Ухвала

від 20.01.2021 по справі 160/6978/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

20 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6978/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 160/6978/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЮСОН" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду відповідних документів для перевірки правильності розрахунку апелянтом сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Копію ухвали разом із супровідним листом направлено на поштову адресу скаржника.

На адресу суду 06.01.2021 надійшла від скаржника заява, в обґрунтування якої останній зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, якщо надані документи не дають можливості визначити та перевірити заявлену декларантом (суб`єктом ЗЕД) митну вартість товарів (ціна товару), митним органом приймається рішення. Це рішення не покладає на суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності обов`язку сплатити суму грошового зобов`язання. Рішення за своєю суттю не зобов`язує на вчинення будь-яких дій, лише констатує неправильність визначення митної вартості, а тому не впливає на майновий стан суб`єкта господарювання, з огляду на це, скаржник вважає, що позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості мають виключно немайновий характер. Крім того, апелянт зазначає, що під час розгляду цієї справи, суд першої інстанції відкривав провадження з розрахунку, що кожна вимога позову носить немайновий характер. Тобто, зі змісту заяви слідує, що останній недоліки апеляційної скарги усувати не буде.

У період з 28.12.2020 по 04.01.2021 суддя-доповідач перебував у відпустці та у період з 05.01.2021 по 16.01.2021 - на лікарняному.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає.

У постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 (К/9901/30593/19) вказано, що сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити .

Отже, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене вище, апеляційний суд вважає, що оскільки ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, то вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є майновими. А тому, позиція апелянта стосовно того, що позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості мають виключно немайновий характер є безпідставними.

Стосовно позиції апелянта, що під час розгляду цієї справи, суд першої інстанції відкривав провадження з розрахунку, що кожна вимога позову носить немайновий характер, колегія суддів зазначає про таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, розрахунок судового збору судом першої інстанції не впливає на розмір сплати судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, оскільки судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не 150 відсотків розміру сплаченого судового збору.

Неправильні розрахунок і сплата судового збору при поданні позову до суду першої інстанції не впливають на розмір сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Тобто, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року правильно визначено розмір судового збору, що підлягав сплаті скаржником за подання апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного станом на 20 січня 2021 року недоліки апеляційної скарги Київської митниці Держмитслужби не усунуто.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 4. ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 160/6978/20 необхідно повернути скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 298, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 160/6978/20 повернути скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30 днів з того ж часу.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко