Постанова

від 21.01.2021 по справі 640/15744/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15744/20 Головуючий у І інстанції - Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест і К", Приватного підприємства "Десна-55" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест і К", Приватного підприємства "Десна-55" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи: Державне агентство рибного господарства України, Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля в окремій частині № 340 від 26 травня 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест і К", Приватне підприємство "Десна-55" звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, за участю третіх осіб - Державного агентства рибного господарства України, Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України, у якому просили визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства енергетики та захисту довкілля України "Про затвердження Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році" в частині пункту 18 Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році, а саме:

- пункт 4 додатку № 3 до Режиму в розділі "Київське водосховище", яким забороняється промисел протягом року - на ділянці Київського водосховища, що проходить вниз за течією від с. Дніпровське Чернігівської обл. до південної адміністративної межі с. Лошакова Гута, Козелецького р-н, Чернігівської області по лівому березі Київського водосховища та північної адміністративної межі с. Пилява, Київської області по правому березі Київського водосховища; координати 51°20'47.7"N, 30°39'57.0"E, 51°01'35.4"N, 30°34'51.9"E, 51°02'09.3"N, 30°19'20.6"E;

- пункт 3 додатку № 3 до Режиму в розділі "Канівське водосховище", яким забороняється промисел протягом року Від гирла р. Стугна вниз за течією до південної адміністративної межі с. Халеп`я та вглиб водосховища на 200 м, координати 50°09'34.5"N, 30°44'38.6"E, 50°09'41.3"N, 30°45'00.1"E, 50°07'32.5"N, 30°49'42.2"E, 50°07'48.3"N, 30°49'37.4"E; та пункт 5 додатку №3 до Режиму в розділі "Канівське водосховище" Від північної адміністративної межі с. Стайки вниз за течією до північної адміністративної межі с. Балико-Щучинка та вглиб водосховища на 200 м, координати 50°05'40.4"N, 30°54'23.2"E, 50°05'49.2"N, 30°54'42.2"E, 49°57'33.8"N, 31°08'35.0"E, 49°57'46.3"N, 31°08'52.0"E;

- пункт 1 додатку № 3 до Режиму в розділі "Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по правому берегу)" від дамби Канівської ГЕС в напрямку розвалин залізничного мосту і вниз за течією від урочища Гадючка за 20 м до фарватеру до режимної зони залізничного мосту м. Черкаси (за винятком 500-метрової зони насосних станцій), координати 49°45'41.9"N 31°28'29.9"E, 49°45'59.6"N 31°29'08.3"E, 49°35'42"N 31°46'53"E, 49°28'39"N, 32°1'43"E.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно листів Білоцерківського національного аграрного інституту від 24 квітня 2020 року № 01-12/301, Інституту гідробіології НААН України від 27 квітня 2020 року № 113/172, Інститут зоології ім. Шмальгаузера від 05 травня 2020 року № 114/153 висновки про необхідність більш жорсткого обмеження промислового рибальства аборигенних видів риб у внутрішніх водних системах, зокрема, на верхніх ділянках водосховищ, в т.ч. на Кременчуцькому водосховищі, зазначеними установами не надавалися.

Також зазначено, що жодного наукового обґрунтування щодо необхідності прийняття Режиму рибальства на 2020 рік та заборони промислового лову водних біоресурсів у верхніх ділянках водосховищ спірний наказ не містить.

Крім того вказано, що оскаржуваний наказ позбавляє Позивачів права вільно користуватися водними об`єктами (верхньою частиною Кременчуцького, Канівського та Київського водосховищ), водними біоресурсами (право користування якими надано відповідно до дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів) та вільно проводити свою основну діяльність на верхній частині Кременчуцького водосховища.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест і К", Приватним підприємством "Десна-55" подано апеляційні скарги, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційних скаргах Позивачі посилаються на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Доводи апеляційних скарг аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.

Відповідачем подано відзив на апеляційні скарги, в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України (правонаступник - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України) від 26.05.2020 № 340 "Про затвердження Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році" затверджено Режим рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році.

Вказаним наказом встановлено ряд обмежень та заборон на промисловий вилов риби в 2020 році, а саме:

- пунктом 4 додатку № 3 до Режиму в розділі "Київське водосховище" забороняється промисел протягом року на ділянці Київського водосховища, що проходить вниз за течією від с. Дніпровське Чернігівської обл. до південної адміністративної межі с. Лошакова Гута, Козелецького р-н, Чернігівської області по лівому березі Київського водосховища та північної адміністративної межі с. Пилява, Київської області по правому березі Київського водосховища; координати 51°20'47.7"N, 30°39'57.0"E, 51°01'35.4"N, 30°34'51.9"E, 51°02'09.3"N, 30°19'20.6"E;

- пунктом 3 додатку № 3 до Режиму в розділі "Канівське водосховище" забороняється промисел протягом року від гирла р. Стугна вниз за течією до південної адміністративної межі с. Халеп`я та вглиб водосховища на 200 м, координати 50°09'34.5"N, 30°44'38.6"E, 50°09'41.3"N, 30°45'00.1"E, 50°07'32.5"N, 30°49'42.2"E, 50°07'48.3"N, 30°49'37.4"E; та пункт 5 додатку №3 до Режиму в розділі "Канівське водосховище" Від північної адміністративної межі с. Стайки вниз за течією до північної адміністративної межі с. Балико-Щучинка та вглиб водосховища на 200 м, координати 50°05'40.4"N, 30°54'23.2"E, 50°05'49.2"N, 30°54'42.2"E, 49°57'33.8"N, 31°08'35.0"E, 49°57'46.3"N, 31°08'52.0"E;

- пунктом 1 додатку № 3 до Режиму в розділі "Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по правому берегу)" забороняється промисел протягом року від дамби Канівської ГЕС в напрямку розвалин залізничного мосту і вниз за течією від урочища Гадючка за 20 м до фарватеру до режимної зони залізничного мосту м. Черкаси (за винятком 500-метрової зони насосних станцій), координати 49°45'41.9"N 31°28'29.9"E, 49°45'59.6"N 31°29'08.3"E, 49°35'42"N 31°46'53"E, 49°28'39"N, 32°1'43"E.

Не погоджуючись із вищевказаними пунктами наказу, Позивачі звернулися з даним позовом до адміністративного суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позов суд першої інстанції виходив з того, що Позивачами не доведено неправомірність оскаржуваного наказу, позаяк наукові обґрунтування, на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ, надані уповноваженими спеціалізованими установами, а отже Міністерством енергетики та захисту довкілля України дотримано норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного наказу.

Також вказано, що оскаржуваними пунктами додатку № 3 до оспорюваного наказу встановлено заборону промислу лише в окремих ділянках Київського та Кременчуцького водосховищ, що спростовує доводи Позивачів щодо неможливості здійснення господарської діяльності останніми.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі визначає Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" від 08 липня 2011 року № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VI).

Згідно статті 1 Закону № 3677-VI, режим промислу - встановлена на певний проміжок часу сукупність вимог та правил, які уточнюють, доповнюють або скасовують правила рибальства для оптимізації кількісного та видового складу водних біоресурсів у визначеному водному об`єкті (його частині).

Також відповідно до вказаної статті визначено, що правила рибальства - нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об`єктами та навантаження на них.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 3677-VI, державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Згідно вимог статті 8 Закону № 3677-VI, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості належать, зокрема, затвердження правил та режимів рибальства, добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до статті 31 Закону № 3677-VI з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

У відповідності до пункту 5.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 18 березня 1999 року № 33 (надалі - Правила) зазначено, що з метою створення оптимальних умов відтворення, штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання і охорони, до цих Правил можуть розроблятись Режими, які уточнюють і доповнюють вимоги щодо здійснення спеціального використання водних живих ресурсів у окремих рибогосподарських водних об`єктах.

Абзацом шістнадцятим підпункту 145 пункту 5 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 847) передбачено, що відповідач затверджує правила та режими рибальства, добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про тваринний світ" об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу відповідно до статті 11 Закону України "Про тваринний світ", здійснює зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно із частиною 3 статті 25 вказаного Закону правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою та третьою статті 31 Закону № 3677-VI правила промислового рибальства розробляються на основі наукових обґрунтувань за басейновим принципом та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Відтак, суд першої інстанції вірно вказав, що оспорюваний наказ видано в межах повноважень Відповідача та у спосіб, передбачений законодавством, з чим погоджується колегія суддів.

Оцінюючи твердження Позивачів, викладених в апеляційних скаргах, стосовно того, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі обґрунтувань, виданих неуповноваженими установами, колегія суддів звертає увагу, що такі доводи належно спростовано судом першої інстанції, який вказав, що Законом № 3677-VI не передбачено вимог щодо прийняття режиму рибальства на підставі наукових обґрунтувань.

Разом з тим, матеріалами справи Держрибагентство на виконання доручення Міністерства енергетики та захисту довкілля України звернулося до Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, Інституту гідробіології НАН України та Білоцерківського національного аграрного університету з метою отримання наукових обґрунтувань щодо проведення промислового лову у верхів`ях водосховищ.

Зазначені наукові установи зробили висновок про необхідність більш жорстокого обмеження промислового рибальства аборигенних видів риб у внутрішніх водних системах.

Так, Інститут гідробіології НАН України у своєму листі від 13 лютого 2020 року № 113/87 повідомив, що Дніпровські водосховища є унікальними водними об`єктами, що містять найбільше різноманіття іхтіофауни та водних безхребетних серед усіх інших водойм України. Саме верхів`я водосховищ залишаються останнім притулком ряду аборигенних видів риб, чисельність яких катастрофічно зменшилась після зарегулювання Дніпра. Максимальне збереження місць нересту на нагулу риб у верхів`ях водосховищ є невід`ємною складовою охоронного режиму, в рамках якого промислове рибальство на цих ділянках є небажаним. Заборона промислового лову на цих ділянках забезпечить формування природної структури іхтіоценозу з формуванням максимально можливого біорізноманіття, що створить сприятливі умови для відтворення іхтіофауни всього середовища.

Зі змісту листа Білоцерківського національного аграрного університету від 28 лютого 2020 року № 01-12/194 вбачається, що верхів`я Дніпровських водосховищ за своїми гідрологічними та гідрохімічними режимами являють собою ділянки зі сприятливими умовами для нересту багатьох видів риб з різною біологією розмноження. Тому, обмеження не тільки промислового, а й інтенсивного любительського лову, на таких ділянках водосховищ, є доцільним.

В листі Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України від 12 лютого 2020 року № 114/77 зазначено про необхідність обмеження будь-якого промислового лову риби в верхів`ях Київського та Канівського водосховищ, що відповідає сучасним екологічним реаліям і останнім науковим дослідженням, які стосувалися аналізу сучасних ресурсів популяцій аборигенних риб Дніпра.

Вказану позицію Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України підтримано і листом від 05 травня 2020 року № 114/153.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вищезазначені листи обґрунтовують необхідність впровадження обмежувальних заходів, які стосуються верхів`їв Дніпровських водосховищ, в тому числі Кременчуцького, Київського та Канівського водосховищ.

Відповідно до статті 14 Закону № 3677-VI наукове забезпечення рибного господарства здійснюють рибогосподарські та інші спеціалізовані науково-дослідні установи, наукові підприємства та організації, селекційні центри, основними завданнями яких є: проведення державного моніторингу запасів водних біоресурсів та стану рибогосподарських водних об`єктів; проведення наукових досліджень з оцінки стану, вивчення біології та середовища існування водних біоресурсів, збирання біологічних і промислово- статистичних даних, розроблення прогнозів допустимих виловів та лімітів певних видів водних біоресурсів, щодо яких існує доцільність визначення; розроблення ефективних екологічно безпечних методів профілактики хвороб водних біоресурсів; розроблення та створення нових знарядь добування; розроблення методів управління та раціонального використання водних біоресурсів, їх збереження і відтворення у водах під юрисдикцією України, відкритому морі, а також у водах під юрисдикцією інших держав відповідно до міжнародних договорів України; розроблення та удосконалення методів підвищення продуктивності рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) шляхом введення аквакультури, створення нових високопродуктивних об`єктів рибництва на селекційно- генетичній основі; розроблення нових ресурсозберігаючих технологій і технологій переробки водних біоресурсів; розроблення та удосконалення методів виробництва з водних біоресурсів харчових, лікувально-профілактичних препаратів, біологічно активних речовин, кормів і харчових добавок для населення та сільськогосподарських тварин; участь у створенні міжнародної системи збереження та управління біоресурсами в Азово-Чорноморському басейні і відкритому морі, налагодження та підтримка зв`язків з іноземними рибогосподарськими і науковими установами та організаціями; маркетингові дослідження у рибному господарстві, промисловому рибальстві, розроблення стратегії подальшої діяльності суб`єктів рибного господарства, промислового рибальства та охорони водних біоресурсів, підвищення їх конкурентоспроможності, забезпечення інтеграції у міжнародні організації; створення інвестиційних проектів, планів розвитку, реконструкції та реструктуризації підприємств; використання галузевих трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону № 3677-VI обґрунтування допустимих обсягів спеціального використання водних біоресурсів за видами (групами видів) у водних об`єктах розробляють наукові установи та організації, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, наукові установи, що входять до Національної академії наук України та Української академії аграрних наук, на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, суб`єктів рибного господарства.

Інститут гідробіології НАН України є провідним в Україні науковим центром з великим досвідом комплексних гідроекологічних, гідробіологічних, іхтіологічних, біотехнологічних, радіобіологічних досліджень прісноводних екосистем різного типу, основними науковими напрямами діяльності якого є: вивчення біологічного різноманіття і механізмів функціонування прісноводних екосистем як основи для розробки технологій з біоіндикації, моніторингу та управління екологічним станом водних об`єктів; вивчення фізико-хімічних основ процесів міграції, трансформації та біологічної дії на гідробіонтів радіонуклідів і хімічного забруднення та шляхів їх регуляції; оцінка і прогнозування стану іхтіофауни у водоймах різного типу з метою раціонального використання водних живих ресурсів та збереження різноманіття риб; молекулярно-біологічні, клітинні та фізіологічні дослідження гідробіонтів як основа розроблення високоефективних технологій аквакультури.

Відповідно до пункту 1.5 Статуту Білоцерківського національного аграрного університету, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 червня 2019 року №883, одним з основних напрямів діяльності БНАУ є науково-дослідна розробка, дослідження, розробка і впровадження нових наукових технологій, конструкцій, матеріалів.

Згідно з пунктом 2.7 Статуту № 883 БНАУ має право самостійно розробляти та запроваджувати власні програми освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Пунктом 9.2 статуту № 883 встановлено, що основними напрямами інтеграції наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності інтернету є участь у розробленні та виконання державних цільових програм економічного і соціального розвитку; проведення спільних наукових досліджень, експериментальних та інноваційних розробок; участь у створенні науково- навчальних, науково-дослідних об`єднань.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Інституту ім. І.І. Шмальгаузена HAH України, затвердженого розпорядженням Президії HAH України від 09 грудня 2016 року № 814 (далі - Статут № 814), Інститут ім. І.І. Шмальгаузена HAH України є державною, бюджетною науковою установою, що заснована на державній власності та перебуває у віданні Національної академії наук України.

Згідно з пунктом 1.6 Статуту № 814 для Інституту основною є наукова та науково-технічна діяльність.

Пунктом 2.1 Статуту № 814 встановлено, що основними завданнями Інституту є: організація, проведення та координація фундаментальних та прикладних наукових досліджень; науково-технічні розробки, що базуються на наукових знаннях, отриманих у результаті наукових досліджень чи практичного досвіду; надання науково-технічних послуг в рамках визначених наукових напрямів.

Листом від 29 квітня 2020 року № 2-6.3-19/2544-20 Державне агентство рибного господарства України повідомило, що відповідно до договору між Держрибагентством та Інститутом рибного господарства HAH України від 27 липня 2019 року № 43/19 у 2019 році Інститутом рибного господарства HAH України згідно з програмою науково-дослідних робіт "Оцінка стану водних біоресурсів у внутрішніх водних об`єктах загальнодержавного значення та Дніпровсько-Бузькій гирловій системі на 2020 рік. Розробка оптимальних режимів їх рибогосподарської експлуатації" виконувались роботи з дослідження стану водних біоресурсів у дніпровських водосховищах та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі та розробка оптимальних режимів їх експлуатації.

Водночас, на підставі проведених науково-дослідних робіт у 2019 році підготовлено біологічне обґрунтування режимів рибальства в рибогосподарських водних об`єктах, лімітів і прогнозів спеціального використання водних біоресурсів на 2020 рік.

Враховуючи викладене, Позивачами хибно трактуються вимоги закону, оскільки ними зроблено помилковий висновок, що єдиною установою, яка може надавати наукові обґрунтування щодо оспорюваного наказу є лише Інститут рибного господарства НААН України, що не узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що твердження третьої особи - Інституту рибного господарства НААН України про протиправність оскаржуваного наказу не може братись до уваги, оскільки відповідно до Протоколу № 17 від 18.05.2020 року засідання Науково-промислової ради Держрибагентства, яким погоджено проект оскаржуваного наказу, участь у зазначеному засіданні брали представники органів державної влади, державних підприємств та наукових установ.

Водночас представники Інституту рибного господарства НААН України, які теж брали участь у вищезазначеному засіданні, не висловлювали жодних зауважень до проекту оскаржуваного наказу, що свідчить про те, що проект оскаржуваного наказу був розроблений на підставі закону, а твердження Позивачів в апеляційних скаргах є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє посилання Позивачів в апеляційних скаргах на відсутність належних наукових обгрунтувань щодо обмеження промислового рибальства.

Крім того, суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що оскаржуваними пунктами додатку № 3 до оспорюваного наказу встановлено заборону промислу лише в окремих ділянках Київського та Кременчуцького водосховищ, що спростовує доводи Позивачів щодо неможливості здійснення господарської діяльності останніми.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест і К", Приватного підприємства "Десна-55", викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оцінюючи наявність підстав для задоволення клопотань Приватного підприємства "Десна-55" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест і К" про стягнення на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 15500,00 грн. кожному, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог, а колегія суддів не встановила підстав для задоволення апеляційних скарг та позовних вимог, підстави для стягнення на користь Позивачів витрат на правничу допомогу - відсутні.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест і К", Приватного підприємства "Десна-55" - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 25.01.2021 року.