Ухвала

від 15.01.2021 по справі 462/7498/18

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7498/18

провадження 1-кс/462/75/21

У Х В А Л А

15 січня 2021 року м. Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , старшого слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні суду клопотання адвоката Найєма Муси-Мустафи, поданого в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах власника майна ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт земельних ділянок, що розташовані по АДРЕСА_1 (кадастрові номери: 461015500:01:004:0198, 4610165500:01:004:0156, 4610165500:01:004:0161, 4610165500:01:004:0162, 4610165500:01:004:0164, 4610165500:01:004:0149, 4610165500:01:004:0151, 4610165500:01:004:0153, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 ), який був накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова від 19 грудня 2018 року у межах кримінального провадження № 12018140060002507 від 14.07.2018 року. Свої вимоги мотивує тим, що арештоване майно не відповідає жодному з критеріїв, які зазначені у ст. 98 КПК України. Ухвала слідчого судді від 19 грудня 2018 року, якою був накладений арешт на вказані земельні ділянки є необґрунтованою та постановлена з порушенням вимог КПК України. Цивільний позов Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова, який міститься у матеріалах кримінального провадження, складений з порушенням вимог ЦПК України. Відсутні докази, що підтверджують розмір завданої шкоди кримінальним правопорушенням. В зв`язку з наведеним, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 та старший слідчий ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили, пояснивши, що відсутні підстави для скасування арешту, передбачені ст. 174 КПК України, просять у задоволені клопотання відмовити.

Заслухавши думку адвоката, прокурора, старшого слідчого, оглянувши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Слідчим відділенням Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140060002507 від 14.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за зверненням помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_8 щодо неправомірних дій посадових осіб Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова та гр. ОСОБА_6 при отримання права власності та в подальшому зміну цільового призначення земельної ділянки призначеної під будівництво дитячого садка за адресою: АДРЕСА_1 .

19 грудня 2018 року ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова постановлено: клопотання старшого слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про арешт майна - задовольнити; накласти арешт на земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 (кадастрові номери: 4610165500:01:004:0211, 4610165500:01:004:0210, 4610165500:01:004:0209, що на праві приватної власності належить ОСОБА_9 ), (кадастрові номери: 461015500:01:004:0198, 4610165500:01:004:0156, 4610165500:01:004:0161, 4610165500:01:004:0162, 4610165500:01:004:0164, 4610165500:01:004:0149, 4610165500:01:004:0151, 4610165500:01:004:0153, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 ), (кадастрові номери: 4610165500:01:004:0163, що на праві приватної власності належить ОСОБА_10 ) та на об`єкти будівництва, розташовані на вказаних ділянках по АДРЕСА_1 , заборонивши ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та будь-яким іншим особам використовувати та розпоряджатись будь-яким чином цими земельними ділянками та об`єктами нерухомого майна за вказаною адресою та/чи їх складовими частинами, зокрема, шляхом проведення будівельних робіт, реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації в органах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, реєстрації майнових прав на нього та/чи його частини в органах Державної реєстраційної служби України та іншим способом.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.01.2019 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 було залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 19 грудня 2018 року залишено без змін.

За таких обставин, всі твердження власника майна ОСОБА_6 та адвокатів про те, що вищевказана ухвала слідчого судді від 19 грудня 2018 року є необґрунтованою та була постановлена з порушенням вимог КПК України, є неспроможними.

Зі змісту ухвала слідчого судді від 19 грудня 2018 року вбачається, що під розгляду клопотання про арешт майна було встановлено, що 08 листопада 2005 року між Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова та ФОП ОСОБА_6 був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки. Відповідно до умов п.п. 1.1.-1.4. зазначеного договору продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий № 4610165500:01:004:0036, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування приватного дошкільного закладу (дитячого садочка). У п. 3.2. договору купівлі-продажу передбачено, що покупець зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

ФОП ОСОБА_6 , порушуючи пункти 1.4. та 3.2. договору купівлі продажу земельної ділянки від 08 листопада 2005 року та вимоги ст. 20 ЗК України, не маючи відповідного рішення Рудненської селищною ради (ч. 3 ст. 20 ЗК України), а також, відповідної технічної документації із землеустрою та містобудівної документації, в односторонньому порядку змінив цільове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_2 -Рудно з будівництва та обслуговування приватного дошкільного закладу (дитячого садочка) на цільове призначення для будівництва та обслуговування житлових будинків. В результаті чого було утворено 12 окремих земельних ділянок, при цьому, на момент постановлення ухвали 8 з вказаних ділянок, а саме: земельні ділянки кадастрові номери: кадастрові номери: 461015500:01:004:0198, 4610165500:01:004:0156, 4610165500:01:004:0161, 4610165500:01:004:0162, 4610165500:01:004:0164, 4610165500:01:004:0149, 4610165500:01:004:0151, 4610165500:01:004:0153 - належали ОСОБА_6 , чотири інших ним були продані.

12 грудня 2018 року постановою старшого слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 вищевказані земельні ділянки по АДРЕСА_2 та об`єкти незавершеного будівництва індивідуальних житлових будинків, які розташовані на них визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018140060002507 від 14 липня 2018 року.

18 грудня 2018 року у межах зазначеного провадження Рудненська селищна рада Залізничного району м. Львова подала цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України, в якому зокрема, просила вжити заходів забезпечення позову.

Беручи до уваги, що земельні ділянки, які постановою слідчого від 12 грудня 2018 року були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, є предметом кримінального правопорушення, враховуючи, що інтересам територіальної громади смт Рудно завдається істотна шкода, оскільки мешканці селища у такий спосіб будуть позбавлені права мати освітній закладдлядітейдошкільного віку, слідчий суддя вважав, що клопотання про арешт майна підлягало задоволенню з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки невжиття заходів може призвести до передачі земельних ділянок іншим особам, що в подальшому може утруднити відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, а також може призвести до втрати слідів злочину, що є неприпустимим у досягненні завдань кримінального провадження, і тому, слідчим суддею була постановлена вищевказана ухвала від 19 грудня 2018 року.

Адвокат ОСОБА_7 у своєму клопотанні про скасування арешту майна покликається на те, що на даний час відсутні обставини вважати, що вісім земельних ділянок, на які накладено арешт є речовими доказами, зокрема, об`єктами кримінальних протиправних дій, а також. на те, що відсутні докази, що встановлюють чи підтверджують розмір шкоди завданої можливим кримінальним правопорушенням не зібрано.

Слідчий суддя вважає вищевказані твердження адвоката не спроможними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якою здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду від 04.01.2021 року постановлено: клопотання старшого слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018140060002507 від 14.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України задовольнити: продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018140060002507, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 липня 2018 року на шість місяців, а саме до 14 липня 2021 року.

Постанова старшого слідчого Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 12 грудня 2018 року, якою вищевказані земельні ділянки були визнані речовими доказами не скасована.

Статтею 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 або ст. 174 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

За таких обставин, вищевказані вказані вісім земельних ділянок, як речові докази відповідають критеріям, зазначеним вст.98 КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини судові провадження, які стосуються цивільно-правового спору між приватними особами, самі по собі не викликають відповідальність держави відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції(RuizMateosv.theUnitedKingdom,Commissio decision, pp. 268). Лише той факт, що держава, за допомогою своєї судової системи, передбачає судове вирішення спорів з приватного права не викликає втручання держави у права власності згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 (Kuchaш і Stis проти Чеської Республіки, рішення Комісії), навіть якщо фактичний результат рішення, прийнятого цивільним судом, викликає втрату певного «майна». Проте, згідно зі статтею 1 Протоколу № 1, держава зобов`язана, принаймні, створити мінімальну законодавчу базу, яка включає належний суд, що дозволяє особам, які стверджують про порушення їхніх права, ефективно відстоювати свої права і їх виконання. Якщо держава не буде робити цього, вона серйозно не виконуватиме свій обов`язок захищати верховенство права і запобігати свавіллю(Kotov v. Russia[ВП], § 117).

Власником майна ОСОБА_6 не надано слідчому судді жодного доказу, який б вказував на те, що він або інша особа вчинили будь-які дії щодо усунення причин, які слугували підставою для завдання шкоди інтересам територіальної громади смт Рудно, які стосуються права мати освітній закладдлядітейдошкільного віку. Зокрема, ОСОБА_6 не виготовив проектно кошторисну документацію на будівництво дитячого садочка, не розпочав будівельні роботи, тощо.

За таких обставин, у слідчого судді відсутні правові підстави вважати, що в подальшому відпала потреба у застосуванні такого заходу кримінального провадження, як арешт земельних ділянок кадастрові номери: 461015500:01:004:0198, 4610165500:01:004:0156, 4610165500:01:004:0161, 4610165500:01:004:0162, 4610165500:01:004:0164, 4610165500:01:004:0149, 4610165500:01:004:0151, 4610165500:01:004:0153, які належать на праві власності ОСОБА_6 .

При цьому, слідчий суддя враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують підстави для подальшого збереження арешту майна, а відтак, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 174 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_7 , поданого в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя:

Оригінал ухвали.