Ухвала

від 25.01.2021 по справі 755/981/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/981/21

Провадження №: 1-кс/755/382/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040000044 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

представників третіх осіб, щодо

майна яких вирішується питання про

арешт майна (власників майна) ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання процесуального прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження, у зв`язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.

Клопотання мотивовано тим, що у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) - перебувало на виконанні виконавче провадження № 64006843 на підставі наказу Господарського суду м. Києва № 910/3868/20 (предмет судового розгляду не виконання умов договору підряду № 17/18-07 від 18.07.2019) де боржником виступає ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» та стягувачем приватне підприємство «Дніпровський завод залізничного транспорту» (код ЄДРПОУ 34243632).

У ході виконання рішення суду державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) вчинено наступні виконавчі дії: накладено арешт в рамках виконавчого провадження № 64006843 на кошти з метою стягнення 10776318, 9 грн. на користь приватного підприємства «Дніпровський завод залізничного транспорту». Крім того, за платіжними дорученнями державного виконавця з розрахункових рахунків Товариства на розрахункові рахунки Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) примусово стягнуто 9069488, 1 грн. та 1706830, 8 грн. Також, 11.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64006843 у зв`язку із повним фактичним виконанням наказу Господарського суду м. Києва у справі №910/3868/20 та стягненням грошових коштів на користь приватного підприємства «Дніпровський завод залізничного транспорту».

Крім того, відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації» (відомості Верховної Ради, 2019, № 46, ст. 302) забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Зазначив, що діє заборона на проведення виконавчих дій згідно переліку об`єктів права державної власності та постановою КМУ № 83 щодо об`єктів стратегічного значення, до яких відноситься ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» , крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Однак, предметом розгляду у Господарському суді м. Києва було невиконання умов договору підряду № 17/18-07 від 18.07.2019.

Зауважив, що ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» є акціонерним товариством, 100 % акцій якого належать державі в особі Міністерства інфраструктури України.

З метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки винесена відповідна постанова про визнання речових доказів, та недопущення протиправного відчуження майна (грошових коштів) і відновлення порушених прав ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» вказав на необхідність накласти арешт на грошові кошти у сумі 1634 150, 57 гривень та 8162 139,31 гривень, які були перераховані з рахунку з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документу № 910/3868/20 від 08.12.2020 та містяться (подальший рух коштів) на рахунках ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту» (код ЄДРПОУ 34243632), а саме НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851; НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299; НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк» МФО 305299; НОМЕР_4 МФО 899998 Казначейство України.

Прокурор в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині, а саме для збереження речових доказів. Зазначив, що дані грошові кошти містять сліди злочину та є предметом вчинення злочину.

Представник ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора. Зазначив, що саме за його заявою як представника ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» внесено відомості до ЄРДР за фактом зловживання службовим становищем державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Вказав, що накладення арешту на кошти на розрахункових рахунках ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту» є єдиним способом забезпечити збереження коштів, що належать ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту». Також вказав, що ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» оскаржено дії державного виконавця щодо арешту коштів, що належать підприємству, проте у відкритті провадження судом за вказаним фактом відмовлено.

Представник ПП«Дніпровський заводзалізничного транспорту»адвокат ОСОБА_5 заперечив протиклопотання прокурорапро арештмайна узв`язку зневідповідністю клопотаннявимогам діючогозаконодавства тафактичним обставинамсправи,посиланням накопії документівПрАТ «Київ-Дніпровськеміжгалузеве підприємствопромислового залізничноготранспорту»,які містятьзавідомо неправдивівідомості щодоПП «Дніпровськийзавод залізничноготранспорту» танаправлялись наадресу різнихвиконавчих органівз метоюорганізації протидіїзаконній господарськійдіяльності ПП«Дніпровський заводзалізничного транспорту».Просив відмовитиу задоволенніклопотання прокурора,мотивуючи тим,що наявністьборгу уПрАТ «Київ-Дніпровськеміжгалузеве підприємствопромислового залізничноготранспорту» передПП «Дніпровськийзавод залізничноготранспорту» зафактично виконаніроботи зкапітального ремонтувагонів навиконання умовдоговору підряду№17/18-07від 18.07.2019на капітальнийремонт вагонів,укладеного зПрАТ «Київ-Дніпровськеміжгалузеве підприємствопромислового залізничноготранспорту» вособі Київ-Московськоїфілії (Замовником)та ПП«Дніпровський заводзалізничного транспорту»(Виконавцем-Підрядником),а такожзаконність вимогпогашення такогоборгу визнаногосподарськими судами. Відповідно ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту» отримало кошти на підставі рішення господарського суду, яке вступило в законну силу, тобто у відповідності до діючого законодавства.

