Постанова

від 18.01.2021 по справі 569/9441/16-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 569/9441/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Панас О. В. Провадження № 22-ц/802/15/21 Категорія: 39 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,

секретар судового засідання - Концевич Я.О.,

з участю представника позивача - Андрієвського А.О.,

представника відповідача - Довгун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , правонаступником якого залучено Крутякова Івана Євгеновича, до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети іпотеки за апеляційною скаргою позивача - Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11279568000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 218290 доларів США зі сплатою процентної ставки у розмірі 12,25% річних, яка може змінюватися, на строк до 22 грудня 2022 року. Також умовами договору передбачено сплату пені за порушення термінів виконання будь-яких передбачених умовами договору грошових зобов`язань.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №74521, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 0,1 га кадастровий №5610100000:01:027:0136, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та стануть власністю іпотекодавця в майбутньому, підтвердженням чого є договір купівлі-продажу №4694 від 27.12.2007. Домоволодіння складається з житлового будинку загальною площею 72,2 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м, сарая, вбиральні, огорожі (металева сітка). За домовленістю сторін вартість предмета іпотеки становить 1469850 грн..

Станом на 18.07.2016 заборгованість за цим кредитним договором становить: по кредиту та процентах у розмірі 389963,17 доларів США, по пені у розмірі 2081640,67 грн..

Також 27 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11279557000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 174635 доларів США зі сплатою процентної ставки у розмірі 12,40% річних, яка може змінюватися, на строк до 22 грудня 2022 року. Також умовами договору передбачено сплату пені за порушення термінів виконання будь-яких передбачених умовами договору грошових зобов`язань.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №74519, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 0,0871 га кадастровий №5610100000:01:027:0135, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та стануть власністю іпотекодавця в майбутньому, підтвердженням чого є договір купівлі-продажу №4693 від 27.12.2007. Домоволодіння складається з житлового будинку загальною площею 77,7 кв.м, житловою площею 39,9 кв.м, вбиральні, огорожі (металева сітка). За домовленістю сторін вартість предмета іпотеки становить 1175880 грн..

Станом на 18.07.2016 заборгованість за цим кредитним договором становить: по кредиту та процентах у розмірі 313177,40 доларів США, по пені у розмірі 1674774,68 грн..

Оскільки позичальник не виконує належним чином зобов`язань за обома кредитними договорами, банк просив:

- у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11279568000 від 27.12.2007 по кредиту та процентах у розмірі 389963,17 доларів США та по пені у розмірі 2081640,67 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - належне відповідачу нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 0,1 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11279557000 від 27.12.2007 по кредиту та процентах у розмірі 313177,40 доларів США та по пені у розмірі 1674774,68 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - належне відповідачу нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 0,0871 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- встановити спосіб реалізації предметів іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати (т.1 а.с.2-6).

12 жовтня 2017 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (т.1 а.с.119-120), мотивуючи тим, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №235382 у приватній власності відповідача ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка кадастровий №5610100000:01:027:0156 площею 0,1871 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка на підставі заяви відповідача про виготовлення технічної документації із землеустрою об`єднана із земельних ділянок кадастровий №5610100000:01:027:0135 площею 0,0871 га та кадастровий №5610100000:01:027:0136 площею 0,1000 га.

Згідно договору оренда землі від 25.01.2010 відповідач передав вказану земельну ділянку в оренду ТОВ Статус-Груп .

Згідно договору генпідряду на капітальне будівництво №10 від 28.03.2008 ТОВ Статус-Груп і ПП Ранг уклали договір про здійснення будівництва адміністративно-торгового центру у АДРЕСА_3 загальною площею не менше 3740 кв.м, включаючи площу благоустрою його території та інженерне забезпечення мережами відповідно до плану забудови.

Таким чином, предмет іпотеки було переобладнано. Предмет іпотеки було поліпшено шляхом об`єднання земельних ділянок та переобладнання предмета іпотеки у багатоквартирний будинок.

Ураховуючи наведене, банк просив:

- у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11279568000 від 27.12.2007 по кредиту та процентах у розмірі 389963,17 доларів США і по пені у розмірі 2081640,67 грн. та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11279557000 від 27.12.2007 по кредиту та процентах у розмірі 313177,40 доларів США і по пені у розмірі 1674774,68 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - належну відповідачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №235382 від 14.02.2008 земельну ділянку загальною площею 0,1871 га кадастровий №5610100000:01:027:0156, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на багатоквартирний будинок, що розташований на цій земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- встановити спосіб реалізації предметів іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну на рівні 90% від вартості предмета іпотеки, що буде визначена шляхом її оцінки судовим експертом у рамках вказаного судового провадження;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В запереченні на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 , від імені якого діяв представник ОСОБА_2 , зазначив про свою незгоду із позовними вимогами за їх безпідставністю щодо майна, яке не є майном, переданим в іпотеку; щодо визначеного позивачем розміру заборгованості, оскільки позивачем неправильно здійснено її розрахунок і розмір заборгованості є необґрунтованим та недоведеним; а також у зв`язку зі спливом позовної давності, оскільки, як зазначено у заочному рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року у справі №2-1592/11, позивач 23 липня 2009 року надіслав відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості за обома кредитними договорами, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов`язання і у банку з 02.09.2009 виникло право на дострокове погашення заборгованості за договорами. Зазначені аргументи є підставами для відмови у позові (т.1 а.с.181-186).

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року в позові відмовлено за необгрунтованістю вимог (т.1 а.с.230-232).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову (т.1 а.с.237-240).

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 14 червня 2018 року апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року залишено без змін (т.1 а.с.346-348).

Постановою Верховного Суду від 24 червня 2020 року ухвалену за результатами апеляційного розгляду постанову Апеляційного суду Рівненської області від 14 червня 2018 року в даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.2 а.с.72-79).

За розпорядженням голови Рівненського апеляційного суду від 21.10.2020 на підставі ст.31 ЦПК України, у зв`язку із неможливістю утворити новий склад суду для розгляду цієї справи визначено її підсудність - Волинському апеляційному суду (т.2 а.с.105).

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року до участі у даній справі залучено правонаступника позивача Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк - Крутякова Івана Євгеновича (т.2 а.с.182).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 апеляційну скаргу визнала частково лише щодо вимог про звернення стягнення на земельну ділянку та просила врахувати визнання позову у цій частині відповідачем ОСОБА_1 у судовому засіданні Волинського апеляційного суду 30.11.2020.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду в частині вирішення позовних вимог щодо звернення стягнення на земельні ділянки змінити з таких підстав.

Відмовляючи у позові за необґрунтованістю позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено заявлений розмір заборгованості за обома кредитними договорами, а також, що належна відповідачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №235382 від 14.02.2008 земельна ділянка загальною площею 0,1871га кадастровий №5610100000:01:027:0156, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а також багатоквартирний будинок, що розташований на цій земельній ділянці не можуть являтися предметами іпотеки за укладеними між банком і відповідачем договорами іпотеки.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відмови у позові про звернення стягнення на багатоквартирний будинок, що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1871 га кадастровий №5610100000:01:027:0156, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи щодо цього майна і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що збудований багатоквартирний будинок не може являтися предметом іпотеки за укладеними між сторонами 27.12.2007 іпотечними договорами, а тому позов про звернення стягнення на багатоквартирний будинок не підлягає до задоволення за безпідставністю.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу щодо цього майна без задоволення, а судове рішення без змін.

Разом із тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові щодо звернення стягнення на земельну ділянку за безпідставністю, неправильно застосувавши норми матеріального права, у зв`язку із чим рішення суду в цій частині підлягає зміні з таких підстав.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11279568000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 218290 доларів США зі сплатою процентної ставки у розмірі 12,25% річних, яка може змінюватися, на строк до 22 грудня 2022 року. Також умовами договору передбачено сплату пені за порушення термінів виконання будь-яких передбачених умовами договору грошових зобов`язань (т.1 а.с.14-16).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №74521, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 0,1 га кадастровий №5610100000:01:027:0136, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та стануть власністю іпотекодавця в майбутньому, підтвердженням чого є договір купівлі-продажу №4694 від 27.12.2007. За домовленістю сторін вартість предмета іпотеки становить 1469850 грн. (т.1 а.с.17-18, 19).

Також 27 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11279557000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 174635 доларів США зі сплатою процентної ставки у розмірі 12,40% річних, яка може змінюватися, на строк до 22 грудня 2022 року. Також умовами договору передбачено сплату пені за порушення термінів виконання будь-яких передбачених умовами договору грошових зобов`язань (т.1 а.с.20-22).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №74519, за умовами якого відповідач передав в іпотеку банку нерухоме майно - домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 0,0871 га кадастровий №5610100000:01:027:0135, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та стануть власністю іпотекодавця в майбутньому, підтвердженням чого є договір купівлі-продажу №4693 від 27.12.2007. За домовленістю сторін вартість предмета іпотеки становить 1175880 грн. (т.1 а.с.23-24, 25).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону Про іпотеку ).

Згідно з частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється.

Згідно з пунктом 1.3 обох Іпотечних договорів сторони узгодили, що іпотека за цими договорами забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником кожного і всіх його платіжних зобов`язань за Кредитним договором у розмірі, валюті, у строк та в порядку, які встановлені в Кредитних договорах, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії. Пунктами 2.4.8. і 2.4.9 іпотекодавець зобов`язаний на протязі 6 місяців з моменту підписання цього договору заключити договори оренди або оформити право власності на земельні ділянки та передати їх протягом 5 банківських днів в іпотеку іпотекодержателю за даними договорами (т.1 а.с.17-18, 23-24).

На виконання вимог п.2.4.8. іпотечних договорів відповідач ОСОБА_1 оформив право власності на земельні ділянки шляхом їх об`єднання в одну земельну ділянку загальною площею 0,1871 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №235382 від 14.02.2008 (т.1 а.с.109) та листом Управління Держгеокадастру у м. Рівному Рівненської області від 16.09.2016 (т.1 а.с.58).

Оформлення права власності не на кожну земельну ділянку зокрема, а на об`єднану земельну ділянку не свідчить про відсутність предметів іпотеки - земельних ділянок, зазначених у відповідних договорах від 27.12.2007, а тому, з урахуванням вимог ст.17 Закону України Про іпотеку , банк вправі був заявляти вимоги щодо цієї земельної ділянки, але в межах строків позовної давності.

Умовами Кредитних договорів сторонами погоджено дату остаточного повернення кредитів - 22 грудня 2022 року (пункти 1.2.2.).

Із приєднаних позивачем до апеляційної скарги укладених 24.03.2009 між банком та відповідачем Додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11279568000 від 27.12.2007 та Додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11279557000 від 27.12.2007 вбачається, що сторонами узгоджено номери договорів для їх ідентифікації; порядок погашення кредиту; нарахування процентів, умови дострокового погашення кредиту; змінено кінцевий термін повернення кредиту - до 22 грудня 2032 року; покладено обов`язок на позичальника щодо вчинення усіх необхідних дій по договорах забезпечення і ці додаткові угоди є невід`ємними частинами самих договорів (т.1 а.с.244-247).

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Умовами пункту 6.1.2. обох кредитних договорів передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового виконання боргових зобов`язань. А порядок і строки сплати заявлених вимогою коштів визначено пунктом 6.2 цих договорів.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитними договорами банк 23 липня 2009 року направив позичальнику рекомендованим листом вимогу про погашення заборгованості за цими договорами, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов`язання і у банку з 02.09.2009 виникло право на дострокове погашення заборгованості за договорами. Зазначена обставина встановлена заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року у справі №2-1592/11 (т.1 а.с.44).

Цим же заочним рішенням позов банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 солідарно із поручителем на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк заборгованість по договору про надання споживчого кредиту №11279568000 від 27.12.2007 та по договору про надання споживчого кредиту №11279557000 від 27.12.2007 в сумі 394743,97 доларів США, неустойку за порушення зобов`язань у розмірі 1000 грн. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту і процентів у розмірі 3662,20 грн..

Судом встановлено, що станом на 25.08.2009 заборгованість відповідача перед банком:

- за кредитним договором №11279568000 від 27.12.2007 становить 219274,10 доларів США, з яких 203734 долари США - заборгованість за кредитом, 15450,10 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом, а також 2058,15 грн. - пеня і 500 грн. - неустойка;

- за кредитним договором №11279557000 від 27.12.2007 становить 175469,87 доларів США, з яких 162983 долари США - заборгованість за кредитом, 12486,87 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом, а також 1604,05 грн. - пеня і 500 грн. - неустойка.

Звертаючись із даним позовом про звернення стягнення на іпотечне майно, банк визначив заборгованість відповідача перед банком станом на 18.07.2016 за кредитним договором №11279568000 від 27.12.2007 по кредиту та процентах у розмірі 389963,17 доларів США і по пені у розмірі 2081640,67 грн., а за кредитним договором №11279557000 від 27.12.2007 по кредиту та процентах у розмірі 313177,40 доларів США і по пені у розмірі 1674774,68 грн., про що надав свої розрахунки (т.1 а.с.28-43).

Із наданих розрахунків убачається, що нарахування заборгованості по процентах та по пені здійснювалося банком відповідно до умов укладених 27.12.2007 кредитних договорів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, банк невірно визначив розмір заборгованості за обома кредитними договорами, у рахунок погашення якої просив звернути стягнення на іпотечне майно. При цьому вимог за частиною 2 статті 625 ЦК України не заявляв.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Заперечуючи проти позову, відповідач просив відмовити у його задоволенні у тому числі і за спливом строків позовної давності (т.1 а.с.181-186).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань за обома кредитними договорами, якими йому надано кредити строком до 22 грудня 2032 року (Додаткові угоди № 1 до обох договорів), у зв`язку із чим банк звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості за кредитами, процентами за користування коштами і пені, які було стягнуто судовим рішенням від 21 лютого 2011 року, яке згідно пояснень відповідача не виконано.

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки - земельної ділянки виникло у кредитора у зв`язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

При цьому таке право згідно з умовами укладеного договору виникло через тридцять один календарний день з дня одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання або через 40 календарних днів з дня відправлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості у випадку неотримання позичальником цієї вимоги (п.6.2. кредитних договорів).

Позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дня невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (сорок перший день після надіслання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі).

Таким чином, надіславши 23 липня 2009 року боржнику і поручителю досудові вимоги про дострокове повернення усього боргу за Кредитними договорами, банк змінив строк виконання основного зобов`язання. Позивач міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи з 02.09.2009 - 41 календарного дня з дня відправлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості у випадку неотримання позичальником цієї вимоги, протягом трьох років, проте з позовом до суду звернувся лише 28 липня 2016 року, тобто зі спливом позовної давності.

Посилання у суді апеляційної інстанції на ту обставину, що відповідач визнав позов в частині вимог щодо земельної ділянки - відхиляються апеляційним судом, оскільки судом перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на дату його ухвалення та на підставі наявних у справі доказів. Крім того, норми законодавства не містять заборони на подання заяви про застосування строків позовної давності при визнанні позову повністю чи частково.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення Європейського суду з прав людини від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі Фінікарідов проти Кіпру ).

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

За таких обставин, звернувшись до суду із даним позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на іпотечне майно - земельну ділянку у липні 2016 року, тобто більш ніж через три роки після зміни строку виконання основного зобов`язання, банк пропустив позовну давність.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині відмови у позові про звернення стягнення на земельну ділянку зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення у цій частині.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , правонаступником якого залучено Крутякова Івана Євгеновича, задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року у даній справі в частині вирішення позовних вимог щодо звернення стягнення на земельні ділянки змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя

Судді