Рішення

від 21.01.2021 по справі 293/126/16-ц

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 293/126/16-ц

Провадження № 2/935/29/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Пасічного Т.З.,

при секретарі Сьомак Л.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва, виплату щомісячної компенсації в результаті втрати працездатності,

ВСТАНОВИВ:

До Коростишівського районного суду Житомирської області з Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла вказана цивільна справа, з якої вбачається наступне. 10.02.2016р. позивач звернувся до ОСОБА_5 з позовом про відшкодування матеріальних збитків від злочину, скоєного відповідачем за ч.1 ст.272 КК України. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 29.06.2012р. він проходив стажування у каменедробильному цеху ОСОБА_5 та під час роботи отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації на рівні основних фаланг 2-го, 3-го пільців лівої кисті, рваних ран 4,5 пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків. Вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 28.05.2014р. визнано винним майстра цеху ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.271 КК України, частково задоволено цивільний позов та стягнуто з цивільного відповідача ОСОБА_7 на користь позивача 10 000 грн. заподіяної моральної шкоди. Відповідно до чинного законодавства позивач повинен отримувати пенсійне забезпечення щомісячно як компенсацію за втрату працездатності у розмірі 30% від мінімальної суми заробітку, тому просить суд стягнути з відповідача вказану компенсацію на його користь.

13.04.2017р. позивачем подано уточнену позовну заяву до ОСОБА_5 , відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Володарсько-Волинському районі Житомирської області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, скоєної внаслідок трудового каліцтва, виплату щомісячної грошової компенсації (пенсії) в результаті втрати працездатності, що компенсує відповідну втрату працездатності (втраченого заробітку), у якій зазначив, що відповідно до форми Н-1 від 23.12.2013р. був оформлений нещасний випадок, який трапився з позивачем 29.06.2012р. під час роботи у ФОП ОСОБА_8 . Вказані тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості. МСЕК Житомирської області 02.12.2016р. встановлено позивачу 20% втрати працездатності безтерміново, у зв`язку з чим втрата роботи, заробітку та звичних зв`язків істотно погіршило його життєвий рівень. Зі сторони відповідача не було ніякої підтримки, у тому числі матеріальної. ЗУ Про загальнобов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які вчинили втрату працездатності передбачено, що Фонд компенсує втрату, якщо МСЕК визначив втрату працездатності. Тому просить стягнути компенсацію по втраті працездатності за період з 29.06.2012р. по 30.08.2013р. суму втраченого заробітку 13090 грн., компенсацію втраченого заробітку в сумі 5610 грн. за період з 01.10.2016р. по 01.04.2017р., зобов`язати щомісячно в подальшому виплачувати компенсацію, враховуючи зміни у виплаті середньомісячного заробітку у даній галузі, починаючи з 01.04.2017р. по 935 грн., стягнути моральну шкоду в сумі 50 000 грн., стягнути на лікування, яке профілактично відбувається щорічно, в сумі 1000грн.

Представником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хорошівському районі надіслано до суду заперечення на уточнюючу позовну заяву, в якій вказано, що дана заява є необґрунтованою, безпідставною, оскільки ст.44 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , Фонд розглядає справу про соціальні виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Заявник ОСОБА_4 жодного разу до Фонду не звертався, довідку МСЕК, в якій зазначено ступінь втрати працездатності, не надавав як і заяви на отримання виплат, пов`язаних із отриманням нещасного випадку на виробництві. Тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

21.09.2020р. позивачем подано уточнену позовну заяву до тих самих відповідачів, у якій просить стягнути з відповідача 1 компенсацію по втраті працездатності за період з 29.06.2012р. по 21.09.2017р. суму втраченого заробітку 31525 грн., зобов`язати відповідача 2 щомісячно в подальшому виплачувати компенсацію, враховуючи зміни у виплаті середньомісячного заробітку у даній галузі, починаючи з 01.08.2017р. по 1397 грн. (пенсії), стягнути з відповідача 1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., з відповідача 2 - 30 000 грн., стягнути з відповідача 1 на лікування та медичну допомогу в сумі 2000 грн.

26.02.2018р. позивачем подано уточнену позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача 1 компенсацію по втраті працездатності за період з 29.06.2012р. по сьогоднішній день суму втраченого заробітку 40 000 грн., зобов`язати відповідача 2 щомісячно в подальшому виплачувати компенсацію (пенсію), враховуючи зміни у виплаті середньомісячного заробітку у даній галузі не менше 1 507,40 грн., стягнути з відповідача 2 суму неотриманої пенсії за період з 01.01.2016р. до березня 2018 року суму неотриманої пенсії, з моменту визнання МСЕК Житомирської області втрати ним 20% працездатності, що за 17 місяців складає 25625,80 грн. стягнути з відповідача 1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., з відповідача 2 - 30 000 грн., стягнути з відповідача 1 на лікування та медичну допомогу в сумі 3000 грн.

У відзиві на позовну заяву управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області зазначає, що дана заява є безпідставною, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 , не пов`язаний з виробництвом, відсутнє будь-яке документальне підтвердження трудових стосунків між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Так, заява на прийняття на роботу та наказ відсутні, табелювання потерпілого не проводилося, заробітна плата в будь-якому вигляді не нараховувалась, внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Володарсько-Волинському районі за найманого працівника не сплачувалися та не нараховувалися, тому виплати здійснюватися не можуть; відомості про проведення інструктажів з охорони праці у потерпілого відсутні; трудовий договір не складався, запис в трудовій книжці відсутній. Судом помилково залучено відділення Фонду до участі у справі, оскільки відшкодовувати шкоду, завданої джерелом підвищеної небезпеки, повинен його власник, в даному випадку ФОП ОСОБА_5 . Повноваження Фонду поширюються на трудові відносини працівника та роботодавця, які у даному випадку відсутні.

06.06.2018р. позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Хорошівського відділення моральну шкоду в сумі 50 000 грн., усі інші вимоги залишаються без змін.

24.09.2018р. позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 компенсацію по втраті працездатності за період з 29.06.2012р. по сьогоднішній день суму втраченого заробітку 50 000 грн., зобов`язати відповідача 2 щомісячно в подальшому виплачувати компенсацію (пенсію), враховуючи зміни у виплаті середньомісячного заробітку у даній галузі не менше 1758, 20 грн., стягнути з відповідача 2 суму неотриманої пенсії за період з 01.10.2016р. до вересня 2018 року суму неотриманої пенсії, з моменту визнання МСЕК Житомирської області втрати ним 20% працездатності, що за 24 місяці складає 37933,20 грн. стягнути з відповідача 1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., з відповідача 2 - 30 000 грн., стягнути з відповідача 1 на лікування та медичну допомогу в сумі 3000 грн.

У відзиві на уточнену позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 зазначила, що відповідач ОСОБА_5 є неналежним відповідачем, так як згідно чинного законодавства, з 01.04.2001р. усі страхові виплати, пов`язані з травмами на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, усі страхові виплати, пов`язані з травмами на виробництві та професійними захворюваннями, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Даний позов пред`явлений до ОСОБА_5 як до фізичної особи, в той час як позивач перебував з ним у трудових відносинах як з юридичною особою у формі ФОП. Вимога про стягнення з ОСОБА_5 компенсації втраченого заробітку за 14 місяців також є безпідставною, оскільки у вказаний період він отримував пенсію, відповідач добровільно надавав кошти позивачу, пропонував працевлаштування після закінчення ним лікування, на що останній категорично відмовився. Заявлені позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків та компенсації по тимчасовій втраті працездатності є різними за своєю природою вимогами, вбачається невідповідність прохальної частини позову та змісту позовних вимог, тому позов є некоректним та неаргументованим. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що він щорічно лікувається та несе витрати в розмірі 1000грн., а також завдання йому моральної шкоди, яку позивач оцінив в 50 000 грн.

У відзиві на уточнену позовну заяву віл 20.09.2018р. представник відповідача ОСОБА_2 зазначила, що копія даної заяви з додатками не була направлена позивачем на адреси відповідачів до судового засідання саме з метою затягування розгляду справи та штучного створення підстав для збільшення суми виплат, про стягнення яких ставить у своїй заяві позивач; заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, не сплачено судовий збір, а також не зазначено підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У відзиві на уточнену позовну заяву від 20.09.2018р. представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Житомирській області виклав заперечення, що і в попередніх відзивах.

07.02.2019р. позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 компенсацію по втраті працездатності за період з 29.06.2012р. по сьогоднішній день суму втраченого заробітку 50 000 грн., зобов`язати відповідача 2 щомісячно в подальшому виплачувати компенсацію (пенсію), враховуючи зміни у виплаті середньомісячного заробітку у даній галузі не менше 1844,60 грн., стягнути з відповідача 2 суму неотриманої пенсії за період з 01.10.2016р. до березня 2019 року суму неотриманої пенсії, з моменту визнання МСЕК Житомирської області втрати ним 20% працездатності, що за 29 місяці складає 53493,40 грн. стягнути з відповідача 1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., з відповідача 2 - 30 000 грн., стягнути з відповідача 1 на лікування та медичну допомогу в сумі 3000 грн.

25.10.2019р. позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 компенсацію по втраті працездатності за період з 29.06.2012р. по сьогоднішній день суму втраченого заробітку 50 000 грн., зобов`язати відповідача 2 щомісячно в подальшому виплачувати компенсацію (пенсію), враховуючи зміни у виплаті середньомісячного заробітку у даній галузі не менше 1907,40 грн., стягнути з відповідача 2 суму неотриманої пенсії за період з 01.10.2016р. до березня 2019 року суму неотриманої пенсії, з моменту визнання МСЕК Житомирської області втрати ним 20% працездатності, що за 29 місяці складає 53493,40 грн. стягнути з відповідача 1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., з відповідача 2 - 30 000 грн., стягнути з відповідача 1 на лікування та медичну допомогу в сумі 3000 грн.

У відзиві на уточнену позовну заяву представник ОСОБА_2 зазначила наступне. Представником позивача копію вказаної позовної заяви не було надіслано відповідачам до судового засідання, що є порушенням вимог ЦПК України, також вбачається систематичне зловживання позивачем та його представником своїми процесуальними правами, яке виразилося у ненаправленні ними на адресу відповідачів уточнених позовних заяв під час знаходження справи на розгляді у Черняхівському районному суді Житомирської області, у зв`язку з чим численні судові засідання відкладалися для можливості відповідачам ознайомитися з поданими заявами та подати відзиви. Представник позивача зазначає відповідачем ліквідовану юридичну особу управління виконавчої дирекції ВСС України в особі Хорошівського відділення ВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Житомирській області. Інші заперечення аналогічні викладеним у попередніх відзивах.

У відзиві на уточнену позовну заяву представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду виклав заперечення, що і в попередніх відзивах.

Позивач та його представник в судове засідання не зявилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засідання позов не визнала, суду пояснила, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не може бути задоволений судом з тих підстав, що ОСОБА_5 є неналежним відповідачем по даній справі, так як відповідно до змін до Закону Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , усі страхові виплати, пов`язані з травмами на виробництві та професійними захворюваннями здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Окрім того, даний позов заявлено до ОСОБА_5 як до фізичної особи, в той час як позивач перебував з ним у трудових відносинах як з юридичною особою у формі ФОП. Також вказано, що позивач подав про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, а вже в резолютивній частині ставиться питання про стягнення з ОСОБА_5 30% мінімальної заробітної щомісячної плати за часткову втрату ним працездатності на виробництві, однак доказів, які б підтверджували ступінь втрати професійної працездатності ним не надано. Також не надано доказів того, що він звертався до відповідача або до Фонду соціального страхування про відшкодування йому шкоди та отримав відмову, а отже позов взагалі є передчасним. В подальшому в судове засідання не зявилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав поданих у запереченнях. В подальшому подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суд, вивчивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

З 26.06.2012 року по 29.06.2012 року ОСОБА_4 проходив стажування по професії складальник-пакувальник в каменеобробному цеху ФОП ОСОБА_9 29.06.2012р.близько 10 год. 20 хв. стався нещасний випадок, під час якого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації на рівні основних фаланг 2-го, 3-го пільців лівої кисті, рваних ран 4,5 пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров`я.

Вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 28.05.2014р. визнано винним майстра цеху ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.271 КК України, цивільний позов задоволено частково, стягнуто з цивільного відповідача ОСОБА_7 10 000 грн. заподіяної моральної шкоди (т.1 а.с.26-27).

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У довідці №293/126/16ц/ 6298 від 05.08.2016р., виданої Житомирським обласним центром медико-соціальної експертизи, зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проходив первинний та повторний огляди у Житомирській міській медико-соціальної експертної комісії №1 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи. 17.09.2015р. при повторному огляді визнаний інвалідом ІІІ групи від загального захворювання терміном до 01.10.2016р. Згідно з положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженою постановою КМУ від 03.12.2009р. №1317 ступінь втрати професійної працездатності для інвалідів від загального захворювання не встановлюється (т.1 а.с.116).

Згідно довідки №197/3 від 24.10.2016р., виданої обласним центром МСЕК, за результатами огляду ОСОБА_4 не визнано інвалідом (т.1 а.с.138).

Згідно довідки №781 06.12.2016р., виданої Житомирським обласним центром МСЕ, 02.12.2016р. ОСОБА_4 оглянуто, рішенням комісії визначено 20% втрати працездатності по трудовому каліцтву з 01.12.2016р. безтерміново (т.1 а.с.157).

Згідно з п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідн ч.1 ст.35 ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування - страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту). Усі перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Відповідно до ст.36 вказаного Закону страхові виплати здійснює саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків, а підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Як вбачається з позовної заяви, з моменту отримання травми у позивача жодних моральних та матеріальних претензій до відповідачів не було, твердження позивача про те, що з 29.06.2012р. по 30.09.2013р. він жив у борг не відповідає дійсним обставинами справи, оскільки у даний період позивач отримував пенсію. Вироком районного суду від 28.05.2014р. частково задоволено цивільний позов та стягнуто на користь позивача з відповідача ОСОБА_5 10 000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Позивачем не надано жодних доказів того, що він звертався до відповідачів з вимогою про відшкодування йому шкоди чи щодо виплат будь-яких коштів та отримав відмову. Доказів того, що позивач продовжує лікування, реабілітацію, несе відповідні витрати, суду також не надано.

Також слід зазначити, що матеріальні збитки та компенсація по тимчасовій втраті непрацездатності є різними за своєю природою вимогами.

Фонд розглядає справу про соціальні виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Заявник ОСОБА_4 жодного разу до Фонду не звертався, довідку МСЕК, в якій зазначено ступінь втрати працездатності, не надавав як і заяви на отримання виплат, пов`язаних із отриманням нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Абзацом 1 п.4 Постанови Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995р. №4 передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 9 вказаної вище Постанови передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_10 компенсації по втраті працездатності за період з 29.06.2012р. по сьогоднішній день, компенсацію за самоусунення від тягот після травматичних подій, моральної шкоди в сумі 50000 грн. та витрат на лікування, як і не зазначено підстав для стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в особі Хорошівського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Житомирській області щомісячно компенсацію (пенсію) з врахуванням довідки про середню заробітну плату Головного управління статистики у Житомирській області у даній галузі економіки, а також вісутні підстави для стягнення неотриманої пенсії за період з 01.102016р. по 2019 рік з моменту визнання МСЕК втрати 20% працездатності та моральної шкоди за зволікання розгляду справи, вчинення перешкод у розгляді даної справи, ігнорування розгляду справи, неявки на слухання справи.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам чинного законодавства України факти, на які позивач посилається як на підстави своїх вимог, ґрунтуються лише на його особистих припущеннях. Жодних належних доказів, які б характеризували правильність та необхідність для стягення вказаних сум, суду не надано.

11.06.2020 року через канцелярію суду позивач подав заяву про збільшення матеріальної шкоди, скоєної внаслідок трудового каліцтва, збільшення виплати грошової компенсації (пенсії) в результаті втрати працездатності, що компенсує відповідну втрату працездатності і втраченого заробітку.

Вичивши заяву, суд дійшов висновку, що в її прийнятті слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підготовче засідання було проведено 10.12.2019 року, заяву про збільшення позовних вимог подано за межами визначених законом процесуальних строків, тому суд приходить до висновку про відмову в її прийняті до розгляду.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3-5, 12, 13, 49, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання АДРЕСА_2 , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, юридична адреса м.Житомир, м-н. Перемоги 8 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва, виплату щомісячної компенсації в результаті втрати працездатності, та стягнення витрат на лікування відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.01.2021 року.

Суддя Т.З.Пасічний