Ухвала

від 26.01.2021 по справі 904/454/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/454/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Львова Б. Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради (далі - Рада)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020

зі справи № 904/454/18

за позовом Ради

до товариства з обмеженою відповідальністю Тейсті-Фуд ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради,

про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2020 (згідно з відміткою Укрпошта Експрес ) Рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою від 31.12.2020 № 6/11-849, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Ради.

За результатами розгляду матеріалів поданої скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

За приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Необхідно зазначити, що, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, при посиланні на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких вона застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При посиланні на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначити норми права, щодо якої (яких) відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Як підставу касаційного оскарження судових рішень, скаржник визначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Отже, одночасне посилання скаржника на відсутність висновків Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, а також неврахування висновків Верховного Суду судами попередніх інстанцій як на підстави касаційного оскарження судових рішень без зазначення конкретних норм права, щодо яких такий висновок відсутній (неврахований), є суперечливими та не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, яких скаржник не навів у її тексті. Водночас зміст касаційної скарги зводиться до власної оцінки скаржником рішень судів попередніх інстанції, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Раді необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: скаржник має конкретизувати передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України підстави (підставу), на якій (яких) подається касаційна скарга, з посиланням на конкретні висновки (відсутність висновків) з відповідним обґрунтуванням, якої саме норми права, що була неправильно застосована або порушена судами попередніх інстанцій, стосуються ці висновки, в чому саме, на думку скаржника, полягає неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень і як це вплинуло на їх прийняття. При цьому слід враховувати, що такі пояснення скаржника за змістом мають лише конкретизувати підстави касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно протягом строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 зі справи № 904/454/18 залишити без руху.

2. Надати Дніпровській міській раді строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати на адресу: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Дніпровській міській раді, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Б. Львов