Ухвала від 01.02.2021 по справі 916/3494/19

УХВАЛА

01 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 916/3494/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Будішевська Л. О., Поліщук Л. В., Бєляновський В. В.

від 02.12.2020

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Гібридний соняшник", ОСОБА_2

про зобов`язання вчинити певні дії

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Приватного акціонерного товариства "Селена"

до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

про заборону здійснювати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом про зобов`язання Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" здійснити списання прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк", з метою зарахування їх на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк", та здійснити зарахування прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк".

Ухвалою від 26.11.2019 Господарський суд Одеської області прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 916/3494/19. Одночасно залучив до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Гібридний соняшник" та ОСОБА_2 .

У грудні 2019 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Селена" про заборону Публічному акціонерному товариству "МТБ Банк" здійснювати списання прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 та зарахування їх на рахунок ОСОБА_1 до моменту припинення договору застави № 61 від 13.06.2019, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством "Селена".

Ухвалою від 13.02.2020 у справі № 916/3494/19 Господарський суд Одеської області залучив Приватне акціонерне товариство "Селена" до участі у даній справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Селена" прийняв до розгляду та об`єднав позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Селена" зі справою № 916/3494/19 в одне провадження.

Рішенням від 07.09.2020 у справі № 916/3494/19 Господарський суд Одеської області задовольнив позов ОСОБА_1 . У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Селена" відмовив.

Постановою від 02.12.2020 Південно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2020 у справі № 916/3494/19. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про здійснення списання прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк", з метою зарахування їх на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк", та здійснення зарахування прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк", відмовив.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Селена" про заборону Публічному акціонерному товаристві "МТБ Банк" здійснювати списання прав на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 та їх зарахування на рахунок ОСОБА_1 до моменту припинення договору застави № 61 від 13.06.2019, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством "Селена" відмовив.

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 916/3494/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у даній справі позовна заява подана у листопаді 2019 року, а статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року встановлений у розмірі 1 921,00 грн, то судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру сплачувався у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно із частиною 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подання позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору) за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при зверненні з позовної заявою третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору до господарського суду у даній справі, судовий збір підлягав сплаті у сумі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява/позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об`єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).

Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви.

У тексті касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 916/3494/19 подається в частині скасування рішення суду першої інстанції та в прохальній частині просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020, якою рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2020 у справі № 916/3494/19 скасовано повністю.

Таким чином судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у даній справі підлягав сплаті у розмірі 7 684,00 грн, а саме: (1 921,00 грн + 1 921,00 грн) * 200%, де 1 921,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 1 921,00 - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 доданий дублікат квитанції № 0.0.1956129267.1 від 24.12.2020 про сплату 3 842,00 грн. Тобто судовий збір за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції сплачений у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

При постановленні судового рішення суд касаційної інстанції застосовує і повноваження, передбачені статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, і вирішує питання про розподіл судових витрат виходячи саме з прохальної частини касаційної скарги, у зв`язку з чим застосування повноважень суду безпосередньо залежить від того, які з них просить заявник касаційної скарги застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Втім подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в її резолютивній частині зазначена вимога про скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 916/3494/19, проте не зазначено які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами її перегляду.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом:

- подання Суду документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 916/3494/19 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 3 842,00 грн. Таким чином, щоб у загальному розмірі разом із вже сплаченими 3 842,00 грн, загальна сума складала 7 684,00 грн;

- уточнення вимог касаційної скарги в частині повноважень, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

У зв`язку із залишенням касаційної скарги ОСОБА_1 без руху, клопотання про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 916/3494/19 до закінчення її перегляду в касаційному порядку, наразі не розглядається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 916/3494/19 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко