Постанова

від 20.01.2021 по справі 910/17361/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р. Справа№ 910/17361/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Владимиренко С.В.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 20.01.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 про повернення позовної заяви

у справі № 910/17361/20 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21",

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/17361/20 позовну заяву та додані до неї документи вважати неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Зазначена ухвала обґрунтована посиланням на те, що позивач не дотримався вимог п.1 ч.1 ст. 164, ч.1 ст. 172 ГПК України.

Повертаючи позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що надані позивачем докази не є належними та допустимими доказами на підтвердження усунення недоліків, зазначених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.11.2020, якою було залишено дану позовну заяву без руху, а саме не надано доказів направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії позовної заяви з доданими до неї документами на офіційну адресу місцезнаходження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" та не надано доказів того, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 офіційно закріплена за відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою (шляхом направлення її тексту на електронну адресу суду та скріплено цифровим підписом), в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, скаржник завив клопотання про звільнення його відс сплати судового збору.

На думку скаржника, ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема, положень 162, 164,

Зокрема, скаржник наполягав на наступному:

- копія позовної заяви надіслана відповідачеві в електронній формі на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), доступ до якої здійснювався засобом акредитації Електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) позивача у підсистемі "Електронний суд", що підтверджується відповідними скриншотами, на яких зафіксовано дату відправлення, який документ, розмір електронного листа, та підтвердження вдалої відправки, а тому, вважається відправленою належним чином. При цьому, скаржник посилається на ст. ст. 6, 42 ГПК України;

- відправка позивачем документів відповідачу здійснювалася через підсистему Поштова скринька mail.gov.ua , яка разом з Підсистемою Електронний суд входять в склад Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи , а робота ЄСІТС та її Підсистем забезпечується Державним підприємством Інформаційні судові системи . При цьому, також посилається на Правила реєстрації користувачів державної системи електронної пошти mail.gov.ua для отримання інформації в кабінеті електронних сервісів та обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу;

- щодо надсилання додатків до позовної заяви скаржник вказав, що копії документів надіслані відповідачу на його офіційну електронну адресу в електронній формі; обсяг додатків є надмірним; всі додатки без винятку є в наявності у відповідача, що відповідає ст.ст. 42, 80 ГПК України; тому суд безпідставно посилається в оскаржуваній ухвалі на відсутність доказів направлення відповідачеві додатків до позовної заяви, оскільки процесуальне законодавство не вимагає направлення доказів іншим учасникам справи, якщо такі докази є у відповідного учасника справи;

- посилається на необхідність застосування аналогії права/закону, а саме, приписів КАС України та ЦПК України щодо звільнення позивача від обов`язку надсилання копій поданих документів іншим учасникам справи в разі подання документів в електронній формі та вчинення дій з такого надсилання судом;

- на підтвердження факту належності відповідної електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачеві, до позовної заяви додано файл у форматі PDF "10 Відзив відповідача на позовну заяву позивача", який був сформований самим відповідачем в підсистемі "Електронний суд" та поданий до Святошинського районного суду міста Києва; відтак, на переконання заявника, відповідна електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 належить відповідачу та зареєстрована в підсистемі електронний суд , оскільки її вказав сам відповідач на відзиві у іншій справі;

11.01.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові пояснення у справі, у яких він серед іншого посилався на ухвали Північного апеляційного господарського суду у тринадцяти справах, у яких було відкрито апеляційне провадження та прийнято до уваги в якості доказів надсилання апеляційної скарги відповідачу, електронні докази надсилання скарги на електронну адресу відповідача засобом електронного зв`язку.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" не скористалося своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2020 справу №910/17361/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 дану апеляційну скаргу на підставі ст.ст. 174, 259, 260 ГПК України залишено без руху.

Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі № 910/17361/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 20.01.2021 о 17:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 11.01.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 11.01.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

Явка представників сторін.

До судового засідання від 20.01.2021 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

У додаткових поясненнях, поданих 11.01.2021, скаржник просив суд розглядати апеляційну скаргу без його присутності, також долучив аналогічну за змістом заяву.

Колегією суддів враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 28.02.2021 на всій території України встановлено карантин та запроваджено обмежувальні заходи.

В той же час, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 20.01.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, ураховуючи те, що від учасників справи не надходило будь-яких заяв чи клопотань, зокрема щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала залишенню без змін, враховуючи наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У листопаді 2020 року до Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" про визнання права позивача на його волевиявлення виходу / виключення з ОСББ б.21; визнати датою виходу/виключення позивача з ОСББ б.21 дату подачі позивачем заяви/вимоги про вихід/виключення позивача з ОСББ б.21 від 05.11.2020; в разі необхідності застосувати норми ч.6 ст. 11 ГПК України.

Позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником у системі "Електронний суд" та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 08.11.2020 за вх. № 17361/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи,

- доказів направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії позовної заяви з доданими до неї документами на офіційну адресу місцезнаходження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21";

- уточнену позову заяву із приведеною у відповідність прохальною частиною позову із зазначенням позовних вимог та належним їх обґрунтуванням.

Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції зазначав, що позивачем у якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу до суду надано в електронному вигляді скрін-шот веб-сторінки, з якої вбачається, що на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачем направлено копію позовної заяви "Про вихід з ОСББ від 08.11.2020".

При тому, судом також зверталася увага позивача на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом відповідача - 40566417, не вбачається за можливе встановити, що офіційною електронною адресою відповідача для здійснення зв`язку є саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відомості в графі "Інформація для здійснення зв`язку" взагалі відсутні.

Серед іншого, суд акцентував увагу на тому, що ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що позивач зобов`язаний надіслати учасникам справи копію позовної заяви з додатками саме листом з описом вкладення. Норма ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України носить імперативний характер, а відтак є обов`язковою для виконання.

Водночас, проаналізувавши позовну заяву та додані до неї документи, суд вказав, що позивачем не надано належних доказів направлення (опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек) копії позовної заяви з доданими до неї доказами на адресу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21". Крім того, враховуючи відсутність опису вкладення в цінний лист щодо направлення копії позову відповідачу, із наданого позивачем скрін-шоту веб-сторінки вбачається, що на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено лише копію позовної заяви "Про вихід з ОСББ від 08.11.2020", тобто, без доданих до неї документів (додатків).

Таким чином, враховуючи викладене вище в сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї доказами на адресу відповідача, не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, що підтверджують надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами саме на офіційну адресу відповідача.

Окремою підставою залишення апеляційної скарги без руху слугувало і те, що позовна заява не відповідає п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки текст позовної заяви, дійшов висновку щодо неможливості виокремлення із позовної заяви безпосередньо позовних вимог позивача (позовна заява не містить прохальної частини), обставин, якими позивач обґрунтовує саме заявлені вимоги, та підстави з якими обумовлює можливість їх задоволення.

З цього приводу суд зауважив, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинна бути чітко визначена позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Враховуючи зазначене, суд відзначив, що питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору буде вирішено судом, у разі усунення означених вище недоліків позовної заяви.

19.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, сформована заявником у системі "Електронний суд", у якій позивачем висловлено його пояснення щодо кожного недоліку вказаного судом в ухвалі.

Так, поміж іншим, заявник вказав, що копія позовної заяви/уточненої позовної заяви надіслана відповідачеві в електронній формі через підсистему ЄСІТС, доступ до якої здійснювався засобом акредитації ЕЦП позивача у підсистемі "Електронний суд", а відтак, вважається відправленою належним чином; на підтвердження відправлення позовної завяи/уточненої позовної заяви та додатків до неї електронним листом на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем, як у позовній заяві так і заяві про усунення недоліків, викладено у заяві чотири скріншоти, на яких зафіксовано назву відправленого відповідачеві документу, відповідну електронну адресу, дату та час відправки, розмір електронного листа, позначку наявності вкладення до електронного листа, а також підтвердження вдалої відправки на вказану адресу та вдалого отримання за такою адресою.

Заявник також пояснив, що відправка позивачем документів відповідачу здійснювалася через підсистему Поштова скринька mail.gov.ua , яка разом з Підсистемою Електронний суд входять в склад Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи , а робота ЄСІТС та її Підсистем забезпечується Державним підприємством Інформаційні судові системи . При цьому, також посилається на Правила реєстрації користувачів державної системи електронної пошти mail.gov.ua для отримання інформації в кабінеті електронних сервісів та обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу.

Таким чином, заявник зауважив, що позовна заява подана в електронній формі; копії документів надіслані відповідачу на його офіційну електронну адресу; обсяг додатків є надмірним; всі додатки є в наявності у відповідача.

Надавши оцінку вказаній заяві позивача про усунення недоліків, а також наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 недоліки позовної заяви заявником (позивачем) у визначений судом строк повною мірою не було усунуто, у зв`язку з чим наявні підстави для її повернення без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

За приписами вказаних правових норм обов`язок позивача направити відповідачеві копії доданих до позовної заяви документів не залежить від наявності таких документів у відповідача, а містять імперативну норму щодо обов`язковості надіслання учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За приписами ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом ані під час звернення до суду з позовною заявою, ані разом із заявою про усунення її недоліків позивачем не було надано належних доказів на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів в порядку, встановленому ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме, листом з описом вкладення.

З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити про наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Частиною четвертою статті 6 ГПК України визначено, що ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу , між учасниками судового процесу , а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до підпункту 17.1 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Разом з цим, абзацом другим підпункту 17.15 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" №229 (6984) 01.12.2018.

У подальшому, у газеті "Голос України" (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01.12.2018).

Наказом Державної судової адміністрації України №628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах).

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.

Пунктом 1 Розділу ХІ Положення визначено, що обмін електронними документами між судом , ОСП (органами системи правосуддя), фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечуються засобами підсистеми електронного суду.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими у паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи та подання такого документа через Електронний кабінет.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №910/12245/19 (пункт 7.20. постанови).

Наказом ДСА України №628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України.

Оскільки Господарський суд міста Києва віднесено до пілотних судів, у яких запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" то, відповідно, звернення з позовною заявою в електронній формі через згадану підсистему з використанням електронного цифрового підпису відповідає вимогам ГПК України, щодо подання позовної заяви в письмовій формі.

В той же час, як вже зазначалось вище, ч. 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Отже, з аналізу відповідної норми процесуального закону вбачається. Що відповідно до статті 172 ГПК України, надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника.

Частиною п`ятою статті 42 ГПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи , за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 Розділу ХІ Положення визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи , крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Отже, факт звернення заявника із позовною заявою в електронній формі через використання підсистеми "Електронний суд" є альтернативою подання позовної заяви/скарги (апеляційної/касаційної) у паперовій формі.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в постанові від 21.12.2019 у справі № 910/12245/19. Подібна правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19.

Разом з тим, статтею 6 ГПК України, що визначає порядок функціонування у господарських судах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не встановлено винятків щодо вимог до форми та змісту позовної заяви, які визначені статтею 164, 172 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 905/1965/19.

Таким чином, на переконання колегії суддів, аргументи скаржника про те, що відповідно до статті 6 ГПК України він не зобов`язаний надавати суду паперові копії та докази відправки паперових копій процесуальних документів іншим учасникам справи є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції визнає помилковими викладені як у поданій суду першої інстанції заяві про усунення недоліків, так і в апеляційній скарзі доводи позивача про необхідність застосування аналогії права/закону, а саме, приписів КАС України та ЦПК України щодо звільнення позивача від обов`язку надсилання копій поданих документів іншим учасникам справи в разі подання документів в електронній формі та вчинення дій з такого надсилання судом.

З цього приводу колегія суддів зазначає про неможливість застосування аналогії права, зокрема, цивільного процесуального та адміністративного процесуального законодавства, на яке посилається позивач, для регулювання господарського процесу як такого, що містить пряму імперативну вимогу законодавця щодо змісту документів, які обов`язково додаються до позовної заяви.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому, суд повинен не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою, однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків та однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01 від 06.09.2005).

Суд зазначає, що неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з позовною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, що закріплені у частині третій статті 2 ГПК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, ненаправлення позивачем способом, передбаченим чинним господарським процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи позивача про направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами електронним листом через електронний кабінет позивача у підсистемі "Електронний суд" на офіційну електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В цій частині, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ПЕТРИЦЬКОГО 21 має офіційну електронну адресу пошти, яку зазначив саме позивач, оскільки з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на яку можна посилатись як на достовірну в розумінні закону, не вбачається наявність такої електронної адреси.

Щодо направлення документів відповідачу через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему суд пеляційної інстанції зазначає, як було зазначено вище, 01.03.2019 у періодичному виданні "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС, Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 від 01.12.2018).

Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов`язані з початком функціонування ЄСІТС, не набувають чинності.

Електронний суд входить до Єдиної підсистеми електронного діловодства судів, органів суддівського самоврядування та забезпечення, яка, в свою чергу, є лише однією з п`яти основних складових підсистем ЄСІТС.

Електронний суд - модуль ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні документи до суду, органів суддівського самоврядування та забезпечення або інших учасників судового процесу, які зареєстрували свої офіційні електронні адреси, а також отримувати від них інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші процесуальні документи. Доступ до сервісів Електронного суду забезпечуються через Електронний кабінет користувачів.

Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет) є модулем Загальної підсистеми ЄСІТС.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що наразі специфіка використання підсистеми "Електронний суд" у тестовому режимі не дозволяє здійснювати ідентифікацію Електронних кабінетів (офіційних електронних адрес) зареєстрованих у системі користувачів.

Разом з тим, згідно п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) міститься, зокрема, інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Однак, як було встановлено судом, інформація щодо електронної адреси відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку посилається позивач як на офіційну електронну адресу відповідача, зареєстровану у підсистемі "Електронний суд", не містить ознак електронної адреси учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, яка створюється в системі обміну електронними документами між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Суд відзначає, що відповідно до приписів Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженого Наказом Державної судової

адміністрації України від 07.11.2016 № 227, електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені. При цьому, ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені "mail.gov.ua".

При тому, сам позивач неодноразово, як у документах поданих суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі наголошує на тому, що саме поштова скринька mail.gov.ua разом з підсистемою "Електронний суд" входять у склад ЄСІТС, робота якої та її підсистем забезпечується Державним підприємством "Інформаційні судові системи".

В цій частині також позивач звертав увагу і на Правила реєстрації користувачів державної системи електронної пошти mail.gov.ua для отримання інформації в кабінеті електронних сервісів та обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу.

Як свідчать викладені у позовній заяві скріншоти позивачем було направлено електронного листа під назвою "Копія позовної заяви від 08.11.2020 для відповідача ОСББ б.21" 2020 на електронну адресу osbb.petrytskoho21@р mail.com. (а.с. 71)

Разом з тим, із наданої позивачем заяви про усунення недоліків вбачається, що позивачем 19.11.2020 на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2020 на електронну адресу osbb.petrytskoho21@ g mail.com було здійснено відправлення електронного листа "Копія уточненої позовної заяви від 19.11.2020 з додатками для відповідача ОСББ б. 21 справа № 910/17361/20 суддя".

Електронні листи були надіслані з вкладенням саме через підсистему "Електронний суд" з електронного кабінету (електронної адреси) НОМЕР_1 @ mail.gov.ua, однак, такий лист надіслано на електронні адреси osbb.petrytskoho21@р mail.com та ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто електронні адреси, що зареєстровані у домені "gmail.com", а не "mail.gov.ua".

Відтак, враховуючи викладене, на переконання колегія суддів, доводи позивача про те, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в підсистемі "Електронний суд", є безпідставними та необґрунтованими.

Поряд з цим, звертає на себе увагу те, що позивач на першій сторінці позовної заяви, що подана через підсистему Електронний суд вказав електронну адресу відповідача osbb.petrytskoho21@р mail.com (а.с.1), саме з використанням літери p , на яку і доводить здійснення надсилання позовної заяви. Натомість, за змістом апеляційної скарги, а також у заяві про усунення недоліків позовної заяви, позивач доводить, що офіційною адресою відповідача є osbb.petrytskoho21@ g mail.com, саме з використанням літери g . (а.с. 101) Однак, як було встановлено судом, жодна із названих електронних адрес, які використав позивач не зареєстрована у домені "mail.gov.ua".

Аргументи позивача про те, що на підтвердження належності відповідної електронної адреси відповідачеві до позовної заяви додано файл у форматі PDF " 10 Відзив відповідача на позовну заяву позивача", який був поданий до Святошинського районного суду міста Києва, колегія суддів відхиляє, оскільки адреси для листування, зазначені сторонами на процесуальних документах, поданих у інших судових справах, не можуть вважатись такими, що повідомлені суду у даній справі.

Крім того, із зазначеного відзиву вбачається, що його було подано до Святошинського районного суду міста Києва у цивільній справі №759/20979/19 через систему "Електронний суд". Водночас, на вказаному документі відсутні будь-які зазначення про те, що його направлено до суду саме відповідачем та саме з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідна електронна адреса дійсно зазначена на даному документі у реквізитах відповідача. Разом з цим, на вказаному документі наявні також дані представника відповідача та її електронної адреси, зареєстрованої саме у домені "mail.gov.ua", що імовірно дає підстави вважати, що саме останньою зі свого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" було направлено до Святошинського районного суду міста Києва в інтересах ОСББ "Петрицького 21" зазначений відзив на позовну заяву.

З огляду на встановлене вище, оскільки на час подання даної позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала своє функціонування та з програми "Діловодство спеціалізованого суду" не вбачається наявність зареєстрованих електронних кабінетів учасників справи, а доказів на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів в розумінні приписів ст. 164 ГПК України позовні матеріали та заява про усунення недоліків не містять, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 4 ст.174 ГПК України.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Аргументи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та в більшій мірі дублюють посилання викладені ним у позові та зводяться до переоцінки обставин зазначених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в справі Perez deRada Cavanilles проти іспанії (№ 2809095, рішення від 28.10.1998) зазначає, що право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути практичним та ефективним. Просте існування права в законі доступу не є достатнім. Наприклад, воно може бути порушене такими чинниками, як існування процесуальних перепон, які заважають або зменшують можливості звернення до суду (занадто суворе тлумачення національними судами процесуальної норми (надмірний формалізм), що може позбавити заявників права доступу до суду, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Отже, ненадсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також порушує права іншої сторони, зокрема позбавляє можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 у справі №910/17361/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 25.01.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков