Постанова

від 20.01.2021 по справі 753/12981/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/12981/19 головуючий у суді І інстанції Лужецька О.Р.

провадження № 22-ц/824/2517/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 січня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів Інваспорт про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою та просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 300 грн.

Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що з першою заявою по суті вона надала суду попередній розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та планує понести у зв`язку з розглядом справи. Розгляд справи тривав більше року і за цей час судові витрати значно збільшилися. Відмова суду в ухваленні додаткового рішення є незаконною, оскільки суд відмовив при наявності попереднього розрахунку судових витрат. Судові дебати при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не проводяться. Заява про ухвалення додаткового рішення подана до закінчення строку на виконання рішення. ОСОБА_1 посилається на ряд рішень Європейського суду з прав людини, пункт 14 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R(81) 7 .

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до ухвалення рішення суду позивач не надала докази, що підтверджують розмір понесених ним витрат на правничу допомогу; не зробила відповідну заяву, про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду вона надасть такі докази.Крім того, до ухвалення рішення суду відповідач не подала заяву щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Київського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів Інваспорт на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22 446 грн. 12 коп. та 1 000 моральної шкоди.В іншій частині позову відмовлено.

14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та додала до неї договори про надання правової допомоги, рахунки-фактури, акти приймання-передачі наданих послуг, датовані 27 червня 2019 року та 12 грудня 2019 року, договір про надання юридичних послуг, акт наданих послуг, довідку, датовані 15 червня 2020 року та 10 вересня 2020 року.

Відповідно до частин 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до вимог ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року зазначено, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Тобто, ОСОБА_1 повинна була до закінчення розгляду справи у порядку спрощеного провадження зробити заяву про надання нею доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу. Позивач була присутня у судових засіданнях в суді першої інстанції та не була позбавлена можливості подати відповідну заяву. Однак, така заява позивачем подана не була.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 4, 8 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви ОСОБА_1 додала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У вказаному розрахунку зазначено, що позивач понесла витрати у вигляді судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. Про те, що ОСОБА_1 має намір понести витрати на професійну правничу допомогу, у попередньому розрахунку не зазначено. При цьому, позивач не довела, що вона не могла передбачити понесення таких витрат, оскільки, як зазначено самим позивачем, для написання позовної заяви та для належного захисту цивільних прав їй знадобилася допомога адвоката, у тому числі, у вигляді представництва інтересів адвоката у суді.

Посилаючись в апеляційній скарзі на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 не звернула увагу на те, що право на відшкодування витрат, які були понесені нею, виникає у разі дотримання встановленого законом процесуального порядку, який позивачем не дотримано.

Враховуючи зазначене, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дотримано норми процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 січня 2021 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.