Постанова

від 20.01.2021 по справі 216/2834/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/705/21 Справа № 216/2834/18 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання-Кислиця І.В.

сторони справи:

позивач:- ОСОБА_1

відповідач- Публічне акціонерне товариство Національна Суспільна Телекомпанія України,

третя особа - Філія ПАТ Національної Суспільної Телекомпанії України "Дніпровська регіональна дирекція"

розглянувши в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2020 року, ухваленого суддею Бутенко М.В. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року позивачОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Національна Суспільна Телекомпанія України, третя особа - Філія ПАТ Національної Суспільної Телекомпанії України "Дніпровська регіональна дирекція" про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Просив: визнати незаконними дії відповідача та скасувати наказ №31 від 04.05.2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновити його на роботі звукорежисера у філії ПАТ "НСТУ" "Дніпровська регіональна дирекція" з місцем роботи в м.Кривий Ріг; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05.05.2018 року до фактичного часу поновлення з коштів виділених на філію ПАТ "НСТУ" "Дніпровська регіональна дирекція". При цьому, рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позову зазначив, що з 04 вересня 1995 року він був працевлаштований звукооператором телебачення в Криворізьке міське телерадіобачення.

З 03.08.2001 року був переведений на посаду старшого звукорежисера телебачення.

03.12.2007 переведений на посаду режисера ІІ категорії.

01.01.2012 року переведений на посаду режисера.

30 вересня 2015 року був переведений до філії Національної телекомпанії України "Криворіжжя".

01 жовтня 2015 року прийнятий на посаду звукорежисера на цьому ж підприємстві.

На протязі всього часу відбувалися зміни назв місця роботи і фактично він працював на одному місці.

04 травня 2018 року його звільнили з роботи у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.

Вважає звільнення незаконним, оскільки у відповідності з ч.1, 2 ст.42 КЗпП України при скорочені чисельності або штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишені на роботі надається особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації, а також іншим категоріям працівників.

Порівняно з іншим звукорежисером, який залишився працювати у товаристві, він має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, а також він довше за неї працював у товаристві. Виходячи з цього, він має переважне перед нею право на залишення на роботі, однак при звільненні цього до уваги не взяли. Крім того він є інвалідом ІІІ групи.

За таких обставин вважає, що відповідачем при вирішенні питання щодо його звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, було порушено вимоги статті 42 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі.

Таким чином, вважає, що Відповідачем при проведенні процедури вивільнення працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в порушення ст. 42 КЗпП України не враховано його переважне право залишення на роботі, на підставі чого виданий наказ №31 від 04 травня 2018 року про звільнення його (позивача) з займаної посади у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, за п.1 ст.40 КЗпП України є незаконним та таким, що підлягає скасуванню; з поновленням його на роботі на посаді звукорежисера філії ПАТ "НСТУ" "Дніпровська регіональна дирекція" з 05 травня 2018 року; зобов`язанням стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення до фактичного часу поновлення.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Національна Суспільна Телекомпанія України, третя особа - Філія ПАТ Національної Суспільної Телекомпанії України "Дніпровська регіональна дирекція" про поновленні на роботі і стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу. Судові витрати по справі віднесені на рахунок держави.

Позивач ОСОБА_1 , будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про повне задоволення, заявлених ним позовних вимог.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не забезпечено право позивача на доступ до правосуддя для захисту своїх порушених прав. Вказує, що, відмовляючи позивачеві у задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції не надав оцінки тому, що позивач пропрацював на одному підприємстві на посаді звукорежисера та має більший стаж роботи на підприємстві, аніж той працівник, якого залишили на посаді звукорежисера, що підтверджено його трудовою книжкою і відповіддю відповідача від 11.06.2019 №270 на адвокатський запит.

Позивач зазначає, що відповідач не надав суду доказів того, що залишений звукорежисер мав вищу продуктивність праці, аніж позивач, вважає, що відповідач повинен був врахувати стаж роботи обох режисерів.

Позивач вважає, що суд неповно дослідив обставини, що мають значення для справи, вказує, що всі доводи суда направлені на те, що позивачу запропоновували ваканті посади по всій Україні, але останній відмовився від працевлаштування, однак суд не звернув уваги на позицію позивача, що саме він мав переважне право залишитися на роботі в процесі скорочення штату, у зв`язку з тим, що він має більший безперервний стаж роботи в порівнянні з тим працівником, якого залишили на посаді, вважає, що йому взагалі не повинні були пропонувати ваканті посади, а залишити в новій штатній структурі.

Скаржник вважає, що суд першої інстанціх проігнорував докази, а саме не надав оцінки протоколу ПАТ НСТУ , де не конкретизовано, якого саме звукорежисера слід скоротити, вважає, що в його ситуації відповідач повинен був застосувати норми ст.42 КЗпП України.

Також, позивач вказує, що суд не перевірив його твердження про те, що відповідач пропонував йому не всі посади, що були вакантними в м.Кривий Ріг.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача, представник відповідача ПАТ НСТУ адвокат Яковюк Л.Ю., просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

18 січня 2021 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, призначено на 11.00 годину 20 січня 2021, в якому останній посилаючись на посилення карантинних заходів з 08.01.2021 по 24.01.2021 року, пов`язаних з запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також на те, що його адвокат Погрібняк О.М. працює у місті Дніпро, зважаючи на віддаленість м.Кривого Рогу та м.Дніпро, просить призначити судове засідання після 24 січня 2021 року.

Відповідно до Параграфу 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі Цихановський проти України національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України .

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів, беручи до уваги повторне клопотання позивача про відкладення апеляційного розгляду, визнала неявку позивача та його представника в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника відповідача, адвоката Новака А.А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги з викладених у відзиві на скаргу підстав, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом перевірено та встановлено, щопозивач ОСОБА_1 в період з 04 вересня 1995 року перебував у трудових відносинах з Криворізьким міським телерадіооб`єднанням, яке 01.08.2005 року було перейменовано в Державну організацію "Криворізьке міське державне об`єднання телебачення і радіомовлення Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії", яке в свою чергу 28 квітня 2011 року було перейменовано в Державну організацію Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "Криворіжжя".

30 вересня 2015 року ОСОБА_1 був переведений до філії Національної телекомпанії України "Криворіжжя".

19 січня 2017 року у зв`язку з перетворенням Національної телекомпанії України в Публічне акціонерне товариство Національна суспільна телерадіокомпанія України , філія Національної телекомпанії України Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя перейменована у філію Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" (а.с. 12-21).

Наказом Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України №31 від 04 травня 2018 року Про звільнення ОСОБА_1 , виданим за підписом в.о. менеджера (філії) філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" І.В. Галамасюка, ОСОБА_1 звільнений з посади звукорежисера творчого об`єднання телевізійних програм 04 травня 2018 року у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та у зв`язку із ознайомленням його з усіма вакантними посадами, які були чи з`явилися в ПАТ "НСТУ" в період проведення процедури вивільнення, його відмови від обрання вакантної посади для переведення, відповідно до наявної у нього спеціальності та кваліфікації, та відмовою від обрання інших запропонованих йому вакантних посад у ПАТ "НСТУ", які не відповідають його спеціальності та кваліфікації, але передбачають роботу, яку ОСОБА_1 зміг би виконувати з урахуванням кваліфікації, досвіду роботи і стану здоров`я в порядку передбаченому частиною 3 ст.49-2 КЗпП.

При цьому, підставою для звільнення в зазначеному наказі зазначено: персональне письмове попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення від 11.01.2018 та пропозиція до письмового попередження від 19.03.2018; Подання філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" від 20.04.2018 №45.143/01-10; згода первинної профспілкової організації на звільнення працівника (витяг з протоколу засідання Профкому первинної профспілкової організації філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" від 04 травня 2018 № 11) (а.с. 60-61).

З даним наказом позивач ОСОБА_1 ознайомлений 04 травня 2018 року.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до основних напрямів діяльності ПАТ НСТУ на 2017 рік (Додаток №2 до протоколу №2 засідання Наглядової ради ПАТ НСТУ від 23 січня 2017 року) з урахуванням пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, якою встановлено форми, в яких можуть відбуватися зміни в організації виробництва і праці, а саме: ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, 21.12.2017 року правлінням ПАТ НСТУ (протокол від 21.12.2017р. №32) було прийнято рішення про затвердження та введення в дію з 02.04.2018 року нової структури та штатного розпису ПАТ НСТУ загальною кількістю 4087 посад, і, зокрема, Дніпровська регіональна дирекція 78 посад, та, на його виконання ПАТ НСТУ було видано наказ №469 від 21.12.2017 року Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ .

Цим наказом (№469 від 21.12.2017), виконавчого директора ОСОБА_2 та керівників відокремлених структурних підрозділів (філій) зобов`язано: не пізніше ніж за 3 місяці до запланованих звільнень надати первинним профспілковим організаціям Центральної дирекції та філій інформацію щодо заходів, пов`язаних із змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) разом з інформацією про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися; провести відповідно до чинного законодавства вивільнення працівників філії у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме скороченням штату та чисельності працівників; визначити працівників, посади яких скорочено, та, відповідно, які підлягають звільненню у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників); не пізніше ніж за два місяці, згідно з вимогами чинного законодавства попередити про наступне вивільнення кожного працівника персонально під особистий підпис; одночасно з попередженням про звільнення запропонувати працівнику вакантні посади, що наявні в ПАТ НСТУ , у разі відмови працівників від переведення на запропоновані вакантні посади або у разі відсутності вакантних посад, здійснити усі необхідні дії по звільненню таких працівників відповідно до чинного законодавства України.

Окрім того, зобов`язано заступника виконавчого директора ОСОБА_3 та заступника директора департаменту управління персоналом Глоба М.Л. підготувати перелік наявних вакантних посад в ПАТ НСТУ та надавати такий перелік керівникам філій (а.с. 46).

На виконання рішення правління ПАТ НСТУ (протокол від 21.12.2017 №32), наказу ПАТ НСТУ від 21.12.2017 року №469, ПАТ НСТУ "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" 05 січня 2018 року видано наказ №02 Про створення комісії та організацію заходів в зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників), за яким для визначення переважного права на залишенні на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи створена Комісія, яку зобов`язано у строк до 12 січня 2018 року ознайомити всіх працівників філії ПАТ НСТУ "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" під особистий підпис з рішенням правління ПАТ НСТУ (протокол №32 від 21.12.2017), наказом ПАТ НСТУ від 21.12.2017 р.№469 щодо змін в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників); одночасно з попередженням про звільнення запропонувати працівнику наявні в ПАТ НСТУ (Центральній дирекції та філіях) вакантні посади; довести до відома працівників, що у разі відмови від переведення на запропоновані вакантні посади вони будуть звільнені на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України не раніше чим через два місяці з дня попередження про майбутнє звільнення (отримання персонального письмового попередження) (а.с. 53).

Листом Центральної дирекції ПАТ НСТУ від 05.01.2018 року №02-18/15-1 надано усім філіям перелік вакантних посад в ПАТ НСТУ (а.с. 54).

11 січня 2018 року позивача ОСОБА_1 було повідомлено про скорочення посади, яку він обіймав, а саме: звукорежисера творчого об`єднання телевізійних програм філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" та одночасно ознайомлено з переліком усіх наявних в ПАТ НСТУ вакантних посад, пропонуванням самостійно обрати для переведення відповідні посади та повідомлено, що не раніше двох місяців з моменту попередження, він підлягає звільненню за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Із персональним письмовим попередженням позивач ознайомився, про що поставив свій підпис (а.с. 55).

Листом №02-18/713, ПАТ НСТУ 15 березня 2018 року було доведено до керівників відокремлених структурних підрозділів ПАТ НСТУ перелік вакансій станом на 15.03.2018 року у ПАТ НСТУ , зокрема: перелік вакантних посад наявних у ЦД ПАТ НСТУ ; перелік вакантних посад наявних у відокремлених структурних підрозділах ПАТ НСТУ ; перелік вакантних посад, які вводяться в структуру та штатний розпис у ЦД ПАТ НСТУ та відокремлених структурних підрозділів ПАТ НСТУ з 02.04.2018 року (а.с. 56).

Крім того, пропозицією від 19 березня 2018 року до персонального письмового попередження про наступне вивільнення працівників від 11 січня 2018 року позивач ОСОБА_1 повторно був повідомлений про те, що відповідно до рішення правління ПАТ НСТУ (протокол від 21.12.2017 №32), наказу ПАТ НСТУ від 21.12.2017 № 469 Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ , посада звукорежисера творчого об`єднання телевізійних програм філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя", яку займає позивач скорочується і позивач підлягає звільненню, одночасно відповідно до рішення правління ПАТ "НСТУ" (протокол 05.03.2018 №44) та листа Центральної дирекції ПАТ НСТУ про наявність вакантних посад від 15.03.2018 року №02-18/713 позивачу було запропоновано посади у філіях та Центральній дирекції ПАТ НСТУ , про що позивач поставив відмітку про ознайомлення з переліком вакантних посад та підпис 19.03.2018 року, а також зазначив, що він не згоден на переведення та запропоновані посади (а.с. 57).

Судом, також встановлено, що відповідачем було надано до первинної профспілкової організації філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя", обґрунтоване письмове подання для одержання згоди на звільнення ОСОБА_1 (а.с. 58).

Згідно витягу із протоколу №5 від 19 березня 2018 року Криворізька міська профспілкова організація філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" дала згоду на звільнення ОСОБА_1 (а.с. 59).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог виходив з того,у відповідача ПАТ НСТУ мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності та штату працівників, посада звукорежисера творчого об`єднання телевізійних програм Філії підлягала скороченню, а іншої відповідної посади ОСОБА_1 не обрав для переведення, тому звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України відбулося відповідно до вимог чинного трудового законодавства, у зв`язку з чим відсутні законні підстави для задоволення позову в частині скасування наказу Про звільнення ОСОБА_1 №31 від 04 травня 2018 року, та поновлення позивача на посаді звукорежисера у філії ПАТ "НСТУ" "Дніпровська регіональна дирекція " з 05 травня 2018 року та відповідно відсутні підстави і для задоволення похідних позовних вимог позивача про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції і не може погодитись із доводами позивача викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим.

У Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Статтею 3 КЗпП України визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Таким чином законодавством України встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірванні власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Статтею 43 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України може бути лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації.

Статтею 49-2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору - у справах про звільнення, безпосередньо до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

Судом першої інстанції перевірено та встановлено, що на підприємстві відповідача мала місце процедура проведення змін в організації виробництва і праці (скорочення чисельності штату та працівників).

Так, 21.12.2017 правлінням ПАТ НСТУ (протокол №32 від 21.12.2017)) було прийнято рішення про затвердження та введення в дію з 02.04.2018 року нової структури та штатного розпису ПАТ НСТУ та на його виконання підприємством було видано наказ №469 від 21.12.2017 Про організацію заходів пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ .

ПАТ НСТУ , з урахуванням положень ст.49-4 КЗпП України та з метою дотримання вимог передбачених ч.3 ст.22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності було подано усім профспілковим організаціям, членами яких є працівники ПАТ НСТУ та посади яких підпадали під скорочення, відповідні листи (з додатками списком посад по категоріям, які підпадають під скорочення, копію ТЕО). Вищезазначену інформацію було доведено Первинній профспілковій організації філії ПАТ "НСТУ" Криворізька регіональна дирекція листом ПАТ "НСТУ" від 26.12.2017 №02-18/4539.

Проведено спільні консультації з профспілковими організаціями, що діють в ПАТ НСТУ , за результатом яких було розроблено та схвалено відповідний комплекс заходів щодо пом`якшення умов скорочення штату та чисельності працівників при реформуванні ПАТ НСТУ .

Створено в Центральній дирекції та відокремлених структурних підрозділах ПАТ НСТУ (в тому числі і в філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя ) відповідні Комісії з визначення переважного права на залишенні на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи (далі - Комісія), якими було опрацьовано особові справи працівників, на наявність переваг в залишенні на роботі. До складу Комісії був залучений Голова профспілкового комітету, що підтверджено наказом філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя від 05.01.2018 № 2.

Листом Центральної дирекції ПАТ НСТУ від 05.01.2018 № 02-18/15-1 надано усім філіям перелік вакантних посад в ПАТ НСТУ .

Комісією, відповідно до листа Центральної дирекції ПАТ НСТУ від 05.01.2018 №02-18/15-1, було персонально повідомлено працівників про майбутнє скорочення з одночасним ознайомленням з переліком усіх наявних в ПАТ НСТУ вакантних посад, які були чи з`явилися в ПАТ НСТУ в період проведення процедури вивільнення, та пропозицією переведення на відповідні (за кваліфікацією, досвідом роботи та станом здоров`я працівника) посади.

11.01.2018 позивача ОСОБА_1 , під особистий підпис, було ознайомлено з персональним письмовим попередженням про наступне вивільнення, змістом наказу від 21.12.2017 №469 "Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці (скорочення штату та чисельності працівників) у ПАТ НСТУ , а також з переліком усіх наявних в ПАТ НСТУ вакантних посад та надана можливість самостійно обрати відповідну посаду для переведення.

Позивач ОСОБА_1 відмовився від переведення на запропоновані йому посади, власноручно зазначив Ознайомлений, та з переведенням на запропоновані посади в інших містах України не згоден .

Комісією, відповідно до листа ПАТ НСТУ від 15.03.2018 № 02-18/713 позивача повторно було ознайомлено з пропозицією до персонального письмового попередження про наступне вивільнення від 11.01.2018, а також з переліком усіх вакантних посад, які були чи з`явилися ПАТ НСТУ в період проведення процедури вивільнення з наданням можливості самостійно обрати відповідну посаду для переведення.

Позивача ОСОБА_1 повторно, 19.03.2018 року було ознайомлено з пропозицією від 19.03.2018 до персонального письмового попередження від 11.01.2018 та, з переліком усіх вакантних посад, які були чи з`явилися в ПАТ НСТУ в період проведення процедури вивільнення. Позивачем власноручно було зроблено напис: Ознайомлений. Та з переведенням на запропоновані посади не згоден та проставлено особистий підпис.

Відповідач, виконуючи вимоги трудового законодавства звернувся до Первинної профспілкової організації філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя з обґрунтованим письмовим поданням щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1

19.03.2018, від профспілкового комітету первинної профспілкової організації надійшло погодження на розірвання трудового договору з позивачем за ініціативою роботодавця за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (у формі витягу із протоколу №5 від 19.03.2018 № 5).

Позивачем, в період проведення процедури вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці у ПАТ НСТУ , не було обрано жодної посади для переведення, а посада, яку він обіймав не була передбачена новими структурою та штатним розписом ПАТ НСТУ та, відповідно, підлягала скороченню, у зв`язку з чим було видано наказ від 04.05.2018 № 31 Про звільнення ОСОБА_1 . З наказом про звільнення Позивач ознайомився, про що проставив особистий підпис на наказі.

Матеріалами справи також встановлено, що позивач ОСОБА_1 раніше звертався з аналогічними вимогами до Відповідача (у формі звернення від 14.04.2018), на які, по суті всіх поставлених питань, йому була надана аргументована відповідь у формі листа ПАТ НСТУ №02-18/1406 від 11.05.2018.

Також за зверненням позивача, Головним управлінням Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області було проведено перевірку філії ПАТ НСТУ Криворізька регіональна дирекція Криворіжжя на предмет порушень трудових прав ОСОБА_1 за результатами якої було складено Акт від 22.06.2018 року №ДН-740/263/АВ, відповідно до якого, порушень вимог чинного трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 не встановлено.

За змістом п.1 ст.40 КЗпП діють обмеження на звільнення окремих працівників, встановлені ст.184 КЗпП (жінок вагітних і тих що мають дітей віком до трьох років (до шести-у випадках передбачених ч.2 ст.179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда), ст.1861, ч.1 ст.197 КЗпП, Законами Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні та Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійну-технічну освіту, першим робочим місцем з надання дотації роботодавцю (молодих працівників віком від 14 до 28 років, прийнятих після закінчення чи припинення навчання протягом 2 років після вступу на роботу).

Пряма заборона на звільнення за скороченням працівників з інвалідність 3 групи загального захворювання відсутня в законі, тому, як правильно зазначив суд першої інстанції у рішенні, враховуючи, що посада звукорежисера творчого об`єднання телевізійних програм Філії підлягала скороченню, а іншої відповідної посади ОСОБА_1 не обрав для переведення, у Комісії не було підстав для застосування переважного права щодо позивача.

Спеціальні умови щодо збереження протягом року середнього заробітку працівника з інвалідністю передбачено ст.25 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні за умови, що інвалідність сталась внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації.

Позивачем не надано доказів того, що він має інвалідність в наслідок трудового каліцтва або професійного захворювання на посаді звукорежисера творчого об`єднання телевізійних програм філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя".

Актом Державної служби України з питань праці №ДН-740/263/АВ від 22 червня 2018 року порушень вимог чинного законодавства про працю при звільненні ОСОБА_1 не встановлено (а.с. 68-78).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Обов`язок відповідача як роботодавця щодо попередження позивача про наступне вивільнення не пізніше чим за два місяці до звільнення, було виконано у встановлені чинним законодавством строки. ( ч.1 ст.49-2 КЗпП України). .

Розірвання трудового договору з позивачем з підстав, передбачених п.1 ст.40КЗпП України, було проведено відповідачем з дотриманням вимог ч.1 ст.43КЗпП України, шляхом звернення з поданням про надання згоди на звільнення позивача ОСОБА_1 до виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є позивач та отриманням 19.03.2018 від профспілкового комітету первинної профспілкової організації погодження на розірвання трудового договору з позивачем за ініціативою роботодавця за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України (у формі витягу із протоколу №5 від 19.03.2018 № 5).

Нормами ч.1 ст.42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, в той час як відповідно до ч.2 ст.42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, сімейним при наявності двох і більше утриманців; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації, тобто саме при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації позивач з наявності зазначених вище підстав, мав би перевагу в залишенні на роботі.

При цьому, до кола працівників серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишенні на роботі, і працівників, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу, оскільки посада звукорежисера творчого об`єднання телевізійних програм Філії підлягала скороченню, а іншої відповідної посади ОСОБА_1 не обрав для переведення, тому не було підстав для застосування переважного права щодо позивача.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача ПАТ НСТУ мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності та штату працівників, що звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи з посади звукорежисера творчого об`єднання телевізійних програм філії ПАТ "НСТУ" "Криворізька регіональна дирекція "Криворіжжя" 04 травня 2018 року у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України відбулося відповідно до вимог чинного трудового законодавства, тому відсутні законні підстави для задоволення позову в частині скасування наказу Про звільнення ОСОБА_1 №31 від 04 травня 2018 року, а також поновлення позивача на посаді звукорежисера у філії ПАТ "НСТУ" "Дніпровська регіональна дирекція" з 05 травня 2018 року та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає правильним і повністю з ним погоджується.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, відповідно колегія суддів не вирішує питання щодо розподілу судових витрат зазначених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає, що, доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити беззадоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 січня 2021 року.

Головуючий:

Судді: