Ухвала

від 28.01.2021 по справі 907/567/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 907/567/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатінтерпорт"

до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України

про стягнення 687 834,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2020 (згідно вхідного реєстраційного номера та дати суду апеляційної інстанції) Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України через суд апеляційної інстанції звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 (повний текст постанови складено 30.11.2020), та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.09.2020.

07.12.2020 (згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатінтерпорт" надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020, з огляду на те, що ціна позову в цій справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розумінні статті 287 Господарського процесуального кодексу України ця справа не підлягає оскарженню. Також вказало про повне виконання відповідачем рішення суду. У свою чергу, зазначило, що крім самого факту повного виконання судового рішення, а отже врегулювання ситуації по суті, це також підтверджує неспроможність аргументації відповідача у касаційній скарзі щодо виняткового значення справи і можливості блокування функціонування митної інфраструктури в Закарпатській області внаслідок виконання рішення суду - рішення виконано, а функціонування митної інфраструктури здійснюється в звичайному режимі.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, перевіривши доводи, що викладені в запереченні проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за надані послуги по зберіганню вилученого (затриманого) вантажу в сумі 687 834,44 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 500 = 1 135 000,00 грн), а тому відповідно до вимог пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу не може бути прийнято до розгляду судом касаційної інстанції.

При цьому, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що ця справа має виняткове значення для скаржника, оскільки, зважаючи на норми бюджетного законодавства, задоволення позовних вимог призведе до блокування рахунків митниці, що матиме наслідком повне зупинення обслуговування митної інфраструктури в Закарпатській області, нанесе непоправної шкоди суспільству та міжнародному іміджу держави.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами ?а?, ?б?, ?в?, ?г? пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Розглянувши наведені підстави, що викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до власного викладення обставин стороною по справі та до переоцінки доказів, які вже були враховані господарськими судами, а саме лише посилання в касаційній скарзі на виняткове значення для скаржника (докази на підтвердження зазначеного відсутні) не дає підстав для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В частині четвертій статті 11 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 907/567/19 за касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич