Постанова

від 25.01.2021 по справі 910/6709/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6709/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 (головуючий суддя: Мальченко А.О. судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.В.),

постановлену за результатом розгляду апеляційної скарги Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2020

за скаргою приватного акціонерного товариства Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту на дії та бездіяльність заступника начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вчинені при виконанні рішення суду

зі справи № 910/6709/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Еспедиційна компанія Фалькон Логістік (далі - ТОВ Еспедиційна компанія Фалькон Логістік )

до приватного акціонерного товариства Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Київ - Петрівської філії приватного акціонерного товариства Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі - ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ в особі філії)

про стягнення 1 690 780,98 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ Еспедиційна компанія Фалькон Логістік звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ в особі філії про стягнення 1 690 780,98 грн. безпідставно списаних з особового рахунку позивача коштів за послуги з перевезення.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2019 зі справи № 910/6709/19 позов задоволено, з посиланням на його обґрунтованість.

12.12.2019 на виконання рішення у справі № 910/6709/19 виданий судовий наказ.

У липні 2020 року до господарського суду міста Києва звернувся боржник - ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ зі скаргою від 15.07.2020 № 3228 на дії та бездіяльність державного виконавця, у якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Л.В. ВП № 62231923 від 10.07.2020 про арешт коштів боржника - ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ . Скаргу мотивовано з посиланням на те, що відповідно до приписів пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 02.10.2019 № 145-ІХ передбачено заборону на вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Скаржник відноситься до об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації , а, отже, з 20.10.2019 будь - які виконавчі дії щодо скаржника, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, заборонено вчиняти протягом трьох років.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2020 задоволено скаргу ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ про визнання рішення заступника начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Л.В. щодо накладення арешту неправомірним; визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кенюк Л.В. від 10.07.2020 про арешт коштів боржника - ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ у ВП № 62231923.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 910/6709/19 залишено без руху; скаржнику надано строк - 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення допущених недоліків, а саме: для надання доказів сплати судового збору за реквізитами Північного апеляційного господарського суду; подання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового акта першої інстанції зі справи, із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 910/6709/19; апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто без розгляду Дніпровському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалу суду апеляційної інстанції з посиланням на приписи пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги про скасування ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції посилається на те, що:

- ухвала суду апеляційної інстанції від 26.10.2020 постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, що призвело до прийняття незаконної ухвали;

- суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив про відсутність волевиявлення скаржника, яке полягає у несвоєчасній подачі апеляційної скарги.

Доводи інших учасників справи

ПрАТ Київ - Дніпровське МППЗТ у відзиві на касаційну скаргу просило відмовити в її задоволенні, посилаючись, зокрема, на необґрунтованість доводів касаційної скарги.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередньої судової інстанції

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини першої статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до приписів частини другої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).

Водночас Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X Прикінцеві положення ГПК України доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки , визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256 , 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину .

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (із подальшими змінами та доповненнями) з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 продовжено дію карантину до 31.08.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України , зокрема, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 . Згідно із зазначеною постановою карантин продовжено до 31 жовтня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-ІХ, пункт 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Даний Закон набрав чинності 17.07.2020.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Передбачений 20 - денний строк після набрання чинності вказаним Законом закінчився 06.08.2020.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 13.08.2020 (яка отримана уповноваженою особою скаржника згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 28.08.2020) Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся 16.09.2020 (згідно з поштовою накладною), а, отже, скаржник, який пропустив строк на апеляційне оскарження судового акта першої інстанції (останнім днем подання апеляційної скарги було 31.08.2020), повинен був навести поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зумовлені, зокрема, обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник в апеляційній скарзі зазначав про те, що представник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції був відсутній у судовому засіданні 13.08.2020 і ухвалу (повний текст якої складений 20.08.2020) ВДВС отримав лише 09.09.2020 згідно зі штампом вхідної кореспонденції названого органу.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 910/6709/19 залишено без руху; скаржнику надано строк - 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення допущених недоліків, а саме: для надання доказів сплати судового збору за реквізитами Північного апеляційного господарського суду; подання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового акта першої інстанції зі справи, із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку.

В обґрунтування ухвали від 05.10.2020 судом зазначено, зокрема, про те, що копію оскаржуваної ухвали було отримано уповноваженим представником скаржника 28.08.2020, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення; учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не з дня реєстрації у внутрішньо-обліковій документації юридичної особи, у зв`язку з чим наданий скаржником доказ не є належним на підтвердження вручення зазначеної ухвали 09.09.2020.

Згідно із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції посилався на внесені зміни до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, до ГПК України, а також на те, що згідно з наказом від 17.03.2020 № 405/6 Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасовано проведення особистих прийомів громадян у Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції та його структурних підрозділах до особливого розпорядження. Всі документи та поштові відправлення, за твердженням скаржника, передаються до ВДВС через скриньку прийому документів, що унеможливлює вчасну реєстрацію та передачу документів до виконання.

Скаржник, який пропустив строк на апеляційне оскарження судового акта першої інстанції, з огляду на приписи ГПК України в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою (16.09.2020), повинен був навести поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зумовлені, зокрема, обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що копію ухвали суду першої інстанції від 13.08.2020 отримано уповноваженим представником скаржника 28.08.2020 , наказ від 17.03.2020 № 405/6, на який посилається скаржник, стосується прийому громадян, а не роботи з поштовою кореспонденцією та/чи іншої організації роботи працівників, у той час як можливість вчасного подання скаржником апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції зі справи залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб`єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався; врахувавши приписи пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, а також те, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження є наведення скаржником поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження , які зумовлені, зокрема, обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, - дійшов неспростовного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12.07.2007).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана судом апеляційної інстанції, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового акта першої інстанції, а вирішення питання щодо визнання таких причин поважними/неповажними відноситься до компетенції суду.

Що ж до посилання скаржника на судову практику Верховного Суду в іншій справі № 461/5908/18, то скаржник не враховує того, що остання стосувалася по-перше, питання застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України, а, по-друге, така судова практика стосувалася питання початку відліку строку на апеляційне оскарження у випадку, коли розгляд справи здійснювався за відсутності представників сторін, за результатом якого було проголошено вступну та резолютивну частини судового акта.

У справі № 910/6709/19 судом апеляційної інстанції у розгляді заяви скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження враховано як відсутність представника скаржника у судовому засіданні суду першої інстанції 13.08.2020, так і проголошення судом вступної та резолютивної частин ухвали, а також отримання скаржником копії ухвали 28.08.2020.

Доводи касаційної скарги, які стосуються фактичних обставин за виконавчим провадженням № 62231923, в межах якого державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, Верховний Суд відхиляє, оскільки останні не стосуються безпосередньо предмета касаційного оскарження - ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження та правильності застосування судом норм процесуального права у її винесенні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують того, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у справі № 910/6709/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова