Постанова

від 14.01.2021 по справі 520/11007/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 р.Справа № 520/11007/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.03.20 року по справі № 520/11007/19

за позовом ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.07.2019 №2120 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 16.08.2019 №2566 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції видалити з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, розташованого в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/: рішення НАЗК від 19.07.2019 №2120 про результати здійснення повної перевірки декларації за 2015 рік; рішення НАЗК від 16.08.2019 року №2566 про результати здійснення повної перевірки декларації за 2016 рік.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних рішень відповідача з підстав їх прийняття поза межами строку, встановленого для перевірки декларацій. Крім того, НАЗК не направляло запит декларанту щодо всіх зазначених в оскаржуваних рішеннях порушень і не врахувало пояснення декларанта як фізичної особи та інші відповіді, що надавались на запити НАЗК.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 в задоволені клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі №520/11007/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, позивач станом на 2015 та 2016 роки обіймав посаду голови Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.

21.01.2019 Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від №112 Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , відповідно до якого доручено члену Національного агентства з питань запобігання корупції - заступнику Голови Патюку Станіславу Станіславовичу через уповноважених осіб Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя та Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції апарату Національного агентства з питань запобігання корупції провести повну перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з додатком. Уповноваженим особам Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя: 1) провести повну перевірку декларацій, зазначених у пункті 1 цього рішення, в частині: з`ясування достовірності задекларованих відомостей в розділах 1, 2.1 (крім питань, віднесених до перевірки уповноважених осіб Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції), 3-6, 10-14 декларації суб`єкта декларування; з`ясування точності оцінки задекларованих активів (крім питань, віднесених до перевірки уповноважених осіб Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції); перевірки на наявність ознак незаконного збагачення; 2) підготувати проекти рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про результати здійснення повної перевірки декларацій, зазначених у пункті 1 цього рішення. Уповноваженим особам Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції провести повну перевірку декларацій, зазначених у пункті 1 цього рішення, в частині: з`ясування достовірності задекларованих відомостей в розділах 2.1 (в частині перевірки місця роботи, категорії посади суб`єкта декларування, віднесення до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до статті 50 Закону, до посади, пов`язаної з високим рівнем корупційних ризиків, згідно з переліком, затвердженим Національним агентством з питань запобігання корупції), 7-9, 15, 16 декларації суб`єкта декларування; з`ясування точності оцінки задекларованих відомостей в розділах 7 та 8 декларації суб`єкта декларування; перевірки на наявність конфлікту інтересів.

22.03.2019 рішенням Національного агентства №825 Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування строк перевірки декларацій продовжено на 30 календарних днів з 23.03.2019.

За результатами проведення повної перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 19.07.2019 № 2120 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та рішення від 16.08.2019 № 2566 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області .

Не погодившись з прийнятими Національним агентством з питань запобігання корупції рішеннями позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII Про запобігання корупції (надалі - Закон № 1700-VII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 Закону №1700-VII, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах а і в пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону №1700-VII, повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

При цьому, колегія суддів враховує, що 27.10.2020 рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 у справі №1-24/2020 визнано неконституційними пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6-10-1, 12, 12-1 частини першої, частини другу - п`яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13-1, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону № 1700-VII зі змінами та статтю 366-1 Кримінального кодексу України.

Вказані норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст.ст. 48, 50 Закону №1700-VII визначено Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 №56 (надалі - Порядок № 56) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 12 розділу III Порядку №56, повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань; 2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

Згідно з п. 2 розділу ІV Порядку №56, якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, неточну оцінку задекларованих активів, наявність конфлікту інтересів або ознак незаконного збагачення, в Рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації додатково наводяться обґрунтування відповідних висновків, у тому числі посилання на матеріали, які стали підставою для висновку, та враховуються пояснення суб`єкта декларування. При цьому разом з Рішенням про результати здійснення повної перевірки декларації Національне агентство приймає рішення щодо направлення Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції з урахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Питання про складення та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення та щодо складення припису стосовно притягнення суб`єкта декларування до встановленої законом відповідальності вирішується Національним агентством у визначеному законодавством порядку.

Під час проведення повної перевірки декларації та прийняття Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації використовується лише інформація, отримана у законний спосіб.

Про закінчення проведення повної перевірки декларації Національне агентство письмово повідомляє суб`єкта декларування та надсилає Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації для ознайомлення. Зазначені дії можуть вчинятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобів поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо в результаті повної перевірки декларації було встановлено відображення у декларації недостовірних відомостей, або неточну оцінку задекларованих активів, або наявність конфлікту інтересів, або ознаки незаконного збагачення, Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації надсилається суб`єкту декларування за допомогою засобів поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та програмних засобів Реєстру.

Рішення про проведення повної перевірки декларації розміщується протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття на веб-сайті Національного агентства, за винятком відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 Закону.

Рішення про проведення повної перевірки декларації може бути оскаржено суб`єктом декларування в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що Національним агентством з питань запобігання корупції дотримано строки проведення повної перевірки декларації позивача за 2015 (виправленої) та 2016 роки.

Так, з урахуванням положень п. 12 розділу ІІІ Порядку № 56 (у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) повна перевірка декларацій повинна тривати не більше, ніж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки, а у виняткових випадках - не більше 90 днів.

Тобто, повна перевірка декларацій розпочинається рішенням про її проведення і закінчується рішенням про результати перевірки.

У той же час, будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларацій поза межами визначеного Порядком № 56 строку законодавством не передбачено.

На вимогу суду апеляційної інстанції Національним агентством з питань запобігання корупції надано копії запитів направлених відповідачем під час проведення повних перевірок декларацій позивача, а також відомостей отриманих за результатами направлення вказаних запитів.

Зі змісту вказаних документів встановлено, що відповідачем після прийняття рішення про початок проведення повної перевірки відносно позивача направлено запити до наступних державних органів: Міністерства юстиції України (запит від 25.01.2019, відповідь надана - 12.02.2019), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (запит від 28.01.2019, відповідь надана - 14.02.2019, а також додаткові відомості надані - 20.02.2019), Міністерства соціальної політики України (запит від 28.01.2019, відповідь надана - 06.02.2019), Державної фіскальної служби України (запит від 27.03.2019, відповідь надана - 29.03.2019), Головного управління ДФС України у Харківській області (запит 28.01.2019, відповідь надана - 05.02.2019), Національного банку України (запит від 29.01.2019, відповідь надана - 05.02.2019), Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (запит від 28.01.2019, відповідь надана - 01.02.2019), Головного сервісного центру МВС України (запит від 28.01.2019, відповідь надана - 14.02.2019), Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (запит від 28.01.2019, відповіді надані - 31.01.2019 та 13.02.2019), Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (запит від 28.01.2019, відповідь надана - 11.02.2019), Головного управління Держпраці у Харківській області (запит від 28.01.2019, відповідь надана - 05.02.2019), Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України (запит від 29.01.2019, відповідь надана - 08.02.2019), Головного управління Національної поліції в Харківській області (запит від 20.02.2019, відповідь надана - 12.03.2020), ДАБІ України (запит від 28.01.2019, відповідь надана - 05.02.2019), Харківської ОДА (запит від 04.02.2019, відповідь надана - 11.02.2019), Дергачівської РДА Харківської області (запит від 04.02.2019, відповідь надана - 12.02.2019), "Харківського міського бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради (запит від 28.02.2019, відповідь надана 14.03.2019).

Тобто, відповідачем направлено до державних органів запити датовані січнем-березнем 2019, а відповіді на запити отримані у строк до 29.03.2019.

Крім того, відповідачем запитувалась інформація від: ТОВ "Слобожанський миловар" (відповіді надані 19.02.2019, 12.04.2019, 03.05.2019), ПрАТ "Компанія з управління активами "Національний резерв" (відповідь надана 11.03.2019), ТОВ "Конгрес-інвест" (відповідь надана 15.04.2019), Харківської філії ТОВ "Сафарі-Україна" (відповідь надана 16.04.2019), ТОВ НВО "Прелат" (відповідь надана 17.04.2019), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Саврасової І.О. (відповідь надана 10.04.2019), голові ліквідаційної комісії ПрАТ "Харм" Дудку Ю.О. (відповідь надана 27.03.2019).

Крім того, долучені відповідачем до матеріалів справи документи, сформовані під час проведення повної перевірки стосовно позивача, містять листи Національного агентства з питань запобігання корупції адресовані ОСОБА_1 та відповіді надані позивачем.

Отже, вказаним документами підтверджено, що за проміжок часу з 22.01.2019 (початок перевірки) по квітень 2019 року відповідачем отримані відповіді на запитувану ним інформацію, проте матеріали справи не містять відомостей про направлення Національним агентством з питань запобігання корупції запитів з метою одержання інформації необхідної для проведення перевірки у період травень-серпень 2019 року (до часу прийняття оскаржуваних рішень). Тобто, відповідачем не обґрунтовано наявність підстав для зволікання з прийняттям рішень за результатами проведення повної перевірки декларацій поданих ОСОБА_1 .

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено дотримання ним строків проведення повної перевірки декларації позивача за 2015 (виправленої) та 2016 роки, а також звертає увагу, що тривале неприйняття відповідачем передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб`єкта декларування (позивача) у стан правової невизначеності, а тому вказані обставини свідчать про порушення принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 04.04.2011 № 512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.

Крім цього, в контексті наведеного слід звернути увагу на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка захищає право особи на справедливий суд.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ Христов проти України від 19.02.2009, заява № 24465/04, Суд дійшов висновку, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. .

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що зазначена стаття, поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Крім цього, цей принцип є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Зокрема, у справі Олександр Волков проти України від 09.01.2013, заява № 21722/11, порушення принципу юридичної визначеності було констатоване Європейським судом з прав людини з огляду на відсутність у законодавстві України положень щодо строків давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в контексті дотримання вимог якості закону при перевірці виправданості втручання у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.

Аналізуючи дотримання вимог якості закону , ЄСПЛ зазначив, зокрема, що відсутність будь-яких строків давності, що розглядалася вище за статтею 6 Конвенції, давала дисциплінарним органам повну свободу дій та порушила принцип юридичної визначеності. Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21.10.2010 у справі Дія-97 проти України , заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями). Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для звільнення заявника з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту .

Отже, колегія суддів наголошує, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16495/17 зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

У даному випадку, визначена цим Порядком № 56 правова процедура проведення повної перевірки декларацій особи встановлює межі вчинення повноважень Національного агентства щодо проведення ним такої перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Всі передбачені цим Порядком заходи контролю та повної перевірки декларацій повинні відповідати вказаним у п. 3 розділу І Порядку № 56 принципам, пріоритетне місце серед яких займає принцип верховенства права.

Крім того, встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

З огляду на вказане, правова процедура проведення відповідачем контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися вимог актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (п. 61 коментаря до документа Венеційської комісії Мірило правовладдя (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).

Отже, позивач, з урахуванням положень, Закону № 1700-VII та Порядку № 56, діючих на час спірних правовідносин, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Аналогічні правові висновки у подібних відносинах щодо застосування правових норм в межах спірних правовідносин який виник з аналогічних підстав викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16495/17 та від 25.07.2019 у справі №826/13000/18.

Враховуючи, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем з порушенням процедури їх прийняття, тобто пропуском строку, що в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки та є самостійною підставою для визнання протиправними рішення, прийняті за результатами проведення такої перевірки.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.07.2019 року №2120 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та від 16.08.2019 року №2566 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вказаних вище висновків суду про протиправність оскаржуваних рішень Національного агентства з питань запобігання корупції, колегія суддів дійшла висновку, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видалити з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, розташованого в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/: рішення НАЗК від 19.07.2019 року №2120 про результати здійснення повної перевірки декларації за 2015 рік, рішення НАЗК від 16.08.2019 року №2566 про результати здійснення повної перевірки декларації за 2016 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції під час ухвалення рішення суду неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року по справі №520/11007/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.07.2019 року №2120 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 16.08.2019 року №2566 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , головою Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області.

Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції видалити з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, розташованого в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/: рішення НАЗК від 19.07.2019 року №2120 про результати здійснення повної перевірки декларації за 2015 рік, рішення НАЗК від 16.08.2019 року №2566 про результати здійснення повної перевірки декларації за 2016 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 3073 (три тисячі сімдесят три) грн. 60 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 22.01.2021 року