Рішення

від 19.01.2021 по справі 923/651/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/651/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна-154

до Товариства з обмеженою відповідальністю Тавріяінвестгруп

за первісним позовом про стягнення 5 116,31 грн

за зустрічним позовом про визнання недійсним в частині рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 23.11.2019,

за участі:

- секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,

- представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Архіпова Д.О.,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

02.07.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна-154 звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Тавріяінвестгруп про стягнення 5 116,31 грн, з яких 5 085,30 грн основної заборгованості та 31 грн річних.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- він здійснює утримання та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1,

- у цьому будинку Відповідачу на праві власності належить приміщення магазину загальною площею 106,3 кв. м та нежитлове приміщення площею 49,1 кв. м,

- відповідно до протоколу Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна-154 від 23.11.2019 встановлені розміри оплат на утримання будинку та прибудинкової території, охорону прибудинкової території та ремонтний фонд, а саме: 4,5 грн за 1 кв. м загальної площі житлових приміщень та 2,88 грн за 1 кв. м загальної площі нежитлових приміщень на утримання будинку і прибудинкової території; 150 грн - охорона прибудинкової території; 50 грн - ремонтний фонд; а тому Відповідач повинен сплачувати 847,55 грн на місяць,

- проте Відповідач за період з 01.12.2019 по 01.06.2020 відповідні суми не сплачував, у зв`язку з чим заборгував 5 085,30 грн,

- у зв`язку з несплатою вказаної суми Відповідач повинен також сплатити річні у сумі 31 грн.

Дії та аргументи Відповідача

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з тих підстав, що:

- у відповідності до положень Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку частка внесків і платежів співвласника визначається як різниця загальної належної площі від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку, проте, визначення та нарахування Позивачем спірних сум здійснені із окремим розрізненням житлових та нежитлових приміщень,

- Позивачем не доведено, що загальна площа будинку складає 10308,20 кв. м, про що вказано у протоколі Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна-154 від 23.11.2019, оскільки не надано технічний паспорт на будинок,

- Позивачем не надано розрахунку витрат за наданими послугами,

- рішенням Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна-154 від 23.11.2019 не встановлювався розмір плати за охорону прибудинкової території та на ремонтний фонд для власників нежитлових приміщень,

- ним укладений індивідуальний договір з надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення.

Поряд з цим, 15.08.2020 Відповідач подав у межах даної справи зустрічний позов до Позивача з вимогами про визнання недійсним рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна-154 від 23.11.2019 в частині встановлення внесків на утримання будинку, охорони прибудинкової території та ремонтний фонд.

У якості обґрунтування власної позиції Відповідач вказав, що:

- у відповідності до положень Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку частка внесків і платежів співвласника визначається як різниця загальної належної площі від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку, а тому розрізнення площі будинку на житлові та нежитлові приміщення у питанні визначення розміру внесків є неправомірним,

- визначення розміру внеску можливе лише за наявності затвердженого кошторису, який у даному випадку відсутній,

- у спірному рішенні відсутні відомості стосовно загальної площі будинку та видів робіт, які заплановано здійснити на його утримання,

- оспорюваним рішенням введені внески, які не передбачені законом, а саме на охорону та на ремонтний фонд.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 15.07.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження. Цією ж ухвалою сторонам встановлені строки для подачі процесуальних заяв.

Ухвалою суду від 20.08.2020 був прийнятий до спільного розгляду у межах справи зустрічний позов Відповідача та сторонам встановлені строки для подачі процесуальних заяв.

Цією ж ухвалою суд перейшов до розгляду справи за правилами загального провадження та воно проведене у підготовчих засіданнях, які відбулися 13.10.2020 та 03.11.2020.

Безпосередньо розгляд справи по суті проведений 01.12.2020. При цьому розгляд здійснений без участі представника Позивача, оскільки судом задоволене відповідне його клопотання.

Установлені судом обставини

У відповідності до пункту 1 розділу І Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна-154 , затвердженого рішенням Установчих зборів № 1 від 05.10.2019, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна-154 створено співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Основними положеннями Статуту, які впливають на вирішення спору у справі є наступні:

- Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації … (пункт 4 розділу І),

- Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (пункт 1 розділу ІІІ),

- Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (пункт 2 розділу ІІІ),

- До виключної компетенції зборів належать: … визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників … (пункт 3 розділу ІІІ),

- Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників … (пункт 5 розділу ІІІ),

- У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі у зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника … (пункт 6 розділу ІІІ),

- Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку… (пункт 7 розділу ІІІ),

- Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників … вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (за чи проти). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. (пункт 8 розділу ІІІ),

- Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників … (пункт 11 розділу ІІІ),

- Співвласник зобов`язаний: … своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі … (пункт 2 розділу V).

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивач зареєстрований у Реєстрі 18.10.2019 (номер запису 1 499 102 0000 022892).

Згідно з інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 212778256 від 17.06.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю Тавріяінвестгруп на праві власності належать нежитлове приміщення магазину № 2, загальною площею 106,3 кв. м. та нежитлові приміщення загальною площею 49,1 кв. м, які знаходиться в будинку АДРЕСА_1.

Як слідує із Протоколу Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 від 23.11.2019 в Об`єднанні співвласників відбулися Загальні збори, на яких були присутніми 104 особи, яким належать квартири та нежитлові приміщення загальною площею 5545,81 кв. м, що складає 54,8 % площі будинку (що становить 10308,20 кв. м).

За змістом Протоколу Загальних зборів серед питань порядку денного віднесено встановлення тарифу на утримання будинку (пункт 3 Порядку денного зборів).

Так, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Протоколу на зборах обговорено встановлення тарифів:

- для жилих приміщень - 4,50 грн за 1 кв. м загальної площі, 150 грн за охорону прибудинкової території та 50 грн на ремонтний фонд з квартири,

- для нежилих приміщень - 2,88 грн за 1 кв. м загальної площі.

За прийняття такого рішення проголосувало 104 особи.

Відповідно до бухгалтерської довідки № 9 від 01.06.2020, складеної Позивачем, Відповідач у період з 01.12.2019 по 01.06.2020 необхідну плату на утримання будинку та прибудинкової території не здійснював, у зв`язку з чим заборгував: 2 685,31 грн на утримання будинку та прибудинкової території, 1 800 грн за охорону прибудинкової території та 600 грн на ремонтний фонд.

У зв`язку з несплатою вказаної суми Позивач нарахував Відповідачу 31 грн річних за період з 01.10.2020 по 01.06.2020.

Оцінка суду установлених обставин

Щодо вимог про недійсність рішення Загальних зборів співвласників

Зміст тексту пункту 3 розділу ІІІ Протоколу загальних зборів співвласників від 23.11.2019, що є предметом спору у справі, яким визначалися витрати на утримання будинку, не містить у собі текстуальної складової прийнятого Зборами рішення, оскільки складається лише із тексту, який стосується обговорення питання порядку денного, а саме встановлення тарифу на утримання будинку за пропозицією співвласника ОСОБА_1 та виступу іншого співвласника ОСОБА_2

У цьому контексті суд зазначає, що за загальними правилами у мові речення формує структурно-семантичні особливості синтактичних одиниць (синтаксем, словосполучень) і як предикативна одиниця є складною конструкцією в ієрархічній структурі мови. Всі складові речення вказують на особливості формально-синтаксичної організації простого і складного речень і є достатніми для виокремлення простої або складної реченнєвої конструкції. Комунікативна структура речення спрямована у сферу мовлення. Вона є незалежною від формально-синтаксичної організації речення і більшою мірою від семантико-синтаксичної організації речення, оскільки вся семантична структура речення спрямована на комунікативну настанову мовця - повідомити реципієнтові певну інформацію.

Іншими словами, складова частина речення у своїй конструкції повинна відображати певну суть, яка закладена у ньому, для її сприйняття як інформації для користувача.

Отже, з урахуванням зазначеного, а також відсутності прямої вказівки у реченнях, які утворені у названому пункті 3 розділу ІІІ Протоколу загальних зборів, про текст прийнятого рішення за цим пунктом, суд приходить до висновку, що Зборами:

- не приймалося рішення про визначення внесків на утримання будинку, оскільки воно відсутнє у протоколі як таке,

- лише обговорювався тариф на сплату витрат на обслуговування будинку для житлових приміщень - 4,50 грн за 1 кв. м загальної площі, 150 грн за охорону прибудинкової території та 50 грн на ремонтний фонд з квартири, а для нежилих приміщень - 2,88 грн за 1 кв. м загальної площі,

- не встановлювалася плата за охорону прибудинкової території та додатковий внесок на ремонтний фонд для власників нежитлових приміщень, оскільки структурно у реченнях такі тарифи віднесені до житлових приміщень , а для нежитлових визначено лише тариф стосовно витрат на обслуговування будинку .

Здійснюючи аналіз наслідків відсутності у пункті 3 розділу ІІІ Протоколу загальних зборів зафіксованого прийнятого Зборами рішення, а також висловлених Відповідачем підстав для недійсності такого рішення, суд зазначає наступне.

Так, за положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку; спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані із реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (Закон № 417-VІІІ), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

За визначеннями, які вживаються в цьому Законі та містяться в його статті 1,

багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири, у багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

частка співвласника - це частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Наказом Державного комітету України будівництва та архітектури від 18.05.2005 № 80 затверджені Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 , чинні від 01.01.2006 , за пунктом 2.50 яких у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв`язку загальною площею не більше 700 м. кв, банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, фізкультурнооздоровчих занять загальною площею до 150 м. кв, культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху). У житлових будинках допускається розміщення на верхньому житловому поверсі (у тому числі мансардному) творчих майстерень художників та архітекторів.

Отже в силу наведених вище визначень, державних нормативів та відповідно до поняття, наведеного у статті 380 ЦК України, багатоквартирний будинок є житловим будинком, будівлею, призначеною для постійного в ній проживання, а співвідношення площі житлових приміщень (квартир) у багатоквартирному будинку та площі нежитлових приміщень у ньому зумовлене особливостями розміщення нежитлових приміщень у житловому будинку.

За змістом статей 1, 9 Закону № 417-VІІІ управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками; за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Частинами першою-третьою статті 12 Закону № 417-VIII встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (частина шоста статті 10 Закону № 417-VIII).

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону № 417-VIII. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Так, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (Закон № 2866-III).

Відповідно до статті 1 цього Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частиною першої статті 4 Закону № 2866-III визначено, що основною метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. А за частиною четвертою цієї ж статті діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону № 2866-III серед іншого встановлено, що:

загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників;

кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах;

рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів; з інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників,

- рішення приймається шляхом поіменного голосування; під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування; рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ( за чи проти ).

Обов`язки співвласника (тобто власника квартири та/або нежитлового приміщення) врегульовані статтею 15 Закону № 2866-III. Так, серед іншого співвласник зобов`язаний:

виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень,

забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення,

своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі,

виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Водночас статті 16-18 Закону № 2866-III окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до ремонтного фонду, які за статтею 21 Закону № 2866-III належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна. При цьому порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

У відповідності до статті 22 Закону № 2866-IIІ для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Безпосередньо статтею 20 Закону № 2866-III урегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Статтею 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги (Закон № 2189-VIII) визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт; вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги.

Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.

Крім того, з викладених правових положень слідує, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Аналогічне сприйняття та тлумачення наведених правових норм висловлене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 910/6471/18.

У даному випадку при обговоренні питання про встановлення тарифу на утримання будинку Загальними зборами здійснене розмежування розміру внесків у залежності від виду нерухомого майна, належного співвласникам (житлове чи нежитлове). При цьому Зборами фактично не зазначено підстав для такого розмежування, тобто не визначено різних режимів функціонування, навантаження на 1 кв. м таких приміщень (житлових і нежитлових), різний обсяг необхідності витрат на обслуговування такого приміщення та прибудинкової території (навантаження на внутрішньобудинкові мережі, кількість відвідувачів, обсяг відходів, проїзд машин, місце паркування тощо), але таке розмежування не суперечить діючому законодавству.

Зокрема, відповідно до статті 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Проте, Відповідачем не доведено, що по відношенню до нього були здійснені будь-які обмеження, а іншим власникам житлових приміщень надані несправедливі переваги за його рахунок, оскільки для нього, як власника нежитлових приміщень, обговорювалося встановлення тарифу на обслуговування будинку значно меншого (2,88 грн за 1 кв. м), ніж для жилих приміщень (4,55 грн за 1 кв. м).

За таких обставини, за відсутності відповідного нормативного застереження щодо обов`язкового встановлення однакового розміру внесків для власників квартир та нежитлових приміщень, законодавством дозволяється відповідне розмежування та визначення різних тарифів, а тому посилання Відповідача щодо неможливості такого не є обґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що за наведеною вище статтею 10 Закону № 2866-III рішення Загальних зборів об`єднання оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ( за чи проти ). Водночас, згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Статуту Позивача рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (за чи проти).

Отже, із наведених положень слідує, що рішення Загальних зборів об`єднання, яке оформлюється відповідним протоколом, повинне містити у собі безпосередньо прийняте рішення (з викладенням його тексту), а також особисті підписи всіх учасників, які прийняли участь у голосуванні.

У даному випадку, пункт 3 розділу ІІІ Протоколу загальних зборів не містить у собі підписів учасників, які прийняли участь у голосуванні, а також не містить самого тексту прийнятого рішення, а тому суд констатує про відсутність рішення Загальних зборів об`єднання стосовно визначення розміру внесків на утримання будинку, у зв`язку з чим наявна відсутність предмету спору стосовно недійсності такого рішення.

При цьому наявність у Протоколі загальних зборів підписів голови та секретаря зборів не вказує на та, що він оформлений у відповідності до законодавчо встановленої форми рішення зборів.

Щодо вимог про стягнення заборгованості

Як зазначено вище відповідно до положень статті 21 Закону № 2866-III порядок сплати внесків і платежів співвласників встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

У даному випадку, враховуючи наведені Позивачем підстави для нарахування та стягнення з Відповідача спірної суми, а саме пункт 3 рішення Загальних зборів від 23.11.2019, суд зазначає, що через відсутність відповідного рішення Загальних зборів за наслідками зроблених висновків відсутні підстави для виникнення зобов`язання Відповідача по сплаті цієї суми, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення суми річних у розмірі 31 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата процентів річних від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Проте, через відсутність грошового зобов`язання Відповідача перед Позивачем у нього не виникло зобов`язань стосовно сплати річних, а тому вимоги в цій частині є безпідставними.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, суд вважає, що:

- якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків,

- об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до ремонтного фонду,

- частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності,

- внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком,

- витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат,

- при обговоренні питання про встановлення тарифу на утримання будинку Загальними зборами здійснене розмежування розміру внесків у залежності від виду нерухомого майна, належного співвласникам (житлове чи нежитлове), що не суперечить діючому законодавству,

- загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників,

- загальні збори співвласників приймають рішення, які є обов`язковим для всіх співвласників,

- рішення приймається шляхом поіменного голосування та оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ( за чи проти ),

- складова частина речення у своїй конструкції повинна відображати певну суть, яка закладена у ньому, для її сприйняття як інформації для користувача,

- отже, рішення загальних зборів об`єднання, яке оформлюється відповідним протоколом, повинне містити у собі безпосередньо прийняте рішення (з викладенням його тексту), а також особисті підписи всіх учасників, які прийняли участь у голосуванні,

- зміст тексту пункту 3 розділу ІІІ Протоколу Загальних зборів не містить у собі текстуальної складової прийнятого Зборами рішення, оскільки складається лише із тексту, який стосується обговорення питання порядку денного, а саме встановлення тарифу на утримання будинку за пропозицією співвласника ОСОБА_1 та виступу іншого співвласника ОСОБА_2 , а тому Зборами об`єднання не приймалося рішення про визначення внесків на утримання будинку, оскільки воно відсутнє у протоколі як таке,

- пункт 3 розділу ІІІ Протоколу Загальних зборів не містить у собі підписів учасників, які прийняли участь у голосуванні, а також не містить самого тексту прийнятого рішення, а тому суд констатує про відсутність рішення Загальних зборів об`єднання стосовно визначення розміру внесків на утримання будинку, у зв`язку з чим наявна відсутність предмету спору стосовно недійсності такого рішення.

- враховуючи відсутність відповідного рішення Загальних зборів за наслідками зроблених висновків відсутні підстави для виникнення зобов`язання Відповідача по сплаті стягуваної суми.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають, а провадження у справі за зустрічним позовом підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2102 грн та на сплату правничої допомоги, які у відповідності до статті 129 ГПК України підлягають покладенню на нього.

Поряд з цим, судовими витратами є також сплачений Відповідачем судовий збір за подачу зустрічного позову у сумі 2 102 грн. Проте, ця сума судового збору підлягає поверненню йому у відповідності до положень пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір , оскільки провадження у справі за зустрічним позовом підлягає закриттю.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 231, 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити.

2. Провадження у справі за зустрічним позовом закрити.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Тавріяінвестгруп 2 102 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 3639 від 13.08.2020 (оригінал якого знаходиться у справі).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 20.01.2021

Суддя М.К. Закурін