Постанова

від 26.01.2021 по справі 500/287/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/287/20 пров. № А/857/15311/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сеник Р.П., Судова-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Смолинця А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року постановлену суддею Мірінович У.А. у м. Тернополі за заявою ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 500/287/20 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації про відмову в призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг з 01.10.2019 року у формі повідомлення про надання субсидій від 15 жовтня 2020 року № 017055(6863);

- вжити заходів щодо усунення порушень, які спричинені невиконанням судового рішення;

- притягнути до відповідальності осіб, які є відповідальними за прийняття протиправного рішення.

У обґрунтування цієї заяви заявник зазначає те, що відповідач не виконує рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року, яке набрало законної сили 07.08.2020 року. У резолютивній частині цього рішення, серед іншого, суд зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.10.2019 року про призначення та надання житлової субсидії з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні. У мотивувальній частині рішення, суд вказав, що відповідач протиправно нарахував позивачу надміру виплачені кошти із житлової субсидії за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 в розмірі 8547,42 грн, згідно з розрахунком зайво нарахованих та надміру виплачених коштів із житлової субсидії № 17055. Однак відповідач 15 жовтня 2020 року прийняв рішення у формі повідомлення № 017055(6863) про відмову в призначенні субсидії заявнику на тій підставі, що заявник не відшкодував управлінню надміру виплачені кошти із житлової субсидії.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено.

Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, які полягають у винесені повідомлення про надання субсидії № 017055(6863) від 15.10.2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено в призначені субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг з 1 жовтня 2019 року, з тих підстав, що заявник не повернув надмірно перераховану субсидію.

Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та надання житлової субсидії від 24.10.2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Встановлено управлінню праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 15 календарних днів від дня її отримання.

Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржило управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року і відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги, управління посилається на те, що повторно, на виконання рішення суду, розглянуло заяву ОСОБА_1 про призначення субсидії, однак, відмовило у задоволенні цієї заяви виходячи з тих мотивів, що ОСОБА_1 не відшкодував надмірно виплачену субсидію за попередні періоди.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 29.05.2020 року Тернопільським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі № 500/287/20, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області у формі повідомлення про надання субсидії від 08.11.2019 року № 017055/9579.

Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та надання житлової субсидії від 24.10.2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям і житлових субсидій та пільг при Теребовлянській районній державній адміністрації Тернопільської області, оформлене протоколом від 19.09.2019 року № 28 відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 07.08.2020 року.

21.08.2020 року Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 500/287/20.

21.09.2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубчак М.З. за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 500/287/20 виданого 21.08.2020 року про зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та надання житлової субсидії від 24.10.2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

18.10.2020 року управлінням праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області винесло повідомлення про надання субсидії № 017055(6863), згідно з якого ОСОБА_1 встановлено відсоток обов`язкової частки сплати 13,45%, не призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 1 жовтня 2019 року, з таких підстав: не повернуто надмірну перераховану субсидію.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не взяв до уваги висновки суду викладені у рішенні від 29.05.2020 року і повторно відмовив заявнику у призначенні субсидії з підстав, які аналогічні тим, що і попередньому рішенні, яке заявник оскаржив, а суд скасував.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

У рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 зазначено, що згідно зі ст. 8 Основного Закону Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Відповідно до ст.129-1 Конституції судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 4 статті 383 КАС України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Апеляційний суд зазначає, що зазначені у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі № 520/11829/17 від 27 листопада 2018 року.

Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, передбачений правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі вчинення суб`єктом владних повноважень під час виконання судового рішення протиправних дій чи бездіяльності або прийняття протиправних рішень, які у свою чергу порушують законні права та інтереси позивача. Визнання судом протиправними рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідача - можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру на користь особи-позивача.

Апеляційний суд встановив те, що виконуючи рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року у справі № 500/287/20, управлінням праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області не враховано висновки суду викладені у цьому рішенні, а саме про те, що надміру виплачені кошти по житловій субсидії за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року в розмірі 8547,42 грн. нараховані відповідачем позивачу неправомірно, і як наслідок у позивача відсутній обов`язок щодо повернення таких, а отже і неправомірною визнана судом відмова відповідача у призначенні заявнику житлової субсидії за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.

Цей висновок апеляційного суду ґрунтується на тому, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року, управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області не врахувало висновків суду викладених у цьому рішенні і при повторному розгляді заяви заявника винесло рішення про відмову в призначенні житлової субсидії з тих самих підстав, що і попередній раз.

Отже, суд першої інстанції задоволивши заяву ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 КАС України, вірно встановив те, що управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області на виконання рішення суду, яке набрало законної сили прийняло рішення, яке не враховує висновків суду, а отже є протиправним.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 500/287/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 27.01.2021 року