Справа № 755/6910/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2021 р. суддя Дніпровськогорайонного судум.Києва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_2 ,та особи,яка подалазаяву провідвід ОСОБА_3 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у рамках судового провадження № 755/6910/20 за її клопотанням, в інтересах ТОВ «ВІАНОР-СЕРВІС» про скасування арешту у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР за № 12019100040004448, установила:
ОСОБА_3 звернулася із заявою про відвідслідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у рамках судового провадження № 755/6910/20 за її клопотанням, в інтересах ТОВ «ВІАНОР-СЕРВІС» про скасування арешту у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР за № 12019100040004448 через наявність у неї обґрунтованих сумнівів щодо безсторонності вказаного судді.
Так заявником у заяві вказано, що 05 жовтня 2020 року слідчою суддею ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань № 12019100040004448 від 30 травня 2019 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у справі № 755/6910/20 було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 про арешт майна шляхом позбавлення права користування майном, що належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІАНОР-СЕРВІС» (надалі - ТОВ «ВІАНОР-СЕРВІС», Власник майна), а саме: земельною ділянкою площею 0,055 га на якій розташована нежитлова будівля під літ. «А», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка, огороджена металевою сіткою та яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:443:0002; нежитловою будівлею під літ. «А», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею- 84.7 кв.м., яка належить на праві приватної власності ТОВ «ВІАНОР-СЕРВІС».
З відкритих джерел, а саме з Інтернет-ресурсу Чесно.Фільтруй суд заявнику стало відомо, що чоловік слідчої судді був працівником органу досудового розслідування, за клопотанням якого було накладено арешт на майно ТОВ «ВІАНОР-СЕРВІС».
Частиною 1 статті 75 КПК України, встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: … за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
При розгляді клопотання щодо скасування арешту в даній справі, слідча суддя ОСОБА_4 не може брати участі і підлягає відводу, зважаючи на вищевказане.
Указаний відвід заявниця безпосередньо в судовому засіданні підтримала.
У судове засідання інші учасники та суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 будучи повідомленими про цей судовий розгляд, згідно вимогст. 135 КПК України, не прибули, а суддя бажання приймати участь в судовому розгляді та надавати певні пояснення не виразила.
Вивчивши заяву заявника про відвід, яка в усній формі зафіксована на технічному носії інформації, дослідивши матеріали провадження, заслухавши думку сторін, приходжу до наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу.
Згідно положеньст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 75 КПК Українивизначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України",заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
У цій ситуації, із предмета та меж судового розгляду провадження, у якому заявлено відвід, у ракурсі доданих до заяви про відвід доказів, не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді ОСОБА_4 щодо учасників провадження або обставин цієї справи, чи її необ`єктивність при її розгляді.
Не встановлено і інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність їх відводу.
Як і інформації, яка б указувала на те, що суддя ОСОБА_4 не є безсторонньою, адже особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, як наслідок побоювання заявника що суддя є небезстороннім не можна вважати об`єктивно обґрунтованими.
Так, за інформацієюУкраїнської правди, чоловік судді ОСОБА_6 у 2010-2011роках був помічником прокурора Дніпровської прокуратури Києва.
Дане провадження зареєстровано у 2019 році, тобто, з часу коли чоловік судді був помічником прокурора Дніпровської прокуратури Києва, минуло понад 10 років.
Згідно здекларацією родиннихзв`язків судді ОСОБА_4 за 2013-2017роки ОСОБА_6 (чоловік судді) з 2012 року працює приватним адвокатом.
Дніпровська прокуратура Києва, у якій працював чоловік судді у 2010-2011 роках, на цей час, узагалі, не діє.
Публічне обвинувачення у провадженні підтримується Київською міською прокуратурою № 4.
Як наслідок відсутні приводи та підстави для відводу судді з цих передумов.
Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні, чи постановленими ним процесуальними рішеннями організаційного характеру не є підставою його відводу.
У ході цього розгляду, також не установлено з боку судді ОСОБА_4 умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості.
Як наслідок, суддя проаналізувавши матеріали судового провадження у порядку ст. 94 КПК України, не убачає передумов для відводу судді з підстав наведених у заяві заявника, у порядку ст. 75 указаного Кодексу.
Керуючись ст.ст.1-29,75,76,80,81,369-372,376 КПК Українисуддя постановила:
у задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у рамках судового провадження № 755/6910/20 за її клопотанням, в інтересах ТОВ «ВІАНОР-СЕРВІС» про скасування арешту у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР за № 12019100040004448, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 17:00 год. 20.01.2021.
С у д д я Оксана БІРСА
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2021 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 94300123 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Заява про відвід судді |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Бірса О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні