Ухвала

від 20.01.2021 по справі 161/17767/16-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/17767/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф. Провадження № 22-ц/802/4/21 Категорія: 47 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

секретар судового засідання - Концевич Я.О.,

з участю представника спадкоємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Луцької міської ради, Релігійної громади Преподобного Іова Почаївського Української Православної Церкви Київського Патріархату, державного реєстратора Малашко Вікторії Степанівни Відділу державної реєстрації Луцької районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень та скасування запису про реєстрацію, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила:

- визнати протиправним і скасувати рішення Луцької міської ради від 27 квітня 2016 року № 7/92 Про надання Релігійній громаді Преподобного Іова Почаївського УПЦ КП дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування церковно-притчового будинку на АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним і скасувати рішення Луцької міської ради від 28 вересня 2016 року № 13/1 Про надання Релігійній громаді Преподобного Іова Почаївського УПЦ КП в постійне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування церковно-притчового будинку на АДРЕСА_2 ;

- скасувати запис про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,0823 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 , зареєстроване за правокористувачем - Релігійною громадою Преподобного Іова Почаївського Української Православної Церкви Київського патріархату.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2017 року в позові відмовлено (т.1 а.с.157-159).

На зазначене рішення суду позивач подала апеляційну скаргу (т.1 а.с.162-167).

Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року постановлену за результатами апеляційного розгляду ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 липня 2017 року у даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.2 а.с.33-38).

Згідно свідоцтва про смерть позивач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.120).

До апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про його залучення до участі у справі, як правонаступника позивача на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, згідно якого він являється власником нежитлового приміщення /літер А-1/ загальною площею 97,9 кв.м по АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник спадкоємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подану заяву підтримав та просить її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02 червня 2020 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.120).

Відповідно до ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що вони можуть мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).

Тобто, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 25, ст. 37 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу (ст. 55 ЦПК України).

Заміна осіб, що є сторонами, третіми особами, іншими особами внаслідок переходу до них суб`єктивних прав або обов`язків, щодо яких відкрита цивільна справа, називається процесуальним правонаступництвом. Процесуальне правонаступництво можливе за умови універсального або сингулярного правонаступництва в матеріальному праві та наявності судового процесу, відкритого на захист указаних прав.

У матеріальному праві можливе загальне (універсальне) правонаступництво в суб`єктивних цивільних правах - спадкування (ст. 1218 ЦК). Допускається перехід окремого суб`єктивного цивільного права (сингулярне правонаступництво), наприклад поступка права вимоги (ст. 512 ЦК), заміна боржника в зобов`язанні (ст. 520 ЦК).

Згідно зі статтями 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права.

Вид і обсяг речового права на земельну ділянку залежить від того, на якому праві остання належала спадкодавцеві. При цьому якщо спадкодавець мав лише право використання ділянки, це право не може бути успадковане, адже до складу спадщини входить лише право власності на ділянку (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Отже, перехід у спадщину будівлі або споруди можливий лише із одночасним успадкуванням земельної ділянки, яка функціонально забезпечує даний об`єкт, або із одночасним переходом права користування (оренди) цієї ділянки або відповідної її частини.

Спадкодавець ОСОБА_3 не встигла набути право власності чи право користування із їх оформленням шляхом видачі відповідних державних актів, а тому останнє не може переходити до спадкоємців або входити до складу спадщини.

Оспорювані ОСОБА_3 рішення Луцької міської ради не породжують будь-якого речового права позивача на конкретну земельну ділянку, а лише надають право претендувати на отримання земельної ділянки у власність або користування, а тому такі права померлої ОСОБА_3 нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а отже і не входять до складу спадщини.

ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 лише належне їй на праві власності нежитлове приміщення /літер А-1/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на яке видано відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом (т.2 а.с.121, 160). Будь-який спір щодо успадкованого майна у даній справі відсутній.

Правовідносини, що склалися між позивачем ОСОБА_3 та відповідачами щодо визнання протиправним і скасування рішення Луцької міської ради від 27 квітня 2016 року № 7/92 Про надання Релігійній громаді Преподобного Іова Почаївського УПЦ КП дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування церковно-притчового будинку на АДРЕСА_1 ; визнання протиправним і скасування рішення Луцької міської ради від 28 вересня 2016 року № 13/1 Про надання Релігійній громаді Преподобного Іова Почаївського УПЦ КП в постійне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування церковно-притчового будинку на АДРЕСА_2 ; скасування запису про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,0823 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 , зареєстрованого за правокористувачем - Релігійною громадою Преподобного Іова Почаївського Української Православної Церкви Київського патріархату, особисто пов`язані з особою позивача та не допускають правонаступництва.

З урахуванням наведеного, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, то заява спадкоємця ОСОБА_1 про його залучення до участі у справі, як правонаступника позивача - не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.182, 260, 368 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви спадкоємця ОСОБА_1 про його залучення, як правонаступника позивача до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Луцької міської ради, Релігійної громади Преподобного Іова Почаївського Української Православної Церкви Київського Патріархату, державного реєстратора Малашко Вікторії Степанівни Відділу державної реєстрації Луцької районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень та скасування запису про реєстрацію, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя

Судді