СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2021 р. Справа № 905/2294/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Склярук О.І.
секретар судового засідання Стойка В.В.
за участю представників:
позивача: Макаренко М.І., адвокат, ордер, свідоцтво
відповідача: Кіреєв Є.В., адвокат, ордер, свідоцтво; Борозенцев С.В., адвокат, довіреність, свідоцтво
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , м. Краматорськ Донецької області (вх. № 851 Д/1)
на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021, повний текст рішення складено та підписано 19.01.2021 (суддя Курило Г.Є.)
у справі № 905/2294/18
за позовом ОСОБА_1 , м. Краматорськ Донецької області
до Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , м. Краматорськ Донецької області
про стягнення оціненої ринкової вартості частини майна товариства у розмірі 8918589,55 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , м.Краматорськ звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , м.Краматорськ про стягнення оціненої ринкової вартості частини майна товариства, відповідно до проведеної комплексної комісійної будівельно-технічної експертизи, пропорційно її частки у статутному капіталі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на невиплату їй вартості майна, пропорційної її частці у статутному капіталі відповідача, при виході зі складу засновників юридичної особи.
Позовною заявою (уточненою) ОСОБА_1 просила суд звільнити її, як позивача, від сплати судового збору у повному розмірі, стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» на користь ОСОБА_1 оцінену ринкову вартість частини майна товариства у розмірі 8918589,55 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі №905/2294/18 позов ОСОБА_1 , м.Краматорськ до Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , м.Краматорськ про стягнення оціненої ринкової вартості частини майна товариства у розмірі 8918589,55грн. задоволено частково.
Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» на користь ОСОБА_1 оцінену ринкову вартість частини майна товариства у розмірі 8909359,55грн., судовий збір у розмірі 1762,00грн.
Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» в бюджет судовий збір у розмірі 131878,39грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватний вищий навчальний заклад «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , м. Краматорськ Донецької області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 по справі № 905/2294/18; скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі №905/2294/18 у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржником зазначено наступне:
- при розгляді справи і прийнятті рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги і не надано належної оцінки положенням статуту Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , а саме, не враховано, що вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю;
- судом не встановлено факту невідповідності законодавству положень статуту Інституту, не вказано і норми Закону, яким передбачено, що виключно ринкова (оціночна) вартість майна підприємства, є підставою для визначення розміру вартості частки майна, який підлягає сплаті засновнику Інституту, при його виході зі складу засновників;
- позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальне, фактичне та повне внесення ним свого вкладу (внеску) до статутного фонду (капіталу) Інституту і цей факт залишився без належного дослідження і оцінки судом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 сформовано колегію Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2021: апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі № 905/2294/18 залишено без руху.
За результатами усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021: поновлено Приватному вищому навчальному закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , м. Краматорськ Донецької області пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 (повний текст рішення складено та підписано 19.01.2021) у справі №905/2294/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 (повний текст рішення складено та підписано 19.01.2021) у справі № 905/2294/18; встановлено строк до 11.05.2021 для подання ОСОБА_1 , м.Краматорськ Донецької області відзиву на апеляційну скаргу в порядку, визначеному статтею 263 Господарського процесуального кодексу України; зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі № 905/2294/18; призначено розгляд апеляційної скарги Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 на "25" травня 2021 р. об 11:30 год.
12.04.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» про уточнення апеляційної скарги по справі № 905/2294/18, якою апелянт просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі №905/2294/18 у повному обсязі, прийняти по справі №905/2294/18 нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі; наводить нові доводи щодо неправомірності прийнятого судом рішення.
Розглядаючи заяву Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» про уточнення апеляційної скарги, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.
Положеннями чинного Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості подання апелянтом заяви про уточнення апеляційної скарги.
За своєю правовою природою заява Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» про уточнення апеляційної скарги є заявою про доповнення апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Отже, Приватний вищий навчальний заклад «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» в силу положень ч.1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України повинен був звернутись із заявою про доповнення апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду у справі №905/2294/18 прийнято 14.01.2021. Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2021. Отже, строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення сплив 08.02.2021.
За таких обставин, заява апелянта від 09.04.2021 про уточнення апеляційної скарги по справі № 905/2294/18 є такою, що подана з пропуском законодавчо встановленого строку.
При цьому, Приватним вищим навчальним закладом «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» не заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заяви про доповнення апеляційної скарги (заяви про уточнення апеляційної скарги), не наведено поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, зважаючи на вищевикладені обставини та положення ст.118 Господарського процесуального кодексу України, заяву Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» про уточнення апеляційної скарги, залишено без розгляду.
06.05.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, яким остання просить відмовити Приватному вищому навчальному закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі №905/2294/18 залишити без змін.
Наполягає, що під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем не подавалося заперечень щодо повного внесення позивачем свого вкладу до статутного капіталу, отже дані обставини не були предметом розгляду судом першої інстанції, а тому не можуть розглядатися судом апеляційної інстанції.
Наголошує на достатності та вирогідності звітів про незалежну оцінку нерухомого майна відповідача. Зазначає про надсилання апелянту звітів у повному обсязі для ознайомлення, яким не надано протягом розгляду судом першої інстанції справи обгрунтованих заперечень, не проведено власної експертизи та не надано власного висновку щодо ринкової вартості об`єктів нерухомості.
21.05.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №905/2295/18.
В той же день, 21.05.2021, від Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та додаткових доказів, зокрема, рецензій звітів про незалежну оцінку об`єктів нерухомого майна відповідача від 09.04.2021, редакцій статуту відповідача, звітів, протоколів загальних зборів.
Під час розгляду клопотань позивача та відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
При цьому, наведена вище норма процесуального законодавства пов`язує можливість прийняття додаткових доказів в разі їх існування на момент розгляду справи в суді першої інстанції.
Як вже зазначалось вище, оскаржуване рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/2294/18 було прийнято 14.01.2021.
Разом з тим, позивач просить долучити до матеріалів справи постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №905/2295/18, а відповідач, зокрема, рецензії звітів про незалежну оцінку об`єктів нерухомого майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» від 09.04.2021, яких не існувало станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим місцевий господарський суд був позбавлений можливості надати правову оцінку зазначеним доказам.
Оскільки вищевказані документи не існували станом на момент прийняття господарським судом Донецької області рішення від 14.01.2021 у справі №905/2294/18, в контексті положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України зазначене унеможливлює залучення до матеріалів справи та надання оцінки таким новим доказам, у зв`язку із чим відповідні клопотання сторін про долучення до матеріалів справи нових доказів підлягають залишенню без задоволення.
Що стосується інших доданих відповідачем документів (редакції статуту, звіти, протоколи загальних зборів) до вищевказаного клопотання, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що дослідженню судом апеляційної інстанції підлягають тільки ті документи, які були предметом розгляду та оцінки господарським судом Донецької області при розгляді справи, що цілком узгоджується із приписами положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені документи не подавалися відповідачем протягом розгляду справи, не досліджувалися та не оцінювалися судом першої інстанції. Доказів неможливості подання зазначених документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, апелянтом до клопотання не додано.
Отже, зазначені докази не оцінюються судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги.
25.05.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення позивача.
Представники апелянта у судовому засіданні 25.05.2021 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі № 905/2294/18 скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі № 905/2294/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.
Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України).
Згідно з приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів Східного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, 15.03.2005 проведено державну реєстрацію Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , утвореного в результаті перетворення Краматорського економіко-гуманітарного інституту у формі товариства з обмеженою відповідальністю» (номер запису 12701230000000514).
Відповідно до п.1.1. Статуту Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , затвердженого радою засновників, протокол №5 від 19.10.2016, даний Статут приватного вищого навчального закладу розроблений відповідно до Законів України «Про освіту» , «Про вищу освіту» і є документом, який регламентує діяльність Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (надалі Інститут) - КЕГІ, є правонаступником Краматорського економіко-гуманітарного інституту у формі товариства з обмеженою відповідальністю, створеного на основі рішення засновників, протокол №1. Засновники інституту: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .
Згідно з п.1.6. Статуту Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , інститут є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді.
Інститут веде самостійний баланс, має поточні, вкладні (депозитні) та інші рахунки в установах банку, печатку із власним найменуванням та інші реквізити (п.1.7. Статуту).
Інститут здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та даного Статуту (п. 1.8 Статуту).
У розділі 2 Статуту визначено права та обов`язки засновників, зокрема засновники інституту мають право: брати участь в управлінні справами інституту, у розподілі прибутку та одержувати його частку (дивіденди), вийти у встановленому законом порядку зі складу засновників, одержувати інформацію про діяльність інституту.
Згідно з п.2.4. Статуту відповідача, засновник має право вийти зі складу засновників, повідомивши про свій вихід не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу. При виході засновника йому виплачується вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов зі складу засновників, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу засновника та за згодою інших засновників внесок може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю. Засновнику, який вибув, виплачується належна частка прибутку, одержаного в даному році до моменту його виходу. Майно, передане засновником тільки у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Вищим органом управління є Рада засновників. Рада засновників складається із засновників або їх представників (п.2.8. Статуту).
До виключної компетенції Ради Засновників належить, зокрема: затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків; внесення змін до статуту; виключення засновника зі складу засновників. Рада Засновників вважається правомочною, якщо на ній присутні засновники (представники засновників), що володіють у сукупності понад 60 відсотками голосів, рішення приймаються простою більшістю від числа присутніх. Рішення про зміни до Статуту, відчуження майна на суму понад 50 відсотків вартості майна Інституту та ліквідацію приймається понад 50 відсотками загальної кількості голосів (п.2.9. Статуту).
Цивільна правоздатність інституту виникає з моменту його реєстрації і складається із його прав та обов`язків ( п.3.1. Статуту).
У відповідності до п.7.1. Статуту майно інституту складають виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі Інституту.
Інститут є власником майна і здійснює володіння майном, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства, і відповідає по своїм зобов`язанням усім належним йому майном (п.7.2. Статуту).
Відповідно до п.7.7 Статуту статутний капітал Інституту складає 3600000,00грн. Засновниками інституту є: 1) ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 49%, що складає 1764000грн; 2) ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 25%, що складає 900000 грн; 3) ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн; 4) ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі 13%, що складає 468000грн. Засновники відповідають по зобов`язанням інституту в межах своїх внесків до статутного капіталу.
05.04.2017 ОСОБА_1 звернулась до Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» із заявою про вихід зі складу засновників.
Рішенням загальних зборів засновників ПВНЗ «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» від 07.04.2017, оформленим протоколом №10, ОСОБА_1 було виведено зі складу засновників відповідача та вирішено виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна пропорційно її частки у статутному капіталі, виплату провести після затвердження звіту за 2017 рік і в строк до 05.04.2018, вартість частини майна розрахувати за залишковою вартістю.
03.05.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою, за змістом якої просила у зв`язку з виключенням ОСОБА_1 зі складу засновників приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» сплатити належну їй частку вартості майна, встановлену на момент виходу її зі складу засновників, або передати майно в натуральній формі відповідно до вимог статуту ПВНЗ «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» та законодавства України, чинних на дату виходу зі складу засновників.
Вимога позивача не була задоволена відповідачем, внаслідок чого ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Донецької області з цим позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» про стягнення ринкової вартості частини майна товариства, пропорційно її частки у статутному капіталі в розмірі 8918589,55 грн.
За результатами вирішення спору, рішенням господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі №905/2294/18: частково задоволено позов ОСОБА_1 , м.Краматорськ до Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , м.Краматорськ про стягнення оціненої ринкової вартості частини майна товариства у розмірі 8918589,55 грн; стягнуто з Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» на користь ОСОБА_1 оцінену ринкову вартість частини майна товариства у розмірі 8909359,55 грн., судовий збір у розмірі 1762,00грн.; стягнуто з Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» в бюджет судовий збір у розмірі 131878,39 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.
Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.
Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку іншого учасника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Особа, маючи корпоративні права, вправі очікувати від їх реалізації, зокрема, матеріальне благо, не може бути обмежена у судовому захисті своїх прав.
Відповідно до пунктів 7, 10 ч.1 ст.1 Закону України "Про вищу освіту" заклад вищої освіти - це окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей; засновник вищого навчального закладу - органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано вищий навчальний заклад. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством.
Заклад вищої освіти діє на підставі власного статуту (ст.27 Закону України "Про вищу освіту").
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» - приватна організація (установа, заклад).
Організаційно-правові форми суб`єктів господарювання визначені Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97.
Згідно з п.3.4.6. вказаного Класифікатору приватна організація (установа, заклад) утворюється на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства або на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.
Цивільний кодекс України визначає організаційно-правові форми юридичних осіб. Статтею 83 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Частиною 2 ст.83 Цивільного кодексу України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.
Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна ( ч.3 ст.83 Цивільного кодексу України).
Отже, основною відмінністю між товариством та установою є право участі учасників (засновників) в управлінні нею.
Частиною 2 ст.15 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган: 1) затверджує статут закладу вищої освіти та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію; 2) укладає в місячний строк контракт з керівником закладу вищої освіти, обраним за конкурсом у порядку, встановленому цим Законом; 3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти достроково розриває контракт із керівником закладу вищої освіти з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту; 4) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу вищої освіти; 5) здійснює контроль за дотриманням статуту закладу вищої освіти; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом і статутом закладу вищої освіти.
Розділом 2 Статуту відповідача передбачено право участі його засновників в управлінні інститутом.
Відповідно до п.7.7 Статуту відповідача засновники відповідають по зобов`язанням інституту в межах своїх внесків до статутного капіталу.
Прибуток, який залишається в розпорядженні Інституту після сплати податків, розподіляється згідно з рішенням Ради Засновників (п. 7.8 статуту).
Аналіз чинних положень законодавства України свідчить про наявність прогалини права щодо регулювання діяльності юридичних осіб з організаційно-правовою формою «приватна організація (установа, заклад)» .
Разом з тим, згідно ст.8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Отже, виходячи із змісту зазначеної статті, використання аналогії можливе лише за наявності достатніх умов, а саме: відносини, до яких застосовується аналогія охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (ст.ст. 1, 9 Цивільного кодексу України); наявність прогалин в їх регулюванні (прогалини в праві); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.
Відтак, однією із умов застосування аналогії закону є наявність подібних за змістом відносин, урегульованих нормами права, що означає, що відносини не є тотожними, а лише схожі за певною кількістю істотних ознак. Такою ознакою ст.8 Цивільного кодексу України визначає зміст відносин.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент подання заяви про вихід) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов`язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені.
Враховуючи положення статуту відповідача (правовий статус засновників, їх права та обов`язки, порядок формування статутного капіталу, компетенцію ради засновників), неврегульованість законодавством України взаємовідношень власників приватного вищого навчального закладу та зміст правовідносин сторін, судом першої інстанції вірно зазначено, що між позивачем та відповідачем по справі існують корпоративні правовідносини та до них за аналогією закону мають бути застосовані положення законодавства, що регулюють, зокрема, правовідносини між учасниками товариства з обмеженою відповідальністю. Таким чином, твердження апелянта, що посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на Закон України «Про господарські товариства» є помилковим, судом не приймається.
На момент виникнення спірних у справі правовідносин поняття товариства з обмеженою відповідальністю, правила їх створення, діяльності, а також права і обов`язки учасників та засновників були визначені положеннями §1 глави 8 Цивільного кодексу України, глави 9 розділу ІІ Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" у відповідних редакціях.
В пункті 2.4 Статуту відповідача зазначено, що засновник має право вийти зі складу засновників, повідомивши про свій вихід не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу. При виході засновника йому виплачується вартість частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов зі складу засновників, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу засновника та за згодою інших засновників внесок може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Вартість частки майна, яке передається при виході засновника, враховується за залишковою вартістю. Засновнику, який вибув, виплачується належна частка прибутку, одержаного в даному році до моменту його виходу. Майно, передане засновником тільки у користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Згідно з положеннями статті 116 Цивільного кодексу України, статті 88 Господарського кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, вийти у встановленому порядку з товариства.
Відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України (в редакції станом на день виходу позивача зі складу засновників відповідача) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Право на вихід з товариства є безумовним суб`єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов`язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви
З огляду на положення наведених правових норм учасник товариства, який реалізував своє право на вихід з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Зазначеному праву учасника кореспондує обов`язок товариства здійснити виплату вартості зазначеної частини майна після затвердження звіту за відповідний рік у дванадцятимісячний строк з дня виходу.
Відповідно до статті 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
За змістом статті 139 Господарського кодексу України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
Наведений правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного суду у постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.
В силу положень ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 має бути врахований судами при розгляді цієї справи.
Отже, позивач має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна відповідача.
Приймаючи до уваги наявність спору між сторонами щодо вартості майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , з метою визначення його вартості пропорційно частці позивача у статутному капіталі, що підлягає виплаті позивачу у зв`язку з виключенням його зі складу учасників, ухвалою господарського суду Донецької області від 31.01.2019 (за клопотанням позивача) призначено комплексну судову експертизу у справі №905/2294/18, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертів поставлено наступні питання: 1.Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811), в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, була станом на 05.04.2017? 2. Яка реальна вартість активів Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811) станом на 05.04.2017? 3. Яка вартість частини майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811) була станом на 05.04.2017 з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, а також частка прибутку Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811) одержана з 01.01.2016 по 05.04.2017 року включно, належить до сплати ОСОБА_1 у зв`язку з її виходом з юридичної особи? 4. Яка вартість чистих активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017 за балансовою вартістю?
Зобов`язано Приватний вищий навчальний заклад «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811) надати вільний доступ експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз до всього майна, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, бухгалтерської (фінансової) звітності та статутних документів Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ Донецької області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 31.01.2019 у справі №905/2294/18 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 31.01.2019 у справі №905/2294/18 - залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.07.2019, зокрема, задоволено клопотання експертів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 02.07.2019 про надання додаткових даних для проведення дослідження; зобов`язано Приватний вищий навчальний заклад «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» у строк до 05.08.2019 надати суду повний перелік рухомого та нерухомого майна (та технічну документацію до нього) Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", по якому необхідно встановити ринкову вартість; баланс Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017.
У зв`язку з ненаданням відповідачем витребуваних документів, ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2019 повторно зобов`язано Приватний вищий навчальний заклад «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» у строк до 26.09.2019 надати суду повний перелік рухомого та нерухомого майна (та технічну документацію до нього) Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", по якому необхідно встановити ринкову вартість; баланс Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017.
Разом з тим, Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" витребувані експертом документи не надано, вимоги ухвал суду від 10.07.2019 та від 06.09.2019 не виконано, у зв`язку із чим Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз повернуті матеріали справи на адресу суду через неможливість надання експертного висновку.
Ухвалою суду від 31.10.2019 задоволено клопотання позивача про витребування доказів; зобов`язано Головне управління статистики у Донецькій області та Головне управління ДФС у Донецькій області у строк до 19.11.2019 надати суду: звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» за 2016 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» за 2017 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» за І квартал 2017 рік; звіт про фінансовий стан Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» за 2018 рік.
11.11.2019 на адресу суду від Головного управління статистики у Донецькій області надійшов супровідний лист з додатками, а саме останнім надані копії фінансової звітності Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» за 2016-2018 роки. Повідомлено, що за 1 квартал 2017 року фінансова звітність до органів державної статистики не надавалась.
15.11.2019 до суду на виконання ухвали суду від 31.10.2019 від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшли копії звітів про фінансовий стан відповідача за 2016-2018 роки. Повідомлено, що за даними інформаційних систем ДПС України звіт про фінансовий стан за 1 квартал 2017 року відсутній.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.11.2019 повторно призначено комплексну судову експертизу у справі № 905/2294/18, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертів поставлено наступні питання: 1. Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811), в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, була станом на 05.04.2017? 2. Яка реальна вартість активів Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811) станом на 05.04.2017? 3. Яка вартість частини майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811) була станом на 05.04.2017 з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, а також частка прибутку Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (код ЄДРПОУ 22031811) одержана з 01.01.2016 по 05.04.2017 року включно, належить до сплати ОСОБА_1 у зв`язку з її виходом з юридичної особи? 4. Яка вартість чистих активів Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017 за балансовою вартістю?
Повторна комплексна судова експертиза у справі № 905/2294/18 не була проведена у зв`язку із несплатою позивачем рахунку №08 від 10.01.2020 на суму 100 040,40 грн. за проведення експертизи, що зумовило повернення Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріалів справи №905/2294/18 на адресу суду.
ОСОБА_1 в процесі розгляду справи у суді першої інстанції зазначено про об`єктивну неможливість сплати рахунку за проведення судової експертизи на суму 100040,40грн, оскільки вказана сума є занадто великою та неспівмірною із її реальними доходами.
Неможливість сплати позивачем рахунку за проведення судової експертизи підтверджено наявними в матеріалах справи довідкою Управління Пенсійного фонду у місті Краматорськ Донецької області від 21.09.2020 №1360/02-25/3, довідкою Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.09.2020 №9585.
У зв`язку з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс Плюс» з метою проведення незалежної оцінки об`єктів нерухомості, які належали відповідачу на момент виходу ОСОБА_1 зі складу учасників.
За результатами проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Галтекс Плюс» оцінки, ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено наступні документи:
- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлового приміщення загальною площею 1723,3кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтекс плюс» , оцінювач ОСОБА_5 . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 11683523,00грн;
- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі загальною площею 1725,1кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтекс плюс» , оцінювач ОСОБА_5 . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 11695726,00грн;
- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлового приміщення загальною площею 3281,3кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтекс плюс» , оцінювач ОСОБА_5 . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 20822588,00грн;
- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі інституту, літ.А-4, а-а2 (67/1000 ідеальної частки), площею 2570,7кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтекс плюс» , оцінювач ОСОБА_5 . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 16731526,00грн;
- Звіт про незалежну оцінку об`єкта - нежитлової будівлі (43/100 ідеальної частки), площею 1391,7кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 оціночної компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтекс плюс» , оцінювач ОСОБА_5 . Відповідно до висновку про вартість майна на підставі даних, наданих замовником і прийнятих як достовірні, вивчення правовстановлюючої, технічної, фінансової документації, аналізу, маркетингу ринків даної галузі, послуг, регіону, з урахуванням загальних положень та обмежуючих умов із застосуванням методик, затверджених законодавством України, міжнародних стандартів оцінки, оцінювач стверджує, що станом на 05.04.2017 ринкова вартість об`єкта оцінки, розрахована з використанням порівняльного підходу складає 9171172,00грн.
Згідно зі Звітами про незалежну оцінку об`єктів - нежитлових будівель оціночної компанії ТОВ «Галтекс плюс» загальна ринкова вартість об`єктів нерухомості Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" станом на 05.04.2017 складає 70 104 535,00 грн.
Щодо тверджень відповідача (апелянта), що надані позивачем звіти про незалежну оцінку об`єктів нежитлових приміщень у м.Краматорську не можна вважати доказами у розумінні ст.73 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції підставно зазначено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.7 та ч.1 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Частинами 1 та 2 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» закріплено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відповідно до п.56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.
Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків.
Статтею 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено випадки щодо обмеження проведення оцінки майна, зокрема, не допускається проведення оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання у таких випадках: 1) проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права; 2) проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв`язки з зазначеними особами, або суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв`язки; 3) проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).
Надані позивачем звіти про оцінку майна відповідача складені повноважною особою - суб`єктом оціночної діяльності, який діє на підставі сертифіката №613/19, виданого Фондом державного майна України від 01.08.2019, випадків щодо обмеження проведення оцінки майна, згідно зі ст.8 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", не встановлено.
Згідно зі ст.ст.73, 76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Зважаючи на викладене, звіти про оцінку нежитлових будівель та споруд відповідача, є належними, допустимими та вирогідними доказами на підтвердження того, що вартість нерухомого майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» станом на 05.04.2017 становила 70 104 535,00 грн.
Згідно з балансом Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» станом на 31.12.2017, який наданий суду Головним управлінням статистики у Донецькій області та Головним управлінням ДПС у Донецькій області, основні засоби складають 401000,00грн, нерозподілений прибуток (непокриті збитки) - 910000,00грн, поточні кредиторські зобов`язання відповідача на кінець звітного періоду склали 661000,00грн, з яких: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 78000,00грн, розрахунки з бюджетом - 51000,00грн, розрахунки з оплати праці - 15000,00грн, розрахунки зі страхування - 5000,00грн, інші поточні зобов`язання - 512000,00грн.
Разом з цим, відомості в балансі відповідача станом на 31.12.2017, що наданий до суду першої інстанції відповідачем, не співпадають з даними балансу, який отриманий судом від Головного управлінням статистики у Донецькій області та Головного управлінням ДПС у Донецькій області.
Оскільки відповідач зобов`язаний подавати свою фінансову звітність до органів статистики та податкової служби, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним доказом по справі є саме баланс відповідача станом на 31.12.2017, що наданий до суду Головним управлінням статистики у Донецькій області та Головним управлінням ДПС у Донецькій області.
Виходячи з того, що вартість основних засобів відповідача за балансом підприємства станом на 31.12.2017 становить 401 000,00грн, та приймаючи до уваги висновки, викладені у Звітах про незалежну оцінку об`єктів - нежитлових будівель, визначена відповідачем в балансі вартість основних засобів є заниженою по відношенню до її реальної вартості, а відтак не може вважатись справедливою, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок вартості частини майна товариства, що належить до стягнення наступним чином: 70104535,00грн (ринкова оціночна вартість об`єктів нерухомості) - 910000,00грн (збитки) - 78000,00грн (борг за товари та послуги) - 512000,00грн (інші поточні витрати) = 68604535,00грн (100% вартості частки). Оскільки, частка позивача становить 13%, то ринкова вартість частки позивача складає: 68604535,00грн (100% вартості частки відповідача) х 0,13 = 8918589,55грн (ринкова вартість частки Позивача, яка підлягає сплаті).
Разом з цим, судом першої інстанції правомірно зазначено про не відрахування позивачем від ринкової оціночної вартості об`єктів нерухомості поточних кредиторських зобов`язань відповідача на кінець звітного періоду, а саме розрахунків з бюджетом, з оплати праці та зі страхування.
Отже, ринкова вартість частки позивача, яка підлягає сплаті відповідачем, розрахована судом наступним чином:
70 104 535,00 грн. (ринкова оціночна вартість об`єктів нерухомості) - 910 000,00 грн. (збитки) - 78 000,00 грн. (борг за товари та послуги) - 512 000,00 грн. (інші поточні витрати) - 51 000,00 грн. (розрахунки з бюджетом) - 15 000,00 грн. (розрахунки з оплати праці) - 5000,00 грн. (розрахунки зі страхування) = 68533535,00 грн.
ОСОБА_1 належала частка у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» в розмірі 13%. За таких обставин ринкова вартість частки позивача, яка підлягає сплаті на його користь у зв`язку із виходом із складу учасників Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» складає 8 909 359,55 грн. (68533535,00грн. х 13% = 8 909 359,55 грн.).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, з моменту звернення позивача із заявою до Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» (05.04.2017), останнім реалізовано гарантоване чинним законодавством та обумовлене Статутом право на вихід зі складу засновників відповідача, отже позивач має право на отримання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі.
Приватним вищим навчальним закладом «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» не надано жодних доказів, які би свідчили про факт здійснення виплати ОСОБА_1 вартості частини майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» , або її частини.
Враховуючи наведене, невиплата ОСОБА_1 вартості майна, пропорційно її частці у статутному капіталі, є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв`язку із чим правомірним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача ринкової вартості частини майна Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» у розмірі 8 909 359,55 грн.
Доводи апелянта щодо ненадання господарським судом належної оцінки положенням статуту Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» та неврахування положень п. 2.4. Статуту, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи та змістом оскаржуваного рішення.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо можливості застосування до спірних правовідносин за аналогією закону положень Закону України «Про господарські товариства» , які регулюють правовідносини щодо виходу учасника зі складу товариства з обмеженою відповідальністю, та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.
Застосування до правовідносин між засновником Інституту та Приватним вищим навчальним закладом Краматорський економіко - гуманітарний інститут положень Закону України «Про господарські товариства» , здійснено також судовими інстанціями при розгляді господарської справи № 905/1480/17 у спорі про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, оформленого протоколом №10 від 07.04.2017р. та зобов`язання скасувати державну реєстрацію, що не заперечувалося Приватним вищим навчальним закладом «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» .
Доводи апелянта про не надання позивачем доказів, які б підтверджували реальне, фактичне та повне внесення ним свого вкладу (внеску) до статутного фонду (капіталу) Інституту, не приймаються колегією суддів, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження зазначених обставин. При цьому, вказані доводи відповідача не наводилися у відзиві на позовну заяву під час розгляду справи у суді першої інстанції, у зв`язку із чим суд не мав можливості надати їм оцінку, а апелянт не може посилатися на зазначене.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищенаведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи.
Твердження апелянта про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі №905/2294/18.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі № 905/2294/18 покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Краматорський економіко-гуманітарний інститут» на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 у справі №905/2294/18 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2021 (повний текст рішення складено та підписано 19.01.2021) у справі №905/2294/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02.06.2021.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2021 |
Оприлюднено | 03.06.2021 |
Номер документу | 97384424 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Дучал Наталя Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні