Ухвала
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 495/10985/17
провадження №61-183ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В.,
розглянув касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року за заявою Білгород-Дністровської місцевої прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий комітет Білгород?Дністровської міської ради Одеської області, про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року Білгород-Дністровська місцева прокуратура звернулася до суду з позовними вимогами про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
У квітні 2020 року позивач подав заяву про забезпечення позову та просив суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0919 га (кадастровий номер 5110300000:02:012:0170) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 квітня 2020 року заяву задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0919 га (кадастровий номер 5110300000:02:012:0170) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 квітня 2020 року скасовано.
Заяву виконуючого обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0919 га (кадастровий номер 5110300000:02:012:0170) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , залишено без задоволення.
У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року.
У касаційній скарзі представник Одеська обласна прокуратура, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Оскільки за змістом пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, відсутня процесуальна можливість оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову, так само неможливим є касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.
Обмеження права на касаційне оскарження постанови суду апеляційного суду, згідно з якою відмовлено у забезпеченні позову за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, не нівелює для учасника справи можливості доступу до суду та не ускладнює йому цей доступ настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права, оскільки заявник не позбавлений права на повторне звернення із заявою про забезпечення позову до суду першої інстанції за наявності для цього підстав.
Критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду , а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, постанова Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року, якою переглянуто ухвалу Білгород?Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 квітня 2020 року та відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року за заявою Білгород-Дністровська місцева прокуратура про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий комітет Білгород?Дністровської міської ради Одеської області, про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2021 |
Номер документу | 94417691 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сакара Наталія Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні