання уточненої позовної заяви; закрито підготовче провадження у справі №905/2294/18; призначено розгляд справи по суті на 17.12.2020 об 11:20 год.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.12.2020 по 14.01.2021.

Представник позивача у судові засідання з`явився, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

14.01.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку з зайнятістю відповідача в іншому судовому процесі. Позивач в судовому засіданні 14.01.2021 заперечив щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Частинами 2, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи, що суд оголошував перерву в судовому засіданні з 17.12.2020 по 14.01.2021, відповідач повторно не з`явився в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача та відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.03.2005 проведена державна реєстрація Приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут , утвореного в результаті перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський економіко-гуманітарний інститут (номер запису 12701230000000514).

Відповідно до п.1.1. Статуту Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", затвердженого радою засновників, протокол №5 від 19.10.2016, даний статут Приватного вищого навчального закладу розроблений відповідно до Законів України Про освіту , Про вищу освіту і є документом, який регламентує діяльність Приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут (надалі Інститут) - КЕГІ, є правонаступником Краматорського економіко-гуманітарного інституту у формі товариства з обмеженою відповідальністю, створеного на основі рішення засновників, протокол №1. Засновники інституту: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Згідно з п.1.6. Статуту Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" інститут є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до п.1.7. Статуту Інститут веде самостійний баланс, має поточні, вкладні (депозитні) та інші рахунки в установах банку, печатку із власним найменуванням та інші реквізити.

Інститут здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та даного Статуту (п. 1.8 Статуту).

У розділі 2 Статуту визначено права та обов`язки засновників, зокрема засновники інституту мають право: брати участь в управлінні справами інституту, у розподілі прибутку та одержувати його частку (дивіденди), вийти у встановленому законом порядку зі складу засновників, одержувати інформацію про діяльність інституту.

Згідно з п.2.4. Статуту відповідача, засновник має право вийти зі складу засновників, повідомивши про свій вихід не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу. При виході засновника йому виплачується вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов зі складу засновників, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу засновника та за згодою інших засновників внесок може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю. Засновнику, який вибув, виплачується належна частка прибутку, одержаного в даному році до моменту його виходу. Майно, передане засновником тільки у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Пунктом 2.8. Статуту передбачено, що вищим органом управління є Рада засновників. Рада засновників складається із засновників або їх представників.

До виключної компетенції Ради Засновників належать: затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків; виключення засновника зі складу засновників. Рада Засновників вважається правомочною, якщо на ній присутні засновники (представники засновників), що володіють у сукупності понад 60 відсотками голосів, рішення приймаються простою більшістю від числа присутніх. Рішення про зміни до Статуту, відчуження майна на суму понад 50 відсотків вартості майна Інституту та ліквідацію приймається понад 50 відсотками загальної кількості голосів (п.2.9. Статуту).

Згідно з п.3.1. Статуту цивільна правоздатність інституту виникає з моменту його реєстрації і складається із його прав та обов`язків.

У відповідності до п.7.1. Статуту майно інституту складають виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі Інституту.

За змістом п.7.2. Статуту інститут є власником майна і здійснює володіння майном, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства, і відповідає по своїм зобов`язанням усім належним йому майном.

Відповідно до п.7.7 Статуту статутний капітал Інституту складає 3600000,00грн. Засновниками інституту є: 1) ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 49%, що складає 1764000грн; 2) ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 25%, що складає 900000 грн; 3) ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн; 4) ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн. Засновники відповідають по зобов`язанням інституту в межах своїх внесків до статутного капіталу

Отже, частка позивача, ОСОБА_1 у статутному капіталі відповідача складала 13% (468000,00грн).

Прибуток, який залишається в розпорядженні інституту після сплати податків, розподіляється згідно з рішенням Ради Засновників (п.7.8 Статуту).

05.04.2017 позивач надала заяву відповідачу про вихід зі складу засновників.

07.04.2017 позивача було виведено зі складу засновників ПВНЗ Краматорський економіко-гуманітарний інститут , що підтверджується Протоколом №10 Загальних зборів засновників ПВНЗ Краматорський економіко-гуманітарний інститут .

Рішенням Загальних зборів від 07.04.2017 вирішено виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна пропорційно її частки у статутному капіталі, виплату провести після затвердження звіту за 2017 рік і в строк до 05.04.2018, вартість частини майна розрахувати за залишковою вартістю.

03.05.2018 позивач звернулась до відповідача з заявою, за змістом якої просила у зв`язку з виключенням ОСОБА_1 зі складу засновників приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут 04.04.2017 сплатити належну їй частку вартості майна, встановленої на момент виходу її зі складу засновників, або передати майно в натуральній формі відповідно вимогам статуту ПВНЗ Краматорський економіко-гуманітарний інститут та законодавства України, чинних на дату виходу зі складу засновників.

Вимога позивача не була виконана відповідачем, внаслідок чого ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ про стягнення ринкової вартості частини майна товариства, пропорційно її частки у статутному капіталі в розмірі 8918589,55грн (з урахуванням заяви позивача від 01.10.2020).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пунктами 7, 10 ч.1 ст.1 Закону України "Про вищу освіту" вищий навчальний заклад - це окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей; засновник вищого навчального закладу - органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано вищий навчальний заклад. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством.

Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту (ст.27 Закону України "Про вищу освіту").

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Приватного вищого навчального закладу Краматорський економіко-гуманітарний інститут - приватна організація (установа, заклад).

Організаційно-правові форми суб`єктів господарювання визначені Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97.

Згідно з п.3.4.6. вказаного Класифікатору приватна організація (установа, заклад) утворюється на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства або на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

Цивільний кодекс України визначає організаційно-правові форми юридичних осіб. Статтею 83 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Частиною 2 ст.83 Цивільного кодексу України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частини 3 ст.83 Цивільного кодексу України установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Отже, основною відмінністю між товариством та установою є право участі учасників (засновників) в управлінні нею.

Частиною 2 ст.15 Закону України Про вищу освіту передбачено, що засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган: 1) затверджує статут закладу вищої освіти та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію; 2) укладає в місячний строк контракт з керівником закладу вищої освіти, обраним за конкурсом у порядку, встановленому цим Законом; 3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти достроково розриває контракт із керівником закладу вищої освіти з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту; 4) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу вищої освіти; 5) здійснює контроль за дотриманням статуту закладу вищої освіти; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом і статутом закладу вищої освіти.

Статутом відповідача передбачено право участі його засновників в управлінні інститутом.

Відповідно до п.7.7 Статуту відповідача статутний капітал Інституту складає 3600000,00грн. Частка засновників у статутному капіталі складає: 1) ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 49%, що складає 1764000грн; 2) ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 25%, що складає 900000грн; 3) ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн; 4) ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн.

Засновники відповідають по зобов`язанням інституту в межах своїх внесків до статутного капіталу.

Прибуток, який залишається в розпорядженні Інституту після сплати податків, розподіляється згідно з рішенням Ради Засновників (п. 7.8 статуту).

Суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено правового регулювання діяльності юридичних осіб з організаційно-правовою формою приватна організація (установа, заклад) .

Разом з тим, згідно ст.8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Отже, виходячи із змісту зазначеної статті, використання аналогії можливе лише за наявності достатніх умов, а саме: відносини, до яких застосовується аналогія охоплюється предметом цивільно-правового регулювання (ст.ст. 1, 9 Цивільного кодексу України); наявність прогалин в їх регулюванні (прогалини в праві); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Відтак, однією із умов застосування аналогії закону є наявність подібних за змістом відносин, урегульованих нормами права, що означає, що відносини не є тотожними, а лише схожі за певною кількістю істотних ознак. Такою ознакою ст.8 Цивільного кодексу України визначає зміст відносин.

Відповідно до ст.1 Закону України Про господарські товариства (в редакції чинній на момент подання заяви про вихід) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов`язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені.

Враховуючи положення статуту відповідача (правовий статус засновників, їх права та обов`язки, порядок формування статутного капіталу, компетенцію ради засновників), неврегульованість законодавством України взаємовідношень власників приватного вищого навчального закладу та зміст правовідносин сторін, суд вважає, що між позивачем та відповідачем по справі існують корпоративні правовідносини та до них за аналогією закону мають бути застосовані положення законодавства, що регулюють, зокрема, правовідносини між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю. Таким чином, твердження відповідача, що посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на Закон України Про господарські товариства є помилковим та до уваги не приймається.

На момент виникнення спірних у справі правовідносин поняття товариства з обмеженою відповідальністю, правила їх створення, діяльності, а також права і обов`язки учасників та засновників були визначені положеннями §1 глави 8 Цивільного кодексу України, глави 9 розділу ІІ Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" у відповідних редакціях.

В п.2.4 Статуту відповідача також зазначено, що засновник має право вийти зі складу засновників, повідомивши про свій вихід не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу. При виході засновника йому виплачується вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов зі складу засновників, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу засновника та за згодою інших засновників внесок може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю. Засновнику, який вибув, виплачується належна частка прибутку, одержаного в даному році до моменту його виходу. Майно, передане засновником тільки у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно з положеннями статті 116 Цивільного кодексу України, статті 88 Господарського кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, вийти у встановленому порядку з товариства.

Відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України (тут та надалі в редакції станом на день виходу позивача зі складу засновників відповідача) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Право на вихід з товариства є безумовним суб`єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов`язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви

З огляду на положення наведених правових норм учасник товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Зазначеному праву учасника кореспондує обов`язок товариства здійснити виплату вартості зазначеної частини майна після затвердження звіту за відповідний рік у дванадцятимісячний строк з дня виходу.

Відповідно до статті 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

За змістом статті 139 Господарського кодексу України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічний висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Таким чином, незважаючи на те, що в статуті відповідача зазначено, що вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю (залишкова вартість - це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації), не спростовує те, що позивач має право на розрахунок вартості своєї частки саме на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Виходячи з наявності спору між сторонами щодо вартості майна, з метою визначення вартості частини майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", пропорційної частці позивача у статутному капіталі товариства, що підлягає виплаті позивачу у зв`язку з виключенням його зі складу учасників, суд ухвалами від 31.01.2019 та 21.11.2019 призначив комплексну судову експертизу у справі №905/2294/18. На вирішення судових експертів було поставлено наступні питання: яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (код ЄДРПОУ 22031811), в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, була станом на 05.04.2017? Яка реальна вартість активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (код ЄДРПОУ 22031811) станом на 05.04.2017? Яка вартість частини майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (код ЄДРПОУ 22031811) була станом на 05.04.2017 з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, а також частка прибутку Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (код ЄДРПОУ 22031811) одержана з 01.01.2016 по 05.04.2017 включно, належить до сплати ОСОБА_1 у зв`язку з її виходом з юридичної особи? Яка вартість чистих активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017 за балансовою вартістю?

Однак, Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи, у зв`язку з неможливістю надання висновку від 29.08.2019 №3523-3524/3670 в господарській справі №905/2294/18, оскільки витребувані клопотанням додаткові матеріали від відповідача на дослідження не представлені. Таким чином, перша судова експертиза не була проведена у зв`язку невиконанням відповідачем ухвал суду щодо надання судовому експерту документів.

Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи №905/2294/18 у зв`язку з несплатою позивачем рахунку №7047-7050 від 10.01.2020 за проведення судової експертизи.

Позивач пояснив, що рахунок за проведення судової експертизи був виставлений на суму 100040,40грн, вказана сума є занадто великою та неспівмірною із реальними доходами позивача, у позивача була відсутня можливість оплатити судову експертизу відповідно до виставленого рахунку, надані позивачем довідки про доходи за 2019 рік підтверджують цей факт.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Галтекс Плюс з метою проведення незалежної оцінки об`єктів нерухомості, які належали відповідачу на момент виходу учасників.

До матеріалів справи позивачем додано:

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлового приміщення загальною площею 1723,3кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Паркова, буд.43А оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю.Бобров. Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 11683523,00грн;

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі загальною площею 1725,1кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Стуса Василя, буд.63а оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю.Бобров . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 11695726,00грн;

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлового приміщення загальною площею 3281,3кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Стуса Василя, буд.47 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю.Бобров . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 20822588,00грн;

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі інституту, літ.А-4, а-а2 (67/1000 ідеальної частки), площею 2570,7кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого (мин. назва вул.Орджонікідзе), буд.10 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю.Бобров . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 16731526,00грн;

- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі (43/100 ідеальної частки), площею 1391,7кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд.53 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю Галтекс плюс , оцінювач Д.Ю.Бобров . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 9171172,00грн.

Таким чином, згідно Звітів про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі оціночної компанії ТОВ Галтекс плюс загальна ринкова вартість об`єктів нерухомості відповідача станом на 05.04.2017 складала 70104535,00грн.

Відповідач вважає, що надані позивачем звіти про незалежну оцінку об`єктів нежитлових приміщень у м.Краматорську не можна вважати доказами у розумінні ст.73 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що звіти виконані не судовим експертом, виконані з використанням порівняльного підходу, майно не оглядалось, не досліджувались характеристики майна (крім загальної площі), не досліджувався стан майна, оцінювач не попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до ч.1 ст.7 та ч.1 ст.10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Частинами 1 та 2 ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність закріплено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до п.56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з викладеного, здійснення оцінки майна без особистого огляду допускається та, за відсутності доказів протилежного, не свідчить про неправильне визначення кінцевої ринкової вартості цього майна.

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Суд зазначає, що надані позивачем звіти про оцінку майна відповідача не суперечать вимогам законодавства, судом не встановлено у діях суб`єкта оціночної діяльності під час проведення дослідження та складання звітів про оцінку нерухомого майна відповідача порушення вимог чинного законодавства, звіти складені повноважною особою - суб`єктом оціночної діяльності, який діє на підставі сертифіката №613/19, виданого Фондом державного майна України від 01.08.2019.

Водночас, суд звертає увагу, що, стверджуючи про незаконність оцінки, відповідач в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що оцінка майна не відповідала дійсності, так відповідачем не надано доказів рецензування Звітів про незалежну оцінку об`єкта - нежитлових будівель, або інших доказів на підтвердження своїх тверджень, натомість такі висновки ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача. Також, судом враховано, що перша судова експертиза не проведена внаслідок ненадання відповідачем витребуваних документів, а друга - у зв`язку з фінансовою неспроможністю позивача здійснити оплату судової експертизи.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.ст. 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд вважає, що положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" хоча й не містять норм стосовно обов`язковості оцінки майна в випадку виходу учасників з товариства, але й не виключає її проведення за необхідності в цьому (зокрема, за наявності спору).

Статтею 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено випадки щодо обмеження проведення оцінки майна, зокрема, не допускається проведення оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання у таких випадках:

1) проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права;

2) проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв`язки з зазначеними особами, або суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв`язки;

3) проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).

Із аналізу положень вказаної статті, вбачається, що Закон не містить прямої заборони учаснику товариства (за рахунок коштів якого в тому числі формувалось майно товариства) виступати замовником оцінки майна товариства для встановлення вартості частки у випадку виходу його з товариства, що спростовує посилання відповідача у вказаній частині.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що звіти про оцінку нежитлових будівель та споруд відповідача, що складені на замовлення позивача, є належними, допустимими та вирогідними доказами, отже судом встановлено, що загальна дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017 становила 70104535,00грн.

Згідно балансу на 31.12.2017 відповідача, який наданий суду Головним управлінням статистики у Донецькій області 11.11.2019 та Головним управлінням ДПС у Донецькій області 15.11.2019 основні засоби складають 401000,00грн, нерозподілений прибуток (непокриті збитки) - 910000,00грн, поточні кредиторські зобов`язання відповідача на кінець звітного періоду склали 661000,00грн, з яких: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 78000,00грн, розрахунки з бюджетом - 51000,00грн, розрахунки з оплати праці - 15000,00грн, розрахунки зі страхування - 5000,00грн, інші поточні зобов`язання - 512000,00грн.

Відповідачем 09.01.2019 та 05.02.2020 через канцелярію суду наданий баланс підприємства на 31.12.2017, однак данні в балансі відповідача на 31.12.2017, який отриманий судом від Головного управлінням статистики у Донецькій області та Головного управлінням ДПС у Донецькій області не співпадають з даними в балансі відповідача на 31.12.2017, що отриманий судом від відповідача.

Оскільки відповідач зобов`язаний подавати свою фінансову звітність в органи статистики та органи податкової служби, суд вважає належним доказом по справі баланс відповідача на 31.12.2017, що наданий до суду Головним управлінням статистики у Донецькій області та Головним управлінням ДПС у Донецькій області.

Виходячи з того, що вартість основних засобів відповідача за балансом підприємства від 31.12.2017 становить 401000,00грн, та приймаючи до уваги висновки, викладені у Звіті про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі, суд зазначає, що визначена відповідачем в балансі вартість основних засобів є явно заниженою по відношенню до її реальної вартості, а відтак не може вважатись справедливою.

Позивач здійснив розрахунок вартості частини майна товариства, що належить до стягнення наступним чином: 70104535,00грн (ринкова оціночна вартість об`єктів нерухомості) - 910000,00грн (збитки) - 78000,00грн (борг за товари та послуги) - 512000,00грн (інші поточні витрати) = 68604535,00грн (100% вартості частки). Оскільки, частка позивача становить 13%, то ринкова вартість частки позивача складає: 68604535,00грн (100% вартості частки відповідача) х 0,13 = 8918589,55грн (ринкова вартість частки Позивача, яка підлягає сплаті).

Однак, позивач при здійсненні розрахунку помилково не відрахував від ринкової оціночної вартості об`єктів нерухомості поточні кредиторські зобов`язання відповідача на кінець звітного періоду, а саме розрахунки з бюджетом, з оплати праці та зі страхування.

Так, ринкова вартість частки позивача, яка підлягає сплаті відповідачем, повинна здійснюватись за наступним розрахунком:

70104535,00грн (ринкова оціночна вартість об`єктів нерухомості) - 910000,00грн (збитки) - 78000,00грн (борг за товари та послуги) - 512000,00грн (інші поточні витрати) - 51000,00грн (розрахунки з бюджетом), - 15000,00грн (розрахунки з оплати праці) - 5000,00грн (розрахунки зі страхування) = 68533535,00грн (100% ринкової вартості частки).

13% від 68533535,00грн складає 8909359,55грн (ринкова вартість частки позивача, яка підлягає сплаті).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що з моменту звернення позивача із заявою до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (05.04.2017) ним реалізовано гарантоване чинним законодавством та обумовлене Статутом право на вихід зі складу засновників відповідача, в зв`язку з чим позивач має право на отримання вартості частини майна, пропорційної його частці (вкладу) у статутному капіталі.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено виконання ним обов`язку з виплати ОСОБА_1 вартості частини майна, пропорційної її частці в статутному капіталі товариства, установленої на момент виходу її зі складу засновників.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" такими, що підлягають задоволенню частково, а саме до стягнення підлягає ринкова вартість частини майна відповідача у розмірі 8909359,55грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України та витрати по сплаті судового збору покладає на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , м.Краматорськ до Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ про стягнення оціненої ринкової вартості частини майна товариства у розмірі 8918589,55грн - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (84301, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Паркова, буд.43а, код ЄДРПОУ 22031811) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) оцінену ринкову вартість частини майна товариства у розмірі 8909359,55грн., судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" (84301, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Паркова, буд.43а, код ЄДРПОУ 22031811) в бюджет судовий збір у розмірі 131878,39грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 14.01.2021 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 19.01.2021.

Суддя Г.Є. Курило