Постанова

від 01.02.2021 по справі 420/6072/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6072/20 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 р. по справі № 420/6072/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2020р. №0010750511,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.04.2020р. №0010750511

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд посилалось на наявності усіх необхідних належним чином оформлених документів, які підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентом - ТОВ ГРУППА 7 ЕЛЕМЕНТ . Також, на думку позивача, недоліки у наданих на підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій первинних документах не можуть безумовно свідчити про не реальність господарських операцій. Позивач наголошує, що в межах даних спірних фінансово-господарських правовідносин роботи ТОВ ГРУППА 7 ЕЛЕМЕНТ виконано та прийнято Замовником за відсутності будь-яких зауважень. Крім того, Товариство позивача стверджує про відсутність судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за необґрунтованими підставами), що набрало законної сили, прийнятого в порядку кримінального судочинства за наслідками розгляду кримінальної справи із встановленням у ньому не реальності фінансово-господарських операцій між ПрАТ Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд та ТОВ ГРУППА 7 ЕЛЕМЕНТ .

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області з позовними вимогами ПрАТ Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд не погоджувалось з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи про ненадання товарно-транспортних накладних на перевезення будівельних товарів за договором купівлі-продажу №19/08-19 від 19.08.2019р., довіреностей на отримання будівельних матеріалів та первинних документів щодо їх подальшого використання. Податковий орган зазначає, що отримані від ТОВ ГРУППА 7 ЕЛЕМЕНТ послуги, а саме: Будівництво будівлі казарми у військовому містечку №73, с.Біленьке Одеської області було виконано ПрАТ Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд для неплатника ПДВ. Крім того, згідно договору підряду №96/18 від 04.06.2018р. термін завершення виконання робіт по об`єкту - не пізніше ніж через 210 календарних днів з дати укладення правочину, а саме до 30.12.2018р. Однак, до перевірки надано акти приймання виконаних будівельних робіт та акт вартості устаткування, які складено у вересні 2019р. При цьому, додаткових угод щодо зміни строків виконання робіт до перевірки не надано. До того, відповідач зазначає, що до перевірки не надано жодних доказів на підтвердження залучення ТОВ ГРУППА 7 ЕЛЕМЕНТ як субпідрядника по виконанню договору підряду №96/18 від 04.06.2018р. Отже, контрагент позивача - ТОВ ГРУППА 7 ЕЛЕМЕНТ не мало можливості для надання відповідних послуг у зв`язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності наявних працівників для виконання даного обсягу робіт, тощо, що в свою чергу підтверджується дефектністю наданих до перевірки первинних документів. Між тим, контролюючий орган посилається на наявність кримінального провадження №32019050000000065, згідно якого невстановлені особи, у період 2017-2019р.р., діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, внесли в документи, які подаються для проведення державної реєстрації, зокрема, ТОВ ГРУППА 7 ЕЛЕМЕНТ завідомо неправдиві відомості щодо юридичної адреси Товариства та, в подальшому, подали для проведення державної реєстрації вказаної юридичної особи документи, які містять вищевказані завідомо неправдиві відомості відповідним державним реєстраторам на території Донецької області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2020р. по справі №420/6072/20 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми В4 № 0010750511 від 14.04.2020 року.

Задовольняючи позовні вимоги, за наслідками дослідження первинних документів бухгалтерського обліку та податкову звітність ПрАТ ПМК-15 Дунайводбуд , суд першої інстанції дійшов висновку, що вони є належними письмовими доказами, які підтверджують правомірність віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту за результатами здійснених фінансово-господарських операцій з ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано фактичні обставини справи, у зв`язку з чим порушено норми матеріального та процесуального права, а тому відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області не зазначає, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (т.І а.с.178-190, т.ІІ а.с.6-18).

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегію суддів установлено, що у період з 28.02.2020р. по 05.03.2020р. на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, у відповідності до п.п.20.1.4.п. 20.1 ст. 20, п.77.1ст.77, 82.1 Податкового кодексу України, на підставі Наказу ГУ ДПС в Одеській області від 27.02.2019 року № 877, фахівцями податкового органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ ПМК-15 ДВБ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ за період з 01.09.2019 року по 30.09.2019 року.

За наслідками вищеозначеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ ПМК-15 ДВБ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ за період з 01.09.2019 року по 30.09.2019 року, які відображені в податковій декларації з ПДВ за вересень 2019р. №000059/15-32-05-10/01035845 від 13.03.2020 року, у висновках якого наголошено на завищенні ПрАТ ПМК-15 ДВБ сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, внаслідок чого порушено вимоги п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Не погодившись з висновками вищеозначеного акта перевірки №000059/15-32-05-10/01035845 від 13.03.2020 року ПрАТ ПМК-15 ДВБ до Головного управління ДПС в Одеській області подано письмові заперечення від 01.04.2020р. №15196/10/15-32.

За результатами розгляду письмових заперечень ПрАТ ПМК-15 ДВБ від 01.04.2020р. №15196/10/15-32 на акт перевірки №000059/15-32-05-10/01035845 від 13.03.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ПрАТ ПМК-15 ДВБ надіслано лист від 09.04.2020р. №6844/10/15-32-05-10-10, у якому зазначено про їх необґрунтованість, у зв`язку з чим викладені в акті перевірки висновки залишено без змін.

На підставі акта перевірки №000059/15-32-05-10/01035845 від 13.03.2020р., з урахуванням результатів розгляду заперечень від 09.04.2020р. №6844/10/15-32-05-10-10, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020р. №0010750511.

Колегією суддів з`ясовано, що установленню наведених в акті перевірки №000059/15-32-05-10/01035845 від 13.03.2020р. порушень ПрАТ ПМК-15 ДВБ вимог податкового законодавства фахівці контролюючого органу дійшли за наслідками дослідження фінансово-господарських правовідносин між ПрАТ ПМК-15 ДВБ та його контрагентом - ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ за період з 01.09.2019 року по 30.09.2019 року.

Так, як установлено колегією суддів, видами економічної діяльності ПрАТ Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.91 Будівництво водних споруд; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 42.21 Будівництво трубопроводів.

З матеріалів справи убачається, що 04.06.2018р. між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (Замовник) та ПрАТ Пересувна механізована колона - 15 Дунайводбуд (Генпідрядник) укладено договір підряду №96/18, відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.4 якого Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із Будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №73, с.Біленьке, Одеської області. Шифр - 73/К-1. Будівельні роботи та поточний ремонт (45000000-7), що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України. Генпідрядник зобов`язується у строк, що не перевищує 210 календарних днів, з дати укладення договору, виконати роботи з будівництва Об`єкту та передати їх Замовнику, а Замовник прийняти і оплатити виконані роботи. Власником Об`єкту є Замовник.

01.08.2019р. між ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд (Генпідрядник) та ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ (Субпідрядник) укладено договір субпідряду №01/08-19, за умовами якого Субпідрядник зобов`язується в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними силами та засобами у строки обумовлені у цьому договорі роботи по об`єкту: Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №73, с.Біленьке, Одеської області. Шифр - 73/К-1. Будівельні роботи та поточний ремонт (45000000-7) в обсягах, передбачених локальними кошторисами з дотриманням будівельних норм і правил та передати виконані роботи Генпідряднику, а Генпідрядник бере на себе зобов`язання прийняти роботи та оплатити їх.

Крім того, 19.08.2019р. між ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ (Продавець) та ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №19/08-19, зігідно із п.п.1.1, 2.1 якого Продавець зобов`язується поставити власний товар своїми силами та за свій рахунок у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно сплатити за нього на умовах Договору. Найменування товару - будівельні матеріали.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України установлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду, є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг, здійснення поставки товарів (надання послуг, виконання робіт), та їх отримання іншою стороною, а також документи, котрі підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у справі документів, а саме: договірних цін, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумкових відомостей, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631, платіжних доручень, актів списання, видаткових накладних, актів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, останні складено з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи засвідчені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, та відповідно підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а відтак у розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача стосовно відсутності реального, та фактичного постачання товару (надання послуг, виконання робіт).

Також, судом з`ясовано, що відповідні суми ПДВ за складеними контрагентом позивача, та наданими позивачем до перевірки податковими накладними, були включені ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд до складу податкового кредиту за відповідний період.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VІ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України установлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, у даному випадку датою виникнення у позивача права на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, є, зокрема, дата отримання позивачем виписаних контрагентом позивача податкових накладних.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, судом з`ясовано, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість повністю підтверджена, серед іншого, податковими накладними, складеними контрагентом позивача, з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Будь-яких доказів на підтвердження того, що контрагент позивача, на момент видачі ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд податкових накладних, не був зареєстрований у законодавчо визначеному порядку платником податку на додану вартість, та не сплачував у встановленому законом порядку відповідні суми податку до бюджету, податковим органом суду не надано.

Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди, мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які б безумовно, та беззаперечно підтверджували існування обставин, котрі виключають право платника на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Між тим, як з`ясовано судом, відповідачем Головним управлінням ДПС в Одеській області, в межах розгляду даної адміністративної справи, належними та допустимими доказами існування таких обставин, не доведено, як власне не доведено і здійснення ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд , та його контрагентом узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно до статті 1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ містить дві обов`язкові ознаки, а саме: він має містити відомості про господарську операцію, та підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" установлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає змогу дійти висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій, а також зв`язку між фактом придбання товару (робіт/послуги), та подальшою господарською діяльністю.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зокрема, як з`ясовано колегією суддів, та зазначено вище, господарські операції Товариства позивача з ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ підтверджуються наданими до суду, та наявними у матеріалах справи договірними цінами, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумковими відомостями, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, платіжними дорученнями, актами списання, видатковими накладними, актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, які складено з дотриманням законодавчих вимог, та відповідають визначенню первинні документи , наведеному у Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до вимог ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на підставі наданих позивачем, та досліджених судом первинних документів (складених при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом), судом апеляційної інстанції установлено, що вищеокреслені фінансово-господарські операції мали реальний характер, були опосередковані дійсним рухом активів, адже судом з`ясовано зміст кожної операції, та її підтвердження необхідними документами первинного бухгалтерського, та податкового обліку.

При цьому, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено, та до матеріалів справи не додано заслуговуючих на увагу суду доказів, які б безумовно свідчили про фіктивність фінансово-господарських операцій між ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд та ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ .

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Зокрема, як з`ясовано судом, та убачається з наявних у матеріалах справи документів, в межах розгляду даної справи, позивачем повністю доведено дотримання ним законодавчо передбачених умов щодо документального підтвердження віднесених до податкового кредиту сум ПДВ, а також надано усі первинні документи, складені в межах відповідних фінансово-господарських операцій, за участю його контрагента, котрі повністю підтверджують реальне здійснення правочину, та досягнення ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд законної мети його здійснення - придбання на підставі цивільно-правової угоди товару (робіт, послуг) - для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком окружного адміністративного суду щодо безпідставності, та необґрунтованості окреслених податковим органом у акті №000059/15-32-05-10/01035845 від 13.03.2020р., висновків.

При цьому, судом апеляційної інстанції відхиляються посилання ГУ ДПС в Одеській області на наявну в базах даних інформацію, з урахуванням дослідження якої контролюючим органом установлено: відсутність у ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ необхідних умов для досягнення відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу наявних працівників для виконання певного обсягу робіт, оскільки посилання на наявність в базах даних податкового органу інформації, не може слугувати достатньою підставою для безумовного висновку щодо недійсності фінансово-господарських правовідносин між ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд та його контрагентом ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ .

До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що отримання податкової інформації зобов`язує контролюючий орган здійснити перевірку її вмісту та на її підтвердження надати відповідні докази. Сама по собі інформаціє не є належним та допустимим доказом підтвердження порушення вимог податкової дисципліни.

Таким чином, посилання контролюючого органу в акті перевірки на наявність податкової інформації, за відсутності її документального підтвердження, не відповідають критерію юридичної значимості та не є належним доказом у розумінні положень чинного процесуального законодавства.

Крім того, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Між тим, судом апеляційної інстанції не встановлено, та суб`єктом владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, не доведено наявності фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо можливої неправомірної поведінки контрагента та злагодженість дій між суб`єктами господарювання з метою отримання неправомірної вигоди.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання умов договорів; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) досягається мета правочину.

Не є ґрунтовними, на думку колегії суддів, у контексті спірних правовідносин, також доводи скаржника відносно ненадання товарно-транспортних накладних на перевезення будівельних товарів по договору купівлі-продажу №19/08-19 від 19.08.2019р., оскільки за умовами вказаного правочину поставка товару здійснювалась власними силами та за рахунок Продавця - ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд . За таких обставин, означене не може впливати на оцінку правовідносин між Товариством позивача та його контрагентом, свідчити про нереальність господарських операцій між ними, оскільки згідно із умовами дослідженого правочину позивач не був учасником транспортного процесу.

До того ж, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому.

Судом відхиляються також твердження податкового органу відносно того, що згідно договору підряду №96/18 від 04.06.2018р. термін завершення виконання робіт по об`єкту - не пізніше ніж через 210 календарних днів з дати укладення правочину, а саме до 30.12.2018р., тоді як до перевірки надано акти приймання виконаних будівельних робіт та акт вартості устаткування, які складено у вересні 2019р., оскільки з урахуванням дослідження наявних у матеріалах справи доказів, колегією суддів установлено, що визначені п.5.1 правочину терміни виконання робіт по об`єкту продовжувалися спочатку до 30.06.2019р. (додаткова угода №3 від 31.10.2018р.), а потім до 30.06.2020р. (додаткова угода №5 від 25.03.2019р.).

Не є юридично спроможними, на думку колегії суддів, посилання суб`єкта владних повноважень на відсутність жодних документів, які б підтверджували залучення ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ як субпідрядника по виконанню договору підряду №96/18 від 04.06.2018р., оскільки про таке залучення свідчить наявна у матеріалах справи копія договору субпідряду №01/08-19 від 01.08.2019р., укладеного між ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд та ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ , оцінка якому також надавалась контролюючим органом в акті перевірки №000059/15-32-05-10/01035845 від 13.03.2020р.

Також, апеляційний суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження наявності вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а тому сам по собі факт порушення кримінальної справи у якому фігурує ТОВ ГРУПА 7 ЕЛЕМЕНТ не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

До того ж, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне відмітити, що фахівцями податкового органу під час проведення перевірки ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд не встановлено, та до матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження того, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписано від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.

Отже, наявність кримінального провадження, за відсутності відповідного вироку суду, не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не тягне за собою для платника податків, у межах спірних правовідносин, жодних правових наслідків.

Відтак, з огляду на установлені вище фактичні обставини справи, з урахуванням приписів чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками окружного адміністративного суду щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.04.2020р. №0010750511 та необхідність його скасування.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи відповідача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 р. по справі № 420/6072/20 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Cуддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.