Ухвала

від 09.03.2021 по справі 569/9441/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 березня 2021 року

м. Київ

справа № 569/9441/16-ц

провадження № 61-3092ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , правонаступником якого залучено ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмети іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2021 року ОСОБА_1 , як особа, яка не є учасником справи, засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року в зазначеній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки постанову Волинського апеляційного суду прийнято 18 січня 2021 року, а касаційну скаргу подано 25 лютого 2021 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Волинського апеляційного суду прийнято 18 січня 2021 року та оприлюднено 29 січня 2021 року.

Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2003 року у справі Трух проти України , сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 124 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

У зв`язку з наведеним вище, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у липні 2016 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2016 року.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання позову до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2016 році становив 1 378 грн (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік ).

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.

Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України Про судовий збір , виходячи із розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз тексту оскаржуваних судових рішень, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить, що позивач, звертаючись з позовом, визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно, належить сума боргу за кредитом та процентами у розмірі 703 140,57 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на день звернення позивача до суду, становило 17 444 917,54 грн та 3 756 415,35 грн пені.

Отже, сума, яка підлягала сплаті при поданні цієї позовної заяви до суду першої інстанції мала становити 1,5 відсотка ціни позову, що становить 318 019,99 грн.

Враховуючи наведене, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити 636 039,98 грн (200 % х 318 019,99 грн) судового збору.

До касаційної скарги додано квитанцію від 25 лютого 2021 року про сплату заявником судового збору в розмірі 2 756 грн, що не відповідає розміру, встановленому законом.

За таких обставин заявник має доплатити судовий збір у розмірі 633 283,98 грн відповідно до Закону України Про судовий збір виходячи із суми заявлених позовних вимог, про що надати відповідний документ.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження доплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його доплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 18 січня 2021 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , правонаступником якого залучено ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмети іпотеки залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Грушицький