Ухвала

від 22.01.2021 по справі 352/1754/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 січня 2021 року

м. Київ

справа № 352/1754/19

провадження № 61-220ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Тисменицької районної ради Івано-Франківської області, Комунального некомерційного підприємства Єзупільська міська лікарня Тисменицької районної ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення районної ради, поновлення на роботі, визнання недійсним запису в трудовій книжці про звільнення з роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Тисменицької районної ради Івано-Франківської області від 09 серпня 2019 року Про звільнення т. в. о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства Єзупільська міська лікарня Тисменицької районної ради Івано-Франківської області ; поновити його на цій посаді; визнати недійсним запис в трудовій книжці № 22 від 09 серпня 2019 року про звільнення з роботи; стягнути з Комунального некомерційного підприємства Єзупільська міська лікарня Тисменицької районної ради Івано-Франківської області (далі - КНП Єзупільська міська лікарня ) заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10 серпня 2019 року до 27 грудня 2019 року в розмірі 100 045,80 грн та заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 28 грудня 2019 року до дня ухвалення судового рішення.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади т. в. о. генерального директора КНП Єзупільська міська лікарня відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України з 09 серпня 2019 року на 07 листопада 2019 року . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказав, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 201/15850/17-ц.

Зі змісту наведених доводів вбачається, що касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. ОСОБА_1 як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року.

Витребувати з Тисменицького районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 352/1754/19 за позовом ОСОБА_1 до Тисменицької районної ради Івано-Франківської області, Комунального некомерційного підприємства Єзупільська міська лікарня Тисменицької районної ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення районної ради, поновлення на роботі, визнання недійсним запису в трудовій книжці про звільнення з роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 22 лютого 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко