УХВАЛА
26 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/454/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Львова Б. Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради (далі - Рада)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020
зі справи № 904/454/18
за позовом Ради
до товариства з обмеженою відповідальністю Тейсті-Фуд ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради,
про визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИВ:
31.12.2020 (згідно з відміткою Укрпошта Експрес ) Рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою від 31.12.2020 № 6/11-849, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Ради.
За результатами розгляду матеріалів поданої скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
За приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Необхідно зазначити, що, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, при посиланні на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких вона застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При посиланні на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначити норми права, щодо якої (яких) відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
Як підставу касаційного оскарження судових рішень, скаржник визначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Отже, одночасне посилання скаржника на відсутність висновків Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, а також неврахування висновків Верховного Суду судами попередніх інстанцій як на підстави касаційного оскарження судових рішень без зазначення конкретних норм права, щодо яких такий висновок відсутній (неврахований), є суперечливими та не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, яких скаржник не навів у її тексті. Водночас зміст касаційної скарги зводиться до власної оцінки скаржником рішень судів попередніх інстанції, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Раді необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: скаржник має конкретизувати передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України підстави (підставу), на якій (яких) подається касаційна скарга, з посиланням на конкретні висновки (відсутність висновків) з відповідним обґрунтуванням, якої саме норми права, що була неправильно застосована або порушена судами попередніх інстанцій, стосуються ці висновки, в чому саме, на думку скаржника, полягає неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень і як це вплинуло на їх прийняття. При цьому слід враховувати, що такі пояснення скаржника за змістом мають лише конкретизувати підстави касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно протягом строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 зі справи № 904/454/18 залишити без руху.
2. Надати Дніпровській міській раді строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати на адресу: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити Дніпровській міській раді, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Б. Львов
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2021 |
Номер документу | 94393853 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Львов Б.Ю.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні