Рішення

від 15.01.2021 по справі 591/2789/20

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/2789/20

Провадження № 2/591/451/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою і свої вимоги мотивує тим, що з 08.12.2017 року по 04.02.2020 року працював на посаді пожежного-рятувальника 28 державного пожежно-рятувального поста (смт Низи Сумського району) 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, але відповідно до наказу начальника 1 Державного пожежно -рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області № 79 від 02.03.2020 року був звільнений за ч.1 ст.36 КЗпП України з 04.03.2020 року, вважає вказаний наказ про звільнення протизаконним та таким, що суперечить діючому законодавству. Просить визнати недійсним та скасувати наказ начальника 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області № 79 від 02.03.2020 року та поновити його на посаді з 04.02.2020 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали повністю, просять суд позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав повністю, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..

22.05.2020 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрите провадження по справі і призначено до підготовчого засідання на 12.06.2020 року. 06.07.2020 року закрито підготовче провадження в справі та призначено до судового розгляду на 08.09.2020 року. Справа слуханням неодноразово відкладалася з різних підстав.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що з 08.12.2017 року по 04.02.2020 року позивач у справі ОСОБА_1 працював на посаді пожежного-рятувальника 28 державного пожежно-рятувального поста (смт Низи Сумського району) 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (а.с.14-15).

Наказом начальника 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області № 79 від 02.03.2020 року ОСОБА_1 було звільнено за ч.1 ст.36 КзПП України з 04.03.2020 року ( а.с.12).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що заява ОСОБА_1 про звільнення за угодою сторін була написана позивачем власноручно, що останній підтвердив в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін, тобто у разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ч. 1 статті 36 КЗпП (угода сторін) припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за п. 1 ч.1 ст. 36 застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору п. 1 ч.1 ст.36 КЗпП не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення труд договору за п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП можуть бути укладені письмовій так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою, сторін з посиланням на п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП і раніше домовлена дата звільнення.

Отже, чинне законодавство не містить обов`язкової письмової форми угоди сторін про припинення трудового договору. Така угода була оформлена між сторонами шляхом подання позивачем ОСОБА_1 заяви про звільнення за угодою сторін від 28.02.2020 року із зазначенням конкретної дати звільнення - 04 березня 2020 року, та згоди відповідача на його звільнення, шляхом проставлення візи на заяві позивача та видачі наказу 1 ДПРЗ від 02.03.2020 року за № 79.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в Постанові від 23.12.2019 року по справі № 233/1563/18.

Більш того, в Постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року по справі № 369/11067/16-ц суд дійшов наступного висновку:

Доводи позивача про те, що суд не звернув увагу на те, що він фактичної згоди на звільнення з роботи не давав, не заслуговують на увагу, оскільки заява позивача про звільнення за угодою сторін містить дату її складання, підпис позивача та підпис відповідача в особі керівника, підставу звільнення - угода сторін і дату звільнення, тобто сторони досягали домовленості про дату та підстави припинення трудового договору.

В Постанові Верховного Суду від 18.09.2019 по справі № 296/3039/17-ц наголошено, що чинним законодавством не передбачено обов`язкової письмової форми угоди сторін про припинення трудового договору. Така угода була оформлена між сторонами шляхом подання позивачем заяви про звільнення за угодою сторін із зазначенням конкретної дати звільнення та згоди відповідача на її звільнення, шляхом видачі відповідного наказу. Посилання заявника на не врахування апеляційним судом правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 жовтня 2016 року у справі N404/3049/18-4 (провадження №6-1269цс16), згідно якого припинення трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України необхідно здійснювати саме на підставі угоди, а не шляхом подання заяви працівника, є неспроможними, оскільки зводяться до власного тлумачення зазначеної норми закону.

Вищезазначені постанови Верховного Суду, в силу ст. 263 ЦПК України та ст. 13 Закону України № 1402-УІІІ від 02.06.2016 є обов`язковими для врахування судом при прийнятті рішення.

28.02.2020 року позивачем ОСОБА_1 власноруч було написано заяву про звільнення з займаної посади за п.1, ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін) з 04.03.2020 року, про що міститься його особистий підпис та дата складання заяви.

Начальник 1 ДІІРЗ розглянув подану заяву ОСОБА_1 28.02.2020 року та проставив на ній візу в наказ , про що міститься його особистий підпис ( а.с.11).

Тобто, сторони трудового договору, дійшли взаємної домовленості про розірвання трудового договору за згодою сторін і відповідач, як результат видав наказ про звільнення, оскільки від позивача було волевиявлення на припинення трудового договору з 04.03.2020 року і останній не заявляв про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Тим більш, посилання позивача, на те що розірвання договору за угодою сторін повинно відбуватись шляхом видачі наказу про звільнення із обов`язковим ознайомленням з ним працівника, є особистим тлумаченням п. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки ст. 47 КЗпП України встановлює виключний обов`язок роботодавця в день звільнення провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку, що було зроблено відповідачем. 04.03.2020 року ОСОБА_1 було видано трудову книжку, про що є відмітка в журналі обліку та проведено остаточний розрахунок при звільненні. Враховуючи вищевикладене позивачем ОСОБА_1 не доведено незаконність дій відповідача при його звільненні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 47 КЗпП, ст.ст. 11 - 13 , 81 , 133 , 141 , 223 , 259 , 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави - 840 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 січня 2021 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО