Постанова

від 26.05.2021 по справі 300/3200/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року ЛьвівСправа № 300/3200/20 пров. № А/857/4237/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А. Ю.,

представника відповідача Солощука М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції у зв`язку з розглядом справи № 300/3200/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 (далі - позивач, ТзОВ Інвестпроект 2012 ) звернулося з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2021 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 - без змін.

Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ТзОВ Інвестпроект 2012 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2021 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишено без задоволення, а додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 - без змін.

11 травня 2021 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ТзОВ Інвестпроект 2012 про долучення до матеріалів справи доказів понесених судових витрат і ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат, понесених під час розгляду в апеляційній інстанції, в якій просило стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в розмірі 3000 грн.

Представник відповідача подав заперечення на вказану заяву, у якому вказав, що Галицька митниця Держмитслужби вважає, що розмір суми, заявлений у заяві про відшкодування витрат є завищеним та не відповідає критеріям співмірності. Так як правова позиція сторони не змінювалася, у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача виклав ту саму позицію, що і в відповіді на відзив, і ще раніше в позовній заяві. Окрім того, підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже адвокат був обізнаний про позицію позивача, а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. З наданого позивачем розрахунку сум гонорару за надану професійну правничу допомогу видно, що ряд послу, як надавалися позивачу, не є доцільними, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків та відсутні докази їх понесення. Тому просив, у разі якщо за результатами судового розгляду цієї справи заяву буде задоволено, зменшити заявлену суму витрат позивача на оплату послуг адвоката, у зв`язку із завищенням та невідповідності критеріям співмірності.

Представник Товариства подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника; вимоги, заявлені в заяві про ухвалення додаткового судового рішення підтримує повністю, просить їх задовольнити. При ухваленні додаткового судового рішення просить врахувати додану до заяви судову практику зі спірних питань.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив вимоги заяви, вважає, що позивачем взагалі не долучено до матеріалів докази понесених витрат на оплату послуг адвоката; також підтримав вимоги заперечення на вказану заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні цього питання зазначає таке.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено у відзиві, а заява про відшкодування витрат із доказами їх понесення в суді апеляційної інстанції подана до суду поштовим зв`язком 08.05.2021, тобто протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як видно з матеріалів справи, між ТзОВ Інвестпроект 2012 та адвокатом Шевченком К. Т. укладено договір про надання правової допомоги від 16 березня 2021 року.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції позивач надав акт прийому-передачі послуг від 07.05.2021; квитанцію № 499351 від 18.03.2021 за вищевказаним договором на загальну суму 3000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд, з урахуванням вимог заперечення на заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, враховуючи що надані адвокатом позивачу послуги в апеляційній інстанції базуються на попередніх послугах, зокрема, підготовленому позові, а також на базі рішень суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний так як і час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Отже, понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі Галицької митниці Держмитслужби в розмірі 1500 грн.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення та часткового задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 243, 252, 310, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з розглядом справи № 300/3200/20 задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову в адміністративній справі № 300/3200/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 (ЄДРПОУ 36609344, вулиця Каракая, 26Ж, місто Калуш, Івано-Франківська область, 77304) за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43348711, вулиця Костюшка, 1, місто Львів, 79000) 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн судових витрат на правничу допомогу.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Додаткова постанова в повному обсязі складена 26 травня 2021 року.