Постанова

від 13.01.2021 по справі 610/1905/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 610/1905/18

провадження № 61-16691св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство Схід-Авіа-Агро ,

представник відповідача - адвокат Дідик Степан Євгенійович,

розглянув заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Схід-Авіа-Агро про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Схід-Авіа-Агро про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Схід-Авіа-Агро (далі - ПСП Схід-Авіа-Агро ) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та витребування майна з незаконного володіння.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 24 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Схід-Авіа-Агро , зареєстрований Управлінням Держкомзему у Балаклійському районі Харківської області за № 632020004000591 від 26 грудня 2011 року.

Витребувано з чужого незаконного володіння ПСП Схід-Авіа-Агро земельну ділянку площею 5,9056 га, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 687569 від 22 лютого 2002 року, розташовану на території Савинської селищної ради Балаклійського району Харківської області, кадастровий номер 6320255700:01:000:0056, та повернуто земельну ділянку ОСОБА_1 .

Стягнуто з ПСП Схід-Авіа-Агро на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 7 355,80 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу ПСП Схід-Авіа-Агро залишено без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 квітня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року касаційну скаргу ПСП Схід-Авіа-Агро задоволено частково.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування із чужого незаконного володіння та стягнення судових витрат скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПСП Схід-Авіа-Агро в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування із чужого незаконного володіння відмовлено.

У решті рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року залишено без змін.

Поновлено дію рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 24 квітня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року в частині повернення земельної ділянки ОСОБА_1 .

Стягнуто з ПСП Схід-Авіа-Агро на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 443 (дві тисячі чотириста сорок три) гривні 90 копійок.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання ПСП Схід-Авіа-Агро про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції у розмірі 6 021 грн.

Заява мотивована тим, що ПСП Схід-Авіа-Агро понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 042 грн. Оскільки касаційна скарга частково задоволена, у задоволені позову ОСОБА_1 частково відмовлено, тому, виходячи із пропорційності задоволених вимог, вони повинні бути розподілені між сторонами порівну.

Верховний Суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 141 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат між сторонами.

Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України, на яку посилається заявник, передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року, частково задовольняючи касаційну скаргуПСП Схід-Авіа-Агро та скасовуючи оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування із чужого незаконного володіння та стягнення судових витрат, залишив оскаржувані судові рішення в частині повернення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 без змін. При цьому колегія суддів керувалася зміненою практикою Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Отже, цивільне процесуальне законодавство виходить із того, що судові витрати розподіляються між сторонами у разі часткового задоволення позову.

Позов ОСОБА_1 був спрямований на повернення йому земельної ділянки, яка, як встановили суди, безпідставно знаходилася у користуванні ПСП Схід-Авіа-Агро .

При цьому Верховний Суд враховує те, що зміст позовної вимоги - це вимога позивача, якою є предмет позову. А предмет позову, як один з його елементів, це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити відповідне рішення.

Як уже було зазначено, предмет позовних вимог ОСОБА_1 - повернення земельної ділянки. І ця вимога повністю задоволена.

Тобто, процесуальний термін пропорційно задоволених вимог передбачає, що якась частина вимоги позивача не задоволена і вона ухвалена на користь відповідача.

У справі, яка переглядається, у відповідача не залишилося жодного права щодо відшукуваного майна.

А відмова ОСОБА_1 у задоволенні вимог про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та, як наслідок, реституції - її витребування, пов`язана не з тим, що відповідач довів необґрунтованість вимог, а з тим, що така вимога є неефективним способом захисту, оскільки по суті є фактом того, що правочин є неукладеним, висновки щодо якого наводяться у мотивувальній частині судового рішення.

При цьому відмова у задоволенні вимог про визнання правочину недійсним не означає, що він є дійсним, що можливо було би трактувати як рішення на користь відповідача, оскільки Верховний Суд чітко вказав, що такий правочин є неукладеним.

З огляду на повне відновлення порушених прав ОСОБА_1 , підстав для стягнення з нього на користь ПСП Схід-Авіа-Агро понесених витрат на професійну правничу допомогу немає.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства Схід-Авіа-Агро про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк