Рішення

від 20.01.2021 по справі 300/3200/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р. справа № 300/3200/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 300/3200/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209300/2020/000018/2 від 23.07.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209300/2020/00050 від 23.07.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2020 року ТОВ "Інвестпроект 2012" звернулось до суду із заявою про стягнення з Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. із долученням відповідних документів (а.с.155-166).

Суд, з урахуванням вимог частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув клопотання позивача про стягнення судових витрат без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року позов ТОВ "Інвестпроект 2012" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209300/2020/000018/2 від 23.07.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209300/2020/00050 від 23.07.2020 року - задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209300/2020/00050 від 23.07.2020. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA209300/2020/000018/2 від 23.07.2020. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ТОВ "Інвестпроект 2012" сплачений судовий збір в розмірі 4204,00 грн.

Таким чином судом, відповідно до частини 1 статті 139, частини 1 статті 143, пункту 2 частини 5 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн.

Водночас при ухваленні рішення по справі № 300/3200/20, судом не вирішено питання про відшкодування на користь ТОВ "Інвестпроект 2012" витрат на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 7000,00 грн., які товариство очікувало понести за результатом розгляду справи з підстав відсутності в матеріалах справи на момент ухвалення рішення належних документів щодо понесення позивачем таких витрат на правничу допомогу.

Суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, частинами 3 і 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Слід відмітити, що розгляд адміністративної справи № 300/3200/20 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, про що зазначено судом в ухвалі про відкриття провадження від 16.11.2020 року (а.с.42-43).

Згідно вимог частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (частина 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

ТОВ "Інвестпроект 2012" в позові вказало на попередній (орієнтовний) розмір, зокрема, витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн., які очікує понести, та просило їх стягнути із відповідача.

Водночас, в позовній заяві ТОВ "Інвестпроект 2012" зазначило про те, що документи про отримання послуг правової допомоги буде надано за наслідками розгляду справи, оскільки неможливо визначити обсяг правової допомоги, що буде надана та час, що буде витрачений адвокатом на підготовку усіх документів по справі та участь в судових засіданнях.

Таким чином, як відзначив позивач, повний пакет документів, які стосуються понесення ТОВ "Інвестпроект 2012" судових витрат по справі, буде подано до суду у строк, встановлений частиною 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.2-9).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення у справі № 300/3200/20 ухвалено 12.01.2021 року.

Докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. ТОВ "Інвестпроект 2012" подало суду 15.01.2021 року разом із заявою (155-166).

Виходячи із вказаного, суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку щодо подання заяви та доказів для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідач, в свою чергу, у відзиві на позов за № 7.4-10/14/1787 від 07.12.2020 року, який надійшов на адресу суду 09.12.2020 року заперечив щодо стягнення судом таких витрат з Галицької митниці Держмитслужби, вказуючи на обставину відсутності доказів про фактично понесені позивачем витрати на таку правничу допомогу, а також на їх не співмірність (а.с.62-71).

За змістом частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат, відповідно до вимог частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії

Даний висновок узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 300/941/19.

На підтвердження факту залучення адвоката і понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., ТОВ "Інвестпроект 2012", згідно заяви від 15.01.2021 року, надано суду:

- договір про надання правової допомоги від 30.10.2020 року, укладений між адвокатом Шевченко Наталією Павлівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001736 від 07.08.2020 року (а.с.163) та ТОВ "Інвестпроект 2012" (а.с.159);

- додаткову угоду від 14.12.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.10.2020 року (а.с.160);

- акт прийому-передачі послуг від 14.12.2020 року до договору про надання правової допомоги від 30.10.2020 року та додаткової угоди від 14.12.2020 року з детальним описом робіт, виконаних адвокатом ОСОБА_1 по справі № 300/3200/20, згідно якого адвокатом ОСОБА_1 , виконано наступні роботи: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції "0,5 годин" - 350,00 грн. (пункт 1); вивчення та правовий аналіз доказів по справі (додатки №2-19 до позову) "1 година" - 700,00 грн. (пункт 2); вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами: постанова ВС від 28.05.2020 року у справі 809/946/17, постанова ВС від 16.04.2019 року у справі № 815/6698/17, постанова ВС від 09.04.2019 року у справі № 825/1990/17, постанова ВС від 09.04.2019 року у справі № 826/10733/15, постанова ВС від 09.04.2019 року у справі № 805/2576/16-а та ін. "0,5 годин" - 350,00 грн. (пункт 3); підготовка адміністративного позову та додатків (20 найменувань) до нього згідно з вимогами статей 94, 160 КАС України (на 7 арк.) "4 годин" - 2800,00 грн. (пункт 4); вивчення та правовий аналіз відзиву відповідача по справі № 300/3200/20 "0,5 годин" - 350,00 грн. (пункт 5); підготовка відповіді на відзив та додатків до неї згідно вимог статті 163 КАС України та пункту 4 ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у справі № 300/3200/20 (на 11 арк.) "3,5 годин" - 2450,00 грн. (пункт 6) (а.с.162);

- квитанцію форми № ПО-Д2 серії ААС за № 499403 від 14.12.2020 року щодо оплати позивачем послуг правничої допомоги адвокату ОСОБА_1 в розмірі 7000,00 грн. (а.с.161).

Суд зазначає, що визначені види правової допомоги адвоката відносяться до виду адвокатської діяльності з надання правової допомоги щодо складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру та безпосередньо пов`язані із розглядом справи № 300/3200/20.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем здійснених витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами.

Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі підлягає стягненню понесені судові витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 7000,00 грн.

Покликання відповідача на те, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною з обсягом наданих послуг спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема позовною заявою та доданими до неї додатками, відповіддю на відзив та долученими до неї документами, які вказують на затрачений адвокатом час на збір доказів та складання заяв по суті справи.

Приписами частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частини 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання про наявність достатніх підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті правничої допомоги, наданої адвокатом Шевченко Н.П. в розмірі 7000,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 143, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі № 300/3200/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (код ЄДРПОУ 36609344, вул. Каракая, 26 Ж, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) до Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209300/2020/000018/2 від 23.07.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209300/2020/00050 від 23.07.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпроект 2012" (код ЄДРПОУ 36609344, вул. Каракая, 26 Ж, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно частини 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.