Представником ПП«Дніпровський заводзалізничного транспорту»зазначено,що відповіднодо ст.3Закону України«Про виконавчепровадження» підлягаютьпримусовому виконаннюнакази,що видаютьсясудами упередбачених закономвипадках напідставі судовихрішень -Рішення Господарськогосуду м.Києва посправі №910/3868/20 вступило взаконну силу,в результатічого видано Наказна примусовестягнення з боржника - ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Київ-Московської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» всіх сум відповідно до цього Рішення господарського суду. У державного виконавця не було підстав, передбачених ч.4 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» не виконувати рішення щодо примусового стягнення на підставі Наказу на примусове стягнення з боржника згідно Рішення Господарського суду м. Києва по справі №910/3868/20, яке вступило в законну силу.

Також вказав, що службовими особами ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» у взаємовідносинах з ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту» проводилися цілеспрямовані заходи щодо не погашення заборгованості за фактично виконані роботи з капітального ремонту вагонів, визнаної господарськими судами, рішення яких вступило в законну силу, не зважаючи на те, що такі можливості є у ПрАТ. Службові особи ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» вводять в оману правоохоронний орган, прокуратуру та суд, надаючи копії своїх офіційних заяв.

Зазначив, що у копіях документів ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», які надає процесуальний керівник - прокурор у кримінальному провадженні №12021100040000044 від 05.01.2021 у додатку до клопотання про арешт рахунків ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту», також міститься завідомо неправдива інформація щодо мети, з якою службові особи ПрАТ надають заяви, клопотання у різні інстанції - «...з метою запобігання спричинення збитків, недопущення доведення злочинного умислу до кінця та легалізації викрадених у Товариства коштів у сумі 10 776 318,9 грн, зриву роботи стратегічного підприємства та пов`язаних з цим негативних наслідків, зокрема неможливості виплати заробітної плати...». ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту» не отримувало 10 776 318,9 грн., а тільки ті суми, що встановлені судом.

Вважає основноюметою арештурахунків ПП«Дніпровський заводзалізничного транспорту»-протидія їхзаконній господарськійдіяльності. В результаті таких протиправних дій з боку правоохоронного органу ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту» взагалі не зможе займатися господарською діяльністю, укладати угоди, створювати робочі місця, отримувати прибуток та сплачувати податки та збори до бюджету України, що призведе до тяжких наслідків для ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту».

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приписами статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Обов`язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, дізнавача чи прокурора також і ч.3 ст. 132 КПК України.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст.170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, а саме з метою збереження речових доказів, пославшись на те, що постановою таке майно визнано речовими доказами.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався у клопотанні прокурор.

Зокрема, доводи прокурора про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст.98 КПК України, та наявність в матеріалах справи постанови про визнання речовими доказами від 16.01.2021 року не є безумовною підставою для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать лише від наявності чи відсутності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

За положенням статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, а також те, що в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні будь-які докази, що грошові кошти, що містяться на рахунках ПП «Дніпровський завод залізничного транспорту» в ПАТ "ПУМБ" м. Київ та АТ КБ "ПриватБанк", на які просить накласти арешт прокурор, набуті кримінально-протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту грошових коштів з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується та свідчить про формальність постанови прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 від 05.01.2021 року про визнання речовими доказами.

Таким чином, матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси третіх осіб (власників майна), оскільки за викладених у клопотанні та доданих до нього матеріалах обставинах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи зазначені положення закону, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 132, 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив

У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040000044 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - відмовити.

Ухвала можебутиоскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Визначити час проголошення повного тексту 28.01.2021 року о 14.00 год.

Слідчий суддя