Рішення

від 20.11.2020 по справі 311/1768/18

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 311/1768/18

Проваджнення № 2/311/20/2020

20.11.2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді : Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Козій Д.О.

представника відповідача - адвоката Безух А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок (місцезнаходження: вул.Західна буд.56 Б с.Балки Василівського району Запорізької області, ЄДРПОУ - 32396176), про визнання додаткової угоди недійсною,

В С Т А Н О В И В :

29 травня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок про визнання додаткової угоди недійсною.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 01 серпня 2008 року між його батьком, ОСОБА_2 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю АПК Істок було укладено договір оренди землі №288, відповідно до умов якого він надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка заходиться на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, загальною площею 7,95 га, за користування якої відповідач вносить орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексу інфляції, в строк не пізніше 30 січня наступного року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Також як вказує у позові, після смерті батька, він, позивач ОСОБА_1 , звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю АПК Істок та попередив відповідача, що після закінчення строку оренди він має намір обробляти землю самостійно, на що отримав відповідь, що поки він не прийняв спадщину, не має права робити якісь заяви та повністю розпоряджатися землею.

Позивач вказує, що ним була прийнята спадщина за заповітом, до складу якої увійшла Ѕ частина вищезазначеної земельної ділянки, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину від 22 лютого 2018 року. Тобто вважає, що він фактично є власником орендованої земельної ділянки. Після чого він вдруге звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю АПК Істок та попередив про намір не продовжувати вищезазначений договір, але йому повідомлено, що договір було продовжено, а саме 20 квітня 2015 року з Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок була укладена додаткова угода до 31 грудня 2023 року. Знаючи, що ніякої додаткової угоди він з матір`ю з ТОВ АПК Істок не укладали, позивач ОСОБА_1 попросив пред`явити йому оригінал та подивившись на підпис, він зрозумів, що підпис підроблений, а саме написаний почерком, який не схожий на почерк його матері. Звернувши увагу працівників ТОВ АПК Істок на даний факт, він почув, що додатковий договір укладено та вони нічого не бажають чути про підроблений підпис.

Посилаючись на положення ст.ст.203,205,207,215 ЦК України, ст.ст.13,14 Закону України Про оренду землі , позивач ОСОБА_1 вказує, що у зв`язку з тим, що відповідачем підроблено підпис його батька, який зазначений у додатковій угоді, а відсутність особистого підпису сторони в договорі оренди землі свідчить про те, що сторони не узгодили всі істотні умови договору, передбачені Законом, вважає, що додаткова угода від 01 серпня 2008 року має бути визнана недійсною. Вказує, що підписи, які зазначені у додатковій угоді, не належать ні йому, ні його матері, тому умови, зазначені в угоді ніяким чином не були з ними узгоджені. Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 звертається до суду з даним позовом, в якому просить: визнати недійсною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №288 від 01 серпня 2008 року, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, загальною площею 7,95 га, укладеної 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК Істок .

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 31 травня 2018 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (т.1 а.с.25).

18 червня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, складений відповідачем ТОВ АПК Істок (т.1 а.с.40-41).

20 липня 2018 року надійшла відповідь на відзив, складена представником позивача адвокатом Козій Д.О. (т.1 а.с.64-67).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2018 року в судовому засіданні за клопотанням представника позивача в особі адвоката Козій Д.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , у даній цивільній справі № 311/1768/18 призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Київського судово-дослідного інституту судових експертиз, який розташований за адресою: м.Київ вул.Смоленська буд.6. (т.1 а.с.95-96).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника відповідача ТОВ АПК Істок задоволено частково, ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 10 серпня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с.176-178).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 13 листопада 2018 року провадження у даній цивільній справі № 311/1768/18 поновлено та призначено судове засідання на 29 листопада 2018 року, з викликом сторін та осіб, які беруть участь у справі (т.№1 а.с.181).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2019 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 в особі адвоката Козій Д.О. по даній цивільній справі призначено судову почеркознавчу експертизу з дорученням її проведення експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.1 а.с.226-227).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2018 року у цій справі залишено без змін (т.2 а.с.34-35).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2019 року поновлено провадження по даній цивільній справі (т.2 а.с.52).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 05 червня 2019 року частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів (т.2 а.с.76-77).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 17 липня 2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Козій Д.О про призначення у справі почеркознавчої експертизи з дорученням її проведення експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.2 а.с.98-99).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2019 року поновлено провадження по справі (т.2 а.с.120).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2020 року задоволено клопотання директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судовий експертиз про участь експерта ОСОБА_6 в судовому засіданні в режимі відео конференції (т.№2 а.с.176).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок Безух А.М. про призначення по цивільній справі №311/1768/18 повторної судової почеркознавчої експертизи (т.2 а.с.204).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Козій Д.О. підтримали у повному обсязі заявлені позовні вимоги та просять позов задовольнити за підставами, викладеним у позові та просять визнати недійсною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №288 від 01 серпня 2008 року, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, загальною площею 7,95 га, укладеної 20 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК Істок .

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок Безух А.М. заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на підстави та обґрунтування, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, в редакції від 18.06.2018 року (т.1 а.с.40-41). У поданому відзиві відповідач зазначає, що ТОВ АПК Істок не погоджується з доводами позовної заяви та на обґрунтування заперечень зазначають про наступне: 01.08.2008 року з ОСОБА_2 та ТОВ АПК Істок було підписано договір оренди №288 земельної ділянки, площею 7,95 га, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком дії 10 років. Кадастровий номер 2320981100:01:007:0010. Даний договір оренди пройшов державну реєстрацію. Орендна плата за зазначеним договором була встановлена в розмірі 1,5 % від грошової нормативної оцінки землі. Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . 20.04.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписали з ТОВ АПК Істок додаткову угоду про встановлення розміру орендної плати 8000,00 грн та продовження терміну дії договору до 31.12.2023 року. Також у відзиві вказують, що позивачем у позові не зазначено підставу та нормативне обґрунтування, за яким правочин слід визнати недійсним. Посилаючись на положення ст.ст.1218,1268 ЦК України відповідач зазначає, що укладена 20.04.2015 року додаткова угода між ОСОБА_3 та ТОВ АПК Істок ніяким чином не порушувала права позивача ОСОБА_1 , оскільки на момент укладення додаткової угоди він мав Ѕ частину прав на зазначену земельну ділянку. Спадщина ОСОБА_1 оформлена 22.02.2018 року. Також вільність волевиявлення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 при підписанні та подальшому виконанні оскаржуваного позивачем ОСОБА_1 правочину, підтверджується отриманням за 2015-2017 р.р. орендної плати. Фактично отримуючи орендну плату за користування на умовах, встановлених додатковою угодою, відповідач схвалював ці дії. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ТОВ АПК Істок просить відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що з 2006 року вона працює в ТОВ АПК Істок на посаді економіста та за посадовою інструкцією до її посадових обов`язків входить робота з пайщиками, укладення договорів, додаткових угод, ведення обліку заробітної плати, тощо. Попередньо вони сповіщають по телефону всіх пайщиків про те, що строк договору закінчується та їм необхідно підписати додаткову угоду. Директором АПК Істок було видано відповідний наказ про сповіщення пайщиків, строк дії оренди землі яких спливає. Для цього вимагалося надати копію паспорту та Державного акту на землю та пайщики особисто приходили та підписували ці додаткові угоди. Приходили до АПК Істок всі пайщики, у тому числі і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які були спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 , кожний по Ѕ частині спадкового майна, останніми були надані свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 . Стосовно укладення додаткової угоди від 20.04.2015 року між АПК Істок та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свідок стверджує, що вказані пайщики приносили оригінали паспортів та особисто підписували додаткову угоду, яка укладалася безпосередньо на підставі даних їх паспортів. Також вказує, що у АПК Істок була інформація по їх первісним договорам оренди, які діяли до 2018 року. Пізніше ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приходили у липні, чи серпні 2015 року, щоб отримати пай. Також в АПК Істок є умова, якщо особа наперед отримує кошти, вона підписує додаткову угоду на більш тривалий час. Також зазначає, що додаткові угоди могли укладатися як раніше, так і на наступний день, не обов`язково у день явки пайщиків. Могли поставити дату, якою віддавали додаткову угоду на реєстрацію до відділу земельних ресурсів. У який саме день та у котрій годині приходили до АПК Істок пайщики ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , точно не пригадує, у що саме вони були одягнені, сказати не може за спливом тривалого часу, оскільки з часу подій минуло п`ять років.

Допитана в судовому засіданні експерт Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 підтвердила у повному обсязі складений нею висновок №3928-19 від 27.11.2019 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у даній справі, та зазначає про те, що експертиза нею проводилася на всі зразки, надані судом, а саме: вільні, експериментальні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1 . У разі, якщо зразків підпису було б недостатньо, чи викликало б сумнів щодо кількості зразків, тоді б нею було порушено питання про надання додаткових зразків, проте для проведення даного експертного дослідження наданої кількості зразків підпису було достатньо та вона прийшла до категоричного висновку про те, що в додатковій угоді від 20.04.2015 року до договору оренди землі №288 від 01.08.2008 року підпис від імені ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Експертне дослідження проводилося на всі надані зразки підпису. У разі виключення з числа наданих документів одного зразку підпису, виконаного на договорі підряду, то це на категоричність висновків не вплине. У фототаблицю було винесено декілька зразків, а не лише зразок підпису з договору підряду. Фототаблиця - це ілюстраційна частина висновку і не є обов`язковим у фототаблицю виносити усі зразки, які досліджувалися. Та у фотоілюстраційних таблицях було розміщено як підпис, так і почерк. Складений нею висновок №3928-19 від 27.11.2019 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи підтримує.

Вислухавши думку позивача ОСОБА_1 , думку представника позивача - адвоката Козій Д.О., думку представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок - адвоката Безух А.М., показання свідка ОСОБА_5 , показання експерта ОСОБА_6 , дослідивши у повному обсязі матеріали цивільної справи №311/1768/18, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 ст.89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст.14 Закону України Про оренду землі ). Відповідно до частини першоїст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 207 ЦК України регламентує вимоги до письмової форми правочину і у її частині 2 зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно п.2 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 01 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК Істок в особі директора Постол А.А, був укладений Договір оренди земельної ділянки площею 7,95 га, яка розташована на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області і має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником якої є ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 014068. Даний договір укладено на 10 років. В прикінцевих положеннях договору зазначено, що цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Договір було зареєстровано у Василівському районі Запорізької регіональної філії ДП ДЗК 19.09.2008 року за № 040826600037, копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.10-11).

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та Орендарем ТОВ Агропромислова компанія Істок Орендодавець ОСОБА_2 передає, а Орендар тов. АПК Істок приймає в оренду земельну ділянку кадастровий номер №2320981100:01:007:0010, площею 7,95 га, яка розташована на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, за призначенням: для сільськогосподарських угідь (т.1 а.с.12).

Відповідно до Акту визначення меж земельної ділянки в натурі, що розташована на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, на підставі Договору оренди землі від 01.08.2008 року за №288 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП 014068 Орендодавцем ОСОБА_2 та Орендарем ТОВ Агропромислова компанія Істок визначено межі земельної ділянки кадастровий номер № 2320981100:01:007:0010, площею 7,9461 ріллі (т.1 а.с.13,14-15).

Також з доданих до позову документів вбачається, що 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК Істок в особі директора Білого О.О. укладена Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки №288 від 01.08.2008 року, відповідно до якої внесені наступні зміни, зокрема: в п.8 Договору оренди земельної ділянки №288, а саме: п.8 розділу Строк дії договору викладено в наступній редакції: Строк дії договору укладено строком до 31 грудня 2023 року, з урахуванням ротації сільськогосподарських культур, згідно з проектом землеустрою; п.9 розділу Орендна плата викладено в наступній редакції: Орендна плата вноситься в грошовій формі і становить з 01.01.2015 року 8000,00 гривень. Орендна плата може бути перерахована та отримана в натуральному вигляді за цінами, які склалися на момент видачі ; п.31розділу Інші права та обов`язки сторін доповнено наступним реченням: у разі смерті орендодавця допомагати родичам померлого в ритуальних послугах: надати автотранспорт, надати матеріальну допомогу у розмірі 1000,00 гривень, сприяти переоформленню права на спадщину . Всі інші умови вищевказаного Договору залишаються незмінними. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі №288 від 01.08.2008 року, зареєстрованого у відділі Василівського ЗРФ ДП Центр ДЗК 19 вересня 2008 року за реєстраційним № 04082600037 - набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації (т.1 а.с.17).

Відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та з наданого Витягу за № 50317355 від 20.12.2015 року вбачається, що орендодавцями земельної ділянки кадастровий номер №2320981100:01:007:0010, площею 7,9461 зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , орендарем ТОВ АПК Істок на підставі договору оренди землі за №288 від 01.08.2008 року та додаткової угоди від 20.04.2015 року до договору оренди землі № 288 від 01.08.2008 року, де строком дії договору оренди зазначено - 31.12.2023 року з правом пролонгації та вказані відомості внесені до Державного реєстру речових прав державним реєстратором Василівського районного управління юстиції Запорізької області Музичко Є.В. (т.1 а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.7).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Кириченко В.В. від 11.02.2014 року, ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді спадкового майна, яке складається з: земельної ділянки, загальною площею 7,9461 гектара, яка знаходиться на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки № 2320981100:01:007:0010. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №04068, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №-578, виданого Балківською сільською радою Василівського району Запорізької області 08 жовтня 2002 року. Свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частку видано ОСОБА_1 (т.1 а.с.18).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №17613314, сформованого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Кириченко В.В. від 11.02.2014 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить Ѕ частка земельної ділянки площею 7,9461 гектара, кадастровий номер № 2320981100:01:007:00010, яка розташована на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, серії НОМЕР_3 , копія якого міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.9).

При житті, 19.05.2017 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області Щербань І.І. та зареєстрований 19.05.2017 року в реєстрі №59, відповідно до якого ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, а саме: земельну ділянку згідно свідоцтва про право на спадщину за законом на Державний акт ІІІ-ЗП №014068, зареєстрованого Балківською сільською радою Василівського району запорізької області за №578 від 08.10.2002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Балки Василівського району Запорізької області (т.1 а.с.20).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Петричкович Ю.А. від 22.02.2018 року, ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вигляді спадкового майна, яке складається з: Ѕ (однієї другої) частки в праві власності на земельну ділянку, площею 7,9461 гектара, кадастровий номер №2320981100:01:007:0010, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, що належала спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Василівською державно ю нотаріальною конторою Запорізької області 11 лютого 2014 року за реєстровим №62, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності №4629000, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №289978723209. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, експлікація земельних угідь: рілля - 7,9461га (т.1 а.с.21).

Згідно Довідки за .№65 від 15.06.2018 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок вбачається, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) згідно договорів оренди землі нарахований та виплачений дохід у 2015-2017 роках в сумі 20571,43 гривень, у тому числі по роках: 2017 рік нараховано та виплачено дохід у сумі 12222,36 гривень, 2016 рік - нараховано та виплачено дохід у сумі 4149,07 гривень, 2015 рік - нараховано та виплачено дохід у сумі 4000,00 гривень (т.1 а.с.42).

Як вбачається з Довідки за вих.№64 від 15.06.2018 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок , ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) згідно договорів оренди землі нарахований та виплачений дохід у 2015-2017 роках у сумі 32743,66 гривень, у тому числі по роках: 2017 рік нараховано та виплачено дохід у сумі 8298,14 гривень, 2016 рік - нараховано та виплачено дохід у сумі 12447,20 гривень, 2015 рік - нараховано та виплачено дохід у сумі 11998,32 гривень (т.1 а.с.43).

Згідно Висновку експерта за №3928-19 від 27.11.2019 року за результатами проведеної на підставі ухвали суду судово-почеркознавчої експертизи , який складений експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 та доданих до висновку ілюстративних таблиць вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавці:___/ ОСОБА_1 / додаткової угоди від 20.04.2015 року до договору оренди землі №288 від 01.08.2008 року, що укладена між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ТОВ Агропромислова компанія Істок - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т.2 а.с.112-117).

Відповідно до ст.212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Даний висновок сторонами не оспорювався, його не визнано неналежним доказом у справі, у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт відсутності волевиявлення орендодавця ОСОБА_1 на укладання Додаткової угоди від 20.04.2015 року до договору оренди землі №288 від 01.08.2008 року, а тому вбачаються суттєві порушення положень цивільного законодавства, які є підставою для визнання такого договору недійсними.

Інших доказів, які б спростовували або суперечили висновку експертів з результатами проведення судової почеркознавчої експертизи представником відповідача не надано та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно з вимогами ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір оренди землі, який має дефект волі та волевиявлення орендодавця - власника землі, порушує належне його право власності, право вільно приймати рішення щодо укладення договору відносно свого майна, вільно обирати контрагента та визначати умови договору.

У зв`язку з цим та відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 15 ЦПК України суд має підстави та повноваження для захисту прав позивача, як спадкоємця орендодавця у спосіб, визначений законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За нормами ч.1 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною другою статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Відповідно ст.30 Закону України Про оренду землі Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При ухваленні рішення суд зважає на правову позицію ВП ВС, викладену в постанові від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, де застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В судовому засіданні представники позивача не заперечували факт отримання позивачем ОСОБА_1 орендної плати від ТОВ АПК Істок у 2018 році, та вказали, що ОСОБА_1 було відомо про укладення батьком договору оренди від 01.08.2008 року, тому ОСОБА_1 вважав, що отримує орендну плату саме за договором оренди, не знаючи про існування додаткової угоди до нього, таким чином не заперечуючи взагалі факт обізнаності про наявність між померлим ОСОБА_2 та ТОВ АПК Істок договірних відносин, зокрема про наявність договору оренди № 288 від 01.08.2008 року, тому суд визнає, що позивач діяв добросовісно.

Відповідно до ст.ст.215,216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В даному випадку в результаті укладення договору оренди позивач вважає, що порушено його право на розпорядження спадковим майном, зокрема земельною ділянкою. Стверджує на обставину, що його батько ОСОБА_1 не підписував оспорюваної додаткової угоди до Договору оренди, тому позивач не знав та не міг знати про існування цієї додаткової угоди.

Статтею 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо).

Верховний Суд України у постанові від 02.03.2016 року, за наслідками розгляду цивільної справи №6-308цс16, виклав правовий висновок про те, що відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та при наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ). У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв`язку з її оспоренням та не визнанням іншими особами.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.208 ЦК України правочин між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ч.ч.1,3 ст.215, ч.ч.3,5 ст.203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) наступних вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину необхідно не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб. Чинне законодавство не наділяє повноваженнями будь-яких осіб, окрім сторін, вирішувати питання щодо укладення, вчинення договору, оскільки у цивільних правовідносинах діє принцип свободи договору, який є основоположним.

Суд прийшов до висновку, що волевиявлення ОСОБА_1 , позивача у справі, на вчинення правочину не було, так як Додаткова угода до Договору оренди землі №288 від 01.08.2008 року підписані не ним, а іншою особою, що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи від 27.11.2019 року, а тому такий правочин є недійсним.

Крім того, недійсність правочину в певній частині (відсутність волевиявлення ОСОБА_1 ), тягне за собою недійсній правочину в цілому.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (обєкт), щодо якої виник спір.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Чинне законодавство не наділяє повноваженнями будь-яких осіб, окрім сторін, вирішувати питання щодо укладення, вчинення договору, оскільки у цивільних правовідносинах діє принцип свободи договору, який є основоположним.

Отже, оскільки встановлено, що позивач ОСОБА_1 не підписував Додаткову угоду від 20.04.2015 року до договору оренди землі №288 від 01.08.2008 року, то в силу ч.3 ст.203 ЦК України та ст.215 ЦК України є всі підстави для визнання цієї угоди недійсною в цілому, оскільки позивач ОСОБА_1 на теперішній час є власником у повному обсязі об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки площею 7,9461 гектара, кадастровий номер №2320981100:01:007:0010, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (1/2 частка) та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Василівською державною нотаріальною конторою Запорізької області 11.02. 2014 року після смерті ОСОБА_3 (1/2 частка) (т.1 а.с.18,21).

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

В силу ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За таких обставин, Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки №288 від 01.08.2008 року, укладена 20.04.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АПК Істок слід визнати недійсною, позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки в ході судового розгляду справи не було встановлено судом волевиявлення ОСОБА_1 на підписання оспорюваної Додаткової угоди від 20.04.2015 року, тому суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 та спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті вищевказаних осіб.

Отже, судом встановлено, що оспорювану додаткову угоду позивач ОСОБА_1 особисто не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав у встановленому законом порядку, що свідчить про відсутність волі орендодавця на продовження строку дії договору оренди землі, а тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі шляхом укладання додаткової угоди до нього, що є підставою, передбаченою ст.15 Закону України Про оренду землі та ст.215 ЦК України для визнання спірного договору недійсним.

До показань свідка ОСОБА_5 суд відноситься критично, оскільки в ході надання нею показань в судовому засіданні свідок чітко не змогла пояснити день та час укладення додаткової угоди між ТОВ АПК Істок та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посилаючись на ті обставини, що останні особисто були присутні під час підписання ними Додаткової угоди від 20.04.2015 року, що суперечить висновкам судової почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках даної цивільної справи та показанням експерта ОСОБА_6 ,допитаної в ході судового розгляду справи з метою роз`яснення складеного нею висновку.

Інші належні та допустимі докази, які б спростовували або суперечили доводам сторони позивача, а також висновку експерта в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані, тобто відсутні докази стосовно твердження представника відповідача Безух А.М. про те, що додаткова угода підписана особисто орендодавцем, умови додаткової угоди також погоджені з орендодавцем ОСОБА_1 .

Вказані вище висновки узгоджуються з висновком Великої палати ВС, викладеним у постанові від 21.11.2018 у справі №530/212/17 (№14-330цс18).

Посилання представника відповідача на те, що протягом періоду оренди землі в повному обсязі виконувалися умови договору, виплачувалася орендна плата чи надавалося зерно та інше, що підтверджується відповідними довідками ТОВ АПК Істок , також не підтверджено належними та допустимими доказами, при цьому позивачем не оспорюється неналежне виконання умов договору оренди землі.

Разом з тим, заперечення представника відповідача ТОВ АПК Істок , суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки вони повністю спростовуються встановленими в судовому засіданні обставинами справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, у тому числі проведеним експертним дослідженням за №3928-19 від 27.11.2019 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та вважає необхідним визнати недійсною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №288 від 01.08.2008 року, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, загальною площею 7,95 га, укладеної 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок .

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оспорювана додаткова угода не підписана орендодавцем та не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійсною.

Згідно положень ч.ч.1,2,6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується положеннями ст.141 ЦПК України, а тому, виходячи з того, що позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн., тому відповідно до положень ст.ст.133,141 ЦПК України з відповідача ТОВ АПК Істок на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені позивачем та документально ним підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, оригінал платіжного документу (квитанції) від 29.05.2018 року міститься в матеріалах справи (а.с.1).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст.9,12,13,81,95,137,141, 259,263-265,268 України, ст..ст.202, 203, 215, 217, 237, 628, 629, 638, 640, 641, 642, 792, 1297 ЦК України, ст.ст.93, 148-1, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 13, 14, 15, 17, 19, 21, 32 Закону України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок про визнання додаткової угоди недійсною - задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №288 від 01.08.2008 року, розташованої на території Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області, загальною площею 7,95 га, укладеної 20 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Істок (місцезнаходження: вул.Західна буд.56 Б с.Балки Василівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ - 32396176) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі - 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО