Постанова

від 20.01.2021 по справі 915/145/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 915/145/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської міської ради

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2020 року (головуючий - Савицький Я. Ф., судді: Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Бізнес-Реал"

до Миколаївської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною

(за участю представника позивача - Бортик Р.О.)

Історія справи

Обставини, встановлені судами

1 . 22.10.2007 між Миколаївською міською радою (далі - Рада, орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Бізнес-Реал" (далі - ТОВ "Бізнес-Реал", орендар, позивач) на підставі рішення Ради від 14.09.2007 №14/46 укладено договір оренди №5246 земельної ділянки площею 42 кв.м. для обслуговування павільйону гри в доміно в районі яхт - клубу по вул. Спортивній, 33 зі строком дії 5 років.

2. Рішенням Ради від 20.12.2012 №23/46 продовжено ТОВ "Бізнес-Реал" на 5 років термін оренди згаданої земельної ділянки.

3 . На виконання вказаного рішення 28.05.2013 між Радою та ТОВ "Бізнес-Реал" укладено договір оренди землі №9244, за умовами якого продовжено оренду земельної ділянки площею 42 кв.м. (кадастровий номер 4810136300:05:001:0021), для обслуговування тимчасово розміщеного павільйону гри в доміно в районі яхт-клубу по вул. Спортивній, 33, термін дії договору до 30.10.2017.

4 . Відповідно до пункту 3.1 договору від 28.05.2013 орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

5. 02.10.2017 ТОВ "Бізнес-Реал" звернулося до Ради із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, строком на 5 років, до якої було додано відповідний проект додаткової угоди.

6. 24.07.2018 Рада прийняла рішення №41/34 про продовження ТОВ "Бізнес-Реал" строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 4810136300:05:001:0021) на 1 рік, з дати прийняття рішення до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва. Проте договірні правовідносини на виконання цього рішення між сторонами не оформлені.

7. 03.02.2020 ТОВ "Бізнес-Реал" повторно звернулося до Ради з пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 28.05.2013 №9244 на тих самих умовах та з проектом додаткової угоди, яка залишена відповідачем без відповіді.

Короткий зміст позовних вимог

8. У лютому 2020 року ТОВ "Бізнес-Реал" звернулося з позовом до Ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 28.05.2013 №9244 у запропонованій позивачем редакції на тих же умовах і на той самий строк.

9. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач дотримався встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) порядку поновлення договору оренди, звернувшись до відповідача до закінчення строку дії договору з метою реалізації переважного права на його поновлення з відповідною заявою та проектом додаткової угоди. Проте додаткова угода між сторонами укладена не була. Однак після закінчення строку дії договору позивач продовжив користуватись земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за відсутності заперечень відповідача проти продовження договору як протягом місяця, так і після завершення місячного строку після закінчення договору, що є підставою для поновлення договору оренди відповідно до частини 6 статті 33 Закону.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

10 . Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11 червня 2020 року в позові відмовлено.

11. Судове рішення мотивовано порушенням позивачем встановленого умовами договору та частиною 2 статті 33 Закону строку звернення із заявою про поновлення договору оренди. При цьому орендар, зазначивши про поновлення терміну дії договору оренди на 5 років, фактично запропонував інший строк дії договору - до 28.05.2023. У свою чергу відповідач 24.07.2018 прийняв рішення про поновлення договору на 1 рік. За висновком суду вказане свідчить про існування процедури узгодження сторонами нової істотної умови договору (строку дії договору) на підставі частин 1-5 статті 33 Закону, що унеможливлює задоволення вимог позивача про поновлення договору на підставі частини 6 статті 33 Закону.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2020 року вказане судове рішення скасовано, позов задоволений. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.05.2013 за №9244 в редакції, наведеній в резолютивній частині судового рішення.

13 . Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач до закінчення строку дії договору звертався до відповідача з метою поновлення договору оренди на тих самих умовах та на той же строк - 5 років, долучивши проект додаткової угоди, проте відповіді від відповідача на своє звернення не отримав. У той же час позивач продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, сплачував орендну плату та протягом одного місяця як після звернення позивача, так і після закінчення строку дії договору від відповідача не надходило заперечень у поновленні договору, внаслідок чого в силу приписів частини 6 статті 33 Закону договір вважається поновленим на новий строк. При цьому суд апеляційної інстанції керувався усталеними правовими висновками Верховного Суду щодо застосування процедури поновлення договору оренди в порядку статті 33 Закону, які наведені в тексті постанови суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14 . Не погоджуючись із указаною постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

15. Суд апеляційної інстанції застосував положення частини 6 статті 33 Закону всупереч висновкам Верховного Суду у справах №№ 908/2484/17, 917/774/17, Великої Палати Верховного Суду у справах №№594/376/17-ц, 313/350/16-ц, відповідно до яких поновлення договору оренди на підставі вказаної норми можливе виключно на тих самих умовах і на той самий строк, а звернення орендаря до орендодавця із заявою має відбуватися у строк, передбачений частиною 2 статті 33 Закону. Однак позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору з пропуском строку, встановленого для реалізації переважного права на таке поновлення, а у проекті додаткової угоди запропонував інший строк дії договору. У свою чергу відповідач 24.07.2018 прийняв рішення про поновлення договору оренди на 1 рік. Отже, між сторонами спору триває процедура узгодження істотних умов договору відповідно до процедури, передбаченої частинами 1-5 статті 33 Закону, а позивачем не доведено порушення його права на поновлення договору на підставі частини 6 цього Закону.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

16. Законним і обґрунтованим є висновок апеляційного суду про наявність законодавчих підстав для поновлення договору оренди в порядку часини 6 статті 33 Закону. У той же час касаційна скарга від імені відповідача підписана особою, яка не має повноважень на її підписання, оскільки до скарги не додані документи у підтвердження повноважень першого заступника Голови Володимира Кириленка на підписання касаційної скарги в порядку самопредставництва.

Заяви з процесуальних питань

17. Аналогічні наведеним у відзиві на касаційну скаргу доводи щодо відсутності у Володимира Криленка повноважень на підписання касаційної скарги від імені Ради наведені позивачем у заяві про закриття касаційного провадження у справі, що надійшла до Суду 15.01.2021.

18. Верховний Суд зазначає, що повноваження першого заступника міського голови Криленка В.І. підтверджуються доданим до касаційної скарги наказом Голови Миколаївської міської ради О.Сєнкевича від 09.11.2020 №168к про покладення на період його тимчасової непрацездатності з 09.11.2020 по 20.11.2020 обов`язків міського голови з питань діяльності виконавчих органів на Криленка В.І. з правом надання першого підпису. У зв`язку з продовженням тимчасової непрацездатності міського голови Сєнкевича О.Ф. повноваження Криленка В.І. були продовжені до 05.12.2020 (наказ від 20.11.2020 №176к). Отже, касаційна скарга Миколаївської міської ради від 26.11.2020 підписана уповноваженою особою, а тому передбачена пунктом 2 частини 1 статті 269 ГПК України підстава для закриття касаційного провадження відсутня.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

19 . Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

20 . Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

21 . Отже, орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону).

22. У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону).

23 . Верховний Суд наголошує, що поновлення договору оренди згідно з частиною 6 статті 33 Закону можливе лише на тих самих умовах і на той самий строк, а суть такого поновлення полягає саме в тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі, тобто відсутність такого заперечення має прояв у "мовчазній згоді".

24. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2019 у справі № 313/350/16-ц, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: (1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; (2) до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; (3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; (4) орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

25. Апеляційним судом встановлено, що: (1) позивач до закінчення строку дії договору звернувся до відповідача з заявою, додавши до неї проект додаткової угоди про поновлення договору на тих же умовах, строком на 5 років; (2) після закінчення строку договору оренди позивач продовжив користуватись земельною ділянкою, належно сплачував орендну плату; (3) протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди від відповідача не надходило заперечень у поновленні цього договору у формі відповідного рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого на пленарному засіданні (частина 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

26 . З огляду на наведене вище, висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування частини 6 статті 33 Закону відповідають вищенаведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду. Відповідно, доводи касаційної скарги Верховним Судом відхиляються, як такі, що зводяться до власного тлумачення відповідачем встановлених апеляційним судом фактичних обставин справи.

27. Разом з цим, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на судові рішення Верховного Суду у справах № 908/2484/17, №917/774/17. Вказані судові рішення хоча і стосуються застосування статті 33 Закону, проте прийняті за інших фактичних обставин справи, тобто стосуються правовідносин, які не є подібними тим, що є предметом розгляду у даній справі.

28. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, у зв`язку з чим підставно задовольнив позов про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди укладеною.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29 . Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

30. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Верховний Суд вважає, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається. У зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат

31. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

2 . Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2020 року у справі № 915/145/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.